У кра­ї­ні «оста­то­чної прав­ди»

Оскіль­ки під­мур­ком пу­тін­сько­го ре­жи­му є бре­хня, то ре­а­кці­єю на будь-які йо­го за­гро­зи стає ущіль­не­н­ня цьо­го під­мур­ку

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ігор ЯКОВЕНКО, спе­ці­аль­но для «Дня», Мо­сква

Це — не оста­то­чна прав­да», — та­кий був лей­тмо­тив до­сить плу­та­них від­по­від­ей прес-се­кре­та­ря Пу­ті­на Дми­тра Пє­ско­ва на за­пи­та­н­ня Сті­ве­на Са­ку­ра у про­гра­мі «Бі-Бі-Сі» HardTalk.

■ Слід­чі Між­на­ро­дної слід­чої гру­пи (JIT) 28.09.2016 по­да­ли дру­гий звіт про при­чи­ни ава­рії «Бо­їн­га» на Дон­ба­сі, яка ста­ла­ся 17.06.2014. Го­лов­ний ви­сно­вок слід­ства — «Бук», з яко­го зби­ли лі­так, до­пра­ви­ли з Ро­сії, а пі­сля за­пу­ску по­вер­ну­ли на ро­сій­ську те­ри­то­рію. Сам за­пуск був здій­сне­ний в ра­йо­ні се­ли­ща Пер­во­май­ське, який кон­тро­лю­ва­ли бо­йо­ви­ки ДНР.

■ Кремль в осо­бі Пє­ско­ва від­ре­а­гу­вав з яко­юсь сум­ною пе­ред­ба­чу­ва­ні­стю. «Ми не по­ба­чи­ли до­ка­зів», «ви­сно­вок по­пе­ре­дній», «прав­да не оста­то­чна», «на­ших вій­сько­вих там не бу­ло і жо­дних «Бу­ків» ми на те­ри­то­рію Укра­ї­ни не за­во­зи­ли». До оско­ми на­га­дує ре­а­кцію на до­по­відь WADA. Пє­ско­ва ціл­ком мо­жна за­мі­ни­ти ляль­кою, яка при на­ти­скан­ні на жи­віт від­по­від­ає трьо­ма фра­за­ми: «Це не ми!», «Ви всі бре­ше­те!», «Пред’явіть ва­ші до­ка­зи!». Те­ма роз­мо­ви, то Си­рія, спорт чи Укра­ї­на, а та­кож зміст за­пи­тань зна­че­н­ня не ма­ють — від­по­віді зав­жди зво­ди­ти­му­ться до на­ве­де­них ви­ще трьох фраз.

■ До цих же трьох фраз мо­жна бу­ло б зве­сти і ре­а­кцію на звіт про тра­ге­дію з ма­лай­зій­ським Бо­їн­гом всьо­го ро­сій­сько­го ме­дій­но­го по­ля, оскіль­ки за­галь­ний ве­ктор був са­ме та­кий. Але за цим за­галь­ним ве­кто­ром мо­жна упу­сти­ти ті змі­ни, які ста­ли­ся в ро­сій­ських ме­діа пі­сля ни­щів­ної пе­ре­мо­ги «Еди­ной Рос­сии» на дум­ських ви­бо­рах 18.09.2016 і оста­то­чно­го оформ­ле­н­ня в кра­ї­ні одно­пар­тій­ної си­сте­ми.

■ Цих змін що­най­мен­ше три. По-пер­ше, ата­ка на міз­ки ро­сі­ян пі­сля 18 ве­ре­сня ста­ла більш гру­бою, я б ска­зав, оска­же­ні­лі­шою. По-дру­ге, біль­шість ме­дій­них пер­сон бу­кваль­но на очах під­да­ли се­бе про­це­ду­рі са­мо­де­гра­да­ції. До то­го ж ро­блять це ціл­ком до­бро­віль­но і з пев­ним ду­шев­ним під­не­се­н­ням і на­тхне­н­ням. Ан­дрій Нор­кін, на­при­клад (лі­тні лю­ди пам’ята­ють — був ко­лись та­кий жур­на­ліст на до­пу­тінс­тко­му НТВ) в ефі­рі сво­єї пе­ре­да­чі ви­гнав зі сту­дії укра­їн­сько­го жур­на­лі­ста, схо­пив­ши йо­го за ру­ку і на­звав­ши «ба­ра­ном». Во­ло­ди­мир Со­лов­йов (з цим усе про­сті­ше, тут жур­на­лі­стом не па­хло ні­ко­ли) те­пер на основ­ні обго­во­ре­н­ня вза­га­лі не за­про­шує лю­дей, чия точка зо­ру хоч на мі­крон від­рі­зня­є­ться від офі­цій­ної.

■ І, на­ре­шті, тре­тя змі­на, це мас­штаб ме­дій­ної ата­ки. По­лі­ти­чні ток-шоу йдуть те­пер що­дня. Во­ло­ди­мир Со­лов­йов на го­лов­но­му дер­жав­но­му те­ле­ка­на­лі «Ро­сія-1» про­ми­ває міз­ки гро­ма­дя­нам те­пер чо­ти­ри дні на ти­ждень: не­ді­ля, вів­то­рок, се­ре­да — «Во­скре­ный ве­чер», у че­твер — «По­е­ди­нок». Йо­го осо­би­стий вне­сок в отру­є­н­ня сві­до­мо­сті спів­ві­тчи­зни­ків ви­мі­рю­є­ться те­пер 14-ма го­ди­на­ми зом­бу­ва­н­ня на ти­ждень. Якщо до­да­ти йо­го ба­га­то­го­дин­ні ра­діо­е­фі­ри, то, ймо­вір­но, що ви­йде сві­то­вий ре­корд, гі­дний вне­се­н­ня до кни­ги Гін­нес­са.

■ «Во­скре­сный ве­чер», який від­був­ся в се­ре­ду 28.09.2016, був осо­бли­во на­си­че­ним. Тон за­да­ва­ли ста­лі­ніст Ми­ко­ла Ста­ри­ков і «екс­перт» Се­мен Ба­гда­са­ров, які на­ма­га­ли­ся на хви­лі істе­ри­чно­го па­трі­о­ти­зму по­тра­пи­ти до Дер­жду­ми, але не по­тра­пи­ли. Не­спо­ді­ва­но для них ви­яви­ло­ся, що крем­лів­ські ляль­ко­во­ди, з ві­до­ма яких Со­лов­йов кіль­ка ро­ків на­да­вав ефір Ста­ри­ко­ву для про­па­ган­ди ста­лі­ні­зму, а Ба­гда­са­ро­ву для за­кли­ків роз­по­ча­ти вій­ну з усім сві- том, ви­яви­ли­ся не го­то­ви­ми на­ді­ли­ти цих двох бо­же­віль­них де­пу­тат­ськи­ми ман­да­та­ми.

■ Бе­зум­ство у сті­нах Дер­жав­ної ду­ми має бу­ти ке­ро­ва­ним. Це чу­до­во ро­зу­міє хи­трий Же., але ні­як не мо­жуть зро­зу­мі­ти про­сто­ду­шні Ста­ри­ков і Ба­гда­са­ров. То­му в їхніх зви­чних се­ан­сах не­на­ви­сті цьо­го ра­зу про­ска­ку­ва­ли но­тки обра­зи на вла­ду, яка не оці­ни­ла їхніх ста­рань.

■ «Екс­перт» Ба­гда­са­ров, на­при­клад, ці­лий ве­чір обу­рю­вав­ся м’яко­ті­лі­стю і не­рі­шу­чі­стю ро­сій­сько­го ке­рів­ни­цтва, яке тер­пить вся­кі зви­ну­ва­че­н­ня на свою адре­су на кшталт зві­ту Між­на­ро­дної слід­чої гру­пи. «До­сить ви­прав­до­ву­ва­ти­ся — тре­ба ді­я­ти!» — ви­ма­гав Се­мен Ар­ка­ді­йо­вич. І не­гай­но по­яснив, як са­ме має від­по­ві­сти Ро­сія на зви­ну­ва­че­н­ня в то­му, що во­на зби­ла ма­ла­зій­ский «Бо­їнг»: «СРСР зав­жди зав­да­вав уда­ру у від­по­відь. Ми по­вин­ні зав­да­ти у від­по­відь уда­ру по Украї- ні! До­по­ки ми тер­пі­ти­ме­мо фа­шист­ський ре­жим у Ки­є­ві?! Їх тре­ба по­ва­ли­ти!».

■ З-по­між ін­ших кон­стру­ктив­них про­по­зи­цій Ба­гда­са­ро­ва бу­ли: «ви­зна­ти «ДНР» і «ЛНР», а та­кож «бом­би­ти в Си­рії всіх». Тут у них від­бу­ла­ся су­пе­ре­чка з ко­му­ні­сти­чним де­пу­та­том Ка­ла­шни­ко­вим, під час якої ста­ло зро­зумі­ло, чо­му геть оска­же­ні­лий і мра­ко­бі­сний Ка­ла­шни­ков має де­пу­тат­ський ман­дат, а оска­же­ні­лий і мра­ко­бі­сний Ба­гда­са­ров та­ко­го до­ку­мен­та не має. Річ у тім, що оска­же­ні­лий і мра­ко­бі­сний Ка­ла­шни­ков, утім, весь час про­по­ну­вав ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти не ли­ше бом­би, а й ди­пло­ма­тію, по­стій­но на­го­ло­шу­ю­чи на та­лан­тах Лав­ро­ва і За­ха­ро­вої. І на­віть, від­по­від­а­ю­чи на чер­го­вий за­клик Ба­гда­са­ро­ва «да­ти всьо­му сві­то­ві в пи­ку», до­ба­ла­кав­ся до то­го, що за­явив: «Унас сил не­має, аби всім да­ти в пи­ку».

■ Та­ких слів у сту­дії Со­лов­йо­ва не про­ща­ють. Та ще й від ко­го? До­бре, як­би Го­зман якийсь. А тут со­ці­аль­но близь­кий, ко­му­ніст Ка­ла­шни­ков за­знає та­кої лі­бе­раль­ної по­раз­ки. На ре­не­га­та Ка­ла­шни­ко­ва за­гир­ка­ли всі. Пер­шим від­січ ре­не­га­то­ві дав схо­до­зна­вець Са­та­нов­ський. Він теж за­кли­кав ді­я­ти, як СРСР: «Тре­ба як під час вій­ни: узя­ли Бер­лін — і узя­ли Бер­лін, а по­тім по­го­во­ри­мо».

■ Тут Со­лов­йов ви­рі­шив по­ста­ви­ти пи­та­н­ня ру­ба. «А чо­му ми все ще ви­зна­є­мо цю ки­їв­ську вла­ду?» — зди­во­ва­но звер­нув­ся він до те­ле­гля­да­чів. А щоб те­ле­гля­да­чі від­чу­ли не ли­ше по­див, а й обу­ре­н­ня, до­дав до сво­єї про­во­ка­ції не­аби­яку до­зу бре­хні, за­явив­ши: «А те­пер во­ни за­пе­ре­чу­ють Голокост!». Хто са­ме в укра­їн­сько­му ке­рів­ни­цтві за­пе­ре­чує Голокост, Со­лов­йов не уто­чнив. По­за сум­ні­вом, що та­кі не­гі­дни­ки є і в Укра­ї­ні, так са­мо, як і в Ро­сії та ін­ших кра­ї­нах. Але ін­ші кра­ї­ни Со­лов­йо­ва не ці­кав­лять, і бре­хня про «ви­прав­да­н­ня Го­ло­ко­сту» має до­по­мі­жний ха­ра­ктер. Йо­го зав­да­н­ня — під­ве­сти фун­да­мент під го­лов­ну бре­хню про те, що в Ки­є­ві при вла­ді фа­ши­сти, яких тре­ба не­о­дмін­но зни­щи­ти.

■ «Ро­сія силь­на прав­дою!» — че­рез ко­жні п’ять-де­сять хви­лин по­вто­рю­вав Со­лов­йов. Сво­єю одно­ма­ні­тні­стю це га­сло на­га­ду­ва­ло ре­кла­му за­со­бу для чи­ще­н­ня уні­та­зів чи за­со­бу для ви­да­ле­н­ня за­па­ху по­ту. На за­вер­ше­н­ня про­гра­ми, при­свя­че­ної зві­то­ві Між­на­ро­дної слід­чої гру­пи про тра­ге­дію ма­лай­зій­сько­го «Бо­їн­га», Со­лов­йов зно­ву звер­нув­ся до те­ми прав­ди: «На­ша спра­ва зви­чна — прав­ду з’ясу­ва­ти і не­сти її до лю­дей!».

■ Оскіль­ки під­му­рі­ком пу­тін­сько­го ре­жи­му є бре­хня, то ре­а­кці­єю на будь-які за­гро­зи ре­жи­мо­ві стає ущіль­не­н­ня цьо­го під­му­рів­ку, збіль­ше­н­ня йо­го за­галь­ної ма­си, змі­цне­н­ня до­да­тко­ви­ми ком­по­нен­та­ми і під­си­лю­ю­чи­ми кон­стру­кці­я­ми. На від­мі­ну від ін­ших ре­сур­сів, ре­сурс бре­хні — не­ви­чер­пний. Вра­хо­ву­ю­чи, що най­ближ­чим ча­сом кіль­це ізо­ля­ції дов­ко­ла пу­тін­сько­го ре­жи­му сти­ска­ти­ме­ться, і це бу­де пов’яза­но не ли­ше з Укра­ї­ною, а пе­ре­д­усім з Си­рі­єю, мо­жна з упев­не­ні­стю пе­ред­ба­чи­ти, що кон­цен­тра­ція бре­хні у про­гра­мах ро­сій­сько­го те­ле­ба­че­н­ня й її за­галь­ний об­сяг зна­чно зро­стуть.

МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.