Лю­ди­на на тлі епо­хи...

Сьо­го­дні на «1+1» стар­тує по­каз 4-се­рій­но­го філь­му «Сто­лі­т­тя Яко­ва»

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ва­дим ЛУБЧАК, «День»

На до­прем’єр­но­му по­ка­зі, який 27 ве­ре­сня те­ле­ка­нал «1+1» про­вів у Ки­є­ві для жур­на­лі­стів, — май­же вся ко­ман­да кар­ти­ни. Ре­жи­сер, про­дю­сер, сце­на­рист та біль­шість акто­рів. Ув­сіх — свя­тко­вий на­стрій. Із по­смі­шкою до по­пу­ляр­но­го ре­сто­ра­ну Barvy за­хо­дить і ге­не­раль­ний ди­ре­ктор «1+1 ме­діа» Оле­ксандр ТКАЧЕНКО. «Це ве­ли­кий день, адже ми пре­зен­ту­є­мо укра­їн­ську стрі­чку, зня­ту укра­їн­ською мо­вою на осно­ві ро­ма­ну по­пу­ляр­но­го укра­їн­сько­го пи­сьмен­ни­ка Во­ло­ди­ми­ра Ли­са. Для ре­а­лій ві­тчи­зня­но­го кі­но та те­ле­се­рій­но­го ви­ро­бни­цтва — це про­рив», — го­во­рить пан Ткаченко, за­йма­ю­чи мі­сце у пре­зи­дії по­руч із твор­ця­ми стрі­чки.

Про те, що «Плю­си» ми­ну­ло­го ро­ку взя­ли­ся за екра­ні­за­цію істо- ри­чної дра­ми «Сто­лі­т­тя Яко­ва», сце­на­рій до якої на­пи­са­но за одно­ймен­ним ро­ма­ном пи­сьмен­ни­ка Во­ло­ди­ми­ра Ли­са ( Хар­ків: Книж­ко­вий Клуб «Клуб Сі­мей­но­го До­зві­л­ля», 2010. — 240 с.), укра­їн­ські ме­діа пи­са­ли ба­га­то. Адже, по-пер­ше, в на­ших ре­а­лі­ях це дій­сно сво­го ро­ду пре­це­дент — екра­ні­за­ція за кни­гою. А, по-дру­ге, за­ці­ка­вив актор­ський склад. У го­лов­них ро­лях — на­ро­дний ар­тист Укра­ї­ни Ста­ні­слав Бо­клан (Яків Мех), ар­ти­сти Ро­ман Лу­цький (мо­ло­дий Яків Мех), Лю­дми­ла За­гор­ська, Олег При­мо­ге­нов, Ан­дрій Са­мі­нін, На­та­лія До­ля, Оле­ксандр Пе­че­ри­ця і Ган­на То­пчій. Ре­жи­се­ром про­е­кту ви­сту­пив Ба­та Не­дич, опе­ра­то­ром-по­ста­нов­ни­ком — Ігор Іва­нов. «День» на­віть одним із пер­ших по­бу­вав на зні­маль­но­му май­дан­чи­ку, під­го­ту­вав­ши для чи­та­чів екс­клю­зив­ний фо­то­ре­пор­таж «Сто­лі­т­тя Яко­ва» — у чо­ти­рьох се­рі­ях» («День», №232 від 18 гру­дня 2015 ро­ку). Ці­ка­во бу­ло по­ба­чи­ти ре­зуль­тат ро­бо­ти на екра­ні.

Хо ча жур на ліс там та кі нок ри - ти­кам по­ка­за­ли ли­ше пер­шу се­рію, кар ти на за га лом за ли ши ла по зи - тив­ні вра­же­н­ня. Пе­ре­дов­сім опе­ра­торсь кою ро бо тою та ак торсь кою грою. Пе­ред гля­да­ча­ми, як і в ро­ма­ні, по­стає істо­рія Укра­ї­ни остан­ніх ста ро­ків че­рез при­зму до­лі одні­єю лю ди ни — се ля ни на Яко ва Ме ха, який пе ре жив п’ ять дер жав: Ро - сій­ську ім­пе­рію, УНР, Поль­щу, фа­шис­тсь ку Ні меч чи ну і СРСР. Однак в ак тив но роз рек ла мо ва ній як « епо халь ній іс то рич ній дра мі » стрі­чці бра­ку­ва­ло, вла­сне, істо­ри­чно­го фо­ну. При­найм­ні, в пер­шій се­рії зав’яз­ка зро­бле­на ви­клю­чно на кла­си­чно­му «лю­бов­но­му три­ку­тни­ку » го лов них ге ро їв. А іс то рич не тло — ли­ше в зов­ні­шній атри­бу­ти­ці (одяг, по­бут, час­тко­во мо­ва). І це — вже пер ша зов ніш ня від мін ність від де та лі зо ва но го ав торсь ко го за - ду му в ро ма ні Во ло ди ми ра Ли са. Твор­ці кар­ти­ни за­пев­ни­ли, що істо­ри­чний кон­текст бу­де в ін­ших се­рі­ях. І вза­га­лі, мов­ляв, із ро­ма­ну взя­та сю­же­тна осно­ва і фа­бу­ла. Гля­дач се­рі­а­лу і чи­тач книж­ки в ре­зуль­та­ті от ри ма ють аб со лют но різ ні ху - до­жні тво­ри.

«В істо­рії кі­но оди­ни­чні ви­пад­ки філь­мів, які ма­кси­маль­но на­бли­же­ні до ори­гі­на­лів кни­жок, — це «Гар­рі По­тер» та «Во­ло­дар кі­лець». Всі ін­ші кар­ти­ни, зня­ті на осно­ві ху­до­жніх тво­рів, да­ли для кі­но го­лов­не — ідею, — ко­мен­тує «Дню» сце­на­рист стрі­чки Ан­дрій КОКОТЮХА. — Ідея цьо­го ро­ма­ну — лю­ди­на на фо­ні епо­хи — аб­со­лю­тно збе­ре­же­на. Не по­ру­шу­ю­чи стру­кту­ру книж­ки, де дії від­бу­ва­ю­ться у двох ча­со­вих про­сто­рах, ми не змі­ню­є­мо біо­гра­фії ге­ро­їв, мо­тив тво­ру — на­ми зро­бле­но окре­мий пов­но­цін­ний фільм. Це — лі­ній­на істо­рія, якою, пе­вен, за­ці­ка­ви­ться су­ча­сний ма­со­вий гля­дач. Він звик ба­чи­ти ге­роя у про­це­сі пси­хо­ло­гі­чних змін. По су­ті, у нас ви­йшла та са­ма істо­рія, роз­ка­за­на по-ін­шо­му — мо­вою кі­но».

На за­пи­та­н­ня, чи кон­суль­ту­вав­ся сце­на­рист з ав­то­ром книж­ки, Ан­дрій Кокотюха на­го­ло­сив, що це — окре­мий твор­чий про­цес. «Зви­чай­но, важ­ко зна­йти пи­сьмен­ни­ка, який, ви­стра­ждав­ши ко­жне сло­во сво­го ро­ма­ну, на емо­цій­но­му рів­ні аб­со­лю­тно схваль­но сприйме екра­ні­за­ції вла­сно­го тво­рі­н­ня. І це нор­маль­но, — про­дов­жує сце­на­рист. — Го­лов­не ж у ін­шо­му. Ледь не впер­ше в су­ча­сній істо­рії пов­но­цін­ний ху­до­жній твір по­пу­ляр­но­го ав­то­ра по­тра­пляє до по­ля зо­ру одно­го з най­біль­ших укра­їн­ських ка­на­лів. Мрію, щоб це бу­ло не окре­мим ви­пад­ком окре­мо­го ка­на­лу, а ста­ло нор­маль­ною пра­кти­кою здо­ро­вої спів­пра­ці».

Та­кої ж дум­ки до­три­му­є­ться й Оле­ксандр Ткаченко. На пред­став­лен­ні філь­му він кіль­ка ра­зів від­зна­чав, що са­ме «Плю­си» спро­бу­ва­ли від­ро­ди­ти пра­кти­ку екра­ні­за­ції ху­до­жніх тво­рів, і за­кли­кав ко­лег з ін­ших ка­на­лів актив­ні­ше до­лу­ча­ти­ся до цьо­го про­це­су.

«Ми роз­по­чи­на­є­мо се­рію спе­ці­аль­них про­е­ктів, які при­свя­че­ні сим­во­лам Укра­ї­ни. Сьо­го­дні є ба­га­то роз­мов про но­ві сим­во­ли, не­об­хі­дність пе­ре­о­сми­сле­н­ня істо­рії... Са­ме ство­ре­н­ня та­ких ро­біт, як ця кар­ти­на, що ви­хо­дять за ме­жі ве­ли­ко­го ко­ла чи­та­чів укра­їн­ської лі­те­ра­ту­ри і по­тра­пля­ють на ши­ро­кий екран, є ва­жли­вим кро­ком, адже з ху­до­жньої то­чки зо­ру се­рі­ал про­дов­жує жи­т­тя кни­ги і по­ка­зує на­шу істо­рію на тлі до­лі про­сто­го укра­їн­ця, — від­зна­чив Оле­ксандр Ткаченко. — Ро­ман Во­ло­ди­ми­ра Ли­са — на­дмі­ру ці­ка­вий, і са­ме то­му ми зу­пи­ни­ли­ся на ньо­му. Дру­га ро­бо­та, яку ми за­пу­ска­є­мо у ви­ро­бни­цтво, — екра­ні­за­ція істо­ри­чно­го ро­ма­ну Ва­си­ля Шкля­ра «Чор­ний Во­рон». Ми ві­ри­мо, що на­шу спро­бу пе­ре­о­сми­сли­ти ши­ро­кий пласт укра­їн­ської лі­те­ра­ту­ри під­хо­плять ко­ле­ги з ін­ших ка­на­лів».

Схваль­но, але без зай­вої ком­плі­мен­тар­но­сті сприйня­ли кар­ти­ну і ві­до­мі кі­но­кри­ти­ки — Во­ло­ди­мир Вой­тен­ко та Сер­гій Тримбач, які та­кож бу­ли в чи­слі пер­ших гля­да­чів. «Хо­чу від­зна­чи­ти опе­ра­тор­ську ро­бо­ту, від­зна­чи­ти вко­тре, бо на­ша опе­ра­тор­ська шко­ла ні­ко­ли не ви­кли­ка­ла сум­ні­вів. Але ми зви­кли до то­го, що в се­рі­а­лах ча­сто не над­то звер­та­ють ува­гу на якість кар­тин­ки, і гля­дач за­зви­чай біль­ше слу­хає те­ле­ві­зій­ний про­дукт, ніж ди­ви­ться. Цей про­ект мо­же за­лу­чи­ти гля­да­ча біль­ше ди­ви­ти­ся, ніж слу­ха­ти, — від­зна­чив Сер­гій ТРИМБАЧ. — Ра­зом із тим я че­кав біль­ше істо­ри­чно­го ма­те­рі­а­лу, бо ця ро­бо­та має етно­гра­фі­чні озна­ки, але не біль­ше то­го. Я ро­зу­мію, що це ви­мо­ги жан­ру ме­ло­дра­ми. Спо­ді­ва­ю­ся, що в подаль­ших се­рі­ях по­ба­чи­мо біль­ше істо­рії».

В ефір кар­ти­на ви­йде вже сьо­го­дні, 30 ве­ре­сня, о 20.15, на ка­на­лі «1+1». І, пев­но, вже цей факт — по­ява но­вої укра­їн­ської стрі­чці та ще й у прайм-тай­мі — є пер­шим ва­жли­вим до­ся­гне­н­ням. А про ми­сте­цьку якість ро­бо­ти пе­ре­дов­сім су­ди­ти­муть її гля­да­чі.

АКТОР ІВА­НО-ФРАНКІВСЬКОГО ДРАМТЕАТРУ РО­МАН ЛУ­ЦЬКИЙ ЗІ­ГРАВ ГО­ЛОВ­НУ РОЛЬ У СТРІ­ЧЦІ — МО­ЛО­ДО­ГО ЯКО­ВА МЕХА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.