Те­ле­бі­знес під час вій­ни

Якщо ка­на­ли за­ли­ша­ться ча­сти­ною ті­ньо­вої по­лі­ти­ки, справ­жньо­го опо­ру ін­фор­ма­цій­ній агре­сії не бу­де

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - На­та­ля ІЩЕН­КО

Ті­ньо­вий пе­ре­роз­по­діл ме­ді­а­рин­ку — це те, про що дав­но го­во­рять в жур­на­ліс­тсь ко му се ре до ви щі. Ні би то ото чен ня Пре зи ден та Укра ї ни хо че взя ти під кон т - роль те­ле­ка­на­ли, що на­ле­жать при біч ни кам « зло чин ної вла - ди » ча сів Яну ко ви ча. Це, в пер шу чер гу, « Ін­тер » та «112 Укра­ї­на».

■ Під пал « ін те рівсь ко го » ін­фор­ма­цій­но­го під­роз ді­лу на ву­ли­ці Щу­сє­ва в Ки­є­ві тра­кту­ють як скла до ву про це су за - хо­пле­н­ня ка­на­лу но­ви­ми вла­сни­ка­ми, що ні­би­то до­мо­ви­ли­ся з ки мось з Адмі ніс т ра ції Пре­зи­ден­та.

Свої на ма ган ня от ри ма ти по лі тич ний при ту лок в Бель - гії вла­сник ка­на­лу «112 Укра­ї­на» Ан­дрій Под­щи­пков по­яснює ти­ском на ньо­го укра­їн­ської вла ди, яка хо че « ві ді бра - ти» те­ле­ка­нал.

■ Не зва жа ю чи на те, що на сьо­го­дні усі ці зви­ну­ва­че­н­ня не біль­ше, ніж чу­тки та го­ло­слів­ні за­яви, не­га­тив­ний за­галь ний фон сто сов но ме ді­а­по лі ти ки пре зи ден та все же та­ки ство­рю­ю­ться.

В чо­му при­чи­на по­яви цьо­го «оса­ду», який за­ли­ши­ться, на­віть якщо роз­мо­ви що­до пе­ре­роз­по­ді­лу ме­діа ви­яв­ля­ться не­прав­дою?

■ По-пер­ше, ґрун­том для пі­дозр є аб­со­лю­тно не­про­зора стру­кту­ра вла­сно­сті укра­їн­ських те­ле­ка­на­лів. На­віть якщо в нас є усі офі­цій­ні ві­до­мо­сті що­до кон­кре­тних акціо­не­рів то­го або ін­шо­го ЗМІ, все одно ми зви­кли, що в ре­аль­но­сті існує ці­лий ін­сти­тут «бе­не­фі­ці­а­рів», «справ­жніх во­ло­да­рів» та «по­лі­ти­чно­го да­ху». То­му зав­жди усі про­це­си що­до від­кри­т­тя но­вих ме­діа або отри­ма­н­ня кон­тро­лю над існу­ю­чи­ми від­бу­ва­є­ться «за за­кри­ти­ми две­ри­ма». Ця пра­кти­ка, на­справ­ді, прийня­тна для будь яко­го ін­шо­го при­ва­тно­го бі­зне­су, окрім сфе­ри на­ціо­наль­ної без­пе­ки, ча­сти­ною якої і є ЗМІ. В цьо­му кри­є­ться дру­га при­чи­на за­не­по­ко­є­н­ня гро­мад­сько­сті.

■ За­си­л­ля в укра­їн­сько­му ме ді­а­прос то рі про ро сійсь кої про­па­ган­ди — це скла­до­ва вій­ни про­ти Укра­ї­ни. І аб­со­лю­тна не спро мож ність вла ди ви рі - ши­ти це пи­та­н­ня про­тя­гом 2,5 ро ків де мон ст рує вже не тіль ки ім по тен цію від по від - них стру­ктур, а піджив­лює пі­до­зри що­до на­ма­га­н­ня до­мо­ви­ти­ся за спи­ною у су­спіль­ства. При цьо­му зов­сім не для за­хи­сту на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів.

■ Тре­тя при­чи­на збу­ре­н­ня на вко ло чу ток що до пе ре роз - по ді лу ме ді­а­рин ку са­ме і по - ля гає в то му, що Пре зи дент, йо­го ото­че­н­ня та йо­го по­лі­ти­ка не є то тож ни ми до по нять «на­ціо­наль­ні ін­те­ре­си». Як­би б ж пре­зи­дент­ська адмі­ні­стра­ція змог ла — зви чай но, в не - офі цій ній та не фор маль ній фор­мі — пе­ре­ко­на­ти гро­мадсь- кість, що її на­ма­га­н­ня що­до отри­ма­н­ня кон­тро­лю на те­ле­ка­на­ла­ми є ча­сти­ною дер­жав­ної ін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ки, у ба­га­тьох кри­ти­ків зни­кли б при­во­ди для зви­ну­ва­чень та пі­дозр. При цьо­му з’ явив­ся б шанс, що су­спіль­ство мо­же або схва­ли­ти, або не звер­ну­ти ува­ги на плі­тки що­до дій пре­зи­дент­сько­го ото­че­н­ня.

■ За галь ні не втіш ні ви - снов­ки, що я мо­жу зро­би­ти із ме туш ні на вко ло « Ін­те ру » та «112 Укра­ї­на», це те, що сфе­ра те­ле­ві­зій­них ме­діа в нас до­сі є за кри тим клу бом за при - ва­тни­ми ін­те­ре­са­ми. На­ма­га­н­ня ви пра ви ти си ту а цію за до - по мо гою гран то вих ЗМІ, або спроб ство­ри­ти су­спіль­не те­ле­ба чен ня, в іс ну ю чої сис те мі при­ре­че­ні — де-юре «не­за­ле­жні ме­діа» в ре­шті решт отри­ма­ють свій «дах».

■ Але най­го­лов­ні­ше — у нас до сі не має ком п лек с ної, ді євої та справ ж ньої дер жав - ної ін фор ма цій ної по лі ти ки. Най час ті ше під це ви зна чен - ня — « дер жав на ін фор ма цій - на по лі ти ка » — хо ва ють кла - но­ві, по­лі­ти­чні, бі­зне­со­ві ці­лі, або ре­а­лі­за­цію ви­мог за­ру­бі­жних до­но­рів та спон­со­рів.

■ На­при­клад, аб­со­лю­тним аб­сур­дом як для во­ю­ю­чої кра­ї­ни ви­гля­дає від­мо­ва дер­жав­них ор га нів ви да ти час то ту для мов­ле­н­ня ар­мій­сько­го ра­діо Ар­мі­я­FM в зо ні АТО та при лег лих рай о нах ( в Ма рі у - по лі). Але це, як що не зна ти усьо го бек г ра ун да Гро мадсь - ко го ра діо, що от ри ма ло цю мо­жли­вість.

■ Мож на ще ди ву ва ти ся, чо­му укра­їн­ські за фор­мою та зміс том те ле ка на ли не тран с - лю ють ся в « сі рій зо ні » та в ОРДЛО, те­ле­ве­жа на Ка­ра­чу­ні так і по бу до ва на... Але ж є прос те по яс нен ня: за ци ми про ек та ми не сто ять ін те ре си впли во вих по лі тич них та бі­зне со вих сил і в них ( від по від­но) не вкла де но ве ли ких гро - шей (це ду­же ва­жли­ва умо­ва).

■ Мо­жна, зви­чай­но, пи­ша­ти­ся окре­ми­ми во­лон­тер­ськи­ми про­е­кта­ми в сфе­рі ін­фор­ма­цій ної без пе ки. Але як що в Укра­ї­ні най­більш ма­со­ві ЗМІ, те­ле­ка­на­ли, і да­лі бу­дуть сфе­рою впли­ву ве­ли­ких ті­ньо­вих гро шей та ті ньо вої по лі ти ки, про справ­жній ін­фор­ма­цій­ний опір агре­со­ру го­ді й мрі­я­ти.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.