Джу­діт ГОФ:

«Ми хо­че­мо, щоб ва­ша кра­ї­на до­ся­гла успі­ху і про­цві­та­н­ня»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

По­сол Ве­ли­ко­бри­та­нії Джу­діт Гоф ви­три­ма­ла рі­чну па­у­зу перш ні­жда­ти ін­терв’ю укра­їн­ським ЗМІ. І справ­ді, за цей рік її пе­ре­бу­ва­н­ня у на­шій кра­ї­ні, а та­ко­жу са­мій Ве­ли­ко­бри­та­нії, ба­га­то чо­го від­бу­лось. Зокре­ма, 23 черв­ня бри­тан­ці про­го­ло­су­ва­ли за ви­хід зі скла­ду Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу. То­му роз­мо­ва роз­по­ча­лась із пи­та­н­ня, що бу­ло тим го­лов­ним фа­кто­ром, який при­звів до Брек­зі­ту?

«МИ НЕ ЗАЛИШАЄМО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТИНЕНТ, І ЦЕ ВА­ЖЛИ­ВО»

— На мою дум­ку, ви за­пи­ту­є­те не ту лю­ди­ну. Я ди­пло­мат і про­ве­ла біль­шу ча­сти­ну остан­ніх 10 чи 15 ро­ків за кор­до­ном. Але я вва­жаю, що це бу­ло чі­тке рі­ше­н­ня бри­тан­сько­го еле­кто­ра­ту — за­ли­ши­ти ЄС. І з цьо­го при­во­ду, чо­му так ста­ло­ся, бу­ли рі­зні дум­ки. На мою дум­ку, це урок для Єв­ро­со­ю­зу, щоб зро­зу­мі­ти при­чи­ни цьо­го рі­ше­н­ня і збли­зи­ти­ся з лю­дьми, які жи­вуть у ме­жах Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу.

— Він­стон Чер­чилль за­ли­шив за­по­віт, що бри­тан­ці ма­ють бу­ти ра­зом із Єв­ро­пою. Більше то­го, він ви­ко­ри­став тер­мін Спо­лу­че­ні Шта­ти Єв­ро­пи. Ви­хо­дить, що йо­го зем­ля­ки не до­слу­ха­лись до ці­єї по­ра­ди. Що ска­же­те?

— Ці­ка­во, що ви по­си­ла­є­тесь на про­мо­ву «Тра­ге­дія Єв­ро­пи», яку бу­ло ви­го­ло­ше­но 70 ро­ків то­му. Я ма­ла честь бу­ти при­су­тньою на не­що­дав­ньо­му за­хо­ді з на­го­ди ці­єї по­дії ра­зом із йо­го вну­ком. Вва­жаю, що йо­го то­ді­шня про­мо­ва бу­ла дуже ці­ка­вою. Так, він за­кли­кав до Спо­лу­че­них Шта­тів Єв­ро­пи, але він за­кли­кав до та­ко­го со­ю­зу, який фор­маль­но бу­де ба­зу­ва­тись на Фран­ції та Ні­меч­чи­ні, а Бри­та­нія і США при цьо­му бу­дуть спон­со­ра­ми і дру­зя­ми.

Тут ва­жли­во пам’ята­ти, що хо­ча Ве­ли­ко­бри­та­нія ухва­ли­ла рі­ше­н­ня по­ки­ну­ти ЄС, але во­на не по­ки­дає європейський континент. Ми за­ли­ши­мось єв­ро­пей­ською кра­ї­ною, ми бу­де­мо про­дов­жу­ва­ти збе­рі­га­ти тісні сто­сун­ки з на­ши­ми єв­ро­пей­ськи­ми дру­зя­ми і пар­тне­ра­ми. Це не змі­ни­ться. Однак при­ро­да на­ших від­но­син, зві­сно, бу­де змі­ню­ва­тись. Та я хо­чу бу­ти чі­ткою: ми не залишаємо європейський континент, і це ва­жли­во.

«МИ ЗАДОВОЛЕНІ РІВНЕМ СПІВПРАЦІ, ЯКА ІСНУЄ МІЖ НА­ШИ­МИ КРАЇНАМИ»

— Хо­чу ще раз по­вер­ну­тись до істо­рії. У се­ре­ди­ні 1930-х ро­ків у сво­є­му ви­сту­пі в бри­тан­сько­му пар­ла­мен­ті жур­на­ліст Ло­у­тон на­го­ло­сив, що «Укра­ї­на є аб­со­лю­тно не­об­хі­дною для єв­ро­пей­сько­го еко­но­мі­чно­го про­гре­су та гло­баль­но­го ми­ру в Єв­ро­пі». Що за­раз ду­ма­ють про роль на­шої кра­ї­ни у Ве­ли­ко­бри­та­нії?

— 14-15 ве­ре­сня в Укра­ї­ні з ві­зи­том пе­ре­бу­вав наш новий мі­ністр за­кор­дон­них справ і, на мою дум­ку, лю­дям ва­жли­во зна­ти, що це був один із йо­го пер­ших за­кор­дон­них ві­зи­тів пі­сля при­зна­че­н­ня на цю по­са­ду. Я вва­жаю, що укра­їн­ців має вті­ши­ти те, що він так швид­ко при­був сю­ди, і тим са­мим про­де­мон­стру­вав, яке ве­ли­ке зна­че­н­ня ми на­да­є­мо від­но­си­нам з Укра­ї­ною і то­му, щоб во­на ста­ла про­цві­та­ю­чою, без­пе­чною і ста­біль­ною кра­ї­ною. Мі­ністр за­кор­дон­них справ, пе­ре­бу­ва­ю­чи тут, дуже чі­тко дав зро­зу­мі­ти, що Ве- ли ко бри та нія сто я ти ме пліч-опліч з Укра­ї­ною і на­да­лі її під­три­му­ва­ти­ме.

Вар то пам’ ята ти, що ми до сі за­ли­ша­є­мось чле­на­ми ЄС, і на­віть ко ли йо го за ли ши мо, то бу де мо під три му ва ти Укра ї ну. Звіс но, є ре­чі, які має зро­би­ти са­ма Укра­ї­на, і на­ша під­трим­ка у цьо­му сен­сі не є без­умов­ною. Але ко­ли мо­ва за­хо­дить про прин­ци­пи те­ри­то рі­аль­ної ці­лі­сно­сті, не­за­ле­жно­сті та су ве ре ні те ту, то ми бу де мо про - дов жу ва ти під три му ва ти Укра ї - ну. І Брек зіт не змі нить цьо го. Я вва­жаю, що ми задоволені цим ві­зи том, рів нем енер ге ти ки, до по - мо­ги і співпраці, яка існує між на­ши­ми країнами.

«У НАС ДУЖЕ БАГАТА ВЛАСНА ІСТО­РІЯ, І ЦЕ ЩЕ ОДНА МО­ЖЛИ­ВІСТЬ КРАЩЕ РО­ЗУ­МІ­ТИ УКРА­Ї­НУ»

— Ви, ма­буть, зна­є­те, що у Ве­ли­ко­бри­та­нії є ста­туя кня­зя Во­ло­ди­ми­ра, а Ага­та, до­чка кня­зя Яро­сла­ва Му­дро­го, ви­йшла за­між за ко­ро­ля Ан­глії Едвар­да Ви­гнан­ця. Чи мо­жуть ці дав­ні зв’язки зі­гра­ти роль у змі­цнен­ні від­но­син між на­ши­ми країнами?

— Я не пев­на, що це мо­же зі­гра­ти зна­чну роль. На мою дум­ку, у Спо­лу­че­но­му Ко­ро­лів­стві не­має та­ко­го рів­ня укра­їн­ської ді­а­спо­ри, як у де­яких ін­ших кра­ї­нах. Зві­сно, у нас є силь­на ді­а­спо­ра, але не та­ка, яку ви ма­є­те у Ка­на­ді чи США. Якщо бу­ти че­сним, то у Бри­та­нії біль­шість лю­дей ма­ло зна­ють про Укра­ї­ну, а те, що во­ни, мо­жли­во, зна­ють, по­чи­на­є­ться зі слів на лі­те­ру К: кон­флікт, ко­ру­пція.

Я га­даю, що на­справ­ді ва­жли­вим є те, що лю­ди по­вин­ні зро­зу­мі­ти — у цій кра­ї­ні від­бу­ва­ю­ться змі­ни. Бри­тан­ці лю­блять свою істо­рію. У нас дуже багата власна істо­рія, і це ще одна мо­жли­вість краще ро­зу­мі­ти Укра­ї­ну та укра­їн­ців.

— То­ді, ма­буть, ви по­го­ди­тесь, що ди­пло­ма­ти по­вин­ні до­бре зна­ти істо­рію кра­ї­ни, в якій во­ни пе­ре­бу­ва­ють, щоб краще ро­зу­мі­ти про­це­си, які від­бу­ва­ю­ться там?

— Для ме­не ве­ли­кий при­ві­лей — бу­ти ди­пло­ма­том і го­стем у будь-якій ін­шій кра­ї­ні пев­ний пе­рі­од ча­су. На мою дум­ку, до­брий ди­пло­мат пра­гне ро­зу­мі­ти кра­ї­ну, в якій він пра­цює, а це озна­чає ро­зу­мі­н­ня істо­рії ці­єї кра­ї­ни. То­му що будь-яка кра­ї­на, хо­че во­на цьо­го чи ні, ви­зна­ча­є­ться сво­єю істо­рі­єю та гео­гра­фі­єю. Я вва­жаю, що усві­дом­ле­н­ня цьо­го є аб­со­лю­тно ва­жли­вим для ро­зу­мі­н­ня кра­ї­ни, в якій ви пе­ре­бу­ва­є­те. І ви мо­же­те по­си­лю­ва­ти від­но­си­ни, бу­ду­ва­ти від­но­си­ни чи ро­би­ти про­грес.

«ІСНУЄ НЕБАГАТО КРА­ЇН, ЦІННОСТІ ТА СВІТОГЛЯД ЯКИХ Є ПРИВАБЛИВИМИ ДЛЯ ІН­ШИХ»

— Го лов ний ре дак тор « Дня » Ла ри са Ів­ши на про по нує ідею, що Укра­ї­на по­вин­на ста­ти Бри­та­ні­єю слов’ янсь ко го сві ту. Адже са ме на те ри то рії Укра ї ни бу ла Русь, істо­рію якої ви­кра­ла Мо­ско­вія. Що ви ду­ма­є­те про спів­друж - ність слов’ янсь ко го сві ту на чо лі з Укра­ї­ною?

— Та­ку роль для се­бе має ви­зна­чи­ти са­ма Укра­ї­на. Зі сво­го бо­ку Ве­ли­ко­бри­та­нія впро­довж істо­рії дуже успі­шно по­стій­но від­на­хо­ди­ла се­бе. І я ду­маю, що у нас бу­ло більше сво­бо­ди ді­я­ти так, бо ми бу­ли остро­вом. Пі­сля 1066 ро­ку ми не за­зна­ва­ли жо­дно­го втор­гне­н­ня, що, на мою дум­ку, на­да­ло нам від­мін­ної мен­таль­но­сті та впев­не­но­сті.

Я вва­жаю, що пра­виль­но вчи­ни­ли, до­зво­лив­ши роз­ва­ли­тись ім­пе­рії, бо зро­зумі­ли у пев­ний мо­мент, що їй за­ли­ши­лись лі­че­ні дні.

Тут не бу­ло все глад­ко, і це не бу­ла без­до­ган­на істо­рія, але я вва­жаю, що ми та­кож швид­ко зро­зумі­ли мо­жли­во­сті існу­ю­чих зв’яз­ків із цим рі­зно­ма­ні­тним на­бо­ром кра­їн. На са­мі­тах спів­дру­жно­сті, які від­бу­ва­ю­ться один раз у два ро­ки, зби­ра­є­ться дуже роз­ма­ї­та гру­па кра­їн, які по­ді­ля­ють пев­ну істо­рію, ма­ють спіль­ний до­свід і пра­цю­ють ра­зом, щоб по­до­ла­ти бі­дність і ви­ро­би­ти нові рі­ше­н­ня про­ти­дії за­хво­рю­ва­н­ням, а та­кож по­ді­ля­ють низ­ку цін­но­стей.

Але ці зв’язки у гру­пі ма­ють бу­ти до­бро­віль­ни­ми, а уча­сни­ки, я вва­жаю, по­кла­да­ю­ться на м’яку си­лу. Якщо ви по­ди­ви­тесь на рей­тин­ги, то ви по­ба­чи­те, що Спо­лу­че­не Ко­ро­лів­ство що­ро­ку пе­ре­бу­ває на пер­шо­му чи дру­го­му мі­сці у рі­зно­ма­ні­тних рей­тин­гах м’якої си­ли. А це — про­е­кту­ва­н­ня цін­но­стей і то­го, ким ви є. На мою дум­ку, існує небагато кра­їн, цінності та світогляд яких є привабливими для ін­ших.

— І роль мо­нар­хії при цьо­му теж грає по­зи­тив­ну роль?

— Аб­со­лю­тно! Я маю на ува­зі ко­ро­ле­ву, гла­ву дер­жа­ви й мо­нар­ха, який слу­жить най­дов­ше в істо­рії Спо лу че но го ко ро лів ст ва. Їй уже 90 ро ків. Во на прив но сить справ­жнє від­чу­т­тя ста­біль­но­сті й ро біт ни чої ети ки, що по ва жа ють лю­ди. Ко­ли я зу­стрі­ча­ла­ся з нею, то во­на зав­жди ці­ка­ви­лась пи­тан- ня­ми і чі­тко де­мон­стру­ва­ла ба­жа­н­ня зна­ти, чим за­йма­є­ться її по­сол. Во­на та­кож прив­но­сить пев­ний до­свід, і за­раз у неї вже 13й прем’єр-мі­ністр. А во­ни зав­жди раз на ти­ждень ма­ють у ко­ро­ле­ви ау­ді­єн­цію, яка є при­ва­тною і ми ні­ко­ли не зна­є­мо, що там обго­во­рю­є­ться. На мою дум­ку, цін­ність цьо­го по­ля­гає в без­пе­рерв­но­сті, до­сві­ді, му­дро­сті, які прив­но­сить хтось на її мі­сці, не бу­ду­чи по­лі­ти­ком. У будь- якій ін­шій кра­ї­ні це не спра­цьо­вує, але ми, бри­тан­ці, цим дуже пи­ша­є­мось.

«ВЕ­ЛИ­КО­БРИ­ТА­НІЯ ДУЖЕ ТИСНУЛА НА УХВАЛЕННЯ ЄС САНКЦІЙ ПРО­ТИ РО­СІЇ»

— Ваш по­пе­ре­дник, по­сол Сай­мон Сміт, від­по­від­а­ю­чи на за­пи­та­н­ня про Бу­да­пешт­ський ме­мо­ран­дум, ска­зав, що Бри­та­нія зро­би­ла все, що бу­ло пе­ред­ба­че­но цим до­ку­мен­том. Але не­що­дав­но де­пу­та­ти у ва­шо­му пар­ла­мен­ті за­зна­чи­ли, що Ве­ли­ко­бри­та­нія не зро­би­ла до­ста­тньо для збе­ре­же­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Укра­ї­ни. Що, на ва­шу дум­ку, по­трі­бно зро­би­ти те­пер, щоб Укра­ї­на по­вер­ну­ла під свій кон­троль Дон­бас і Крим?

— Ди­ві­ться. Тут існує ба­га­то не­по­ро­зу­мінь що­до су­ті Бу­да­пешт­сько­го ме­мо­ран­ду­му, і я ро­зу­мію роз­ча­ру­ва­н­ня укра­їн­ців що­до цьо­го до­ку­мен­ту, який не є юри­ди­чно зо­бов’язу­ю­чим, як ми це ба­чи­мо. Та він за­дає пев­ні кри­те­рії, про які зга­ду­вав Сай­мон, де­таль­но по­яснив­ши їх. Я бу­ла тут у бе­ре­зні 2014 ро­ку. Ми про­ве­ли кон­суль­та­ції в по­соль­стві США у Па­ри­жі, і там один стіл і одне крі­сло бу­ли по­ро­жні­ми. Ми зна­є­мо, чо­му так бу­ло, ро­сі­я­ни не з’яви­лись — і це со­ром, бо ми до­три­му­є­мо­ся сво­їх зо­бов’язань так, як во­ни сфор­му­льо­ва­ні у цьо­му ме­мо­ран­ду­мі. Однак, дуже скла­дно до­три­му­ва­тись бу­дья­кої уго­ди, якщо одна з го­лов­них сто­рін ігно­рує її. Зві­сно, Ро­сія про­і­гно­ру­ва­ла не ли­ше Бу­да­пешт­ський ме­мо­ран­дум, а й осно­ви мі­жна­ро­дно­го за­ко­но­дав­ства з то­чки зо­ру то­го, що во­на зро­би­ла що­до Укра­ї­ни. Так що, на мою дум­ку, ми зро­би­ли все, щоб ска­за­ти: «По­ди­ві­ться, ми зав­жди го­то­ві бра­ти участь у Бу­да­пешт­сько­му ме­мо­ран­ду­мі, але проблема по­ля­гає в то­му, що Ро­сія не сі­ла за стіл». Ми зро­зумі­ли обме­же­н­ня, і то­му про­дов­жу­є­мо під­три­му­ва­ти Укра­ї­ну в пра­кти­чно­му пла­ні. Ось чо­му ми за­ді­я­ні у ва­шій кра­ї­ні, за­йма­ю­чись вій­сько­вим тре­нін­га­ми, на­да­є­мо гу­ма­ні­тар­ну й те­хні­чну до­по­мо­гу. Ось чо­му цьо­го ро­ку ми на­да­ли Укра­ї­ні до­по­мо­ги на су­му 35 млн фун­тів стер­лін­гів, а та­кож роз­ши­ри­ли на­ше по­соль­ство. От­же, якщо ми по­ди­ви­мось на це, то по­ба­чи­мо ши­ро­кий спектр під­трим­ки. І ось чо­му ми та­кож дуже силь­но під­три­му­є­мо сан­кції про­ти Ро­сії, які ди­во­ви­жно збе­рі­га­ю­ться три­ва­лий пе­рі­од ча­су. Ве­ли­ко­бри­та­нія тиснула на ухвалення ЄС санкцій про­ти Ро­сії, щой­но по­ста­ло це пи­та­н­ня.

«МИ БУ­ДЕ­МО ПРО­ДОВ­ЖУ­ВА­ТИ ПІД­ТРИ­МУ­ВА­ТИ МІНСЬКИЙ ПРО­ЦЕС»

— І що, все-та­ки, тре­ба зро­би­ти сві­то­ві, що­би зму­си­ти Ро­сію по­вер­ну­ти­ся до між­на­ро­дних норм по­ве­дін­ки?

— Це дуже скла­дно. Ми не хо­че­мо ба­чи­ти слаб­ку, ізо­льо­ва­ну Ро­сію. Ми хо­че­мо ба­чи­ти кра­ї­ну, яка є успі­шною і пра­цює на ко­ристь сво­їм гро­ма­дя­нам, більше спів­пра­цює з іншими країнами в рам­ках між­на­ро­дної си­сте­ми, на­бо­ру між­на­ро­дних норм, які існу­ють пі­сля за­кін­че­н­ня Дру­гої сві­то­вої вій­ни.

Та ви аб­со­лю­тно пра­ві, ко­ли ми спо­сте­рі­га­є­мо за тим, що від­бу­ва­є­ться у Си­рії, то це дій­сно є ре­аль-

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

По­сол Ве­ли­ко­бри­та­нії Джу­діт Гоф із за­до­во­ле­н­ням отри­ма­ла книж­ки з Бі­блі­о­те­ки «Дня»: «Укра­ї­на Incognita. TOP-25» і «Ко­тел», або Спра­ва без тер­мі­ну дав­но­сті» ан­глій­ською мо­вою. Які зба­га­чу­ють зна­н­ня ди­пло­ма­тів про скла­дну істо­рію на­шої дер­жа­ви. «Зна­ю­чи істо­рію, ми зна­є­мо, ку­ди зби­ра­є­мось іти да­лі», — ска­за­ла во­на.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.