Про «вій­сько­ву куль­ту­ру»

Ігор КАБАНЕНКО: «Лі­дер­ство має при­йти на за­мі­ну ко­ман­ду­ван­ню ра­дян­сько­го сти­лю, по­зи­тив­на мо­ти­ва­ція — за­мі­ни­ти не­га­тив­ну»

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Іван КАПСАМУН, «День»

«У ХХІ СТОЛІТТІ, ЯК І РА­НІ­ШЕ, ВІЙНА Є ПРОДОВЖЕННЯМ ПОЛІТИКИ, АЛЕ ІНШИМИ, СИЛОВИМИ ЗАСОБАМИ»

— Не­що­дав­но в Ро­сії за­кін­чи­ло ся стра те гіч не ко ман д но­шта­бне на­вча­н­ня ЗС РФ «Кав­каз- 2016 » , яке фак тич но бу ло «ре­пе­ти­ці­єю» пов­но­мас­шта­бної вій­ни зі США/НАТО та Укра­ї­ною із за­сто­су­ва­н­ням ядер­ної зброї. На ва­шу дум­ку, про що це свід­чить — які не­без­пе­ки існу­ють для Укра­ї­ни та сві­ту?

— На­ро­щу­ва­н­ня удар­них угру­по­вань одні­єї кра­ї­ни нав­ко­ло кор­до­нів ін­шої, їхня го­тов­ність до на­сту­паль­них дій зав­жди фор­му­ють пул за­гроз, бо не­має сен­су ви­тра­ча­ти ве­ли­че­зні ре­сур­си для то­го, щоб про­сто по­гра­ти му­ску­ла­ми. У та­ких ді­ях зав­жди мі­сти­ться стра­те­гі­чна ме­та: по­чи­на­ю­чи від за­ля­ку­ва­н­ня су­про­тив­ної сто­ро­ни для отри­ма­н­ня яки­хось по­лі­ти­ко-еко­но­мі­чних пре­фе­рен­цій — до за­гро­зи за­сто­су­ва­н­ня вій­сько­вої си­ли та її пря­мо­го за­сто­су­ва­н­ня.

У ХХІ столітті, як і ра­ні­ше, війна є продовженням політики, але іншими, силовими засобами. Во­дно­час зміст та спосо­би ве­де­н­ня вій­ни кар­ди­наль­но змі­ни­ли­ся. До­свід остан­ніх ро­ків свід­чить, що основ­ним по­лем би­тви ста­ла су­спіль­на сві­до­мість. На від­мі­ну від від­кри­то­го про­ти­сто­я­н­ня ра­дян­ських ча­сів, у су­ча­сній «гі­бри­дній вій­ні» ба­га­то від­бу­ва­є­ться в при хо ва но му се ре до ви щі, на своє­рі­дно­му тем­но­му бо­ці про­ти­сто­я­н­ня з ви­ко­ри­ста­н­ням но­ві­тніх те­хно­ло­гій. На­при­клад, ми є свід­ка­ми то­го, як за до­по­мо­гою но­ві­тніх ін фор ма цій них тех но ло гій мо­жна до­сить швид­ко ма­ні­пу­лю­ва­ти су­спіль­ною дум­кою че­рез ви­крив­ле­н­ня фа­ктів і ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти результати ма­со­вих мен­таль­них змін для до­ся­гне­н­ня вла­сних гео­стра­те­гі­чних ці­лей.

Не ду­маю, що ста­ном на сьо­го­дні мас­шта­бна війна Ро­сії про­ти Укра­ї­ни мо­жли­ва, в Крем­лі до­бре ро­зу­мі­ють не­га­тив­ні на­слід­ки мас­шта­бно­го втор­гне­н­ня, яке з ви­со­кою ймо­вір­ні­стю мо­же пе­ре­ро­сти в ре­гіо­наль­ну та на­віть гло­баль­ну вій­ну.

Ра­зом з тим, крем­лів­ське ба­лан­су­ва­н­ня на хви­лях «гі­бри­дно­го фор­ма­ту» (за­ля­ку­ва­н­ня, шан­та­жу­ва­н­ня, ма­ні­пу­лю­ва­н­ня су­спіль­ною сві­до­мі­стю че­рез вве­де­н­ня в ома­ну, про­ма­цу­ва­н­ня обо­ро­ни, не­спо­ді­ва­ні то­чко­ві вій­сько­ві та не­вій­сько­ві дії), ско­рі­ше за все, три­ва­ти­ме. Все це зва­лю­є­ться на пе­ре­сі­чно­го гро­ма­дя­ни­на у ви­гля­ді ін­фор­ма­цій­но­го по­то­ку з ве­ли­кою кіль­кі­стю ви­крив­лень, на­пів­то­нів та від­тін­ків — ча­си іде­о­ло­гі­чних ба­та­лій «бі­ло­го і чор­но­го» ві­ді­йшли в ми­ну­ле. Не про­сто ро­зі­бра­ти­ся в то­му, що рі­зне і не роз­ді­ле­не на свій- чу­жий. І до ре­чі, це по­ле сти­му­лює пев­ні емо­ції, які за від­по­від­но­го спря­му­ва­н­ня до­сить успі­шно пра­цю­ють на кри­зу.

На під­ста­ві ана­лі­зу «гі­бри­дної вій­ни» в де­яких кра­ї­нах За­хо­ду вже ді­йшли до ви­снов­ку, що для за­без­пе­че­н­ня ста­ло­го роз­ви­тку су­спіль­ство по­вин­но ви­ро­би­ти ме­ха­ні­зми жи­ву­чо­сті — спро­мо­жність про­ти­сто­я­ти де­стру­ктив­ним впли­вам як ззов­ні, так і все­ре­ди­ні кра­ї­ни. Не бу­де успі­ху де­стру­ктив­них акцій на по­ча­тку їхньої акти­ва­ції — не бу­де фор­му­ва­н­ня та по­ши­ре­н­ня се­ре­до­ви­ща не­ста­біль­но­сті й не­без­пе­ки. Ро­зу­мі­н­ня цьо­го та від­по­від­на стра­те­гія фор­му­ва­н­ня жи­ву­чо­сті укра­їн­сько­го су­спіль­ства, на мою дум­ку, є вкрай ва­жли­вим пи­та­н­ням для Укра­ї­ни. Бо ста­біль­ність і роз­ви­ток — бли­зню­ки-бра­т­тя.

«В АЛЬЯНСІ СЕРЙОЗНО ВИВЧАЮТЬ УРОКИ «ГІ­БРИ­ДНОЇ ВІЙ­НИ»

— Ви бу­ва­є­те на За­хо­ді, де зу­стрі­ча­є­те­ся з пред­став­ни­ка­ми Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­го альян­су та екс­пер­тним се­ре­до­ви­щем. На­скіль­ки все-та­ки во­ни усві­дом­лю­ють за­гро­зу, яка на­ро­стає на Схо­ді у ви­гля­ді Ро­сії? Чи ви­ро­бля­ють у НАТО кон­тр­дії, чи го­то­ві во­ни да­ти від­по­відь у ра­зі за­го­стре­н­ня си­ту­а­ції?

— В Альянсі серйозно вивчають уроки «гі­бри­дної вій­ни». За­хі­дні екс­пер­ти ча­сто на­зи­ва­ють її вій­ною но­вої ге­не­ра­ції з огля­ду на фор­ми, при­йо­ми і спосо­би, а та­кож те­хно­ло­гії її ве­де­н­ня. Так, на Вар­шав­сько­му са­мі­ті НАТО, який не­що­дав­но від­був­ся, пи­та­н­ня ви­ро­бле­н­ня кон­тр­за­хо­дів у зв’яз­ку з ане­ксі­єю Кри­му та агре­сі­єю на схо­ді Укра­ї­ни бу­ло одним із клю­чо­вих. Са­міт схва­лив стра­те­гію НАТО сто­сов­но Ро­сії, яка в за­галь но му ви гля ді має три D: Deterrence, Defense, Dialog — стри­му­ва­н­ня, обо­ро­на, діа­лог.

Та­кож у під­сум­ко­во­му до­ку­мен­ті са­мі­ту ви­зна­че­но кон­кре­тні пра­кти­чні за­хо­ди — від фор­му­ва­н­ня ін­тер­на­ціо­наль­них бри­гад у схі­дних кра­ї­нах Альян­су і по­си­ле­н­ня си­сте­ми ран­ньо­го спо­сте­ре­же­н­ня до де­ле­гу­ва­н­ня пов­но­ва­жень вій­сько­во­му ко­ман­ду­ван­ню та про­ве­де­н­ня спіль­них на­вчань від­по­від­но до мо­жли­вих сце­на­рі­їв роз­ви­тку си­ту­а­ції.

Ва­жли­вим рі­ше­н­ням са­мі­ту ста­ло схва­ле­н­ня ком­пле­ксно­го пла­ну до­по­мо­ги Укра­ї­ні в ре­фор­му­ван­ні се­кто­ру без­пе­ки та обо­ро­ни. Укра­ї­на взя­ла на се­бе ам­бі­тні зо бов’ язан ня що до пе ре хо ду Зброй­них сил Укра­ї­ни до 2020 ро­ку на стан­дар­ти НАТО, і кра­ї­ни Альян­су го­то­ві до­по­мог­ти в цьо­му.

«ДЕРЖАВІ СЛІД БІЛЬШЕ УВАГИ ПРИДІЛЯТИ НОВІТНІМ ТЕХНОЛОГІЯМ»

— Сьо­го­дні з бо­ку вла­ди, і не тіль­ки, ми ча­сто чу­є­мо, що укра­їн­ська ар­мія змі­ни­ла­ся — во­на ста­ла на­ба­га­то силь­ні­шою, і в ра­зі не­об­хі­дно­сті змо­же да­ти від­січ ро­сій­сько­му агре­со­ро­ві. І справ­ді, Зброй­ні си­ли Укра­ї­ни уже не ті, що бу­ли ра­ні­ше. У нас та­кож по­стій­но від­бу­ва­ю­ться вій­сько­ві на­вча­н­ня. Про­те як ви оці­ню­є­те зда­тність Укра­ї­ни за­хи­сти­ти се­бе в ра­зі пов­но­мас­шта­бної вій­ни — на су­ші, на мо­рі, в по­ві­трі?

— Зви­чай­но, за остан­ні два ро­ки Зброй­ні си­ли Укра­ї­ни ста­ли більш по­ту­жни­ми, во­ни на­бу­ли ре­аль­но­го бо­йо­во­го до­сві­ду, від­бу­ва­ю­ться си­стем­ні зру­ше­н­ня в осна­щен­ні військ та їхній під­го­тов­ці.

Ра­зом із цим, все те, що ми ба­чи­ли в Кри­му і що від­бу­ва­є­ться на схо­ді Укра­ї­ни, — це ін­ша війна по­рів­ня­но з кла­си­чним ро­зу­мі­н­ням бо­йо­вих дій ми­ну­ло­го, в ній клю­чо­ву роль ві­ді­гра­ють но­ві­тні те­хно­ло­гії. Не слід ро­зу­мі­ти сло­во «те­хно­ло­гії» ли­ше як те, що ре­а­лі­зо­ву­є­ться ін­же­не­ром чи те­хно­ло­гом у яко­мусь ви­ро­бі, комп’юте­рі чи со­фті. Це зна­чно шир­ше, те­хно­ло­гії по­чи­на­ю­ться з не­стан­дар­тних і не­зви­чних ідей — са­ме во­ни є ру­шій­ни­ми си­ла­ми пе­ре­мог та по­ра­зок у цій «гі­бри­дній вій­ні». За іде­я­ми йдуть ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чні за­со­би їх ре­а­лі­за­ції — у вій­сько­во­му ви­мі­рі це дро­ни та ін­ші ви­со­ко­мо­біль­ні ав­то­ма­ти­зо­ва­ні си­сте­ми, за­со­би спо­сте­ре­же­н­ня, роз­пі­зна­ва­н­ня та ці­ле­вка­зів­ки, ви­со­ко­то­чні за­со­би ура­же­н­ня і ба­га­то ін­шо­го. За­зна­че­ні за­со­би ство­рю­ють те­хно­ло­гі­чну пе­ре­ва­гу на по­лі бою — са­ме во­ни є за­по­ру­кою успі­ху в су­ча­сній вій­ні.

Не є та­єм­ни­цею, що Укра­ї­на не має до­сить спро­мо­жно­стей для за­хи­сту вла­сно­го су­ве­ре­ні­те­ту на мо­рі — са­ме но­ві­тні те­хно­ло­гії мо­жуть до­по­мог­ти в мі­ні­маль­ні стро­ки і з мі­ні­маль­ни­ми ви­тра­та­ми ство­ри­ти не­об­хі­дний по­тен­ці­ал стри­му­ва­н­ня vs аде­ква­тне ре­а­гу­ва­н­ня на за­гро­зи з мо­ря.

Дер жа ві слід біль ше ува ги приділяти новітнім технологіям.

«ЛЮДИНА (СОЛДАТ, ОФІЦЕР) МАЄ БУ­ТИ ГО­ЛОВ­НОЮ ЦІННІСТЮ СИ­СТЕ­МИ»

— Як ви вва­жа­є­те, чо­му в на­шій кра ї ні, особ ли во в та кий скру­тний час, па­трі­о­ти і про­фі не за­тре­бу­ва­ні, що по­ка­зує ваш при­клад? Як зла­ма­ти цю пра­кти­ку?

— По­трі­бні змі­ни вій­сько­вої куль­ту­ри. Тоб­то на за­мі­ну ко­ман­ду­ван­ню ра­дян­сько­го сти­лю має при­йти лі­дер­ство, по­зи­тив­на мо­ти­ва­ція — за­мі­ни­ти не­га­тив­ну, людина (солдат, офіцер) має бу­ти го­лов­ною цінністю си­сте­ми, а мі­ри­лом ді­яль­но­сті — не кіль­кість па­пе­рів чи слів, а кон­кре­тний ре­зуль­тат, яко­го до­ся­гну­то. Це кро­пі­тка ро­бо­та, в якій ба­га­то за­ле­жить від ка­дрів — но­сі­їв за­хі­дних знань і до­сві­ду.

Зно­ву ж та­ки, все по­чи­на­є­ться і за­кін­чу­є­ться пе­ре­ко­на­н­ня­ми. Якщо ти ві­риш у пер­спе­кти­ву за­хі­дно­го ве­кто­ра роз­ви­тку Зброй­них сил — на сво­є­му мі­сці ство­ри ко­ман­ду одно­дум­ців, ви­вчи ан г лійсь ку, усві дом стан дар ти НАТО і яко­мо­га швид­ше ім­пле­мен туй ї х у свою ді яль ність. Якщо не ві­риш — ро­ка­ми й де­ся­ти­лі­т­тя­ми бу­деш їх «ім­пле­мен­ту­ва­ти» з ну­льо­вим ре­зуль­та­том. До ре­чі, я ба­га­то ра­зів зу­стрі­чав по­мил­ку тих, хто не ві­рить: во­на на зи ва єть ся « про між на струк - ту ра » — це щось се ред нє між ра­дян­ською мо­де­л­лю і за­хі­дною. По су ті, гіб рид їжа ка і ву жа. Це як їха­ти з Ки­є­ва до Оде­си че­рез Львів чи Хар­ків — дов­го, до­ро­го і не має сен­су. Не хо­ті­лось би де­жа­вю.

«МИ ПІД­ТРИ­МУ­Є­МО ТІСНІ ЗВ’ЯЗКИ З КОЛЕГАМИ ІЗ КРА­ЇН НАТО І ШТАБ-КВАРТИРОЮ АЛЬЯН­СУ»

— Ці­ка­во ді­зна­ти­ся, чим ви зайня­ті сьо­го­дні. Які твор­чі ці­лі ста­ви­те пе­ред со­бою? Які пла­ни?

— Прі о ри те том є роз ви ток на­шої ком­па­нії UA.RPA («Укра­їн­ська ком­па­нія з пер­спе­ктив­них на уко во-тех ніч них роз ро - бок») — ми про­по­ну­є­мо низ­ку ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних рі­шень для се­кто­ру без­пе­ки та обо­ро­ни. У нас чу­до­вий ко­ле­ктив вче­них, ін­же­не­рів-те­хно­ло­гів та ме­не­дже­рів, які успі­шно пра­цю­ють над роз - ви­тком ря­ду су­ча­сних те­хно­ло­гій. Ми під­три­му­є­мо тісні зв’язки з колегами із кра­їн НАТО і штаб-квартирою Альян­су, бе­ре­мо участь у де­кіль­кох спіль­них на­у­ко­вих до­слі­дже­н­нях із за­хі­дни­ми колегами.

Ці­ка­вою ча­сти­ною є екс­пер­тна ро­бо­та в рі­зних стру­кту­рах і фор­ма­тах — як в Укра­ї­ні, так і за кор­до­ном.

Твор­чі зав­да­н­ня вмі­щу­ю­ться в до­сить про­сте фор­му­лю­ва­н­ня: на сво­є­му мі­сці й у сво­їй спра­ві ро­би­ти про­фе­сій­ні ре­чі за­для по­зи­тив­них змін у державі.

Ко­ри­сту­ю­чись на­го­дою, хо­чу щи­ро при­ві­та­ти твор­чий ко­ле­ктив «Дня» з двад­ця­ти­річ­чям га­зе­ти — дя­кую за актив­ну жит­тє­ву по­зи­цію, зав­жди акту­аль­ні ма­те­рі­а­ли та ви­со­кий рі­вень ви - дав­ни­чої куль­ту­ри, ба­жаю сім фу­тів під кі­лем і пов­них ві­трил!

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.