«Тре­ба до­кла­сти зу­силь, щоб за «ле­ка­ла­ми» Остро­га ви­лі­пи­ти елі­ту»

Най­ста­рі­ший виш Укра­ї­ни уро­чи­сто від­зна­чив 440-річ­чя у Ки­є­ві

Den (Ukrainian) - - День України - Оль­га ХАРЧЕНКО, «День»

Увів­то­рок у «те­плій» цер­кві На­ціо­наль­но­го Ки­є­во-Пе­чер­сько­го істо­ри­ко-куль­тур­но­го за­по­від­ни­ка від­був­ся День Острозь­кої ака­де­мії. Най­ста­рі­ший виш кра­ї­ни, що цьо­го ро­ку від­зна­чає 440-річ­чя, за­про­сив на уро­чи­сте ка­мер­не зі­бра­н­ня з на­го­ди юві­лею ко­ло дру­зів, се­ред яких зокре­ма лі­те­ра­ту­ро­зна­вець Ми­ко­ла Жу­лин­ський, пи­сьмен­ник Іван Драч, пар­тне­рів та пред­став­ни­ків ме­діа. Мі­сце зу­стрі­чі бу­ло обра­но аб­со­лю­тно не­ви­пад­ко­во — адже на те­ри­то­рії Даль­ніх пе­чер лав­ри по­ко­я­ться мо­щі Фе­о­до­сія Пе­чер­сько­го — він же Фе­дір Острозь­кий, в Успен­сько­му со­бо­рі по­хо­ва­ний Ко­стян­тин Острозь­кий (і за­раз три­ває від­нов­ле­н­ня на­д­гроб­ка, який був зруй­но­ва­ний ра­зо­міз Успен­ською цер­квою під час Дру­гої сві­то­вої вій­ни). На жаль, цей факт ни­ні ві­до­мий да­ле­ко не ко­жно­му ки­я­ни­ну, а тим па­че — укра­їн­цю, то­ді як вне­сок ро­ди­ни Острозь­ких у роз­ви­ток Укра­ї­ни над­зви­чай­но ве­ли­кий. Галь­шка Острозь­ка та Ва­силь-Ко­стян­тин Острозь­кий ста­ли за­снов­ни­ка­ми пер­шо­го ви­шу в Укра­ї­ні — Острозь­кої сло­вя­но-гре­ко-ла­тин­ської ака­де­мії.

На не­до­оці­не­но­сті зна­че­н­ня Острозь­ких кня­зів та від­по­від­но «нев­пи­са­но­сті» їх у за­галь­ну істо­рію Укра­ї­ни на­го­ло­шу­вав у сво­є­му ві­таль­но­му сло­ві ре­ктор На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту «Острозь­ка ака­де­мія» Ігор Па­сі­чник: «З одно­го бо­ку, я пи­ша­ю­ся тим, що ма­є­мо від­зна­ча­ти 440-річ­чя ви­шу у столь­но­му гра­ді Ки­є­ві, що мо­же­мо пре­зен­ту­ва­ти тут Ака­де­мію. А з дру­го­го бо­ку, я опе­ча­ле­ний тим, що че­рез 440 ро­ків ця сла­ве­тна істо­рія Острозь­кої ака­де­мії до цьо­го ча­су на­ле­жно не по­ці- но­ва­на. Не за­йма­ють на­ле­жне їм мі­сце і кня­зі Острозь­кі, ве­ли­ка істо­рія Острозь­ко­го кня­зів­ства. Ду­маю, до­ти, по­ки в за­галь­ній істо­рії Укра­ї­ни не бу­ла впи­са­на сла­ве­тна сто­рін­ка кня­зів Острозь­ких та Острозь­кої ака­де­мії, ми не ма­ти­ме­мо ці­лі­сної істо­рії». Ігор Де­ми­до­вич не шко­ду­вав слів по­дя­ки усім­тим­лю­дям , хто до­клав і до­кла­дає зу­силь для пов­но­цін­но­го від­ро­дже­н­ня ака­де­мії і по­ши­ре­н­ня її здо­бу­тків. А це — і чи­ма­ло ме­це­на­тів з ді­а­спо­ри, і по­друж­жя Оле­ни та Ві­та­лія Гай­ду­ків, які, крім зна­чної фі­нан­со­вої під­трим­ки, по­да­ру­ва­ли ви­шу від­ре­став­ро­ва­ний ори­гі­нал Острозь­кої Бі­блії 1581 ро­ку, це і Єв­ген Мар­чук, адже бу­ду­чи мі­ні­стро­м­обо­ро­ни, він пе­ре­дав ака­де­мії за­ки­ну­ті вій­сько­ві ка­зар­ми, які пе­ре­тво­ри­лись на сту­дент­ське мі­сте­чко та вій­сько­вий лі­цей. До ре­чі, на­га­дав Ігор Де­ми­до­вич, під час одно­го зі сво­їх ві­зи­тів до ака­де­мії Єв­ген Ки­ри­ло­вич ска­зав, що всі кан­ди­да­ти в пре­зи­ден­ти ма­ють скла­да­ти пу­блі­чний ек­за­мен тут пе­ред сту­ден­та­ми з істо­рії і мо­ви сво­єї кра­ї­ни та пи­тань, які від­но­сять до ком­пе­тен­ції ке­рів­ни­ка дер­жа­ви.

І це — га­зе­та «День» та її го­лов­ний ре­да­ктор Ла­ри­са Ів­ши­на, зав­дя­ки якій про ака­де­мію за­го­во­ри­ли у всій кра­ї­ні і виш зна­йшов ба­га­тьох зі сво­їх ме­це­на­тів. Го­во­ря­чи про роль жі­нок в істо­рії Укра­ї­ни, Ігор Па­сі­чник на­звав трьох во­ли­ня­нок: Галь­шку Острозь­ку, Галь­шку Гу­ле­ви­чів­ну (за­снов­ни­цю Ки­є­во-Мо­ги­лян­ської ака­де­мії) та Ла­ри­су Ів­ши­ну.

Го­лов­ний ре­да­ктор «Дня», ві­та­ю­чи Іго­ря Па­сі­чни­ка та всіх «остро­жан», ска­за­ла: «Острозь­кій ака­де­мії — 440, а га­зе­ті «День» — 20. Ду­маю, що дві тре­ти­ни цьо­го ча­су ми про­ве­ли в най­ті­сні­шо­му спіл­ку­ван­ні з Остро­гом, йо­го ви­кла­да­ча­ми та сту­ден­та­ми. Цей юві­лей — ва­жли­ва і ва­го­ма подія. Але, на жаль, біль­шість кра­ї­ни ще не мо­же прийня­ти до­ро­го­цін­не сві­тло Остро­га. Кра­ї­на до цьо­го не го­то­ва, і ще ду­же ба­га­то тре­ба до­кла­сти зу­силь, щоб за «ле­ка­ла­ми» Остро­га ви­лі­пи­ти елі­ту. Острог дає шанс їй від­бу­ти­ся. Але, зна­є­те, я ча­сто ка­жу, що Укра­ї­на — це Бри­та­нія сло­вян­сько­го сві­ту. Це мо­жна дов­го роз­ши­фро­ву­ва­ти, але на­ве­ду один штрих — Бри­та­нія жи­ве без кон­сти­ту­ції, а ми — без дер­жа­ви. Вмі­н­ня тво­ри­ти се­ре­до­ви­ща з на­ді­єю, що ко­лись ці остро­ви ство­рять ко­ло­саль­ний за­пит на свою дер­жа­ву, — це і є ве­ли­ка му­жність. Умі­ти зо­се­ре­ди­ти­ся на пра­ве­дних ці­лях. Ма­ю­чи під­трим­ку ве­ли­че­зної ау­ри, куль­ту­ри, ін­те­ле­кту ве­ли­кої істо­рії».

У рам­ках від­зна­че­н­ня та­кож від­бу­ло­ся кіль­ка зна­ко­вих ми­сте­цьких пред­став­лень — істо­ри­ко-фі­ло­соф­ської ви­став­ки кар­тин іко­но­пи­сця Юрія Ні­кі­ті­на «Остро­гі­а­на: ре­фле­ксії очи­ма су­ча­сни­ка», а та­кож прем’єр­ний по­каз срі­бно-бур­шти­но­вих ша­хів укра­їн­сько­го юве­лі­ра Ав­гу­ста Воль­сько­го «Кня­зі Острозь­кі та ту­ре­цькі сул­та­ни», над ви­го­тов­ле­н­ня­мя­ких май­стер пра­цю­вав по­над 7 ро­ків, ви­ко­ри­став­ши для цьо­го 4 кг срі­бла та близь­ко 1 кг бур­шти­ну.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Роз­по­від­а­ю­чи про вза­є­ми­ни «Дня» й Острозь­кої ака­де­мії, Ігор Па­сі­чник за­ува­жив: «Ми на­зи­ва­є­мо го­лов­но­го ре­да­кто­ра «Дня» — на­ша Ла­ри­са-Во­ли­нян­ка»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.