Де­марш Крем­ля

Ек­спер­ти «Дня» — про на­мір Пу­ті­на ув’яза­ти ути­лі­за­цію зброй­но­го плу­то­нію зі ска­су­ва­н­ням сан­кцій про­ти РФ

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

По­за­вчо­ра вве­че­рі ро­сій­ський пре­зи­дент Во­ло­ди­мир Пу­тін фа­кти­чно по­ста­вив уль­ти­ма­ту­мСША: хо­че­те про­дов­жу­ва­ти ядер­не роз­збро­є­н­ня, ска­со­вуй­те сан­кції про­ти РФ. Зокре­ма, він під­пи­сав указ про при­пи­не­н­ня дії між­уря­до­вої уго­ди з США про ути­лі­за­цію зброй­но­го плу­то­нію. Як ви­пли­ває з текс­ту ука­зу, це бу­ло зро­бле­но вна­слі­док «не­дру­жніх дій» США. У Дер­жду­му пре­зи­ден­томв­не­се­но за­ко­но­про­ект, в яко­му від­нов­ле­н­ня спів­пра­ці ув’яза­но з тим, щоб США ска­су­ва­ли «акт Ма­гніт­сько­го», зня­ли сан­кції, вве­де­ні про­ти ре­жи­му Пу­ті­на че­рез ане­ксію Кри­му та вій­ну на Дон­ба­сі, і на­віть ком­пен­су­ва­ли втра­ти Ро­сії від них.

Де­марш ро­сій­сько­го лі­де­ра ви­кли­кав се­рію різ­ких за­яв про­від­них аме­ри­кан­ських по­лі­ти­ків. «Якщо пре­зи­дент Пу­тін вва­жає, що він мо­же за­ля­ка­ти Спо­лу­че­ні Шта­ти, він гли­бо­ко по­ми­ля­є­ться», — по­пе­ре­див один з ке­рів­ни­ків ко­мі­те­ту з між­на­ро­дних від­но­син Кон­гре­су де­мо­крат Ел­лі­от Ен­гел.

Кон­гре­смен-ре­спу­блі­ка­нець Ед Росс зви­ну­ва­чує адмі­ні­стра­цію Оба­ми в то­му, що по­ро­жні по­пе­ре­дже­н­ня з її бо­ку ли­ше пе­ре­ко­ну­ють Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на, що йо­го ні­хто не має на­мі­ру зу­пи­ня­ти.

Тим­ча­со­мДе­від Кре­мер, ко­ли­шній по­мі­чник держ­се­кре­та­ря США, спів­ро­бі­тник ін­сти­ту­ту Мак­кей­на, вва­жає не­без­пе­чним­дем арш Крем­ля, який свід­чить про те, що Во­ло­ди­мир Пу­тін діє, ви­хо­дя­чи з по­мил­ко­во­го уяв­ле­н­ня про все­до­зво­ле­ність.

«ЦЕ — ЛИ­ШЕ ПРОДОВЖЕННЯ ПОЛІТИКИ ЗАЛЯКУВАННЯ ЗАХОДУ»

Во­ло­ди­мир ОГРИЗКО, ке­рів­ник Цен­тру до­слі­джень Ро­сії, екс-мі­ністр за­кор­дон­них справ, Ки­їв:

— Ме­ні зда­є­ться, що Пу­тін про­дов­жує свою зви­чай­ну лі­нію, яка на­зи­ва­є­ться шан­таж Заходу. При цьо­му він ви­би­рає для цьо­го спе­ці­аль­но те­ми, які є чу­тли­ви­ми для Заходу. Ядер­на зброя — це те, про­ти чо­го ду­же актив­но і по­слі­дов­но упро­довж сво­їх ро­ків при вла­ді ви­сту­пав Ба­рак Оба­ма. Для ньо­го ядер­не роз­збро­є­н­ня бу­ло те­мою но­мер один йо­го зов­ні­шньо­по­лі­ти­чної до­ктри­ни. Він на­ма­гав­ся під­штов­хну­ти світ до то­го, щоб ядер­ної за­гро­зи ста­ло мен­ше.

І ось з бо­ку Пу­ті­на йде зро­зумі­ла від­по­відь — отри­муй­те цю за­гро­зу в біль­шо­му фор­ма­ті. Адже не­кон­тро­льо­ва­ний зба­га­че­ний плу­то­ній це, справ­ді, за­гро­за, це но­ві ядер­ні боє­го­лов­ки з на­сту­пним ре­зуль­та­том.

Я вва­жаю, що це — ли­ше продовження політики залякування Заходу, яку Мо­сква про­во­дить упро­довж остан­ніх двох з по­ло­ви­ною ро­ків. І якщо За­хід на це не від­по­від­а­ти­ме, то зна­чить, бу­дуть отри­му­ва­ти но­ві спосо­би чер­го­во­го шан­та­жу. За­раз один із них ми ба­чи­мо.

До­бре, що США ре­а­гу­ють на це і го­во­рять про но­ві сан­кції на зра­зок укра­їн­ських. Це озна­чає, що нам тре­ба ще тро­хи по­че­ка­ти і спи­сок про­дов­жи­ться. І тут ва­жли­во по­ба­чи­ти, як на це від­ре­а­гу­ють на­ші єв­ро­пей­ські пар­тне­ри і чи во­ни до цьо­го до­лу­ча­ться.

Що сто­су­є­ться при­зу­пи­не­н­ня пе­ре­го­во­рів між США і Ро­сі­єю що­до ви­рі­ше­н­ня си­рій­ської кри­зи. Я вва­жаю цей крок США за­пі­зні­лим. І всьо­го цьо­го жа­хі­т­тя в Си­рії мо­жна бу­ло б уни­кну­ти, як­би аме­ри­кан­ці одра­зу два з по­ло­ви­ною ро­ки то­му, ко­ли йшло­ся про хі­мі­чну за­гро­зу з бо­ку ре­жи­му Аса­да, від­ре­а­гу­ва­ли аде­ква­тно. На пре­ве­ли­кий жаль, цьо­го не ста­ло­ся. Фа­кти­чно аме­ри­кан­ці до­зво­ли­ли Ро­сії увійти в Си­рію, яка по­ча­ла ро­би­ти те, що во­на ро­бить за­раз. І це бу­ла над­зви­чай­но ве­ли­ка по­мил­ка аме­ри­кан­ців. Те­пер во­ни за це роз­пла­чу­є­ться. З ін­шо­го бо­ку, я ба­чу у цьо­му по­зи­тив, на при­кла­ді Си­рії во­ни пі­сля Укра­ї­ни ще раз під­три­ма­ли під­твер­дже­н­ня: з та­ким пар­тне­ром, як Ро­сія, спіл­ку­ва­тись не мо­жна. Всі її обі­цян­ки — це по­ро­жній звук. Так що з то­чки стра­те­гії це теж по­зи­тив­ний ре­зуль­тат.

Я ду­же спо­ді­ва­юсь, що пер­ші ви­снов­ки в Укра­ї­ні що­до остан­ніх дій Ро­сії бу­де зро­бле­но в че­твер на за­сі­дан­ні Вер­хов­ної Ра­ди. Я маю на ува­зі те, що де­пу­та­ти по­став­лять на го­ло­су­ва­н­ня пи­та­н­ня про ска­су­ва­н­ня без­ві­зо­во­го ре­жи­му. А я ду­пле­том про­по­ну­вав би ро­зі­рва­ти ди­пло­ма­ти­чні від­но­си­ни з кра­ї­но­ю­агре­со­ром. Ми по­вин­ні на­зи­ва­ти ре­чі сво­ї­ми іме­на­ми.

«ПІДТРИМУВАННЯ ВІДЧУТТЯ МІФОЛОГІЧНОЇ ВІЙ­НИ ЗІ СВІТОМ СТАЄ ГОЛОВНИМ СПОСОБОМ УПРАВ­ЛІ­Н­НЯ ДЕРЖАВОЮ»

Се­мен НОВОПРУДСЬКИЙ, не­за­ле­жний жур­на­ліст, Мо­сква:

— На­справ­ді все це тре­ба оці­ню­ва­ти в кон­текс­ті подаль­ших по­дій. І не ду­маю, що це мо­жна на­зва­ти уль­ти­ма­ту­мом, то­му що я сла­бо ві­рю, що США ви­ко­ну­ва­ти­муть хо­ча б одну з ви­мог, які ви­су­нув Пу­тін.

Це не стіль­ки уль­ти­ма­тум США, скіль­ки, з одно­го бо­ку, знер­во­ва­на ре­а­кція на оче­ви­дний про­вал спроб Ро­сії роз­мі­ня­ти Укра­ї­ну на Си­рію, по­вер­ну­тись у пов­но­цін­ну сві­то­ву спіль­но­ту. Зро­зумі­ло, що ця стра­те­гія зна­чною мі­рою про­ва­ли­ла­ся. Хо­ча із Ро­сі­єю що­до Си­рії ве­ли пе­ре­го­во­ри, але ясно, що Мо­скві не вда­ло­ся до­сяг­ти фун­да­мен­таль­но­го пе­ре­ло­му на свою сто­ро­ну. Та го­лов­не, що но­ві ви­мо­ги Пу­ті­на спря­мо­ва­ні на вну­трі­шню пу­блі­ку. Оскіль­ки на­ра­зі ви­ни­кла си­ту­а­ція то­таль­ної кон­фрон­та­ції і мо­дно го­во­ри­ти про хо­ло­дну вій­ну 3.0. на­пе­ре­до­дні пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у Ро­сії, які з ве­ли­кою ві­ро­гі­дні­стю мо­жуть бу­ти до­стро­ко­ви­ми і від­бу­ду­ться 2017 ро­ку, не че­ка­ю­чи бе­ре­зня 2018 ро­ку.

Ме­ні зда­є­ться, що все це тре­ба роз­гля­да­ти як чер­го­вий спо­сіб в умо­вах якнай­глиб­шої еко­но­мі­чної кри­зи, що збе­рі­га­є­ться, й оче­ви­дної по­лі­ти­чної без­ви­хо­ді мо­бі­лі­зу­ва­ти на­се­ле­н­ня.

Що сто­су­є­ться си­ту­а­ції з те­хно­ло­гі­чної то­чки зо­ру, то во­на бу­ла до­во­лі па­то­вою. До­го­вір так був вла­што­ва­ний, що фа­кти­чно пе­ре­бу­вав у ста­ні під­ві­ше­но­сті. Він був де-юре, але не ді­яв де-фа­кто. Ва­жли­во зро­зу­мі­ти, що Ро­сія хо­че ви­йти в одно­сто­рон­ньо­му по­ряд­ку з до­го­во­ру, який де-фа­кто і пра­кти­чно не ре­а­лі­зо­ву­вав­ся. І на це б не звер­ну­ли та­кої ува­ги, ко­ли б не та­кі див­ні мо­ти­ву­валь­ні по­ло­же­н­ня ви­хо­ду з ньо­го. До ре­чі, за­про­по­но­ва­ний за­ко­но­про­ект ста­не одним із пер­ших, який роз­гля­да­ти­ме но­ва Дер­жду­ма, що при­сту­пає до ро­бо­ти 5 жов­тня. І в цьо­му теж є сим­во­лі­чний ефект.

По-пер­ше, та­кий хід Пу­ті­на тре­ба роз­гля­да­ти як си­гнал-ре­а­кцію на опри­лю­дне­н­ня гол­ланд­ської до­по­віді що­до МН-17. Адже за­ява Пу­ті­на з’яви­лась одра­зу пі­сля цьо­го. Є відчуття, що в Мо­скві не че­ка­ли, що ця до­по­відь на­віть в об­ті­чній фор­мі вка­зує, що Ро­сія стає від­по­від­аль­ною за те, що у сві­ті вва­жа­є­ться оче­ви­дним дер­жав­ним зло­чи­ном. Адже на на­сту­пний фа­зі гол­ланд­сько­го роз­слі­ду­ва­н­ня бу­де вка­за­но при­че­тних до пу­ску з БУКу і по­ста­не пи­та­н­ня, хто від­дав на­каз.

По-дру­ге, Пу­ті­ну тре­ба під­три­му­ва­ти в оби­ва­те­ля відчуття то­го, що Ро­сія, як і ра­ні­ше, ве­ли­ка дер­жа­ва, яка про­ти­сто­їть сві­ту і якій не да­ють жи­ти. На тлі еко­но­мі­чної без­ви­хо­ді, в яку за­йшла Ро­сія, підтримування відчуття міфологічної вій­ни зі світом стає чи не головним способом управ­лі­н­ня державою. Це стає те­хно­ло­гі­чним при­кла­дним способом кон­тро­лю вла­ди за си­ту­а­ці­єю в кра­ї­ні.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.