«Ла­гі­дна гу­ма­ні­за­ція»

Ек­спер­ти — про те, як зро­би­ти люд­ське став­ле­н­ня до тва­рин нор­мою

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

4жов­тня по всій пла­не­ті від­зна­ча­ли Все­сві­тній день за­хи­сту тва­рин. В Укра­ї­ні по­дії, при­свя­че­ні цій да­ті, про­во­дять з 2000 ро­ку. Так цьо­го ро­ку зоо­за­хи­сни­ки ра­зо­міз де­пу­та­та­ми Ки­їв­ра­ди 4 жов­тня на­га­да­ли про пи­та­н­ня за­бо­ро­ни цир­ків-ша­пі­то — са­ме че­рез жа­хли­ві умо­ви утри­ма­н­ня зві­рів. Від­по­від­ний про­ект рішення не­дав­но за­ре­є­стру­ва­ли у Ки­їв­ській мі­ській ра­ді.

Ті­шить, що про про­бле­ми, пов’яза­ні із за­хи­стом­тва­рин, в Укра­ї­ні зга­ду­ють ча­сті­ше ра­зу на рік. Не­що­дав­но під сті­на­ми Мі­ні­стер­ства осві­ти і на­у­ки від­бу­ла­ся не­зви­чна для ві­дом­ства акція — мо­лодь ви­ма­га­ла від­ра­ху­ва­ти кіль­кох сту­ден­тів з Лу­цька та Оле­ксан­дрії, які жор­сто­ко зну­ща­ли­ся над тва­ри­на­ми, а ві­део цьо­го ви­кла­ли в ін­тер­не­ті. У Ки­є­ві не­вдов­зі роз­по­чне­ться суд про­ти чо­ло­ві­ка, який тру­їв без­дом­них тва­рин у Бо­та­ні­чно­му са­ду іме­ні ака­де­мі­ка Оле­ксан­дра Фо­мі­на. А ві­до­мий цирк «Ко­бзов» за­явив, що го­то­вий від­мо­ви­тись від тва­рин у сво­їх ви­ста­вах. Що­прав­да, че­рез пев­ний час за­брав свої сло­ва на­зад.

Усі ці фа­кти зво­дя­ться до одно­го пи­та­н­ня: на­скіль­ки аде­ква­тни­мі дру­же­лю­бни­му став­лен­ні до бра­тів на­ших мен­ших є укра­їн­ське суспільство? У спіл­ку­ван­ні з екс­пер­та­ми «День» з’ясу­вав, що по­при чи­слен­ні фа­кти жор­сто­ко­сті по­во­лі наш со­ці­ум­стає гу­ман­ні­ши­му став­лен­ні до тва­рин. Та як при­ско­ри­тись?

ПЕР­ШІ РЕ­ЗУЛЬ­ТА­ТИ UANIMALS

Один з на­о­чних при­кла­дів по­зи­тив­них змін — ініціатива «За цирк без тва­рин», ко­тра стар­ту­ва­ла на­ве­сні цьо­го ро­ку. Її ав­то­ри, уча­сни­ки про­е­кту UAnimals, за­ре­є­стру­ва­ли на сай­ті Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни від­по­від­ну пе­ти­цію, про­во­ди­ли акції бі­ля На­ціо­наль­но­го цир­ку Укра­ї­ни, під час яких у пер­фор­ман­сах по­ка­зу­ва­ли, як не­лег­ко жи­ве­ться зві­рямв умо­вах ма­не­жу, роз­ві­шу­ва­ли агі­та­цій­ні пла­ка­ти з твер­дже­н­ня­ми, що цир­ко­ва ви­ста­ва мо­же бу­ти ці­ка­вою та успі­шною і без уча­сті дре­си­ро­ва­них чо­ти­ри­ла­пих та пер­на­тих.

Що змі­ни­ло­ся за ці кіль­ка мі­ся­ців? Пе­ре­д­усім­су­спіль­ство актив­ні­ше го­во­рить про про­бле­му. На­віть за- ява цир­ку «Ко­бзов», хоч і тим­ча­со­ва, є ре­зуль­та­том­со­ці­аль­но-ін­форм ацій­ної кам­па­нії «За цирк без тва­рин». За­клик акти­ві­стів на­ра­зі під­три­му­ють со­тні укра­їн­ців, а ко­ор­ди­на­то­рів про­е­кту за­про­шу­ва­ли до обго­во­ре­н­ня ре­фор­ми цир­ко­вої га­лу­зі у Мі­ні­стер­стві куль­ту­ри.

«Це пи­та­н­ня на сто від­со­тків акту­а­лі­зу­ва­лось як у су­спіль­стві, так і на вла­дно­му рів­ні. Я осо­би­сто мав зу­стріч із за­сту­пни­комм іні­стра куль­ту­ри з цьо­го при­во­ду, по­чув про го­тов­ність пе­ре­хо­ди­ти до гу­ман­них ме­то­дів, але це тіль­ки озву­че­на по­зи­ція, сло­ва ре­зуль­та­та­ми не є, — роз­по­від­ає спів­за­снов­ник про­е­кту UAnimals Оле­ксандр То­дор­чук. — У На­ціо­наль­но­го цир­ку Укра­ї­ни скла­ло­ся хи­бне уяв­ле­н­ня, що це пи­та­н­ня яки­хось по­сад, бо за­раз три­ває кон­курс з обра­н­ня ди­ре­кто­ра. Але до­ся­гне­н­ня на­шої ці­лі жо­дним­чи­ном­не мо­же впли­ну­ти на те, ко­му під­по­ряд­ко­ву­ва­ти­ме­ться цирк, хто бу­де йо­го ди­ре­кто­ром. Ми під­три­ма­є­мо ке­рів­ни­ка, який ви­рі­шить пра­цю­ва­ти у цир­ку без тва­рин».

ПІДСВІДОМА ЛЮДЯНІСТЬ

За­бо­ро­ни­ти цир­ки з тва­ри­на­ми не­про­сто, пе­ред­усімм ає бу­ти го­ло­су­ва­н­ня гро­ма­дян га­ман­цем: як ві­до­мо, без по­пи­ту не бу­де про­по­зи­ції. З дру­го­го бо­ку, си­ту­а­цію має ре­гу­лю­ва­ти за­кон про жор­сто­ке по­во­дже­н­ня з тва­ри­на­ми, однак, за сло­ва­ми Оле­ксан­дра То­дор­чу­ка, він має низ­ку шпа­ри­нок, що до­зво­ля­ють йо­го оми­на­ти. До при­кла­ду, у нас за­бо­ро­не­ні пе­ре­сув­ні зоо­пар­ки, утім, один з ві­до­мих цир­ків у ко­жно­му мі­сті ви­став­ляє тва­рин на­по­каз, на­зи­ва­ю­чи це не зоо­пар­ком, а, ска­жі­мо, огля­дом цир­ко­вих зві­рят. То­му та­кож ва­жли­во пра­цю­ва­ти з гро­мад­ською дум­кою. Са­ме в цьо­му на­прям­ку ді­ють за­снов­ни­ки про­е­кту UAnі­mals. Зокре­ма, іні­ці­ю­ва­ли спе­ці­аль­ну но­мі­на­цію на фе­сти­ва­лі со­ці­аль­ної ре­кла­ми — для мо­ло­дих ре­жи­се­рів, які пре­зен­ту­ють ро­ли­ки на те­му за­бо­ро­ни ви­ко­ри­ста­н­ня тва­рин у цир­ку.

За­га­ло­мОле­ксандр То­дор­чук вва­жає, що на­ше суспільство йде до­ро­гою гу­ма­ні­за­ції у став­лен­ні до тва­рин. «Ми за­раз на ста­дії сприйня­т­тя. На під­ста­ві то­го, як швидко лю­ди по­ча­ли під­три­му­ва­ти на­шу іні­ці­а­ти­ву, як ре­а­гу­ють на фа­кти жорс­тко­го по- во­дже­н­ня з тва­ри­на­ми, вва­жаю, що за­раз та­кий мо­мент, ко­ли лю­ди ду­шею ро­зу­мі­ють, що є не­пра­виль­ним, і те­пер тре­ба це зро­би­ти за­галь­ним сприйня­т­тям, нор­мою. Спо­ді­ва­ю­ся, суспільство ста­не гу­ман­ні­шим. Як на ме­не, во­но під­сві­до­мо вже гу­ман­не», — кон­ста­тує акти­віст.

«НА­ШЕ СУСПІЛЬСТВО ПРОКИДАЄТЬСЯ»

Про гу­ма­ні­за­цію го­во­рить і со­ці­аль­ний пси­хо­лог Оле­на Лі­щин­ська. На її дум­ку, на­ше суспільство на­ра­зі на­че прокидається, ін­ша спра­ва — не всі го­то­ві смі­ли­во та від­вер­то го­во­ри­ти про не­здо­ро­ве став­ле­н­ня до тва­рин.

«У на­шо­му су­спіль­стві со­ром­но вка­за­ти не­гі­дни­ку, що він не­гі­дник, со­ром­но ска­за­ти, що ме­ні не­при­єм­но і я цьо­го не хо­чу ро­би­ти. Є якісь мо­мен­ти то­ле­ран­тно­сті до пев­них явищ, якщо ти з чи­мось не­зго­ден, по­бо­ю­є­шся ска­за­ти щось про­ти, — по­яснює Оле­на Лі­щин­ська. — Я со­лі­дар­на зі сту­ден­та­ми, які ви­ма­га­ли ви­клю­чи­ти з уні­вер­си­те­ту са­ди­стів, бо це са­ди­сти у став­лен­ні до не­вин­них тва­рин, і да­ва­ти їм­ди­плом­про ви­щу осві­ту, щоб по­тім­во­ни пра­цю­ва­ли з лю­дьми чи тва­ри­на­ми, не­при­пу­сти­мо. На­шо­му су­спіль­ству ва­жли­во пе­ре­ста­ти вка­зу­ва­ти, хто і як має пра­цю­ва­ти, не ма­ю­чи до цьо­го ні­яко­го від­но­ше­н­ня. Але та­кож ва­жли­во не со­ро­ми­ти­ся від­кри­ти ро­та там, де йде­ться про за­хист тва­рин, ді­тей, лі­тніх лю­дей — хо­ча б про­сто це про­го­ло­шу­ва­ти, щоб від­чу­ва­лась акту­аль­ність про­бле­ми».

Щоб при­швид­ши­ти тем­пи гу­ма­ні­за­ції су­спіль­ства, нам­тре­ба ба­га­то пра­цю­ва­ти. Так, для єв­ро­пей­ців чи аме­ри­кан­ців зви­чною є пра­кти­ка во­лон­тер­ства у цен­трах, де опі­ку­ю­ться без­при­туль­ни­ми тва­ри­на­ми, а у нас до­сі вва­жа­ють нор­мою фо­то­се­сії з го­лу­ба­ми чи мав­па­ми у цен­трі мі­ста, ка­та­н­ня на по­ні у ди­тя­чих пар­ках, дель­фі­на­рії за со­тні кі­ло­ме­трів від мо­ря, не ка­жу­чи про май­же аксі­о­ма­ти­чну участь ве­дме­дів, ле­вів, сло­нів у цир­ко­вих ви­ста­вах.

Для ро­зу­мі­н­ня то­го, що є до­брим у став­лен­ні до тва­рин, а що ні, пе­ред­усім­тре­ба на­вчи­ти­ся ста­ви­ти це пи­та­н­ня са­мим со­бі. І, як пе­ре­ко­на­на Оле­на Лі­щин­ська, не бо­я­ти­ся го­во­ри­ти про про­бле­ми вго­лос. Спро­бу­є­мо на­ла­го­ди­ти діа­лог за­ра­ди під­трим­ки най­більш без­за­хи­сних?

ФОТО ОЛЕ­ГА БАТРАКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.