Як «роз­ван­та­жи­ти» лі­нію фрон­ту?

«Я осо­би­сто пе­ре­бу­ва­ти­му там, де сто­їть укра­їн­ська ар­мія. Во­на є за­по­ру­кою на­шої без­пе­ки», — жи­тель­ка Ста­ни­ці Лу­ган­ської

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

5жов­тня в Мін­ську про­йшов чер­го­вий ра­унд пе­ре­го­во­рів Трьох­сто­рон­ньої кон­та­ктної гру­пи. Це пер­ша зу­стріч пі­сля під­пи­са­н­ня рам­ко­во­го рі­ше­н­ня що­до від­ве­де­н­ня сил і за­со­бів в трьох пі­ло­тних ді­лян­ках на Дон­ба­сі: Ста­ни­ці Лу­ган­ській, Зо­ло­то­му й Пе­тров­сько­му. До цьо­го бо­йо­ви­ки так зва­них «ДНР» та «ЛНР» зір­ва­ли ві­део­кон­фе­рен­цію, яка бу­ла за­пла­но­ва­на спо­ча­тку на 30 ве­ре­сня, а по­тім на 3 жов­тня. Пункт №5 Рам­ко­во­го рі­ше­н­ня пе­ред­ба­чає мо­жли­вість про­ве­де­н­ня зу­стрі­чі в ре­жи­мі ві­део­кон­фе­рен­ції «з ме­то­ю­не­гай­но­го при­пи­не­н­ня по­ру­ше­н­ня цьо­го Рам­ко­вої рі­ше­н­ня». Від­по­від­но на зу­стрі­чі в Мін­ську укра­їн­ська сто­ро­на під­ня­ла пи­та­н­ня по­ру­ше­н­ня ре­жи­му ти­ші з бо­ку ОРДЛО як клю­чо­вий.

Пі­сля то­го, як бу­ло під­пи­са­не «Рам­ко­ве рі­ше­н­ня», в ЗМІ з’яви­ло­ся ба­га­то тра­кту­вань з бо­ку рі­зних жур­на­лі­стів, екс­пер­тів, на­віть пред­став­ни­ків вла­ди. Лу­на­ли і зви­ну­ва­че­н­ня на адре­су пе­ре­го­вір­ни­ків від Укра­ї­ни. Тут, зви­чай­но, окре­ма про­бле­ма, що су­спіль­ство ча­сто кри­ти­чно від­гу­ку­є­ться що­до мін­сько­го про­це­су, бо йо­му ма­ло від­вер­то по­ясню­ють. Роз­ста­ви­мо акцен­ти. «День» із са­мо­го по­ча­тку кри­ти­ку­вав сце­на­рій «нор­ман­сько­го фор­ма­ту» і мін­ських пе­ре­го­во­рів, але че­рез рі­зні при­чи­ни уго­ди та­ки бу­ли під­пи­са­ні. І фа­кти­чно сьо­го­дні до­во­ди­ться ви­хо­ди­ти з ті­єї си­ту­а­ції, яка скла­да­ла­ся. Як ві­до­мо, пред­став­ник Укра­ї­ни у ро­бо­чій під­гру­пі з пи­тань без­пе­ки Три­сто­рон­ньої кон­та­ктної гру­пи Єв­ген МАРЧУК до­лу­чив­ся до мін­сько­го про­це­су вже пі­сля під­пи­са­н­ня угод, при­чо­му на во­лон­тер­ський за­са­дах. Від­по­від­но Марчук пра­цює в ме­жах уже чин­них пун­ктів Мін­ських до­мов­ле­но­стей. Ось як він роз’яснює «Рам­ко­ве рі­ше­н­ня» у се­бе в ФБ:

1. Три ді­лян­ки роз­мі­ще­ні на лі­нії зі­ткне­н­ня і не «в»,а «в ра­йо­ні на­се­ле­них пун­ктів».

2. В ці ді­лян­ки не вхо­дить жо­ден на­се­ле­ний пункт чи еле­ктро­стан­ція.

3. В цен­трі двох ді­ля­нок: зруй­но­ва­ний міст че­рез рі­чку Сі­вер­ський До­нець (Ста­ни­ця Лу­ган­ська) і не­пра­цю­ю­чий че­рез об­стрі­ли КПВВ бі­ля Зо­ло­то­го. Ме­та — від­ре­мон­ту­ва­ти і за­пу­сти­ти.

4. Сто­ро­ни ма­ють пі­сля 7 днів пов­ної ти­ші на цих (!!!) ді­лян­ках, а не по всій лі­нії фрон­ту, від­ве­сти вій­ська син­хрон­но, тоб­то одно­ча­сно, і зер­каль­но (!!!), тоб­то один на­про­ти одно­го, при уча­сті і по­стій­но­му (!!!) кон­тро­лі па­тру­лів СММ ОБСЄ та СЦКК по одно­му кі­ло­ме­тру від лі­нії зі­ткне­н­ня і по одно­му кі­ло­ме­тру лі­во­руч і пра­во­руч. Тоб­то мо­ва йде про ква­драт два на два кі­ло­ме­три.

5. ОБСЄ бе­ре під по­стій­ний мо­ні­то­ринг, в то­му чи­слі при до­по­мо­зі ка­мер ні­чно­го ба­че­н­ня, ці ді­лян­ки.

6. У ра­зі будь-яких по­ру­шень (всі во­ни де­таль­но ви­пи­са­ні) одні­є­ю­із сто­рін в будь який час вжи­ва­є­ться ком­плекс за­хо­дів ОБСЄ, СЦКК (во­ни та­кож ви­пи­са­ні), аж до тер­мі­но­во­го по­вер­не­н­ня військ на ви­хі­дні по­зи­ції.

7. Оскіль­ки ди­стан­ція в один кі­ло­метр дає змо­гу сто­ро­нам са­мо­стій­но на­дій­но кон­тро­лю­ва­ти те­ри­то­рію, в то­му чи­слі во­гне­ви­ми за­со­ба­ми, «сюр­приз» про­ти­ле­жної сто­ро­ни не­мо­жли­вий.

8. Пе­ре­до­ва лі­нія на цих ді­лян­ках на­дій­но за­мі­но­ва­на обо­ма сто­ро­на­ми. При ста­біль­но­му ре­жи­мі ти­ші мо­жуть бу­ти роз­мі­но­ва­ні під­хо­ди до мо­ста і КПВВ.

9. У ра­зі спро­би одні­єї із сто­рін ви­ко­ри­ста­ти від­ре­мон­то­ва­ний міст у во­єн­них ці­лях — ви­ве­сти йо­го з ла­ду на та­кій від­ста­ні, — спра­ва де­кіль­кох хви­лин.

10. Від­ве­де­н­ня військ на цих трьох ді­лян­ках має перш за все гу­ма­ні­тар­ну ме­ту і є по-су­ті пі­ло­тним про­е­ктом. Пе­ре­ві­ри­ти на пра­кти­ці, чи мо­же це пра­цю­ва­ти, що по­трі­бно вра­ху­ва­ти на­да­лі...

11. Ні­яко­го те­ля­чо­го чи піо­нер­сько­го опти­мі­зму ні в ко­го з укра­їн­ських пе­ре­го­вор­ни­ків не­має, що все від­бу­де­ться так, як пла­ну­є­ться. Не­до­ві­ра сто­рін за­шка­лює.

Що кра­ще, ні­чо­го не ро­би­ти і че­ка­ти, по­ки не бу­дуть ви­рі­ше­ні всі про­бле­ми Дон­ба­су по укра­їн­сько­му сце­на­рію, чи про­бу­ва­ти хоч тро­хи «роз­ван­та­жу­ва­ти» лі­нію фрон­ту? Де за­раз «Тор­на­до», «Смер­чі», «Ура­га­ни», «Піо­ни», «То­чки-У»? Во­ни са­мі пі­шли від

” лі­нії зі­ткне­н­ня?

Про­те на­віть ці уго­ди ро­сій­ський агре­сор по­стій­но по­ру­шує і не ви­ко­нує. Йо­го ме­та — нав’яза­ти Укра­ї­ні ура­же­ну «Рус­ским ми­ром» ча­сти­ну Дон­ба­су, яку кон­тро­лю­ва­ти­ме Кремль, і та­ким чи­ном за­бло­ку­ва­ти будь-який рух в на­прям­ку Єв­ро­пи чи роз­ви­ток в ці­ло­му на­шої кра­ї­ни. То­му не див­но, що остан­нє «Рам­ко­ве рі­ше­н­ня» Ро­сія та­кож фа­кти­чно за­бло­ку­ва­ла. Тіль­ки з 4 на 5 жов­тня бо­йо­ви­ки 68 ра­зів по­ру­ши­ли ре­жим ти­ші й об­стрі­ля­ли укра­їн­ських вій­сько­вих.

Ра­ні­ше МЗС Укра­ї­ни вже за­яви­ло, що по­при до­ся­гну­ті у Мін­ську до­мов­ле­но­сті, ро­сій­ські оку­па­цій­ні вій­ська в по­ру­ше­н­ня за­зна­че­них до­мов­ле­но­стей упро­довж остан­ніх діб про­дов­жи­ли об­стрі­ли ді­ля­нок, на яких за­пла­но­ва­не роз­ве­де­н­ня сил і за­со­бів. Укра­їн­сько­ю­сто­ро­но­ю­бу­ло та­кож за­фі­ксо­ва­но не­по­оди­но­кі ви­пад­ки здій­сне­н­ня з бо­ку не­за­кон­них зброй­них фор­му­вань об­стрі­лів вла­сних по­зи­цій з ме­то­ю­дис­кре­ди­та­ції ЗСУ. «З огля­ду на три­ва­ю­чі по­ру­ше­н­ня з бо­ку НЗФ по­ло­жень Рам­ко­во­го рі­ше­н­ня вва­жа­є­мо, що ста­ном на 3 жов­тня ц.р. пе­ред­ба­че­ні Рам­ко­вим рі­ше­н­ням не­об­хі­дні умо­ви для роз­ве­де­н­ня сил і за­со­бів бу­ло пов­ною мі­ро­ю­до­три­ма­но у ра­йо­ні н. п. Зо­ло­те», — йде­ться у за­яві МЗС.

Сво­ю­вер­сі­ю­си­ту­а­ції в «най­га­ря­чи­шій то­чці» із зга­да­них трьох на­се­ле­них пун­ктів — Ста­ни­ці-Лу­ган­ській роз­по­ві­ла «Дню» мі­сце­ва гро­мад­ська акти­віс­тка Сві­тла­на СВЄТІКОВА:

«Якщо укра­їн­ська ар­мія за­ли­шить зайня­ті в Ста­ни­ці по­зи­ції, то на­віть якщо ро­сій­ські тан­ки не ста­нуть за­мість них, на­се­ле­н­ня, яке під­три­мує Укра­ї­ну опи­ни­ться в пов­ній не­без­пе­ці. Нас про­сто мо­жуть по­ви­рі­за­ти ро­сій­ські спец­слу­жби. Я осо­би­сто бу­ду зна­хо­ди­тись там, де сто­їть укра­їн­ська ар­мія. Во­на є за­по­ру­ко­ю­на­шої без­пе­ки. Це ро­зу­мі­ють всі. За­раз я пе­ре­бу­ва­юв ра­йон­ній адмі­ні­стра­ції і за 820 ме­трів від ме­не про­ля­гає лі­нія фрон­ту. На тій сто­ро­ні на го­рі сто­ять ка­дро­ві ро­сій­ські офі­це­ри і вій­ська. Ро­сій­ська сто­ро­на на мі­сці на­ба­га­то ра­ні­ше ді­зна­лась про «ра­мо­чні уго­ди», ніж ми. І як тіль­ки та­ка ін­фор­ма­ція з’яви­лась, во­ни мо­мен­таль­но від­чу­ли сво­ю­пе­ре­ва­гу і по­ча­ли по­гро­жу­ва­ти міс- це­вим жи­те­лям, що ще тро­хи і їх по­рі­жуть. Та­ким чи­ном, всі ці два ро­ки, за які ми — укра­їн­ці — ро­би­ли все щоб ма­кси­маль­но під­ня­ти па­трі­о­тизм в Ста­ни­ці, опи­ни­лись під за­гро­зою. Ми ро­би­ли все, щоб укра­їн­ська ар­мія асо­ці­ю­ва­лась з по­ряд­ком, з га­ран­ті­я­ми без­пе­ки. Те­пер у лю­дей зно­ву страх.

Ось при­клад. У нас в се­ли­щі Кон­дра­шов­ці є про­укра­їн­ська вчи­тель­ка. Так ось її ко­ли­шні учні з оку­по­ва­ної сто­ро­ни те­ле­фо­ну­ють і по­гро­жу­ють, що ско­ро при­йдуть і роз­стрі­ля­ють її або за­рі­жуть. Си­ту­а­ція ду­же не­без­пе­чна і ду­же скла­дна, то­му тут будь-які кар­ди­наль­ні ру­хи що­до від­ве­де­н­ня військ мо­жуть ви­ли­тись в зов­сім не­кон­тро­льо­ва­ні про­це­си. Якщо при не­об­хі­дно­сті ЗСУ й змо­же опе­ра­тив­но по­вер­ну­тись на свої по­пе­ре­дні по­зи­ції, то нас вже до цьо­го ча­су пе­реб’ють. Як тіль­ки вій­ська ві­ді­йдуть, умов­но ка­жу­чи, хоч на метр, то цей метр одра­зу ж бу­де під впли­вом оку­пан­тів. І ні без­зброй­ні при­кор­дон­ни­ки, ні по­лі­цей­ські з пі­сто­ле­та­ми, не змо­жуть цьо­му за­ва­ди­ти. То­ді укра­їн­цям при­йде­ться від­хо­ди­ти ра­зом з ар­мі­єю, а це і бу­де ета­пом оку­па­ції на­шо­го мі­ста ро­сі­я­на­ми. Більш то­го, укра­їн­ське МНС для оку­пан­та є во­ро­гом. Як во­ни бу­дуть га­си­ти по­же­жі, якщо у них ні­чим се­бе за­хи­сти­ти, адже за­раз їх фа­кти­чно за­хи­щає ЗСУ?

Тре­ба та­кож усві­дом­лю­ва­ти, що від­ве­де­н­ня військ на кі­ло­ме­тр­два озна­ча­ти­ме ого­ле­н­ня дер­жав­них уста­нов. Ста­ни­ця-Лу­ган­ська — це ра­йон­ний центр, на від­мі­ну від Зо­ло­то­го чи Пе­тров­сько­го. Тут вся до­ку­мен­та­ція, ре­є­стри. Все це тре­ба бу­де ева­ку­йо­ву­ва­ти. Ста­ни­ча­ни ра­ді­ли, що основ­ні озна­ки дер­жав­но­сті в на­шо­му ра­йо­ні зна­хо­дя­ться під опі­ко­ю­укра­їн­ської вла­ди і військ. Це озна­ча­ло перш за все ци­ві­лі­за­цію, а не без­лад, який па­нує на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії. Ні в яко­му ра­зі не тре­ба ві­ри­ти в якесь пе­ре­мир’я. Тіль­ки-но ми їха­ли і ба­чи­ли як за Кон­дра­шов­кою«ля­гаю ть «гра­ди». Пе­ре­мир’я — це по­ки ілю­зія.

Ста­ни­ча­ни про­ве­ли від­по­від­ну акці­ю­про­те­сту, осо­бли­ві­стю­я­кої є те, що до неї до­лу­чи­лись лю­ди за по­кли­ком сер­ця, а не за гро­ші. До нас хо­ті­ли до­лу­чи­тись акти­ві­сти і з ін­ших ре­гіо­нів, але ми ска­за­ли, що по­ки на­ма­га­ти­ме­мо­ся бо­ро­тись вла­сни­ми си­ла­ми. Але якщо ЗСУ ві­ді­йде, то ми зро­би­мо все, щоб цьо­го не допу­сти­ти. Для нас це пи­та­н­ня жи­т­тя і смер­ті».

*** Ро­сія вже дав­но діє з по­зи­ції си­ли, по­ру­шу­ю­чи будь-які між­на­ро­дно-пра­во­ві нор­ми. Ви­бу­ду­вав­ши мо­но­лі­тну вла­ду все­ре­ди­ні кра­ї­ни (будь-які про­те­сти чи кон­ку­рен­ція при­ду­шу­є­ться), ни­ні­шній крем­лів­ський ре­жим на чо­лі з Пу­ті­ним на­ма­га­є­ться по­вер­ну­ти­ся со­бі ста­тус сві­то­во­го грав­ця, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи аб­со­лю­тно всі ме­то­ди. Сьо­го­дні Ро­сія вій­сько­во при­су­тня не тіль­ки в Укра­ї­ні, ай у Си­рії, во­на ви­ко­ри­сто­вує про­бле­ми в Єв­ро­со­ю­зі і на­ма­га­є­ться впли­ва­ти на аме­ри­кан­ські ви­бо­ри. Ви­рі­шу­ва­ти ті чи ін­ші пи­та­н­ня що­до окре­мих кра­їн Кремль ча­сто на­ма­га­є­ться в об­хід цих кра­їн. На­при­клад, бу­кваль­но дня­ми за­пла­но­ва­на чер­го­ва зу­стріч по­мі­чни­ка держ­се­кре­та­ря США Ві­кто­рії Ну­ланд з по­мі­чни­ком пре­зи­ден­та Ро­сії Вла­ди­сла­вом Сур­ко­вим, на якій во­ни обго­во­рю­ва­ти­муть «укра­їн­ське пи­та­н­ня». Зви­чай­но, та­ка си­ту­а­ція ви­ма­гає від укра­їн­ської вла­ди ма­кси­маль­ної від­да­но­сті на­ціо­наль­ним ін­те­ре­сам і ре­аль­ним ре­фор­мам в кра­ї­ні. Будь-яке не­хту­ва­н­ня чи імі­та­ція по­бу­до­ви силь­ної дер­жа­ви, не­се ка­та­стро­фі­чні на­слід­ки для кра­ї­ни — про­бле­ми бу­дуть ви­рі­шу­ва­ти­ся за наш ра­ху­нок.

ФОТО ЄВГЕНА МАЛОЛЄТКИ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.