Чо­го очі­ку­ва­ти Укра­ї­ні від но­вої адмі­ні­стра­ції США?

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ан­тон СЕСТРІЦИН, спе­ці­аль­но для «Дня», То­рон­то

ВАме­ри­ці роз­по­чав­ся цикл пре­зи­дент­ських де­ба­тів. Ви­бо­ри в США на­ре­шті всту­па­ють у за­клю­чну фа­зу, і вже ду­же ско­ро біль­шість ви­бор­ців ви­зна­чи­ться з кан­ди­да­том, який здо­бу­де біль­шість їхніх го­ло­сів 8 ли­сто­па­да. Одне з най­ва­жли­ві­ших пи­тань для Укра­ї­ни — чо­го нам очі­ку­ва­ти від но­вої адмі­ні­стра­ції? Слід за­зна­чи­ти, що не­за­ле­жно від то­го, хто ста­не го­спо­да­рем у Бі­ло­му до­мі упро­довж на­сту­пних чо­ти­рьох ро­ків, Укра­ї­ні до­ве­де­ться актив­но спів­пра­цю­ва­ти з но­во­ю­ко­ман­дою . Не бу­де пе­ре­біль­ше­н­ням ска­за­ти, що біль­шість аме­ри­кан­ців укра­їн­сько­го та схі­дно­єв­ро­пей­сько­го по­хо­дже­н­ня на цих ви­бо­рах го­ло­су­ва­ти­муть за кан­ди­да­та від Де­мо­кра­ти­чної пар­тії Гіл­ла­рі Клін­тон.

Ці­ка­во за­зна­чи­ти, що дня­ми ко­ли­шній по­сол США в Ро­сії Майкл Ма­кфол у сво­їй стат­ті у Washington Post на­га­дав про те, як ро­бі­тни­чий клас аме­ри­кан­ців зі схі­дно­єв­ро­пей­ським ко­рі­н­ням до­по­міг Ро­наль­ду Рей­га­ну пе­ре­мог­ти на пре­зи­дент­ських ви­бо­рах у 1980 і 1984 ро­ках. І хоч са­ме по­літ­те­хно­ло­ги Де­мо­кра­ти­чної пар­тії роз­ра­хо­ву­ва­ли на го­ло­си менш ма­те­рі­аль­но за­без­пе­че­них укра­їн­ців, по­ля­ків та бал­тій­ців, са­ме без­пе­ко­ва і зов­ні­шньо­по­лі­ти­чна пла­тфор­ма Рей­га­на пе­ре­ко­на­ла схі­дних єв­ро­пей­ців під­три­ма­ти кан­ди­да­та-ре­спу­блі­кан­ця. По­при за­яви Гіл­ла­рі, в яких во­на по­рів­нює дії Пу­ті­на з ді­я­ми Гі­тле­ра на­пе­ре­до­дні Дру­гої сві­то­вої вій­ни, пи­та­н­ня про те, чим від­рі­зня­ти­ме­ться під­хід її адмі­ні­стра­ції від по­лі­ти­ки Оба­ми, за­ли­ша­є­ться від­кри­тим.

На­віть се­ред де­мо­кра­ти­чних кіл у Ва­шинг­то­ні по­бу­тує дум­ка, що Оба­ма міг зро­би­ти біль­ше для Укра­ї­ни. Міг, але не зро­бив. При­га­ду­ю­ться ко­мен­та­рі Оба­ми про Укра­ї­ну в стат­ті Джеф­фрі Ґол­дбер­ґа «До­ктри­на Оба­ми», де він на­зи­ває на­шу кра­ї­ну ва­са­лом Ро­сії і на­го­ло­шує, що не­за­ле­жно від дій США Укра­ї­на зав­жди бу­де ура­зли­во­юв аспе­кті вій­сько­во­го до­мі­ну­ва­н­ня Ро­сії. Оба­ма не ро­зу­мів або не хо­тів ро­зу­мі­ти стра­те­гі­чно­го зна­че­н­ня Схі­дної Єв­ро­пи із са- мо­го по­ча­тку сво­єї ка­ден­ції. Ра­дни­ки пе­ре­ко­ну­ва­ли йо­го, що го­лов­на мі­сія на по­сту пре­зи­ден­та США — ви­прав­ле­н­ня по­ми­лок та імі­джу США на сві­то­вій аре­ні пі­сля ого­ло­ше­н­ня Джор­джем Бу­шем «вій­ни про­ти те­ро­ри­зму». Си­ту­а­ція зі сві­то­вим те­ро­ри­змом ли­ше по­гір­шу­є­ться, то­му мо­жна ска­за­ти пе­ре­кон­ли­во, що по­лі­ти­ка при­ми­ре­н­ня не спра­цю­ва­ла.

За остан­нє де­ся­ти­лі­т­тя сві­то­ві ди­кта­то­ри на­вчи­ли­ся «пра­цю­ва­ти з За­хо­дом». Пу­тін — остан­ній при­клад. Він зро­зу­мів, як мо­жна уни­кну­ти по­ка­ра­н­ня за по­ши­ре­н­ня крем­лів­ської про­па­ган­ди на За­хо­ді. Тре­ба ко­ри­сту­ва­ти­ся у сво­їх ін­те­ре­сах — у по­га­но­му зна­чен­ні цьо­го сло­ва — про­сти­ми за­ко­на­ми жур­на­ліст­ської ети­ки. По­да­н­ня аль­тер­на­тив­ної то­чки зо­ру — то є нор­ма для ЗМІ за­хі­дно­го сві­ту, то­му, на йо­го дум­ку, RT чі­тко під­па­дає вла­сне під цю­ка­те­го­рію . Спон­со­ру­ва­н­ня ан­ти­гло­ба­ліст­ських ру­хів, про­су­ва­н­ня ідеї «за кра­ї­на­ми БРІКС — май­бу­тнє» та ру­хів про­ти Wall Street — це і є м’яка зброя Пу­ті­на про­ти За­хо­ду. Ле­таль­на ж зброя спря­мо­ва­на про­ти Укра­ї­ни та ін­ших не­по­кір­них су­сі­дів.

Аме­ри­кан­ці зна­чно ско­ро­ти­ли свій «ра­дян­ській стіл» пі­сля роз­па­ду Ра­дян­сько­го Со­ю­зу, на­їв­но га­да­ю­чи, що «ім­пе­рія зла» вже не по­вер­не­ться. Да­рем­но. По­збув­шись до­свід­че­них со­ві­є­то­ло­гів, біль­шість яких ста­ла ви­кла­да­ча­ми в уні­вер­си­те­тах і ко­ле­джах, аме­ри­кан­ці не бу­ли в змо­зі ви­хо­ва­ти но­ве по­ко­лі­н­ня крем­лі­но­ло­гів (від сло­ва Кремль). І ця про­бле­ма сто­су­є­ться не ли­ше Спо­лу­че­них Шта­тів. За­хід за­не­дбав мі­лі­та­ри­за­ці­ю­Ро­сії. Вар­то зга­да­ти ли­ше не­що­дав­нє звер­не­н­ня Пу­ті­на до пар­ла­мент­ських пар­тій, які про­йшли до Дер­жду­ми, в яко­му він ще раз на­га­дав про своє став­ле­н­ня до роз­ва­лу Ра­дян­сько­го Со­ю­зу і на­го­ло­сив, що цьо­го мо­жна бу­ло уни­кну­ти. Бу­де­мо від­вер­ті, він ні­ко­ли не ви­знає пра­ва Укра­ї­ни на са­мо­стій­ність, якщо йо­го не зму­сять об­ста­ви­ни. Без Укра­ї­ни Пу­тін не мо­же отри­ма­ти кви­ток на ма­ши­ну ча­су, яка пря­мує в ми­ну­ле.

Як­би я мав змо­гу по­ста­ви­ти пи­та­н­ня обом кан­ди­да­там про їхнє ба­че­н­ня за­кор­дон­ної по­лі­ти­ки під час де­ба­тів, то я за­пи­тав би про та­ке. Чи здо­бу­де Укра­ї­на за ва­шої ка­ден­ції член­ство в НАТО? Які на­слід­ки че­ка­ти­муть на Ро­сі­ю­за си­сте­ма­ти­чне не­ви­ко­на­н­ня Мін­ських до­мов­ле­но­стей? Яким чи­ном ва­ша адмі­ні­стра­ція спри­я­ти­ме по­вер­нен­ню Кри­му під юрис­ди­кцію Укра­ї­ни?

По­чув­ши від­по­віді на ці за­пи­та­н­ня, мо­жна зро­зу­мі­ти стра­те­гі­чне ба­че­н­ня кан­ди­да­та що­до пи­та­н­ня Укра­ї­ни. Ве­ли­ка за­гро­за по­ля­гає та­кож у «вто­мі від Укра­ї­ни», яка, на жаль, існує се­ред за­хі­дних ЗМІ. Від­кла­да­ти ви­рі­ше­н­ня укра­їн­сько­го пи­та­н­ня грає на ко­ристь ли­ше Пу­ті­ну і Ко, то­му при­су­тність Укра­ї­ни в ме­дій­но­му про­сто­рі — є на­два­жли­вим зав­да­н­ням.

Світ пе­ре­жи­ває не­ймо­вір­но дра­ма­ти­чні ча­си. Кіль­кість за­пи­тань пе­ре­ви­щує кіль­кість від­по­від­ей. Су­дя­чи з остан­ніх по­дій, мо­жна пе­ре­кон­ли­во ска­за­ти, що гео­по­лі­ти­чна тур­бу­лен­тність три­ва­ти­ме ще мі­ні­мум сім-де­сять ро­ків, а мо­же, й дов­ше. Ко­ктейль Мо­ло­то­ва все­сві­тньо­го мас­шта­бу вже го­то­вий — пи­та­н­ня ли­ше, ко­ли цей ко­ктейль за­па­лає і як йо­го по­тім га­си­ти.

Остан­ні­ми ча­са­ми по­лі­ти­чна зрі­лість, прин­ци­по­вість і люд­ська му­дрість по­лі­ти­ків — не є ви­рі­шаль­ни­ми чин­ни­ка­ми для ви­бор­ців на За­хо­ді. Аме­ри­кан­ські гро­ма­дя­ни не по­вин­ні за­бу­ва­ти, що во­ни оби­ра­ють не ли­ше сво­го пре­зи­ден­та, а й до пев­ної мі­ри курс сві­то­вої істо­рії. По­пу­лі­сти, які за­кли­ка­ють до кон­цен­тра­ції на вну­трі­шній по­лі­ти­ці, тіль­ки спе­ку­лю­ють на емо­ці­ях ви­бор­ців Аме­ри­ки — сьо­го­дні як ні­ко­ли по­трі­бно зо­се­ре­ди­тись на розв’язан­ні між­на­ро­дних криз, адже без ви­рі­ше­н­ня цих пи­тань не мо­же бу­ти й мо­ви про спо­кій і до­бро­бут за­хі­дно­го сві­ту.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.