ЗАБОРОНА МЕДЖЛIСУ: «екс­тре­міст­ські джо­ке­ри» РФ

Укра­ї­ні не­об­хі­дно ча­сті­ше під­ні­ма­ти на між­на­ро­дній аре­ні пи­та­н­ня про по­си­ле­н­ня «крим­сько­го» па­ке­ту сан­кцій що­до Ро­сії

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Юлія ТИЩЕНКО, Сві­тла­на ГОРОБЧИШИНА, Укра­їн­ський не­за­ле­жний центр по­лі­ти­чних до­слі­джень

На­при­кін­ці ве­ре­сня 2016 ро­ку Вер­хов­ний суд Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції, як і бу­ло про­гно­зо­ва­но, ухва­лив рі­ше­н­ня що­до «за­кон­но­сті» за­бо­ро­ни Ме­джлі­су крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду в Кри­му. У хо­ді за­сі­да­н­ня, за по­ві­дом­ле­н­ня­ми ЗМІ, ро­сій­ський про­ку­рор за­явив, що го­лов­на про­ви­на Ме­джлі­су — не­ви­зна­н­ня ане­ксії Крим­сько­го пів­остро­ва та на­ма­га­н­ня йо­го по­вер­не­н­ня до скла­ду Укра­ї­ни. Фа­кти­чно ВС Ро­сії за­ли­шив чин­ним рі­ше­н­ня так зва­но­го Вер­хов­но­го су­ду Ре­спу­блі­ки Крим від 26 кві­тня 2016 ро­ку, яким Ме­джліс бу­ло ви­зна­но «екс­тре­міст­ською ор­га­ні­за­ці­єю» і за­бо­ро­не­но йо­го ді­яль­ність на те­ри­то­рії РФ.

Те­пер Ме­джліс вхо­дить до «Пе­ре­лі­ку не­ко­мер­цій­них ор­га­ні­за­цій, що­до яких на­бу­ло за­кон­ної си­ли рі­ше­н­ня про лі­кві­да­цію або за­бо­ро­ну ді­яль­но­сті з під­став, пе­ред­ба­че­них фе­де­раль­ним за­ко­ном «Про про­ти­дію екс­тре­міст­ській ді­яль­но­сті».

Ни­ні­шня апе­ля­цій­на скар­га Ме­джлі­су не бу­ла за­до­во­ле­на, що від­кри­ває мо­жли­вість оскар­же­н­ня рі­ше­н­ня ВС РФ у Єв­ро­пей­сько­му су­ді з прав лю­ди­ни. По­ка­зо­во, що в ро­сій­ських ма­те­рі­а­лах «слід­ства» Ме­джліс на­зи­ва­ють са­ме «гро­мад­ським об’єд­на­н­ням», яким він не є, адже це пред­став­ни­цький ор­ган на­ро­ду, ін­сти­тут на­ціо­наль­но­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня крим­ських та­тар, сфор­мо­ва­ний за­галь­ни­ми ви­бо­ра­ми в цій етні­чній гро­ма­ді.

На жаль, не­має під­став сум­ні­ва­ти­ся в то­му, що рі­ше­н­ня Вер­хов­но­го су­ду РФ вклю­чає зе­ле­не сві­тле для по­си­ле­н­ня ти­ску на «нев­го­дних» крим­ських та­тар. Си­сте­ма на­ціо­наль­но­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня у крим­ських та­тар до­во­лі роз­га­лу­же­на, й чле­на­ми ме­джлі­сів рі­зних рів­нів є май­же три ти­ся­чі крим­ських та­тар, які про­жи­ва­ють на пів­остро­ві. По су­ті, пі­сля то­го як «рі­ше­н­ня» ВС РФ на­бу­ло чин­но­сті, будь-яко­му пред­став­ни­ко­ві ор­га­нів на­ціо­наль­но­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня крим­ських та­тар за­гро­жує мо­жли­вість бу­ти ні за що ув’язне­ним на де­сять ро­ків за «ді­яль­ність в екс­тре­міст­сько­му об’єд­нан­ні». При най­пе­си­мі­сти­чні­шо­му роз­ви­тку по­дій є зна­чна за­гро­за, що чле­ни Ме­джлі­су мо­жуть ста­ти чер­го­ви­ми «по­лі­ти­чни­ми» за­ру­чни­ка­ми РФ.

ТИСК І РЕПРЕСІЇ

Оку­па­цій­на вла­да має без­ліч при­во­дів бу­ти роз­дра­то­ва­ною Ме­джлі­сом. Най­сві­жі­ший при­від — під­го­тов­ка до ви­бо­рів у Дер­жду­му в оку­по­ва­но­му Кри­му: Ме­джліс за­кли­кав бой­ко­ту­ва­ти ви­бо­ри, і в де­яких мі­сцях ком­па­ктно­го про­жи­ва­н­ня крим­ських та­тар, по­при адмі­ні­стра­тив­ний тиск, яв­ка на діль­ни­ці скла­ла мі­зер­ні 9%.

Ро­сій­ська вла­да сві­до­мо на­ма­га­ла­ся роз­ко­ло­ти са­мов­ря­дні стру­кту­ри крим­ських та­тар, ство­рю­ю­чи про­ро­сій­ський рух «Ки­рим», але той не зна­йшов ма­со­вої під­трим­ки. До­ве­ло­ся вклю­чи­ти ре­пре­сив­ну ма­ши­ну на біль­ші обо­ро­ти, і дже­ре­лом її жив­ле­н­ня ста­ли на­ду­ма­ні зви­ну­ва­че­н­ня в екс­тре­мі­змі. Так, за по­лі­ти­чни­ми мо­ти­ва­ми за­а­ре­што­ва­но 14 крим­ських та­тар. Осо­бли­во­го ре­зо­нан­су на­бу­ла спра­ва про­ти за­сту­пни­ка гла­ви Ме­джлі­су Іль­мі Уме­ро­ва, до яко­го, зга­дав­ши гір­ші зраз­ки бре­жнєв­ських ча­сів, за­сто­со­ву­ва­ли на­силь­ни­цьку пси­хі­а­три­чну екс­пер­ти­зу. Ша­но­ва­но­го в Кри­му Іль­мі Уме­ро­ва ка­раль­на ма­ши­на на­ма­га­є­ться пред­ста­ви­ти «бо­же­віль­ним» тіль­ки за те, що він рі­шу­че не ви­знає ане­ксії Кри­му. «Ро­бо­та» РФ із крим­ськи­ми та­та­ра­ми — з одно­го бо­ку, на­ма­га­н­ня ви­хо­ва­ти ло­яль­ність, а з дру­го­го, — дії, які при­зво­дять до ра­ди­ка­лі­за­ції крим­ських та­тар за пів­ні­чно­кав­казь­ки­ми сце­на­рі­я­ми.

Ни­ні те­ма «екс­тре­мі­зму» на­би­рає не­аби­яких обер­тів, що уна­о­чню­є­ться не тіль­ки су­до­ви­ми пе­ре­слі­ду­ва­н­ня­ми та кри­мі­наль­ни­ми спра­ва­ми сто­сов­но не­ло­яль­них до оку­па­цій­ної вла­ди гро­ма­дян. Пред­став­ни­ки МВС РФ про­во­дять ма­со­ві се­мі­на­ри зі ЗМІ в Кри­му, уро­ки в за­галь­но­осві­тніх шко­лах, на­вча­ю­чи, як «про­ти­ді­я­ти екс­тре­мі­зму», адже «в про­фі­ла­кти­ці екс­тре­мі­зму ма­ють бра­ти участь всі ін­сти­ту­ти дер­жа­ви та су­спіль­ства, зокре­ма й ор­га­ни мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня».

Ші­стьох чле­нів Ме­джлі­су, які пе­ре­бу­ва­ють у Кри­му, бу­ло ви­кли­ка­но до «Цен­тру з про­ти­дії екс­тре­мі­зму МВС у Ре­спу­блі­ці Крим». Бу­ло скла­де­но адмі­ні­стра­тив­ні про­то­ко­ли за участь у «за­бо­ро­не­них збо­рах». Ро­сій­ська Фе­мі­да за­ки­дає їм «ор­га­ні­за­цію ді­яль­но­сті су­спіль­но­го або ре­лі­гій­но­го об’єд­на­н­ня, що­до яко­го прийня­то рі­ше­н­ня про при­зу­пи­не­н­ня ді­яль­но­сті». Ра­ні­ше су­до­ві штра­фи бу­ло при­су­дже­но за участь у збо­рах Ме­джлі­су ще двом чле­нам ці­єї са­мов­ря­дної крим­сько­та­тар­ської стру­кту­ри.

До ре­чі, су­до­ві за­сі­да­н­ня що­до чле­нів Ме­джлі­су три­ва­ють, вже бу­ло при­су­дже­но гро­шо­ві штра­фи Алі Хам­зі­ну, Іль­мі Уме­ро­ву, Са­ди­ху Та­ба­ху. Про­дов­жи­ться «роз­гляд справ» що­до Емі­не Ава­мі­лє­вої, Му­ста­фи Ау­ше­ва, ін­ших чле­нів Ме­джлі­су. По­ка­зо­во, що суд про­і­гно­ру­вав ба­жа­н­ня про­ве­сти за­сі­да­н­ня крим­сько­та­тар­ською мо­вою.

РЕ­А­КЦІЯ УКРА­Ї­НИ ТА СВІ­ТУ

Рі­ше­н­ня Вер­хов­но­го су­ду РФ ви­кли­ка­ло не­га­тив­ну між­на­ро­дну ре­а­кцію. Так, пред­став­ник Дер­жде­пар­та­мен­ту США Марк То­нер за­явив, що Спо­лу­че­ні Шта­ти від­мов­ля­ю­ться ви­зна­ва­ти рі­ше­н­ня ро­сій­сько­го су­ду про за­бо­ро­ну ді­яль­но­сті Ме­джлі­су крим­ських та­тар як екс­тре­міст­ської ор­га­ні­за­ції. Дер­ждеп за­кли­кав Ро­сію не­гай­но при­пи­ни­ти пра­кти­ку аре­штів і по­лі­ти­чно мо­ти­во­ва­них пе­ре­слі­ду­вань крим­ських та­тар, обме­же­н­ня їхніх прав і сво­бод.

Заборона ді­яль­но­сті Ме­джлі­су в оку­по­ва­но­му Кри­му Вер­хов­ним су­дом РФ від­обра­жає ма­со­ве по­ка­ра­н­ня крим­ських та­тар, за­явив ре­чник МЗС Ту­реч­чи­ни Тан­жу Біль­гіч.

У Пред­став­ни­цтві ЄС в Укра­ї­ні за­яви­ли, що вер­дикт Вер­хов­но­го су­ду Ро­сії є «сер­йо­зним на­па­дом на пра­ва крим­ських та­тар», та за­кли­ка­ли РФ «пов­ною мі­рою за­без­пе­чу­ва­ти їхні пра­ва у від­по­від­но­сті з між­на­ро­дним пра­вом».

Ця за­ява ко­ре­спон­ду­є­ться із дво­ма не­дав­ні­ми ре­зо­лю­ці­я­ми Єв­ро­пар­ла­мен­ту. Так, 4 лю­то­го 2016 ро­ку Єв­ро­пар­ла­мент ухва­лив ре­зо­лю­цію що­до прав лю­ди­ни, зокре­ма прав крим­ських та­тар у Кри­му. У на­сту­пній ре­зо­лю­ції, від 12 трав­ня 2016 р., Єв­ро­пар­ла­мент за­су­див рі­ше­н­ня т.зв. Вер­хов­но­го су­ду РК що­до за­бо­ро­ни Ме­джлі­су, на­по­ліг на не­гай­но­му йо­го ска­су­ван­ні та оха­ра­кте­ри­зу­вав вер­дикт су­ду «як си­стем­не і ці­ле­спря­мо­ва­не пе­ре­слі­ду­ва­н­ня крим­ських та- тар, по­лі­ти­чно вмо­ти­во­ва­на дія, спря­мо­ва­на на подаль­ше за­ля­ку­ва­н­ня за­кон­них пред­став­ни­ків крим­сько­та­тар­ської гро­ма­ди».

Во­дно­час Ки­їв за­кли­кав між­на­ро­дних пар­тне­рів більш актив­но ста­ти на за­хист прав лю­ди­ни в оку­по­ва­но­му Кри­му. У за­яві від 29 ве­ре­сня МЗС Укра­ї­ни за­кли­кав сві­то­ву де­мо­кра­ти­чну спіль­но­ту за­без­пе­чи­ти без­пе­ре­шко­дний до­ступ основ­них кон­вен­цій­них і мо­ні­то­рин­го­вих ме­ха­ні­змів між­на­ро­дних і пра­во­за­хи­сних ор­га­ні­за­цій для то­го, щоб за­про­ва­ди­ти по­стій­ний мо­ні­то­ринг ста­ну справ із до­три­ма­н­ням прав лю­ди­ни на оку­по­ва­но­му ро­сі­я­на­ми пів­остро­ві.

А Пре­зи­дент Укра­ї­ни Пе­тро По­ро­шен­ко по­рів­няв за­бо­ро­ну Ме­джлі­су з по­лі­ти­кою СРСР за ча­сів Ста­лі­на.

Укра­їн­ська сто­ро­на за­яви­ла, що до­во­ди­ти­ме в су­до­вих ін­стан­ці­ях не­за­кон­ність усіх дій Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції, пов’яза­них з оку­па­ці­єю Кри­му, зокре­ма й остан­ньо­го рі­ше­н­ня ВС РФ що­до Ме­джлі­су.

ЩО ДАЛІ? ЕВРОПЕЙСЬКИЙ СУД ІЗ ПРАВ ЛЮ­ДИ­НИ

Заборона Ме­джлі­су з бо­ку РФ є не про­сто за­бо­ро­ною « не­ко­мер­цій­ної ор­га­ні­за­ції» , це са­мов­ря­дний ор­ган на­ро­ду, то­му го­во­ри­ти про по­ру­ше­н­ня пра­ва сво­бо­ди асо­ці­а­цій за­ма­ло — це по­ру­ше­н­ня пра­ва на пред­став­ни­цтво, на­ціо­наль­не са­мов­ря­ду­ва­н­ня, яке на­да­є­ться, при­мі­ром, Де­кла­ра­ці­єю про пра­ва ко­рін­них на­ро­дів ООН, ухва­ле­ною 13 ве­ре­сня 2007 ро­ку, кон­вен­ці­ях МОП(Між­на­ро­дної ор­га­ні­за­ції пра­ці).

Крим­ських та­тар бу­ло ви­зна­но ко­рін­ним на­ро­дом по­ста­но­вою Вер­хов­ної Ра­ди від 20 бе­ре­зня 2014 р. Так, у текс­ті по­ста­но­ви Укра­ї­на ви­знає Ме­джліс крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду, ви­ко­нав­чий ор­ган Ку­рул­таю крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду та Ку­рул­тай ви­щим пред­став­ни­цьким ор­га­ном крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду та за­яв­ляє про свою під­трим­ку Де­кла­ра­ції ООН про пра­ва ко­рін­них на­ро­дів.

Ко­мен­ту­ю­чи рі­ше­н­ня Вер­хов­но­го су­ду РФ, гла­ва Ме­джлі­су Ре­фат Чу­ба­ров за­явив про під­го­тов­ку по­зо­ву до Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни (ЄСПЛ) про­ти РФ.

Про­те вла­да Ро­сії са­ма ви­рі­шує, ви­ко­ну­ва­ти їй рі­ше­н­ня Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни чи ні. Так, 4 гру­дня 2015 ро­ку Дер­жду­ма РФ ухва­ли­ла за­кон, який до­зво­ляє Кон­сти­ту­цій­но­му су­ду при ухва­лен­ні рі­ше­н­ня що­до ви­ко­на­н­ня вер­ди­ктів ЄСПЛ «ке­ру­ва­ти­ся прин­ци­пом вер­хо­вен­ства Кон­сти­ту­ції РФ». Так Ро­сія мо­же не ви­ко­ну­ва­ти рі­ше­н­ня Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни, якщо при цьо­му «по­ру­шу­ю­ться за­са­дни­чі кон­сти­ту­цій­ні нор­ми, за­кла­де­ні в Кон­сти­ту­ції РФ». У Ро­сії вже існу­ють пре­це­ден­ти, ко­ли КС РФ ви­но­сив рі­ше­н­ня не ви­ко­ну­ва­ти рі­ше­н­ня ЄСПЛ, — при­мі­ром, про на­да­н­ня ув’язне­ним ви­бор­чих прав.

Сьо­го­дні мі­жна­ро­дна спіль­но­та має вузь­ке по­ле ре­а­гу­ва­н­ня на фа­кти по­ру­ше­н­ня прав лю­ди­ни в Кри­му. Укра­їн­ській сто­ро­ні вар­то по­ру­ши­ти пи­та­н­ня й про по­си­ле­н­ня «крим­сько­го» па­ке­та сан­кцій що­до РФ, хо­ча, втім, сьо­го­дні, на тлі пер­ма­нен­тних роз­мов у окре­мих кра­ї­нах ЄС про пом’якше­н­ня сан­кцій­но­го ре­жи­му та на тлі пу­тін­ської «по­лі­ти­ки пра­гма­ти­зму», це скла­дне зав­да­н­ня.

По­трі­бно по­стій­но мо­ні­то­ри­ти та оці­ню­ва­ти си­ту­а­цію із пра­ва­ми лю­ди­ни на пів­остро­ві, ці те­ми ма­ють ста­ти як ча­сти­ною по­стій­ної між­на­ро­дної ува­ги, так і по­лі­ти­чних дій. Адже за всі­ма ви­пад­ка­ми ути­сків та по­ру­ше­н­ня прав сто­ять не тіль­ки по­лі­ти­чні оцін­ки, але на­сам­пе­ред кон­кре­тні до­лі кон­кре­тних лю­дей, на­ших спів­ві­тчи­зни­ків, які не ско­ри­ли­ся агре­со­ро­ві.

ФОТО АР­ТЕ­МА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.