Аль­тер­на­тив­на до­ро­га з еко­но­мі­чної «ями»

Франк ЯНСКІ: «Ба­га­то ро­ків то­му єв­ро­пей­ці ви­яви­ли про­бле­ми, які змо­гли ви­рі­ши­ти ли­ше з до­по­мо­гою «ре­гіо­наль­них ва­лют»

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

Ма­ло хто в Укра­ї­ні знає, що єв­ро в кра­ї­нах Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зі не єди­на на сьо­го­дні ва­лю­та. На­при­клад, в одній ли­ше Ні­меч­чи­ні на рів­ні із єв­ро фун­кціо­нує та­кож 30 ін­ших ва­лют. В на­у­ко­вих ко­лах це яви­ще прийня­то на­зи­ва­ти complementary currency, про­сті­ше ж — мі­сце­ва ва­лю­та. Во­но ха­ра­ктер­не не ли­ше для Ні­меч­чи­ни, а й для ба­га­тьох ін­ших єв­ро­пей­ських дер­жав. Лю­ди по­ча­ли вда­ва­ти­ся до мі­сце­вих гро­шей, щоб... за­три­ма­ти гро­ші в сво­їх еко­но­мі­чно слаб­ших ре­гіо­нах, і да­ти їм мо­жли­вість під­ка­ча­ти «м’язи».

«Мі­сце­ва ва­лю­та» мо­же ма­ти ду­же рі­зний ви­гляд. Як пра­ви­ло, во­на не має ви­гля­ду зви­чай­них па­пе­ро­вих гро­шей. Ча­сто фун­кціо­нує в еле­ктрон­но­му ви­гля­ді, або ж у ви­гля­ді так зва­них LETS. Це — си­сте­ма еле­ктрон­них роз­ра­хун­ків між лю­дьми, за якої на­ціо­наль­ні гро­ші не по­трі­бні. Лю­ди роз­ра­хо­ву­ю­ться між со­бою, так би мо­ви­ти, по бар­те­ру, хо­ча ці схе­ми зна­чно скла­дні­ші, ніж зна­йо­мий нам бар­тер.

Де­таль­ні­ше про мі­сце­ву ва­лю­ту в екс­клю­зив­но­му ін­терв’ю « Дню » роз­по­вів го­ло­ва Со­ю­зу ре­гіо­наль­них ва­лют Ні­меч­чи­ни Франк ЯНСКІ:

— Ба­га­то ро­ків то­му єв­ро­пей­ці ви­яви­ли про­бле­ми, які мо­жна бу­ло ви­рі­ши­ти швид­ко й ефе­ктив­но ли­ше з до­по­мо­гою вве­де­н­ня ре­гіо­наль­них гро­шей. До при­кла­ду, ко­ли Ні­меч­чи­на пе­ре­йшла на єв­ро, утво­ри­лись ре­гіо­ни, в яких гро­ші за­три­му­ва­лись ду­же не­дов­го.

Спо­ча­тку це бу­ли при­ва­тні іні­ці­а­ти­ви, які зго­дом об’єд­ну­ва­лись у гру­пи, а ті вже утво­ри­ли про­фе­сій­ні об’єд­на­н­ня.

— Мо­же­те на­ве­сти при­клад ре­гіо­ну в Ні­меч­чи­ні, жи­т­тя лю­дейв яко­му зна­чно по­лі­пши­лось пі­сля то­го як бу­ло вве­де­но ре­гіо­наль­ну ва­лю­ту?

— Одним із та­ких при­кла­дів є Хім­га­у­ер в Ба­ва­рії. Бу­ла по­тре­ба яко­мо­га дов­ше утри­му­ва­ти гро­ші все­ре­ди­ні ре­гіо­ну, й ор­га­ні­зу­ва­ти ефе­ктив­ний об­біг гро­шо­вої ма­си. В ін­ших ре­гіо­нах Ні­меч­чи­ни по­ді­бні си­сте­ми бу­ли іні­ці­йо­ва­ні ком­па­ні­я­ми. Лю­ди ство­рю­ва­ли вла­сні гро­ші, щоб під­ня­ти лі­кві­дність під­при­ємств. Пра­кти­чно уся Схі­дна Ні­меч­чи­на по­слу­го­ву­є­ться «мі­сце­ви­ми грі­шми». Най­більш ві­до­мі успі­шні при­кла­ди — це Ель­пта­л­лєр, Ла­у­зєдс. Остан­ні ви­пу­ска­ють ва­лю­ту, яка на­зи­ва­є­ться WIR, що з ні­ме­цької озна­чає « ми » . Це — пов­но­цін­ний пла­ті­жний ін­стру­мент, який мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти для по­ку­пки будь-чо­го та за­оща­джень.

— Як во­ни за­хи­ще­ні від під­роб­ки?

— Го­ло­гра­фі­чним зна­ком. Але оскіль­ки обо­рот гро­шей не­ве­ли­кий і гео­гра­фія їхньо­го ви­ко­ри­ста­н­ня ду­же обме­же­на, не­має сен­су під­ро­бля­ти цю ва­лю­ту. Пра­во­охо­рон­ним ор­га­нам до­сить про­сто бу­де ви­яви­ти і зна­йти ша­храя. То­му, по­при те, що на пер­ший по­гляд на­ші мі­сце­ві гро­ші не ма­ють яко­гось над­зви­чай­но­го рів­ня за­хи­ще­но­сті, спроб їх під­ро­бля­ти не бу­ло.

— А що мо­жна ку­пи­ти за WIR у Ма­где­бур­зі?

— Один WIR — це один єв­ро. За ньо­го мо­жна ку­пи­ти со­бі ке- баб. Та за­га­лом же мі­сце­ві гро­ші мо­жна обмі­ня­ти як на про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня, одяг, взу­т­тя, так і опла­ти­ти ни­ми по­слу­ги адво­ка­та, ня­ні, шко­лу, ку­пи­ти со­бі ту­ри­сти­чну пу­тів­ку то­що.

— Чи є тер­мін дії у мі­сце­вої ва­лю­ти?

— За­ко­но­да­вець зо­бов’ язав ре­гіо­наль­ну ва­лю­ту ма­ти сут­тє­ві від­мін­но­сті від єв­ро. То­му, як при­клад, WIR має да­ту ви­ко­ри­ста­н­ня.

— І що ро­би­ти лю­ди­ні, якщо у неї от-от «зі­псу­ю­ться» гро­ші?

— Ви мо­же­те їх ви­тра­ти­ти: обмі­ня­ти на по­слу­гу, чи то­вар. А мо­же­те про­сто по­кла­сти со­бі на ра­ху­нок.

— Тоб­то в еле­ктрон­но­му ви­гля­ді во­ни не ма­ють тер­мі­ну ви­ко­ри­ста­н­ня?

— Ні. Тіль­ки па­пе­ро­ві мі­сце­ві гро­ші му­сять ма­ти та­ку від­мін­ність від єв­ро. Еле­ктрон­ні — ні.

— А як що­до ін­фля­ції: я одна­ко­во мо­жу обмі­ня­ти один WIR на ке­баб і сьо­го­дні, і че­рез рік?

— Мі­сце­ві гро­ші дру­ку­ю­ться ли­ше під за­без­пе­че­н­ня їхньої цін­но­сті ре­гіо­наль­ни­ми то­ва­ра­ми та по­слу­га­ми. Зі сто­ро­ни Бун­де­стБан­ку ці гро­ші вва­жа­ю­ться більш ста­біль­ни­ми, ніж єв­ро, і не­пі­д­вла­сни­ми жо­дній ін­фля­ції. Адже в та­ких си­сте­мах не пе­ред­ба­че­не роз­ду­ва­н­ня гро­шо­вої ма­си, і став­ки ре­фі­нан­су­ва­н­ня.

— Але мі­сце­ві гро­ші є ли­ше пла­ті­жни­ми ін­стру­мен­том? Чи у них мо­жна бра­ти/ви­да­ва­ти кре­дит? Кла­сти їх на де­по­зит?

— Гро­ші справ­ді бу­ли при­ду­ма­ні як за­сіб пла­те­жу, та зго­дом їх по­ча­ли ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти як ін­стру­мент дов­го­тер­мі­но­во­го за­оща­дже­н­ня. Але ні­які від­со­тки на де­по­зи­ти у мі­сце­вій ва­лю­ті не пла­тя­ться. — Хто дру­кує ці гро­ші? — Якщо з ні­ме­цької пе­ре­кла­сти до­слів­но, то цей суб’ єкт зву­ча­ти­ме при­бли­зно як « не банк». Це ор­га­ні­за­ція, яка пред­став­ляє со­бою об’єд­на­н­ня ком­па­ній. Во­ни зі­бра­лись і ство­ри­ли «не банк». Тоб­то ком­па­нії за­яви­ли, що во­ни бе­ру­ться за час­тко­ве ви­ко­на­н­ня бан­ків­ських фун­кцій, але не є бан­ком. І от ці ком­па­нії і є емі­тен­та­ми ці­єї ва­лю­ти.

— Це об’єд­на­н­ня є не­при­бу­тко­вою ор­га­ні­за­ці­єю, чи все ж та­ки во­ни мо­жуть до­да­тко­во за­ро­бля­ти на то­му, що че­ка­нять свої гро­ші? — Мо­же бу­ти і так, і так. — Скіль­ки у Ні­меч­чи­ні та­ких «мі­сце­вих ва­лют» сьо­го­дні діє?

— За 15 ро­ків ми вже ма­є­мо в обо­ро­ті біль­ше 30 рі­зних мі­сце­вих ва­лют. —А в Єв­ро­пі? — Та­кі ж іні­ці­а­ти­ви вже є в Ав­стрії, Іта­лії, Ан­глії. Та іні­ці­а­ти­ва сьо­го­дні актив­но по­ши­рю­є­ться й далі. Най­ста­рі­ша мі­сце­ва ва­лю­та — у Швей­ца­рії. Їй вже по­над 80 ро­ків.

— Які, все ж та­ки, пе­ре­ва­ги мі­сце­ві гро­ші на­да­ють лю­дям? Чо­му во­ни ма­ють ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти їх, а не єв­ро?

— За­зви­чай, ком­па­нії ви­да­ють у мі­сце­вих гро­шах допла­ти до за­ро­бі­тної пла­ти, пре­мії. Так, ци­ми грі­шми лю­ди­на не змо­же роз­ра­ху­ва­ти­ся у всьо­му сві­ті, але во­на мо­же ку­пи­ти со­бі будь-який то­вар чи по­слу­гу там, де во­на про­жи­ває.

— Чим ре­гіо­наль­на ва­лю­та від­рі­зня­є­ться від по­пу­ляр­ної сьо­го­дні кри­пто­ва­лю­ти, зокре­ма «бі­тко­і­на»?

— Кри­пто­ва­лю­та — це те­хно­ло­гі­чна пла­тфор­ма. Во­на мо­же на­бу­ва­ти рі­зних форм. Кон­кре­тно бі­тко­ін на­ці­ле­на біль­ше на спе­ку­ля­ції. Мі­сце­ві ва­лю­ти орі­єн­то­ва­ні біль­ше на під­ня­т­тя рів­ня жи­т­тя в ре­гіо­ні, роз­ви­ва­ти бі­знес, то­що.

Бі­тко­ін ство­рю­є­ться за до­по­мо­гою « май­нін­га » (з англ. Mining бу­кваль­но ро­зу­мі­є­ться як ви­до­бу­ток ко­па­лин, роз­роб­ка в ша­хтах, сьо­го­дні цим сло­вом на­зи­ва­ють про­цес ви­до­бу­тку кри­пто­ва­лю­ти під на­звою BitCoin (Bit + coin. — А. Д.- Р.). Мі­сце­ва ва­лю­та ство­рю­є­ться на осно­ві кре­ди­ту, і як ба­зу­ю­ться на ви­ро­бни­цтві чи по­ста­чан­ні то­ва­рів та по­слуг у ре­гіо­ні. Про­сти­ми сло­ва­ми, є ком­па­нія, яка ви­ро­бляє бу­ло­чки, є ма­га­зин, який їх про­дає, і є ви­ро­бник, який ви­пу­скає бо­ро­шно для них. І от у цьо­го « мель­ни­ка » є пра­ців­ни­ки. Він пла­тить їм сво­єю мі­сце­вою ва­лю­тою. Ро­бі­тник при­хо­дить до бу­ло­чної, бе­ре бу­ло­чки і від­дає за них мі­сце­ві гро­ші. Вла­сник ма­га­зи­ну бе­ре цю ви­ру­чку і мі­няє її на бу­ло­чки. А кон­ди­тер при­хо­дить із ци­ми грі­шми до «мель­ни­ка» від­дає йо­му і отри­мує за них му­ку. Ко­ло за­мкну­лось. По су­ті сво­їй, мель­ник отри­мав пев­ний кре­дит, яким роз­ра­ху­вав­ся з пра­ців­ни­ком, а той ним за­пла­тив про­дав­цю в ма­га­зи­ні, про­да­вець від­дав йо­го бу­ло­чни­ку, а кон­ди­тер по­вер­нув йо­го мель­ни­ку. І на цьо­му «кре­дит» за­крив­ся. Але в ре­гіо­ні, в яко­му пе­ре­бу­ва­ють ці чо­ти­ри суб’єкти, з’явив­ся обо­рот то­ва­рів, утво­ри­лась до­да­на вар­тість, і це без за­лу­че­н­ня яки­хось до­да­тко­вих кре­ди­то­рів.

— Ха­ба­рі да­ва­ти ре­гіо­наль­ною ва­лю­тою мо­жна? — Ні­як. — На ва­шу дум­ку, є до­ціль­ність вве­сти ре­гіо­наль­ну ва­лю­ту в Укра­ї­ні сьо­го­дні?

— Це — один із ва­рі­ан­тів ви­хо­ду з кри­зи і роз­ви­тку. Вам не ви­ста­чає лі­кві­дно­сті, гро­шей для то­го, щоб бі­знес пра­цю­вав, ви­ро­бляв про­ду­кцію, укла­дав уго­ди, по­ста­чав то­ва­ри. А за­про­ва­дже­н­ням ре­гіо­наль­них ва­лют ви ство­ри­те ре­гіо­наль­ні рин­ки, на яких будуть спо­жи­ва­чі, ко­трі ко­ри­сту­ва­ти­му­ться мі­сце­ви­ми то­ва­ра­ми і по­слу­га­ми, по­лі­пшу­ю­чи та­ким чи­ном еко­но­мі­чну си­ту­а­цію.

В мо­є­му ро­зу­мін­ні май­бу­тнє люд­ства в фі­нан­со­во­му пла­ні — це гло­баль­ні пла­ті­жні си­сте­ми (до­лар, єв­ро, кри­пто­ва­лю­та), на­ціо­наль­ні (грив­ня, зло­тий, то­що) і будуть ви­пу­ще­ні ре­гіо­наль­ні ва­лю­ти, які спри­я­ти­муть роз­ви­тку ло­каль­них еко­но­мік. І остан­ніх бу­де ду­же ба­га­то. — Хто во­рог мі­сце­вої ва­лю­ти? — На­яв­на бан­ків­ська си­сте­ма дов­гі ро­ки во­ро­гу­ва­ла з на­ми. Але за­раз во­ни вже ро­зу­мі­ють, що цей тренд не­ми­ну­чий. То­му во­ни на­ма­га­ю­ться під­ла­шту­ва­ти­ся.

Дру­гий во­рог — транс­на­ціо­наль­ні кор­по­ра­ції. Адже сьо­го­дні во­ни, ви­ро­бля­ю­чи свої то­ва­ри в Укра­ї­ні, мо­жуть бу­ти за­ре­є­стро­ва­ні в ін­шій кра­ї­ні, та, від­по­від­но, ви­тра­ча­ти свої до­хо­ди там, а мі­сце­ві гро­ші зму­шу­ва­ти­муть їх по­слу­го­ву­ва­ти­ся ре­гіо­наль­ни­ми то­ва­ра­ми та по­слу­га­ми.

І тре­тій — кон­се­рва­тив­ні еко­но­мі­сти. Во­ни за­ци­кле­ні на чин­ній си­сте­мі на­стіль­ки силь­но, що не хо­чуть по­мі­ча­ти дій­сність і ті мо­жли­во­сті, які пе­ред на­ми від­кри­ва­ю­ться.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

За один та­кий WIR (курс до єв­ро 1:1) у Ма­где­бур­зі мо­жна при­дба­ти ке­баб, або ж по­кла­сти йо­го на свій пер­со­наль­ний ра­ху­нок до «кра­щих ча­сів»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.