По­пе­ре­ду шість прем’єр

Den (Ukrainian) - - Культура - Іри­на ЧУЖИНОВА, те­а­тро­зна­вець

На днях за­вер­шив­ся все­укра­їн­ський кон­курс від Бри­тан­ської Ра­ди в Укра­ї­ні Taking the Stage на по­ста­нов­ку мо­ло­ди­ми ре­жи­се­ра­ми су­ча­сної бри­тан­ської дра­ми. У по­рів­нян­ні з ми­ну­лим ро­ком, ко­ли ре­жи­се­ри зма­га­ли­ся за пра­во по­ста­ви­ти сві­жо пе­ре­кла­де­ну п’ єсу на сце­ні На­ціо­наль­но­го те­а­тру ім. І. Фран­ка, цьо­го ра­зу кон­ку­рен­тна бо­роть­ба роз­гор­ну­ло­ся і між те­а­тра­ми. Адже за умо­ва­ми, мо­ло­ді ре­жи­се­ри спіль­но із те­а­тра­ми по­да­ва­ли за­яв­ки на по­ста­нов­ку одні­єї із п’ яти п’ єс: « Чор­ний дрізд» Де­ві­да Гар­ро­ве­ра, «Ле­ге­ні » Дан­ка­на Ма­кміл­ла­на, « Як бо­ги впа­дуть, без­пе­чно не бу­де » Сель­ми Ді­мі­трі­є­вич, « Ша­хта­рі­ху­до­жни­ки» Лі Хол­ла та «Під не­бом си­нім » Де­ві­да Ел­дрі­джа. За­га­лом на кон­курс на­ді­йшло 42 за­яв­ки від 40 ре­жи­се­рів та 30 те­а­трів (умо­ви не за­бо­ро­ня­ли над­си­ла­ти одра­зу кіль­ка). Ор­га­ні­за­цій­но­ло­гі­сти­чни­ми та кон­суль­та­цій­ни­ми пи­та­н­ня­ми дру­гий рік по­спіль за­йма­ла­ся гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція «Те­а­траль­на Пла­тфор­ма».

Кон­курс від­бу­вав­ся у два ета­пи. На пер­шо­му — укра­їн­сько­бри­тан­ське жу­рі ві­ді­бра­ло де­ся­тку фі­на­лі­стів. На дру­го­му ета­пі, що про­хо­див у про­сто­рі Цен­тру Дов­жен­ка про­тя­гом двох днів, ре­жи­се­ри з рі­зних міст Укра­ї­ни пре­зен­ту­ва­ли сце­ні­чні ескі­зи май­бу­тніх ви­став.

І ось на­ре­шті ма­є­мо іме­на пе­ре­мож­ців. Ни­ми ста­ли — Єв­ген Мер­зля­ков та Лу­ган­ський обла­сний те­атр, Оле­на Ав­дє­є­ва та хар­ків­ський те­атр «Ара­бе­ски», Кі­ра Ма­лі­ні­на та хар­ків­ська « Ла­бо­ра­то­рія те­а­тру» й Та­ма­ра Тру­но­ва та На­ціо­наль­на опе­ре­та Укра­ї­ни. Крім ці­єї че­твір­ки, яка отри­має фі­нан­со­ву під­трим­ку від Бри­тан­ської Ра­ди на по­ста­нов­ку спе­кта­клів та яку че­кає спіл­ку­ва­н­ня із мен­то­ра­ми із бри­тан­ських те­а­трів- пар­тне­рів й озна­йом­чі ві­зи­ти до цих те­а­трів, бу­ло ви­рі­ше­но під­три­ма­ти ще двох кон­кур­сан­тів. Ві­кто­рія Фі­лон­чук та Чер­ні­гів­ський обла­сний те­атр ім. Т. Шев­чен­ка та Дми­тро За­хо­жен­ко й ки­їв­ський Но­вий дра­ма­ти­чний те­атр на Пе­чер­ську та­кож отри­ма­ють час­тко­ву під­трим­ку сво­їх май­бу­тніх прем’єр. За умо­ва­ми кон­кур­су всі ви­ста­ви ма­ють з’ яви­ти­ся до 15 бе­ре­зня 2017 ро­ку.

КО­МЕН­ТА­РІ

Оле­на АВ­ДЄ­Є­ВА

(хар­ків­ський те­атр «Ара­бе­ски»):

— Те­атр «Ара­бе­ски» знаю дав­но, але як гля­дач. Бра­ти участь у кон­кур­сі ме­ні за­про­по­ну­ва­ла ху­до­жній ке­рів­ник Сві­тла­на Оле­шко, ра­зом обра­ли п’єсу «Ша­хта­рі-ху­до­жни­ки» Лі Хол­ла, обго­во­ри­ли ідеї — все спів­па­ло. П’єсу про ре­аль­ні по­дії се­ре­ди­ни 1930-х у Бри­та­нії, ко­ли гру­па ша­хта­рів найня­ла про­фе­со­ра, аби кра­ще ро­зі­бра­ти­ся у сві­ті ми­сте­цтва, а по­тім пе­ре­тво­ри­ла­ся на ху­до­жнє об’єд­на­н­ня, ми по­єд­на­є­мо із сце­ні­чним ві­део­ар­том. На рі­зні епі­зо­ди я за­про­по­ну­ва­ла рі­зні ти­пи ві­део-сце­но­гра­фії. Для осно­ви де­яких ві­зу­аль­них обра­зів ми обра­ли кар­ти­ни чу­до­во­го укра­їн­сько­го ху­до­жни­ка Ро­ма­на Мі­ні­на, у яко­го є се­рії ро­біт про жи­т­тя ша­хта­рів... Та­кож ми ско­ри­ста­є­мось мо­жли­ві­стю ство­рю­ва­ти ма­люн­ки без­по­се­ре­дньо під час спе­кта­клю, це на­дасть ди­на­мі­ки за­галь­ній атмо­сфе­рі дій­ства.

Кі­ра МАЛIНIНА

(хар­ків­ська «Ла­бо­ра­то­рія те­а­тру»):

— Про­чи­тав­ши кіль­ка п’єс, я зу­пи­ни­лась са­ме на «Як бо­ги впа­дуть, без­пе­чно не бу­де» Сель­ми Ді­мі­тріє- вич. Скла­дні сто­сун­ки ма­те­рі і донь­ки... Тут я роз­чу­ла ті ін­то­на­ції, яки­ми ін­ко­ли роз­мов­ля­ла зі мною моя ба­бу­ся. І ме­ні ви­да­ло­ся, що це та­ка чу­до­ва на­го­да зро­зу­мі­ти, чо­му во­на так ро­би­ла. А ра­зом із нею зро­зу­мі­ти ці­ле по­ко­лі­н­ня лі­тніх лю­дей. Мо­жли­во, пе­ре­ста­ти їх за­су­джу­ва­ти за те, які во­ни, як жи­ли і як жи­вуть. «Ла­бо­ра­то­рія те­а­тру» — це не­дер­жав­не об’єд­на­н­ня, яким ке­рую я та хо­ре­о­граф Юлія Да­ни­лен­ко. За­раз ко­жна з нас ро­бить окре­мі про­е­кти. Я актив­но за­йма­юсь плей-бек те­а­тром, те­а­тром під­лі­тко­вим та ди­тя­чим. У цих рі­зних фор­ма­тах ме­ні ці­ка­вий зав­жди діа­лог — від­кри­тий, про­стий, че­сний, звіль­ня­ю­чий. А цей про­ект із по­ста­нов­кою бри­тан­ської дра­ми до­зво­лить нам роз­вер­ну­ти­ся в ін­шу сто­ро­ну — до ба­тьків.

Єв­ген МЕР­ЗЛЯ­КОВ

(Лу­ган­ський обла­сний те­атр):

— За­раз наш те­атр пе­ре­бу­ває в ста­ні транс­фор­ма­ції. Це зу­мов­ле­но ба­га­тьма фа­кто­ра­ми: но­ве мі­сце роз­та­шу­ва­н­ня, май­же сто­від­со­тко­ве пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня скла­ду, як твор­чо­го так і адмі­ні­стра­тив­но­го. Зре­штою, на чо­лі те­а­тру мо­ло­дий енер­гій­ний ке­рів­ник. Аб­со­лю­тно очі­ко­ва­но, що в цій си­ту­а­ції і ре­пер­ту­ар те­а­тру зна­хо­ди­ться в ста­ні по­шу­ку но­вих тем. А у «Ле­ге­нях» Дан­ка­на Ма­кміл­ла­на по­друж­жя на­ма­га­є­ться по­бу­ду­ва­ти своє май­бу­тнє, ви­рі­ши­ти, чи на­ро­джу­ва­ти ди­ти­ну, як жи­ти да­лі у су­ча­сно­му та­ко­му су­пе­ре­чли­во­му сві­ті... І це акту­аль­но для нас всіх. Адже фор­му­є­ться і ге­не­ра­ція но­во­го гля­да­ча, що по­тре­бує цих но­вих тем і форм.

Та­ма­ра ТРУ­НО­ВА

(На­ціо­наль­на опе­ре­та Укра­ї­ни):

— З усіх текс­тів ме­ні най­біль­ше при­пав до ду­ші «Під не­бом си­нім Де­ві­да Ел­дрі­джа». Але че­рез за­ван­та­же­ність ви­рі­ши­ла на кон­курс не йти, аж ра­птом по­дзво­ни­ли із те­а­тру опе­ре­ти. Роз­мо­ва бу­ла на­стіль­ки ко­ре­ктна і ува­жна що­до мо­єї кон­це­пції, що ви­бо­ру у ме­не про­сто не ли­ши­ло­ся. Акто­ри те­а­тру Ася Се­ре­да-Гол­дун та Дми­тро Вів­ча­рюк, ком­по­зи­тор Бо­г­дан Ре­ше­ти­лов про­фе­сіо­на­лі­змом та го­тов­ні­стю бути ко­ман­дою оста­то­чно зруй­ну­ва­ли мої сте­ре­о­ти­пні стра­хи. Якою на­ро­ди­ться ви­ста­ва, я ще не знаю. Бу­де­мо фор­му­ва­ти смі­ли­ву ко­ман­ду, шу­ка­ти мо­жли­во­сті для сим­біо­зу рі­зних жан­рів, зві­сно, не втра­ча­ю­чи по­чу­т­тя мі­ри. Вза­га­лі я ду­же на­тхнен­на цим про­е­ктом і до­ві­рою те­а­тру. Ро­зу­мію: те, що ро­бить Бри­тан­ська Ра­да в Укра­ї­ні ра­зом із «Те­а­траль­ною пла­тфор­мою», — це ін’єкція жи­т­тя. У ме­не з’яв­ля­є­ться на­дія, що ми на­ре­шті змо­же­мо ви­йти за ме­жі вро­дже­них та на­бу­тих ком­пле­ксів укра­їн­ської те­а­траль­ної не­пов­но­справ­но­сті.

ФОТО ОЛЕ­КСАН­ДРА ПІЛЮГІНА

Акто­ри На­ціо­наль­ної опе­ре­ти Ася Се­ре­да-Гол­дун та Дми­тро Вів­ча­рюк (по­ста­нов­ка Та­ма­ри Тру­но­вої) пред­ста­ви­ли на кон­кур­сі п’єсу «Під не­бом си­нім» Де­ві­да Ел­дрі­джа Все­укра­їн­ський кон­курс Taking the Stage на­звав

пе­ре­мож­ців

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.