За­мість ро­бо­ти – ро­сій­ська в’язни­ця

По­над рік в Укра­ї­ні діє схе­ма, за якою гро­ма­дян зму­шу­ють роз­по­всю­джу­ва­ти нар­ко­ти­ки

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, «День»

апро­шу­ю­ться на ро­бо­ту! Для до­став­ки не­га­ба­ри­тно­го то­ва­ру. Мо­жна без до­сві­ду ро­бо­ти. За­ро­бі­тна пла­та до 5000 гри­вень на ти­ждень». Ба­чи­ли та­кі ого­ло­ше­н­ня? Їх роз­ві­шу­ють по мар­шру­тках у ба­га­тьох обла­сних цен­трах Укра­ї­ни, в ки­їв­сько­му ме­тро, в де­яких мі­стах — на­віть на сі­ті­лай­тах.

Єв­ген Оно­прі­єн­ко з се­ла Мо­шни Чер­ка­ської обла­сті ми­ну­лої зи­ми звер­нув­ся за по­ді­бним ого­ло­ше­н­ням. Чо­ло­ві­ко­ві за­про­по­ну­ва­ли по­пра­цю­ва­ти три мі­ся­ці в Ро­сії кур’єром в ін­тер­нет-ма­га­зи­ні одя­гу. Єв­ген зго­ло­сив­ся, роз­по­вів про це ба­тькам вже з по­тя­га до Мо­скви. У сі­чні цьо­го ро­ку чо­ло­вік пе­ре­став ви­хо­ди­ти на зв’язок. А зго­дом ба­тькам Єв­ге­на за­те­ле­фо­ну­ва­ла не­ві­до­ма жін­ка й по­ві­до­ми­ла, що їхній син пе­ре­бу­ває в СІЗО в мі­сті Ка­лу­га. Укра­їн­цю ви­су­ну­ли зви­ну­ва­че­н­ня за 228 стат­тею Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу РФ («Не­за­кон­не при­дба­н­ня, збе­рі­га­н­ня, пе­ре­ве­зе­н­ня, ви­го­тов­ле­н­ня, пе­ре­роб­ка нар­ко­ти­чних ре­чо­вин...»). Ін­тер­не­тма­га­зин одя­гу ви­явив­ся сер­ві­сом із роз­по­всю­дже­н­ня так зва­но­го спай­су, за­бо­ро­не­них у Ро­сії ку­риль­них су­мі­шей.

18 сер­пня цьо­го ро­ку суд у Ка­лу­зі ви­знав Оно­прі­єн­ка вин­ним і за­су­див до се­ми ро­ків по­збав­ле­н­ня во­лі в ко­ло­нії су­во­ро­го ре­жи­му. Ва­жли­вий мо­мент: чо­ло­вік ви­знав про­ви­ну, але ствер­джує, що, зго­ло­шу­ю­чись пра­цю­ва­ти кур’єром, не знав, у що бу­де втя­гну­тий. А до кри­мі­наль­ної ро­бо­ти йо­го «мо­ти­ву­ва­ли» по­гро­зою за­стре­ли­ти.

ТИПОВА ЖЕРТВА — ЧО­ЛО­ВІК 20 — 35 РО­КІВ

У схо­жій з Єв­ге­ном си­ту­а­ції опи­ни­ли­ся до двох ти­сяч укра­їн­ців, за­три­ма­них або вже за­су­дже­них за 228-ю стат­тею КК РФ. Ма­ти Єв­ге­на — Ка­те­ри­на Оно­прі­єн­ко — гур­тує лю­дей, чиї ро­ди­чі по­стра­жда­ли від ці­єї схе­ми, і ра­зом во­ни бо­рю­ться за по­вер­не­н­ня до­до­му сво­їх близь­ких і за те, що­бу зло­чин­ні опе­ра­ції не вплу­ту­ва­ли но­вих лю­дей.

То­чне чи­сло жертв на­зва­ти скла­дно. Ко­ор­ди­на­тор­ка Ме­дій­ної іні­ці­а­ти­ви за пра­ва лю­ди­ни Ма­рія То­мак про­во­ди­ла роз­слі­ду­ва­н­ня з те­ми і роз­по­від­ає, що Мі­ні­стер­ству за­кор­дон­них справ вда­ло­ся вста­но­ви­ти 300 по­стра­жда­лих. Ро­сій­ські ком­пе­тен­тні ор­га­ни у свою чер­гу по­ві­дом­ля­ли про 1300 укра­їн­ців, за­три­ма­них за роз­по­всю­дже­н­ня нар­ко­ти­ків, і не­має під­став не до­ві­ря­ти цим да­ним. Пі­сля ці­єї за­яви про­йшов пев­ний час, і, за ін­фор­ма­ці­єю укра­їн­ських кон­суль­ських уста­нов, кіль­кість на­ших гро­ма­дян, за­три­ма­них і за­су­дже­них у Ро­сії за 228-ю стат­тею, зро­стає.

Як пра­ви­ло, до роз­по­всю­дже­н­ня нар­ко­ти­ків за­лу­ча­ють чо­ло­ві­ків 20 — 35 ро­ків. Пра­во­за­хи­сни­кам на­ра­зі не­ві­до­мі ви­пад­ки, ко­ли жер­твою схе­ми ста­ва­ли жін­ки. «Ми з мо­ї­ми зна­йо­ми­ми спро­бу­ва­ли зу­стрі­ти­ся з та­ки­ми вер­бу­валь­ни­ка­ми кіль­ка ти­жнів то­му, — роз­по­від­ає Ма­рія То­мак. — На цій зу­стрі­чі по­пе­ре­ди­ли, що йти­ме­ться про роз­по­всю­дже­н­ня нар­ко­ти­чних ре­чо­вин, але так від­бу­ва­є­ться не зав­жди».

Ме­ха­нізм ви­гля­дає так: лю­ди­на звер­та­є­ться за ого­ло­ше­н­ням, «ро­бо­то­дав­ці» на­ма­га­ю­ться швид­ко з нею зу­стрі­ти­ся. Якщо лю­ди­на по­го­джу­є­ться пра­цю­ва­ти, їй да­ють смар­тфон і ки­шень­ко­ві гро­ші на пер­ший час, ку­пу­ють кви­ток на по­тяг до Мо­скви. У ро­сій­ській сто­ли­ці по­ві­дом­ля-

ють, у який ре­гіон РФ ви­ру­шить жертва. Ко­ли лю­ди­на по­чи­нає ро­зу­мі­ти, з чим ма­ти­ме спра­ву, і ви­рі­шує, що її це не вла­што­вує, їй по­чи­на­ють по­гро­жу­ва­ти.

Ко­ли жертва на­ва­жу­є­ться «ви­ско­чи­ти» зі схе­ми і, на­при­клад, те­ле­фо­ном по­ві­дом­ляє ко­мусь про цей на­мір, її за­три­му­ють ро­сій­ські пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни — між­дзвін­ком і за­три­ма­н­ням мо­же прой­ти мен­ше до­би. З цьо­го пра­во­за­хи­сни­ки ро­блять ви­сно­вок, що за лю­дьми сте­жать, їхні те­ле­фо­ни про­слу­хо­ву­ють.

За­зви­чай від по­ча­тку ро­бо­ти до за­три­ма­н­ня про­хо­дить мі­сяць. А да­лі — СІЗО, обви­ну­ва­че­н­ня за 228-ю стат­тею, слід­ство і за­су­дже­н­ня на тер­мін від п’яти до во­сьми ро­ків ко­ло­нії су­во­ро­го ре­жи­му. Укра­їн­ців за­три­му­ють у ба­га­тьох мі­стах Ро­сії: у Пе­тро­за­вод­ську, Ря­за­ні, Ро­сто­ві-на­До­ну, Бєл­го­ро­ді, Яро­слав­лі, Че­бо­кса­рах то­що.

ВТЯГНЕННЯ УКРА­ЇН­ЦІВ У НАРКОТРАФІК ТРЕ­БА РОЗСЛІДУВАТИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНО

«Тор­гів­ля лю­дьми — кла­си­чний тер­мін, який вже по­ши­рив­ся на ви­тон­че­ні­ші спосо­би екс­плу­а­та­ції. На­при­клад, ко­ли лю­дей втя­гу­ють у зло­чин­ні дії че­рез при­мус — від­би­ра­ють до­ку­мен­ти, за­га­ня­ють у ви­му­ше­ну або на­віть ви­га­да­ну ка­ба­лу, на­ві­шу­ю­чи бор­ги, по­гро­жу­ють їм або їхнім ро­ди­чам, — акцен­тує Дми­тро МАЗУРОК, адво­кат Цен­тру стра­те­гі­чних справ Укра­їн­ської Гель­сін­ської спіл­ки з прав лю­ди

ни. — Єв­ро­пей­ський суд з прав лю­ди­ни не­о­дно­ра­зо­во за­зна­чав: не­за­ле­жно від то­го, чи бу­ла зго­да лю­ди­ни на ско­є­н­ня зло­чи­ну, во­на має бути за­хи­ще­ною від та­ких дій. І дер­жа­ва має зро­би­ти все, щоб по­вер­ну­ти гро­ма­дя­ни­на до рі­дної кра­ї­ни».

«Справ­ді, існує ве­ли­кий об­сяг нар­ко­тра­фі­ку з Укра­ї­ни до Ро­сії, за де­яки­ми ка­на­ла­ми, — з Ро­сії до Укра­ї­ни. Спіль­ни­ка­ми зло­чин­ців ча­сто ста­ють зви­чай­ні гро­ма­дя­ни, яким пла­тять кіль­ка со­тень до­ла­рів за пе­ре­ве­зе­н­ня нар­ко­ти­чних за­со­бів, — під­твер­джує Ан­тон Ге­ра­щен­ко, на­ро­дний де­пу­тат і член ко­ле­гії Мі­ні­стер­ства вну­трі­шніх справ Укра­ї­ни. — Це є по­ру­ше­н­ням Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу як Ро­сії, так і Укра­ї­ни. Укра­ї­на має ви­ма­га­ти екс­тра­ди­ції сво­їх гро­ма­дян з те­ри­то­рії РФ. Якщо во­ни вже за­су­дже­ні за­ко­ном Ро­сії за зло­чи­ни, пов’яза­ні з нар­ко­ти­ка­ми, кра­ще, щоб во­ни мо­гли від­бу­ти по­ка­ра­н­ня в Укра­ї­ні».

Пра­во­за­хи­сни­ки ставлять пе­ред со­бою два зав­да­н­ня. По­пер­ше, зу­пи­ни­ти по­тік лю­дей, яких ро­блять нар­ко­кур’єра­ми. По- дру­ге, по­вер­ну­ти гро­ма­дян Укра­ї­ни до­до­му. «Хо­ча ці осо­би ско­ї­ли зло­чин, во­ни є жер­тва­ми тор­гів­лі лю­дьми. За між­на­ро­дни­ми уго­да­ми, зокре­ма Кон­вен­ці­єю ООН про­ти транс­на­ціо­наль­ної ор­га­ні­зо­ва­ної зло­чин­но­сті, Ро­сія зо­бов’яза­на за­без­пе­чи­ти цих лю­дей юри­ди­чною та фі­нан­со­вою до­по­мо­гою і по­вер­ну­ти до­до­му як жертв, втя­гну­тих у зло­чин­ну ді­яль­ність » , — ко­мен­тує Дми­тро Мазурок.

До ре­чі, що­до ви­пад­ку Єв­ге­на Оно­прі­єн­ка та ще кіль­кох осіб від­кри­то кри­мі­наль­ні про­ва­дже­н­ня за стат­тею 149 Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни («Тор­гів­ля лю­дьми або ін­ша не­за­кон­на уго- да що­до пе­ре­да­чі лю­ди­ни»), але це — кра­пля в мо­рі. Тим біль­ше, ці ви­пад­ки ста­ном на по­ча­ток жов­тня не бу­ли об’єд­на­ні в одне про­ва­дже­н­ня. А оскіль­ки йде­ться про одну зло­чин­ну схе­му, об’єд­на­н­ня до­зво­ли­ло б слід­чим На­ціо­наль­ної по­лі­ції ефе­ктив­но ве­сти спра­ву.

За­раз з’яви­ла­ся на­дія, що ситуація змі­ни­ться. Ан­тон Ге­ра­щен­ко на­при­кін­ці ми­ну­ло­го ти­жня по­обі­цяв пред­став­ни­кам УГСПЛ ор­га­ні­зу­ва­ти пря­му ко­му­ні­ка­цію пра­во­за­хи­сни­ків із ке­рів­ни­цтвом де­пар­та­мен­тів На­цпо­лі­ції, які від­по­від­а­ють за про­ти­дію тор­гів­лі лю­дьми та нар­ко­зло­чин­но­сті.

«КРИЗА ШТОВХАЄ ЛЮ­ДЕЙ ДО КРА­Ї­НИ-АГРЕ­СО­РА»

Проблема із за­лу­че­н­ням укра­їн­ців у наркотрафік на­би­рає роз­го­ло­су, і ре­а­кція су­спіль­ства не­о­дно­зна­чна. Де­хто зви­ну­ва­чує в то­му, що тра­пи­ло­ся, по­тер­пі­лих — бу­цім­то не­ма чо­го сьо­го­дні їха­ти до Ро­сії. Але, по-пер­ше, слід взя­ти до ува­ги еко­но­мі­чний фа­ктор: зли­дні, бор­ги та не­ви­пла­че­ні кре­ди­ти під­штов­ху­ють лю­дей зго­ло­шу­ва­ти­ся на­віть на сум­нів­ні про­по­зи­ції. Та­ко­жди­вує, чо­му по­над рік ого­ло­ше­н­ня від нар­ко­ма­фії роз­ві­шу­ють у пу­блі­чних мі­сцях і дру­ку­ють у га­зе­тах, адже про зло­чин­ну схе­му зна­ють не «від­учо­ра».

«Ма­ми по­тер­пі­лих вже їздять з чор­ним мар­ке­ром і пи­шуть на цих ого­ло­ше­н­нях: «Нар­ко­ти­ки». А ми го­ту­є­мо ін­фор­ма­цій­ні на­лі­пки, щоб лю­ди не ре­а­гу­ва­ли на та­кі ого­ло­ше­н­ня і зна­ли, що мо­жуть звер­ну­ти­ся до нас по до­по­мо­гу, — ка­же Дми­тро Мазурок. — Цьо­го ти­жня ми пла­ну­є­мо на­пра­ви­ти за­пи­ти в сто­ли­чний ме­тро­по­лі­тен, в усі га­зе­ти, які роз­мі­щу­ва­ли та­кі ого­ло­ше­н­ня, щоб з’ясу­ва­ти, хто їх да­вав. Але не­має ін­фор­ма­ції про якісь актив­ні дії слід­чих».

«Са­мо по со­бі ого­ло­ше­н­ня про найм на ро­бо­ту не є не­за­кон­ним, — за­зна­чає Ан­тон Ге­ра­щен­ко. — Не­за­кон­ним є подаль­ший уми­сел за­ді­я­ти лю­ди­ну, найня­ту кур’єром, у тор­гів­лі нар­ко­ти­ка­ми. Щоб ви­кри­ти це, тре­ба про­во­ди­ти спе­ці­аль­ні опе­ра­тив­но­те­хні­чні за­хо­ди, які не мо­жна роз­го­ло­шу­ва­ти». До ре­чі, укра­їн­ським пра­во­охо­рон­цям мо­же до­по­мог­ти до­свід Мол­до­ви, де на по­ча­тку 2016 ро­ку ді­я­ла ана­ло­гі­чна схе­ма, але її вже по­до­ла­ли, та й по­стра­жда­лих у де­ся­тки ра­зів мен­ше — 33 осо­би.

«Го­лов­на при­чи­на цьо­го яви­ща — еко­но­мі­чна. Криза штовхає лю­дей до кра­ї­ни-агре­со­ра. Є ви­пад­ки, ко­ли на це зго­ло­шу­ю­ться на­віть уча­сни­ки АТО, — роз­по­від­ає Ма­рія То­мак. — Існує ще одна не­без­пе­ка — ро­сій­ські спец­слу­жби мо­жуть вер­бу­ва­ти жертв ці­єї схе­ми як ін­фор­ма­то­рів чи по­тен­цій­них ди­вер­сан­тів». Уза­га­лі, оче­ви­дно, що те­ма «укра­їн­ців­нар­ко­кур’єрів» ду­же зру­чна для по­лі­ти­чних спе­ку­ля­цій у Ро­сії.

Ан­тон Ге­ра­щен­ко пе­ре­ко­на­ний, що зло­чин­ну схе­му бу­де по­до­ла­но. Але по­ки най­на­дій­ні­ший за­сіб за­хи­сти­ти се­бе від по­тра­пля­н­ня до нар­ко­діл­ків — пам’ ята­ти, що без­пла­тний сир бу­ває ли­ше в ми­шо­лов­ці. У да­но­му ви­пад­ку — не до­ві­ря­ти сум­нів­ним ого­ло­ше­н­ням, ко­ли за не­ква­лі­фі­ко­ва­ну ро­бо­ту про­по­ну­ють со­тні до­ла­рів, тим біль­ше — у кра­ї­ні-агре­со­рі.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.