Ар­мія Укра­ї­ни: між ми­ну­лим і май­бу­тнім

Для ство­ре­н­ня по­ту­жно­го вій­ська на су­ча­сних за­са­дах вла­ді по­трі­бно го­лов­ним­прі­о­ри­те­том обо­рон­ної ре­фор­ми зро­би­ти лю­ди­ну в по­го­нах

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Ва­лен­тин БАДРАК, ди­ре­ктор Цен­тру до­слі­джень ар­мії, кон­вер­сії та роз­збро­є­н­ня

Так чи іна­кше, вій­на зро­би­ла свою спра­ву. Вко­тре опи­нив­шись на ме­жі, Укра­ї­на зро­би­ла свій ви­бір і пе­ре­мо­гла. Укра­їн­ці зу­пи­ни­ли «пу­тін­ську чу­му», фа­кти­чно до­ве­ли, що зда­тні про­ти­сто­я­ти ро­сій­ській ар­мії. Ар­мія ра­зом із до­бро­воль­чи­ми ба­таль­йо­на­ми не тіль­ки зу­пи­ни­ла агре­со­ра, а й по­ро­ди­ла в ньо­го ста­лу де­мо­ти­ва­цію роз­гор­та­ти мас­шта­бну вій­ну.

Справ­ді, між укра­їн­ським вій­ськом зраз­ка по­ча­тку 2014-го та кін­ця 2016-го — прір­ва. Ар­мія як озбро­є­не пред­став­ни­цтво су­спіль­ства за два з по­ло­ви­ною ро­ку здій­сни­ла ша­ле­ний стри­бок до які­сно но­во­го змі­сту цьо­го ін­сти­ту­ту. ЗСУ на пра­кти­ці пе­ре­тво­ри­ли­ся на справ­жній щит стри­му­ва­н­ня — це люд­ський фа­ктор в дії. Ва­жли­во, що на ни­жній і се­ре­дній лан­ках си­сте­ма управ­лі­н­ня вій­ська­ми й ре­а­гу­ва­н­ня на про­во­ка­ції про­тив­ни­ка ста­ла ду­же по­ту­жною — від 2 черв­ня 2015 ро­ку, пі­сля вда­ло­го від­би­т­тя ата­ки під Мар’їн­кою, ро­сій­сько-те­ро­ри­сти­чні угру­по­ва­н­ня біль­ше не від­чу­ва­ють се­бе го­спо­да­ря­ми ста­но­ви­ща. На рів­ні рот, ба­таль­йо­нів і бри­гад на фронті ЗСУ все біль­ше ма­ють без­за­пе­ре­чну пе­ре­ва­гу. Це від­бу­ло­ся зав­дя­ки па­трі­о­ти­зму і про­бу­джен­ню на­ціо­наль­ної ідеї, а за­по­ру­кою цих змін ста­ла пе­ред­усім змі­на став­ле­н­ня су­спіль­ства до вла­сних Зброй­них сил. Су­спіль­ство від­ро­ди­ло ав­то­ри­тет ар­мії й по цей час під­три­мує во­я­ків, а за су­спіль­ством, так чи іна­кше, ру­ха­є­ться й вла­да. Са­ме так слід оці­ню­ва­ти пла­ни збіль­ше­н­ня обо­рон­но­го бю­дже­ту на 2017 рік до 64 млрд грн, або май­же 2,5% ВВП, що на 23% біль­ше по­рів­ня­но із по­то­чним ро­ком. Не менш ва­жли­во, що й близь­ко 11,5 млрд грн із но­во­го обо­рон­но­го бю­дже- ту пла­ну­є­ться роз­по­ді­ли­ти на роз­ви­ток озбро­є­н­ня та вій­сько­вої те­хні­ки.

Су­спіль­ство вже сьо­го­дні пи­ша­є­ться мо­раль­но-бо­йо­вим ду­хом вій­ська, а Ген­штаб во­ро­жої Ро­сії від­вер­то по­бо­ю­є­ться цих на­ціо­наль­них про­я­вів, не­зва­жа­ю­чи на те, що по­ки осо­бли­вих стру­ктур­них ре­форм усе­ре­ди­ні ар­мії не від­бу­ло­ся, — ЗСУ все ще у ти­сках ра­дян­ських стан­дар­тів. Не до­че­ка­ла­ся ар­мія си­стем­них рі­шень від вій­сько­во-по­лі­ти­чно­го ке­рів­ни­цтва дер­жа­ви, про що свід­чать і не­ком­плект у під­роз­ді­лах на пе­ре­до­вій, і ве­ту­ва­н­ня Пре­зи­ден­том По­ро­шен­ком за­ко­ну, що до­зво­ляє вій­сько­вим-кон­тра­ктни­кам «до за­вер­ше­н­ня осо­бли­во­го пе­рі­о­ду» ро­зі­рва­ти їх (у чи­сто­му ви­ді озна­ка де­мо­ти­ва­ції пев­ної ча­сти­ни вій­сько­вих та на­слі­док по­мил­ко­вих під­хо­дів у роз­ви­тку ЗСУ).

Але тен­ден­ції та­кі, що вій­сько­во-по­лі­ти­чне ке­рів­ни­цтво по­вер­не­ться до роз­гля­ду ре­а­лі­сти­чно­го мо­ти­ва­цій­но­го па­ке­та та змі­ни стра­те­гії бу­дів­ни­цтва ЗСУ май­бу­тньо­го. По-пер­ше, во­єн­на за­гро­за не зни­кла, хоч і ві­ді­йшла на дру­гий план. По-дру­ге, вкрай ва­жли­во ви­ко­ри­ста­ти час для то­го, щоб ЗСУ отри­ма­ли мо­жли­вість ве­сти все­по­го­дну без­кон­та­ктну вій­ну в будь-який час до­би. Щоб Укра­ї­на пе­ре­ста­ла бу­ти при­ва­бли­вою мі­шен­ню для Крем­ля.

Очі­ку­є­мо й від­по­від­них рі­шень що­до кар­ди­наль­ної змі­ни са­мо­го ви­гля­ду ЗСУ та мо­дер­ні­за­ції си­сте­ми пе­ре­озбро­є­н­ня, а та­кож що­до роз­ви­тку на­ціо­наль­но­го ОПК. «Но­ва ар­мія — це но­ві укра­їн­ські вій­сько­ві, но­ві сол­да­ти. Ду­же мо­ти­во­ва­ні, па­трі­о­ти­чні, про­фе­сій­ні та мо­ло­ді», — са­ме та­кі сло­ва мо­жна зна­йти в про­мо­ві Пе­тра По­ро­шен­ка 16 ве­ре­сня 2016 р., під

час пле­нар­ної ча­сти­ни що­рі­чної зу­стрі­чі Yalta European Strategy. Але на пра­кти­ці вла­да ро­бить ма­ло для ре­аль­них змін у сфе­рі по­си­ле­н­ня обо­ро­но­зда­тно­сті. Хо­ча Ге­не­раль­ний штаб ЗСУ вже анон­су­вав за ра­ху­нок кон­тра­ктни­ків від­мо­ву від но­вої хви­лі мо­бі­лі­за­ції (до кін­ця ро­ку очі­ку­є­ться до­бір 15 — 18 ти­сяч; до 2016 ро­ку в ЗСУ бу­ло прийня­то на слу­жбу за кон­тра­ктом 53 ти­ся­чі., з яких близь­ко 11 ти­сяч — з чи­сла мо­бі­лі­зо­ва­них вій­сько­вих), по­трі­бно чи­ма­ло зро­би­ти для справ­жньої про­фе­сіо­на­лі­за­ції вій­ська. Оскіль­ки чи­сель­ність у май­же 280 ти­сяч вій­сько­вих, ко­ли на утри­ма­н­ня йде по­над 80% обо­рон­но­го бю­дже­ту, не за­без­пе­чить роз­ви­ток із пе­ре­хо­дом на рей­ки про­фе­сій­но­го вій­ська та роз­гор­та­н­ням мас­шта­бно­го пе­ре­озбро­є­н­ня на но­ві зраз­ки озбро­є­н­ня та вій­сько­вої те­хні­ки.

Мо­жна по­го­ди­ти­ся, що під час актив­ної фа­зи вій­ни в 2014 — 2015 ро­ках та­ке роз­гор­та­н­ня військ бу­ло єди­ним мо­жли­вим шля­хом спа­сі­н­ня не­за­ле­жної дер­жа­ви — за умов від­су­тно­сті ре­сур­сів. Однак ни­ні си­ту­а­ція змі­ни­ла­ся, то­му час і в спра­вах ар­мій­ських змі­ни­ти під­хо­ди. Зокре­ма на­ре­шті ви­да­ти й за­твер­ди­ти Держ­про­гра­му роз­ви­тку ЗСУ (та й Держ­про­гра­му роз­ви­тку ОПК), ухва­ли­ти за­кон про Вій­ська те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни та роз­гор­ну­ти си­сте­му під­го­тов­ки мо­бі­лі­за­цій­но­го ре­сур­су че­рез мі­сце­ві адмі­ні­стра­ції. По­ча­ти бу­ду­ва­ти ядро про­фе­сій­ної ар­мії, в якій бу­де ре­а­лі­сти­чний «мо­ти­ва­цій­ний па­кет», на­при­клад, пе­ред­ба­че­но при­ва­бли­ві умо­ви ран­ньо­го ви­хо­ду на пен­сію сол­дат­сько­го та сер­жант­сько­го скла­ду, піль­го­ві умо­ви отри­ма­н­ня жи­тла, осві­ти, без­ко­штов­но­го ме­ди­чно­го за­без­пе­че­н­ня, стра­ху­ва­н­ня, мо­не­ти­зо­ва­ну си­сте­му на­го­род та й зна­чно ви­щий рі­вень гро­шо­во­го за­без­пе­че­н­ня.

Ар­мії май­бу­тньо­го по­трі­бна но­ва су­ча­сна зброя. Зга­да­є­мо, що на­при­кін­ці ве­ре­сня Озбро­є­н­ня ЗСУ по­ін­фор­му­ва­ло про про­хо­дже­н­ня ва­жли­во­го ета­пу про­е­кту «Віль­ха» — ство­ре­н­ня но­вої си­сте­ми РСЗВ на ба­зі РСЗВ «Смерч». А та­кож — про на­яв­ність про­гра­ми під­го­тов­ки до ви­про­бу­вань опе­ра­тив­но-та­кти­чно­го ком­пле­ксу «Грім-2». Але на­віть но­вий танк «Оплот» по­ки що не по­тра­пив у вій­ська. Не ка­жу­чи вже про си­сте­ми ППО, бо­йо­ві лі­та­ки або без­пі­ло­тні ком­пле­кси.

Зві­сно, в цій сфе­рі є спо­ді­ва­н­ня на змі­ни в США пі­сля ви­бо­рів та на збіль­ше­н­ня вій­сько­во-те­хні­чної до­по­мо­ги. Вже з’яви­ло­ся рі­ше­н­ня НАТО збіль­ши­ти до­по­мо­гу Укра­ї­ні для ре­фор­му­ва­н­ня се­кто­ру без­пе­ки та обо­ро­ни — та­кої по­зи­ції до­ся­гну­то під час за­сі­да­н­ня ко­мі­сії Укра­ї­на — НАТО в Брюс­се­лі 22 — 23 ве­ре­сня. Але без сут­тє­вих змін все­ре­ди­ні не вар­то очі­ку­ва­ти на ре­во­лю­цій­ні за­хо­ди ззов­ні. По­ки що ДК«Укр­обо­рон­пром» по­ста­чає ли­ше те, що мо­же ви­ро­би­ти. Але ж на­ціо­наль­ний ОПКне зда­тен за­без­пе­чи­ти ле­во­ву час­тку по­треб ЗСУ, при­чо­му в най­ва­жли­ві­шій но­мен­кла­ту­рі ОВТ і по­слуг. Тож вла­ді до­ве­де­ться під­го­то­ви­ти на­ле­жні умо­ви для спів­пра­ці із За­хо­дом, та й укра­їн­ським під­при­єм­ствам вар­то на­да­ти біль­ше мо­жли­во­стей. На­при­клад, до­сі діє По­ста­но­ва КМУ №464, ухва­ле­на ще за ча­сів Яну­ко­ви­ча, — во­на обме­жує під­при­єм­ства при ці­но­утво­рен­ні на про­ду­кцію. До­сі не­має уря­до­во­го ор­га­ну ви­ро­бле­н­ня вій­сько­во-те­хні­чної по­лі­ти­ки, а та­кож ко­ор­ди­на­ції й управ­лі­н­ня під­при­єм­ства­ми. До­сі бра­кує низ­ки за­ко­нів у цій сфе­рі, — від за­ко­ну про ви­ро­бни­цтво ОВТ і за­ко­ну про дер­жав­но-при­ва­тне пар­тнер­ство до ба­га­то­стра­ждаль­но­го за­ко­ну про ВТС. До­сі за­ма­ло ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться мо­жли­во­сті вій­сько­во­те­хні­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва, іні­ці­а­тив при­ва­тних під­при­ємств, при­ва­ти­за­ції обо­рон­них під­при­ємств із за­лу­че­н­ням про­від­них сві­то­вих ком­па­ній.

От­же, для ство­ре­н­ня вій­ська май­бу­тньо­го та йо­го роз­ви­тку на су­ча­сних за­са­дах існує ціл­ком ре­аль­ний по­тен­ці­ал. Для йо­го ви­ко­ри­ста­н­ня вла­ді по­трі­бно ли­ше го­лов­ним прі­о­ри­те­том обо­рон­ної ре­фор­ми зро­би­ти лю­ди­ну в по­го­нах. А гро­ма­дян­сько­му су­спіль­ству, яке в Укра­ї­ні силь­ні­ше за дер­жав­ні ін­сти­ту­ти та вже має по­ту­жні тра­ди­ції впли­ву на вла­ду, по­трі­бно не ви­пу­ска­ти із фо­ку­су ува­ги за­без­пе­че­н­ня ін­те­ре­сів тих, хто зі збро­єю в ру­ках за­хи­щає не­за­ле­жність дер­жа­ви.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.