УКРА­Ї­НА – НОРВЕГIЯ: істо­ри­чний ві­зит

Уле Т. ХОРПЕРСТАД: «Ми за­су­ди­ли не­за­кон­ну ане­ксію Кри­му і агре­сію на схо­ді, а та­кож при­єд­на­ли­ся до сан­кцій ЄС і США»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»; фото ав­то­ра

Сьо­го­дні, 18 жов­тня, Пре­зи­дент Укра­ї­ни Пе­тро По­ро­шен­ко здій­снить пер­ший в істо­рії від­но­син між дво­ма кра­ї­на­ми офі­цій­ний ві­зит до Ко­ро­лів­ства Нор­ве­гія. Во­се­ни 2014 ро­ку впер­ше Укра­ї­ну від­ві­да­ла нор­везь­кий прем’ єр Ер­на Сол­берг. Яки­ми є очі­ку­ва­н­ня в Нор­ве­гії що­до цьо­го ві­зи­ту гла­ви укра­їн­ської дер­жа­ви, які ба­чать пер­спе­кти­ви дво­сто­рон­ніх від­но­син і яке да­ле­ке ми­ну­ле зв’ язує Укра­ї­ну і скан­ди­нав­ську кра­ї­ну? Про це роз­по­вів «Дню» в екс­клю­зив­но­му ін­терв’ ю По­сол Ко­ро­лів­ства Нор­ве­гія в Укра­ї­ні Уле Т. ХОРПЕРСТАД.

«МИ ПРА­ЦЮ­Є­МО НАД ТРЬОМА ДО­КУ­МЕН­ТА­МИ»

— Це пер ший ві зит пре зи - ден та Укра ї ни до Нор ве гії. І мож на на віть ска за ти, що це іс - то рич ний ві зит. Він де мон ст рує ва­жли­вість від­но­син між Нор­ве­гі­єю й Укра­ї­ною. Ми спо­ді­ва­є­мо­ся, що ві зит при ве де до по глиб - лен ня на ших від но син і роз вит - ку пар т нер ст ва між на ши ми кра ї на ми.

— Чи пла ну ють ся під пи сан - ня до­ку­мен­тів, до­го­во­рів, у яких сфе­рах?

— Ми пра цю є мо над трьо ма до­ку­мен­та­ми, які ми зби­ра­є­мо­ся під пи са ти. По- пер ше, спіль ну де­кла­ра­цію про дво­сто­рон­ні від­но си ни між на ши ми кра ї на ми, яка дасть на­пря­мок на на­сту­пні ро­ки. По-дру­ге, до­го­вір про те­хніч ну й фі нан со ву спів пра цю. По- тре тє, це між ві дом ча уго да про спів­пра­цю у сфе­рі юсти­ції.

До то­го ж бу­де про­ве­де­но ве­ли­кий бі­знес-фо­рум, де ми збе­ре­мо всіх за­ці­кав­ле­них нор­везь­ких і ук ра їнсь ких біз нес ме нів. На цьо му за хо ді ви ступ лять пре зи - дент Укра ї ни і прем’ єр- мі ністр Нор ве гії. Спо ді ва ю ся, що цей бі­знес-фо­рум при­ве­де до акти­ві­за ції тор гі вель них і ін вес ти цій - них від­но­син.

— Чи мо же те на зва ти пер с - пе­ктив­ні сфе­ри спів­пра­ці?

— Нор ве гія вже є ве ли ким екс пор те ром ри би до Укра ї ни. Ви мо же те по ба чи ти нор везь ку ри бу в ук ра їнсь ких ма га зи нах. 85% на шо го екс пор ту — це ри - ба. Ще одні­єю ва­жли­вою сфе­рою є ін фор ма цій ні тех но ло гії. У нор везь ких ком па ні ях, що зай - ма ють ся аут сор син гом, пра цює при близ но 5 тис. ук ра їн ців. Ще одні­єю пер­спе­ктив­ною га­луз­зю є ма лень кі гід ро елек т ро стан ції, які мо жуть за без пе чи ти елек т - ро енер гі­єю не ве ли кий на се ле - ний пункт. Ми спо­ді­ва­є­мо­ся роз­ви ва ти спів пра цю в енер ге тич - но му сек то рі. Тут йдеть ся, зок - ре ма, про енер го ефек тив ність, ядер­ну без­пе­ку й те­хно­ло­гії в га - зо наф то во му сек то рі. Пер с пек - тив ною га луз зю є спіль не ко раб - ле бу ду ван ня.

— Ва­ша кра­ї­на є тре­тім у сві­ті екс­пор­те­ром «бла­ки­тно­го» па­ли ва й за до воль няє по над 20% по­треб ЄС у по­ста­ча­н­нях га­зу. А ко ли нор везь кий газ мо же по - тра­пи­ти до Єв­ро­пи й че­рез Поль­щу до Укра­ї­ни?

— 2015 ро ку че рез ЄС нор - везь кий газ уже по трап ляв до Укра­ї­ни. То­му у нас є та­ка мо­жли­вість, на ко­мер­цій­них умо­вах.

«МИ ПІДТРИМУЄМО УКРА­Ї­НУ В АДАПТАЦІЇ ЗБРОЙНИХ СИЛ ДО ЗА­ХІ­ДНИХ СТАН­ДАР­ТІВ»

— А як що до спів пра ці у вій­сько­во-те­хні­чній сфе­рі?

— Ми підтримуємо вій­сько­ві ре­фор­ми, спів­пра­цю­є­мо по лі­нії НАТО в рам­ках Все­о­хо­плю­ю­чо­го па­ке­ту до­по­мо­ги. У нас є про­е­кти з на­вча­н­ня вій­сько­вих. Ми підтримуємо Укра­ї­ну в адаптації збройних сил до за­хі­дних стан­дар­тів.

— Пер­ший ві­зит нор­везь­ко­го прем’єра до Укра­ї­ни від­був­ся во­се­ни 2014 ро­ку, й те­пер пер­ший ві зит ук ра їнсь ко го пре зи ден та

до Нор ве гії. Що ста ло осно вою акти­ві­за­ції від­но­син?

— Ре­во­лю­ція Гі­дно­сті ста­ла по­штов­хом. Нор­ве­гія із са­мо­го по­ча­тку під­три­ма­ла Укра­ї­ну в цих по­ді­ях. Ми чі­тко підтримуємо те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність і су­ве­ре­ні­тет Укра­ї­ни, ми за­су­ди­ли не­за­кон­ну ане­ксію Кри­му й агре­сію на схо­ді. І ми при­єд­на­ли­ся до сан­кцій ЄС і США. Ми сто­ї­мо ра­зом з на­ши­ми со­ю­зни­ми кра­ї­на­ми.

Оскіль­ки Укра­ї­на ви­рі­ши­ла на бли зи ти ся до єв ро пейсь ких стан­дар­тів і ін­те­гру­ва­ти­ся до ЄС, ми ви­рі­ши­ли під­три­му­ва­ти ці ре­фор­ми. І ко­ли наш прем’єр бу­ла тут у лис то па ді 2014 ро ку, во на опри люд ни ла па кет під трим ки Укра­ї­ни в чо­ти­рьох на­прям­ках: су до вій і пра во охо рон ній сфе рі, енер ге ти ці та ядер ній без пе ці, по ліп шен ні тор гі вель них від но - син і гу­ма­ні­тар­ній до­по­мо­зі. Цьо­го ро ку цей па кет ста но вить 22 млн єв ро.

— Ви ска­за­ли, що Нор­ве­гія під­три­мує Укра­ї­ну в про­гра­мах НАТО. А якою є по­зи­ція Осло що до член ст ва на шої кра ї ни в Альян­сі?

— Ми підтримуємо по­зи­цію, що бу­ла за­фі­ксо­ва­на в Бу­ха­рест­ській де­кла­ра­ції са­мі­ту НАТО 2008 ро­ку: две­рі Альян­су за­ли­ша­ю­ться від­кри­ти­ми для Укра­ї­ни. За­раз пи­та­н­ня член­ства НАТО не сто­їть на по­ряд­ку ден­но­му. Та­ка пер­спе­кти­ва є, але за умо­ви ре­а­лі­за­ції ре­форм, де­мо­кра­ти­чно­го й гро­ма­дян­сько­го кон­тро­лю за си­ло­ви­ми стру­кту­ра­ми. То­му Укра­ї­ні тре­ба ба­га­то зро­би­ти, а НАТО спри­я­ти­ме в цьо­му про­це­сі.

«НОР­ВЕ­ГІЯ ПІД­ТРИ­МУЄ ЧИННІ САН­КЦІЇ ПРО­ТИ РФ»

— У нас у ре­да­кції бу­ли нор­везь­кі екс­пер­ти, які го­во­ри­ли, що в нор­везь­ко­му су­спіль­стві по­ді­ля­ють

дум­ку, що в Укра­ї­ні за­раз три­ває ро­сій­ська агре­сія. Яким вам ба­чи­ться розв’яза­н­ня кон­флі­кту на Дон­ба­сі, зва­жа­ю­чи на те, що Ро­сія не ви­ко­нує сво­єї ча­сти­ни Мін­ська-2?

— Ми вва­жа­є­мо, що у нас не­має ін­шо­го ме­ха­ні­зму, ніж Мінськ-2. Тре­ба щоб усі ви­ко­ну­ва­ли умо­ви, про­пи­са­ні в Мін­ських уго­дах. На жаль, си­ту­а­ція з без­пе­кою на Дон­ба­сі є сер­йо­зною про­бле­мою для до­ся­гне­н­ня про­гре­су.

— То­ді, мо­жли­во, по­трі­бні но­ві сан­кції, щоб зму­си­ти Ро­сію ви­ко­на­ти пер­ші пун­кти уго­ди, що га­ран­ту­ва­ти­муть без­пе­ку, і то­ді мо­жна бу­де ре­а­лі­зу­ва­ти по­лі­ти­чні умо­ви?

— Я не ду­маю, що за­раз пи­та­н­ня сто­їть про но­ві сан­кції. Нор­ве­гія під­три­мує чинні сан­кції про­ти РФ. Спо­ді­ва­ю­ся, що це спра­цює.

«МИ СТЕЖИМО ЗА ВІЙСЬКОВОЮ АКТИВНІСТЮ РО­СІЇ НА ПІВДНІ»

— Не­дав­но бу­ла опу­блі­ко­ва­на до­по­відь Foreign Policy Council, у якій йде­ться, що Ро­сія про­дов­жує гі­бри­дну вій­ну, ку­пує в Єв­ро­пі ЗМІ, по­лі­ти­ків, вла­сність. Чи від­чу­ва­є­ться у ва­шій кра­ї­ні гі­бри­дна вій­на? Два ро­ки то­му ваш прем’єр в ін­терв’ю укра­їн­ським ЗМІ за­яви­ла, що Нор­ве­гія не від­чу­ває зро­ста­н­ня вій­сько­вої за­гро­зи з бо­ку Ро­сії. А згі­дно з остан­нім по­ві­дом­ле­н­ням, Нор­ве­гія бу­дує пар­кан з Ро­сі­єю, вій­сько­вий бю­джет зро­сте на 230 млн до­ла­рів, а та­кож ва­ша кра­ї­на за­яви­ла про го­тов­ність роз­мі­сти­ти на сво­їй те­ри­то­рії аме­ри­кан­ські вій­ська.

— На­скіль­ки я знаю, у нас не­має ЗМІ, яки­ми во­ло­діє Ро­сія, тож по­ки ми не ба­чи­мо осо­бли­во ве­ли­ко­го впли­ву в цьо­му пла­ні. Зві­сно, ми стежимо за військовою

активністю Ро­сії на пів­но­чі. Збіль­ше­н­ня вій­сько­во­го бю­дже­ту головним чи­ном пов’яза­не з ін­ве­сти­ці­я­ми й мо­дер­ні­за­ці­єю збройних сил згі­дно з но­вим дов­го­стро­ко­вим пла­ном обо­ро­ни. У ці­ло­му ми хо­че­мо ма­ти хо­ро­ші су­сід­ські від­но­си­ни з Ро­сі­єю.

— Як Нор­ве­гії вда­ло­ся пі­сля стіль­кох ро­ків вре­гу­лю­ва­ти те­ри­то­рі­аль­ну су­пе­ре­чку з Ро­сі­єю в Ба­рен­цо­во­му мо­рі?

— У нас був ду­же три­ва­лий про­цес. Пе­ре­го­во­ри по­ча­ли­ся 1972 ро­ку й за­кін­чи­ли­ся 2010 ро­ку. Я сам брав участь у де­яких ра­ун­дах пе­ре­го­во­рів, ко­ли пра­цю­вав у МЗС і жив у Мо­скві. На мою дум­ку, це бу­ло пов’яза­но з на­ши­ми спіль­ни­ми ін­те­ре­са­ми в то­му, щоб управ­ля­ти ре­сур­са­ми на Ба­рен­цо­во­му мо­рі. А ко­ли не­має чі­тких лі­ній, ре­гу­ля­цій, важ­ко ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти при­ро­дні ре­сур­си, а це окрім ри­би при­ро­дний газ і на­фта. Ми і Ро­сія бу­ли за­ці­кав­ле­ні в то­му, щоб ма­ти чі­тку юри­ди­чну, пра­во­ву ба­зу, щоб ско­ри­ста­ти­ся ци­ми ре­сур­са­ми.

— А що ска­же­те про бу­дів­ни­цтво пар­ка­ну з Ро­сі­єю, чим це бу­ло ви­кли­ка­но?

— Як ви зна­є­те, ми­ну­лої осе­ні був ве­ли­кий по­тік бі­жен­ців че­рез кор­дон, але пі­сля кіль­кох ти­жнів ми до­ся­гли уго­ди з РФ, і цей по­тік зу­пи­нив­ся. Цьо­го ро­ку ми ви­рі­ши­ли бу­ду­ва­ти пар­кан, щоб бу­ла мо­жли­вість на­ве­сти лад на кор­до­ні в ра­зі, якщо ви­ни­кне схо­жа си­ту­а­ція.

«НОРВЕЖЦІ НЕ ЛЮБЛЯТЬ, ЩОБ НИ­МИ КЕРУВАЛИ ЗЗОВНІ...»

— Ва­ша кра­ї­на при­єд­на­ла­ся до ба­га­тьох норм ЄС, але не хо­че всту­па­ти до цьо­го спів­то­ва­ри­ства. Мо­же­те на­зва­ти го­лов­ні при­чи­ни, чо­му норвежці не хо­чуть при­єд­ну­ва­ти­ся до ЄС?

— Дій­сно, ми ду­же ін­те­гро­ва­ні в ЄС че­рез єв­ро­пей­ський еко­но­мі­чний про­стір. Норвежці дві­чі, 1972-го й 1994 ро­ку на ре­фе­рен­ду­мі ска­за­ли «ні» член­ству в ЄС, мо­жли­во, то­му, що ми ду­же прив’яза­ні до на­шої са­мо­стій­но­сті. Ми по­рів­ня­но мо­ло­да кра­ї­на. Не­за­ле­жність ми здо­бу­ли 1905 ро­ку. Сіль­ське го­спо­дар­ство, ри­баль­ство, на­фта й газ є го­лов­ни­ми на­ши­ми при­ро­дни­ми ре­сур­са­ми, над яки­ми хо­че­ться збе­рег­ти на­ціо­наль­ний кон­троль. Норвежці не люблять, щоб ни­ми керували ззовні... ( Cмі­є­ться.) Для нас ва­жли­ве від­чу­т­тя са­мо­стій­но­сті, що ми сво­ї­ми си­ла­ми ма­є­мо справ­ля­ти­ся. За­раз близь­ко 70% на­се­ле­н­ня про­ти мо­жли­во­го член­ства в ЄС. З дру­го­го бо­ку, хо­чу під­кре­сли­ти, що ми ду­же ін­те­гро­ва­ні з ЄС, вхо­ди­мо до Шен­ген­ської зо­ни та єв­ро­пей­сько­го еко­но­мі­чно­го про­сто­ру. Наш го­лов­ний тор­гі­вель­ний пар­тнер — ЄС, і біль­шість на­ших най­ближ­чих со­ю­зни­ків і дру­зів — кра­ї­ни — чле­ни ЄС.

— Як норвежці став­ля­ться до та­ко­го ін­сти­ту­ту, як мо­нар­хія? На­скіль­ки для нор­веж­ців ва­жли­во, щоб цей ін­сти­тут збе­рі­гав­ся? Яку ва­жли­ву роль у жит­ті кра­ї­ни ві­ді­грає ко­роль?

— Мо­нар­хія за­ймає силь­ні по­зи­ції в Нор­ве­гії. Наш пер­ший ко­роль Ха­а­кон VII фа­кти­чно був обра­ний на ре­фе­рен­ду­мі 1905 ро­ку. А ни­ні­шній мо­нарх Ха­ральд V є йо­го вну­ком. Ко­роль і ко­ро­ле­ва ду­же по­пу­ляр­ні й ко­ри­сту­ю­ться по­ша­ною в на­ро­ді, во­ни цьо­го ро­ку від­зна­чи­ли 25-річ­чя пе­ре­бу­ва­н­ня на тро­ні. Я вва­жаю, що біль­шість лю­дей роз­гля­да­ють мо­нар­хію як ста­біль­ний не­по­лі­ти­зо­ва­ний ін­сти­тут, який до­сить до­бре пред­став­ляє всю кра­ї­ну. Ко­роль і ко­ро­ле­ва та­кож чу­до­во пред­став­ля­ють Нор­ве­гію під час дер­жав­них і офі­цій­них ві­зи­тів, що та­кож є ва­жли­вою фун­кці­єю. Ваш пре­зи­дент і йо­го дру­жи­на та­кож зу­стрі­ча­ти­му­ться з їхні­ми ве­ли­чно­стя­ми під час ві­зи­ту до Осло.

«Я ЗНАЮ, ЩО УКРА­ЇН­ЦІ ШАНУЮТЬ НАНСЕНА ТУТ...»

— Па­не по­сол, ви, на­пев­но, чи­та­ли ін­терв’ю «Дня» з бри­тан­ським по­слом в Укра­ї­ні, у яко­му во­на за­яви­ла, що її кра­ї­на по­сі­дає пер­ше мі­сце з ви­ко­ри­ста­н­ня «м’якої си­ли». А хі­ба Нор­ве­гія не сла­ви­ться сво­єю soft power?

— На­ша кра­ї­на має ве­ли­ку про­гра­му спри­я­н­ня кра­ї­нам, що роз­ви­ва­ю­ться. Ми пра­гне­мо пред­став­ля­ти свою куль­ту­ру. І в Укра­ї­ні мо­же­мо це ро­би­ти. Для нас ду­же ва­жли­во пред­став­ля­ти на­ші цін­но­сті, та­кі як де­мо­кра­тія, пра­ва лю­ди­ни, рів­но­прав’я між ста­тя­ми й рів­ні пра­ва рі­зних се­ксу­аль­них орі­єн­та­цій.

— Дня­ми ми опу­блі­ку­ва­ли в на­шій га­зе­ті, що зав­дя­ки зу­си­л­лям ве­ли­ко­го нор­веж­ця Фрі­ть­йо­фа Нансена в Укра­ї­ні бу­ли вря­то­ва­ні від смер ті міль йо ни ук ра їн ців. Чи пам’ята­ють за­раз про це в Нор­ве­гії?

— Так, я ба­чив цю ста­т­тю. І про це ши­ро­ко ві­до­мо. Я знаю тут про одне се­ло Ми­хай­лів­ське, де від­кри­ли за­раз му­зей Нансена, який від­дав ча­сти­ну сво­єї Но­бе­лів­ської пре­мії для бу­дів­ни­цтва ма­шин­ної стан­ції. Я зби­ра­ю­ся ту­ди по­їха­ти й від­ві­да­ти це се­ло. Я та­кож знаю, що укра­їн­ці шанують Нансена тут за йо­го вклад у ті ро­ки.

«МИ МО­ЖЕ­МО РАДІТИ ТО­МУ, ЩО У НАС Є СПІЛЬНЕ КОРІННЯ»

— Чи пам’ята­ють у Нор­ве­гії, що 1043 ро­ку Яро­слав Му­дрий дав як при­да­не за донь­кою Єли­за­ве­тою, на­ре­че­ною нор­везь­ко­го ко­ро­ля, зем­лю звід­ти ( а на той час кор­дон про ля­гав по Люн ген - фьор­ду, в 50 кі­ло­ме­трах на схід від су­час но го мі­ста Тром­се) аж до Аль­та­фьор­да й рі­чки Аль­та?

—( Cмі­є­ться.) Я про це ду­же до­бре пам’ятаю, бо ви­вчав істо­рію. Яро­слав Му­дрий від­дав до Нор­ве­гії свою донь­ку Єли­за­ве­ту, а та­кож дру­гу й тре­тю — ін­шим дер­жа­вам. Мо­жли­во, це не так ши­ро­ко ві­до­мо ши­ро­кій пу­блі­ці у Нор­ве­гії. Ва­жли­ва ча­сти­на на­шої спіль­ної істо­рії — ві­кін­ги при­їжджа­ли сю­ди до Укра­ї­ни, слу­жи­ли у кня­зів, де­які з них за­бра­ли звід­си на­ре­че­них. ( Cмі­є­ться.) От­же, Єли­за­ве­та, ми її на­зи­ва­є­мо Єлі­сів, бу­ла у остан­ньо­го ко­ро­ля ві­кінзь­кої ери — Га­роль­да, який за­ги­нув 1066 ро­ку.

— При втор­гнен­ні до Ан­глії?

— Са­ме то­ді він за­ги­нув у цій би­тві. А во­на, Єлі­сів, за­ли­ши­ла­ся. Ця хо­ро­ша істо­рія зв’язує нас з дав­ніх ча­сів.

— Дій­сно, в Укра­ї­ни дав­ня істо­рія, яка по­чи­на­є­ться з Ки­їв­ської Ру­сі, але Ро­сія, яка по­стій­но про­во­дить екс­пан­сіо­ніст­ську по­лі­ти­ку, екс­про­прі­ю­ва­ла (іна­кше ка­жу­чи, вкра­ла) на­шу істо­рію. Що ви ду­ма­є­те про це?

— У будь-яко­му ра­зі укра­їн­ське коріння ле­жить у Ки­є­ві, в Ки­їв­ській Ру­сі. Це осно­ва укра­їн­ської дер­жа­ви. Істо­рія Укра­ї­ни дра­ма­ти­чна й мін­ли­ва. Але на­ція ви­жи­ла й ста­ла дер­жа­вою вже в на­шу еру. Ми мо­же­мо радіти то­му, що у нас є спільне коріння, яке зв’язує нас з са­мо­го по­ча­тку на­шо­го існу­ва­н­ня.

«СПО­ДІ­ВА­Ю­СЯ, НОРВЕЖЦІ ПОБАЧАТЬ, ЩО УКРА­Ї­НА — ЦЕ ЧУДОВА КРА­Ї­НА»

— Па­не по­сол, ко­ли ви по­ча­ли ці­ка­ви­ти­ся Укра­ї­ною?

— Я дав­но ці­ка­вив­ся ва­шою істо­рі­єю. Упер­ше був у Ки­є­ві ще за ра­дян­ських ча­сів 1981 ро­ку. Мі­сто спра­ви­ло на ме­не ве­ли­ке вра­же­н­ня ще то­ді. Кіль­ка ра­зів я при­їжджав пі­сля цьо­го. Я ці­ка­вив­ся мо­вою, куль­ту­рою, істо­рі­єю слов’ян­ських на­ро­дів. За­раз ви­вчаю укра­їн­ську мо­ву, щоб бу­ла мо­жли­вість кра­ще зна­ти ва­шу істо­рію та куль­ту­ру. Уже віль­но чи­таю ва­шу га­зе­ту. Го­во­ри­ти скла­дні­ше, але спо­ді­ва­ю­ся осво­ї­ти мо­ву.

— Яка ри­са укра­їн­ців по­над усе вра­зи­ла вас?

— У ме­не ду­же хо­ро­ші вра­же­н­ня від Укра­ї­ни за пів­то­ра мі­ся ця мо го пе ре бу ван ня у ва шій кра­ї­ні. Я ба­чу мо­ло­дих і ан­га­жо­ва­них лю­дей, які во­ло­ді­ють іно­зем­ни­ми мо­ва­ми, ці­кав­ля­ться на­вча­н­ням за кор­до­ном, зокре­ма й у Нор­ве­гії. От­же, є по­ко­лі­н­ня, яке пра­гне до близь­кої спів­пра­ці з Єв­ро­пою. Я спо­ді­ва­ю­ся, що норвежці побачать, що Укра­ї­на — це чу до ва кра ї на, що тут ба га то пам’яток. При­ро­да в Укра­ї­ні пре­кра­сна.

ФОТО МИКОЛИ СІРУКА / «День»

Для кра що го ро зу мін ня но віт ньої іс то рії Укра ї ни ми по­да­ру­ва­ли па­ну по слу кни гу «Ко­тел» із Бі­блі­о­те­ки «Дня» ан­глій­ською мо­вою

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.