Бе­з­опла­тна пра­во­ва до­по­мо­га

Як рів­ний до­ступ до пра­во­су­д­дя

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Оле­ксан­дра ГОРЧИНСЬКА

ВУкра­ї­ні за­пра­цю­ва­ла си­сте­ма без­опла­тної пра­во­вої до­по­мо­ги. За­про­ва­дже­н­ня та­кої си­сте­ми як шлях для по­кра­ще­н­ня до­сту­пу до пра­во­су­д­дя бу­ло про­пи­са­но ще в Ре­зо­лю­ції №1466 Пар­ла­мент­ської Асам­блеї Ра­ди Єв­ро­пи від 2005 ро­ку. 2013 ро­ку по­ча­ли пра­цю­ва­ти пер­ші ре­гіо­наль­ні цен­три з на­да­н­ня без­опла­тної вто­рин­ної пра­во­вої до­по­мо­ги: при­йма­ли по­ві­дом­ле­н­ня про за­три­ма­н­ня і на­да­ва­ли адво­ка­тів у кри­мі­наль­них спра­вах ці­ло­до­бо­во та без ви­хі­дних усім, хто до них звер­тав­ся. Про­те пов­но­цін­но ме­ха­нізм за­пра­цю­вав ли­ше во­се­ни цьо­го ро­ку. 15 ве­ре­сня в Ки­є­ві бу­ли пред­став­ле­ні пер­ші ви­снов­ки про ро­бо­ту си­сте­ми від пред­став­ни­ків ПАРЄ. Екс­пер­ти від­зна­чи­ли, що та­кий крок є сут­тє­вим до­ся­гне­н­ням для Укра­ї­ни та чер­го­вою схо­дин­кою до ва­жли­вої ре­фор­ми сфе­ри пра­во­су­д­дя.

Що ж яв­ля­ють со­бою цен­три без­опла­тної пра­во­вої до­по­мо­ги, і хто мо­же ни­ми ско­ри­ста­ти­ся?

ЩО ЦЕ ТА­КЕ

Пра­во на без­опла­тну пра­во­ву до­по­мо­гу га­ран­то­ва­не в Укра­ї­ні ще з 1996 ро­ку і про­пи­са­не в Кон­сти­ту­ції. Зокре­ма, ст. 12 Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни пе­ред­ба­чає, що для за­без­пе­че­н­ня пра­ва на за­хист від обви­ну­ва­че­н­ня і на­да­н­ня пра­во­вої до­по­мо­ги під час роз­гля­ду справ у су­дах та ін­ших дер­жав­них ор­га­нах з клі­єн­та­ми по­вин­ні пра­цю­ва­ти адво­ка­ти. Про­те від­по­від­ний за­кон, що ре­гла­мен­тує про­цес без­опла­тної пра­во­вої до­по­мо­ги, бу­ло ухва­ле­но ли­ше 2011 ро­ку. В ньо­му за­зна­че­но, що «бе­з­опла­тна пра­во­ва до­по­мо­га — пра­во­ва до­по­мо­га, яка га­ран­ту­є­ться дер­жа­вою та пов­ні­стю або час­тко­во на­да­є­ться за ра­ху­нок ко­штів дер­жав­но­го бю­дже­ту Укра­ї­ни, мі­сце­вих бю­дже­тів та ін­ших дже­рел». Там же пе­ред­ба­че­но, що до си­сте­ми вхо­дять ко­ор­ди­на­цій­ний центр і лю­ди як суб’єкти пра­во­вої до­по­мо­ги.

Че­рез та­кий за­кон дер­жа­ва га­ран­тує: у ра­зі, якщо у гро­ма­дян Укра­ї­ни або в іно­зем­ців, зокре­ма бі­жен­ців, ви- ни­ка­ють пра­во­ві про­бле­ми, во­на за­без­пе­чить їм без­опла­тну пра­во­ву до­по­мо­гу та юри­ди­чні кон­суль­та­ції, по­яснює екс­перт Цен­тру по­лі­ти­ко-пра­во­вих ре­форм Оле­ксандр БАНЧУК. Це і юри­ди­чне зо­бов’яза­н­ня, і кон­сти­ту­цій­на фун­кція дер­жа­ви, ка­же він. Основ­ний «клю­чик» тут — те, що до­ступ до пи­тань спра­ве­дли­во­сті та її га­ран­ту­ва­н­ня не по­вин­ні за­ле­жа­ти від рів­ня до­хо­дів лю­ди­ни.

ЯК ЦЕ ВИ­ГЛЯ­ДАЄ

Укра­їн­ська си­сте­ма — уні­каль­на, якщо го­во­ри­ти про кіль­кість осіб, які звер­та­ю­ться по цю до­по­мо­гу, по­ясню­ють екс­пер­ти. Із 1 ве­ре­сня ця си­сте­ма діє в ко­жно­му ра­йо­ні кра­ї­ни. Це 400 бю­ро пра­во­вої до­по­мо­ги, плюс до цьо­го — 100 мі­сце­вих цен­трів без­опла­тної пра­во­вої до­по­мо­ги на між­ра­йон­но­му рів­ні, та­кож 27 (або 25, якщо без ура­ху­ва­н­ня ане­ксо­ва­них Се­ва­сто­по­ля і Кри­му) ре­гіо­наль­них цен­трів до­по­мо­ги.

«100 мі­сце­вих цен­трів із на­да­н­ня без­опла­тної вто­рин­ної пра­во­вої до­по­мо­ги від­кри­ли­ся одно­ча­сно, 1 ли­пня 2015 ро­ку. Во­ни фун­кціо­ну­ють і за­раз у рі­зних мі­стах Укра­ї­ни. У ве­ре­сні до них до­да­ли­ся Бю­ро пра­во­вої до­по­мо­ги — ме­ре­жа то­чок до­сту­пу до без­опла­тної пра­во­вої до­по­мо­ги, пра­во­вих кон­суль­та­цій на рів­ні те­ри­то­рі­аль­них гро­мад та актив­но­го по­ши­ре­н­ня пра­во­вої ін­фор­ма­ції. Во­ни пра­цю­ють у ра­йон­них цен­трах, мі­стах обла­сно­го зна­че­н­ня», — ко­мен­тує Окса­на ВАСИЛЯКА, ди­ре­ктор Ре­гіо­наль­но­го цен­тру з на­да­н­ня без­опла­тної вто­рин­ної пра­во­вої до­по­мо­ги у мі­сті Ки­є­ві.

Так, у се­ре­дньо­му ре­гіо­наль­ний центр із на­да­н­ня без­опла­тної вто­рин­ної пра­во­вої до­по­мо­ги у Ки­є­ві ви­дає за день близь­ко 20 до­ру­чень — та­ку ін­фор­ма­цію на­да­ють у са­мо­му цен­трі. Там за­зна­ча­ють: ця ци­фра мо­же змі­ню­ва­ти­ся, адже мо­жуть від­бу­ва­ти­ся за­три­ма­н­ня ве­ли­кої кіль­ко­сті лю­дей. По­ки що най­біль­ша кіль­кість до­ру­чень, ви­да­них за один день у ве­ре­сні, — 35, у сер­пні та­ких бу­ло 50.

«Ко­ли ж го­во­ри­ти про кар­ти­ну в ки­їв­ських мі­сце­вих цен­трах, то за день ко­жен із них при­ймає в се­ред- ньо­му 15 — 17 лю­дей. Ре­аль­но ж до цен­трів за­ле­жно від їхньо­го роз­мі­ще­н­ня звер­та­ю­ться від 8 до 15 лю­дей. Ре­корд­сме­ном тут бу­де Пер­ший ки­їв­ський мі­сце­вий центр — цьо­го мі­ся­ця за один день до них звер­ну­ли­ся 23 лю­ди­ни. За­га­лом же, два та­ких цен­три роз­мі­ще­ні на лі­во­му бе­ре­зі, й ще два — на пра­во­му»,— роз­по­від­ає Василяка.

У ЯКИХ СИ­ТУ­А­ЦІ­ЯХ ЦЕ ПРА­ЦЮЄ

Є що­най­мен­ше дві ка­те­го­рії си­ту­а­цій, у яких мо­же від­бу­ва­ти­ся ко­му­ні­ка­ція лю­дей з та­ки­ми цен­тра­ми, по­яснює Банчук. Пер­ша — пов’яза­на з будь-якою про­бле­мою, що ви­ни­кає у лю­ди­ни. На­при­клад, про­ти неї по­да­ли по­зов, або во­на хо­че ви­рі­ши­ти пи­та­н­ня зі спад­ко­ві­стю. Во­на мо­же звер­ну­ти­ся до цен­тру без­опла­тної пра­во­вої до­по­мо­ги в будь-яко­му ра­йо­ні, за­пи­та­ти юри­стів, яки­ми мо­жуть бу­ти її подаль­ші дії. Ска­жі­мо, під­го­ту­ва­ти від­по­відь на по­зов, са­мій по­да­ти по­зов або ді­зна­ти­ся, до якої ін­стан­ції слід звер­ну­ти­ся да­лі.

«При цьо­му, ко­ли лю­ди­на звер­та­є­ться до та­ко­го бю­ро, у неї не пе­ре­ві­ря­ють рів­ня до­хо­дів. Це мо­жуть зро­би­ти уже то­ді, ко­ли бу­де ви­рі­ше­но, що по­трі­бно від­кри­ва­ти су­до­ве про­ва­дже­н­ня, мо­жуть по­про­си­ти до­від­ку про до­хо­ди клі­єн­та і чле­нів йо­го ро­ди­ни. Бо то­ді по­трі­бна пе­ре­вір­ка на так зва­ний фі­нан­со­вий кри­те­рій», — ка­же Банчук.

Дру­гий ва­рі­ант вза­є­мо­дії — ко­ли, умов­но ка­жу­чи, дер­жа­ва са­ма при­хо­дить до осо­би. На­при­клад, за­три­му­ють лю­ди­ну на ву­ли­ці або на­ві­ду­ю­ться з об­шу­ком, від­ві­ду­ють ро­ди­чів чи зна­йо­мих. Що ж від­бу­ва­є­ться то­ді?

«Будь-який за­три­ма­ний, оформ­ле­ний у то­му чи ін­шо­му під­роз­ді­лі по­лі­ції, зо­бов’яза­ний звер­ну­ти­ся до мі­сце­во­го ре­гіо­наль­но­го цен­тру пра­во­вої до­по­мо­ги, а то­ді про­тя­гом го­ди­ни при­бу­ває адво­кат. Він вклю­ча­є­ться у про­цес — від за­три­ма­н­ня і не біль­ше 72-х го­дин, пе­ред­ба­че­них для три­ма­н­ня під вар­тою», — по­яснює Банчук.

Си­сте­ма по­бу­до­ва­на та­ким чи­ном, що спо­ча­тку до лю­ди­ни за ви­кли­ком при­хо­дить дер­жав­ний адво­кат. Якщо у за­три­ма­но­го є свій — тре­ба офор­ми­ти пи­сьмо­ву від­мо­ву

від дер­жав­но­го. За сло­ва­ми Бан­чу­ка, по­при те, що та­кі адво­ка­ти ма­ють ста­тус «дер­жав­но­го», а дер­жав­не не­рід­ко асо­ці­ю­є­ться у лю­дей з низь­кою які­стю на­да­н­ня по­слуг, ту­те­шні спе­ці­а­лі­сти — фа­хо­ві. За­зви­чай це мо­ло­ді спе­ці­а­лі­сти.

Василяка роз’яснює: во­ни не є шта­тни­ми пра­ців­ни­ка­ми. Цен­три за­лу­ча­ють їх на під­ста­ві кон­тра­кту. Тоб­то во­ни ви­сту­па­ють пар­тне­ра­ми в ор­га­ні­за­ції та за­без­пе­чен­ні по­слу­ги без­опла­тної пра­во­вої до­по­мо­ги. Та­кі уго­ди укла­да­ють з адво­ка­та­ми, які бу­ли ві­ді­бра­ні на спе­ці­аль­них кон­кур­сах. На сьо­го­дні та­ких кон­кур­сів бу­ло ві­сім. Усі ін­ші пра­ців­ни­ки цен­трів — фа­хів­ці, які ма­ють юри­ди­чну осві­ту й від­по­від­ний до­свід ро­бо­ти. Їх бе­руть пра­цю­ва­ти до цен­трів за ре­зуль­та­та­ми від­кри­тих кон­кур­сів та спів­бе­сід.

ЯКІ РЕ­ЗУЛЬ­ТА­ТИ

Оці­ню­ю­чи ре­зуль­та­ти, слід роз­рі­зня­ти ре­гіо­наль­ні цен­три та мі­сце­ві. Пер­ші на­да­ють до­по­мо­гу всім за­три­ма­ним, пі­до­зрю­ва­ним чи за­су­дже­ним: цим лю­дям має бу­ти надано адво­ка­та ав­то­ма­ти­чно, про­тя­гом двох го­дин пі­сля за­три­ма­н­ня. Або ж, у ра­зі, ко­ли по до­по­мо­гу звер­та­є­ться сам за­су­дже­ний, — пі­сля йо­го звер­не­н­ня, по­яснює Василяка. Мі­сце­ві ж цен­три на­да­ють до­по­мо­гу в адмі­ні­стра­тив­них та ци­віль­них спра­вах.

«За ре­зуль­та­та­ми ро­бо­ти у Ки­є­ві за пер­ше пів­річ­чя 2016 ро­ку 45% лю­дей, які звер­та­ли­ся до цен­трів, під­па­да­ли під ка­те­го­рію ма­ло­за­без­пе­че­них, 46% — під ка­те­го­рію лю­дей з ін­ва­лі­дні­стю. Якщо го­во­ри­ти про вік, то 42% тих, хто звер­тав­ся, бу­ли стар­ши­ми за 60 ро­ків, на дру­го­му мі­сці за кіль­кі­стю звер­нень — 41% — лю­ди ві­ком від 35 до 60 ро­ків», — роз­по­від­ає Василяка. Що­до ген­дер­ної скла­до­вої, то від­со­тко­ве спів­від­но­ше­н­ня жі­нок та чо­ло­ві­ків тут пра­кти­чно одна­ко­ве.

Си­сте­ма без­опла­тної пра­во­вої до­по­мо­ги є ефе­ктив­ною, ка­же екс­перт, бо зав­дя­ки їй змен­ши­ла­ся, зокре­ма, кіль­кість ви­пад­ків за­сто­су­ва­н­ня не­за­кон­но­го на­силь­ства пра­во­охо­рон­ця­ми, кіль­кість не­за­кон­них за­три­мань, ро­зір­ва­ли­ся зв’яз­ки між по­лі­ці­єю, ор­га­на­ми до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня, су­да­ми, з одно­го бо­ку, та адво­ка­та­ми — з дру­го­го. Та­кий про­грес від­зна­ча­ють ав­то­ри­те­тні ві­тчи­зня­ні пра­во­за­хи­сни­ки.

Ни­ні­шні успі­хи на­зи­ва­ють ли­ше про­мі­жним ета­пом на шля­ху до пов­но­го вдо­ско­на­ле­н­ня си­сте­ми віль­но­го до­сту­пу до пра­во­су­д­дя, про що між­на­ро­дні екс­пер­ти за­зна­чи­ли під час пред­став­ле­н­ня зві­ту про пер­ші ре­зуль­та­ти ро­бо­ти цен­трів.

«Будь-яка ор­га­ні­за­ція мо­же бу­ти успі­шною ли­ше то­ді, ко­ли во­на від­кри­та до зов­ні­шньо­го по­гля­ду й чу­тли­ва до зов­ні­шньої кри­ти­ки», — за­зна­чив то­ді ди­ре­ктор ко­ор­ди­на­цій­но­го цен­тру з на­да­н­ня пра­во­вої до­по­мо­ги Ан­дрій ВИШНЕВСЬКИЙ. Від­те­пер го­то­ву си­сте­му по­трі­бно ли­ше вдо­ско­на­лю­ва­ти, щоб які­сни­ми без­опла­тни­ми по­слу­га­ми мо­гли ско­ри­ста­ти­ся яко­мо­га біль­ше лю­дей.

Ма­те­рі­ал під­го­тов­ле­но за під­трим­ки Цен­тру ін­фор­ма­ції про пра­ва лю­ди­ни

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.