В ім’я смар­тфо­на

Укра­їн­цям про­по­ну­ють змі­ню­ва­ти па­спорт­ні да­ні за­ра­ди но­во­го га­дже­та. «Це про­во­ка­ція лег­кої амо­раль­но­сті», — со­ці­аль­ний­пси­хо­лог

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, «День»

Цьо­го ти­жня одна з тор­го­вель­них ме­реж су­пер­мар­ке­тів еле­ктро­ні­ки роз­по­ча­ла без пе­ре­біль­ше­н­ня без­пре­це­ден­тну акцію. Гро­ма­дя­нам Укра­ї­ни про­по­ну­ють змі­ни­ти прі­зви­ще на «Ай­фон» та ім’ я на « Сім » , а по­тім — сфо­то­гра­фу­ва­ти­ся з па­спор­том і від­пра­ви­ти цей зні­мок на спе­ці­аль­ну еле­ктрон­ну адре­су. Пі­сля цьо­го пред­став­ни­ки ком­па­нії ма­ють зв’ яза­ти­ся з уча­сни­ка­ми акції, і пер­ші п’ ять з них, які звер­ну­ться до бу­дья­ко­го ма­га­зи­ну ме­ре­жі й пред’ яв­лять до­ку­мент на під­твер­дже­н­ня за­зна­че­них іме­ні та прі­зви­ща, отри­ма­ють смар­тфон iPhone 7 black за 1 грив­ню. Акція три­ва­ти­ме, до­ки не ви­зна­чать пе­ре­мож­ців.

На­віть пі­сля ре­клам­них про­по­зи­цій ти­пу при­йти до ма­га­зи­ну го­лим, щоб­пі­ти одя­гне­ним ( тоб­то ску­пи­ти­ся на роз­про­да­жі), або отри­ма­ти пов­ний бак бен­зи­ну за фо­то на за­прав­ці в ку­паль­ни­ку, — спо­ча­тку все це спри­йма­ло­ся як ро­зі­граш. Втім, на сай­ті ком­па­нії справ­ді є ін­фор­ма­ція про акцію, і ко­ри­сту­ва­чі Ін­тер­не­ту жва­во її обго­во­рю­ють. На сто­рін­ці ор­га­ні­за­то­рів у Facebook ба­га­то хто ри­то­ри­чно за­пи­тує: «Що за аб­сурд?» — і хо­че по­ди­ви­ти­ся на « йо­ло­пів » , які ви­ко­на­ють акцій­ні умо­ви. Де­хто на­пів­жар­то­ма- на­пів­сер­йо­зно за­ува­жує, що ні­хто не за­ва­дить змі­ни­ти прі­зви­ще на­зад пі­сля отри­ма­н­ня по­да­рун­ка, хтось до­рі­кає, що тре­ба при­бра­ти з ого­ло­ше­н­ня сло­во « га­ран­то­ва­но » — якщо смар­тфон ді­ста­не­ться ли­ше пер­шим п’яти осо­бам з «га­дже­то­вим » іме­нем. Хтось на­віть під­пи­су­є­ться на ко­мен­та­рі по те­мі, щоб­сте­жи­ти за до­те­па­ми лю­дей.

«Це і не­спо­ді­ва­на но­ви­на, і очі­ку­ва­на. Та­ка акція від­обра­жає за­галь­ний стан не тіль­ки на­шо­го су­спіль­ства, ай у ба­га­тьох ін­ших кра­ї­нах, — ка­же Ва­дим ВАСЮТИНСЬКИЙ, до­ктор пси­хо­ло­гі­чних на­ук, про­фе­сор, го­лов­ний на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник ла­бо­ра­то­рії пси­хо­ло­гії мас і спіль­нот Ін­сти­ту­ту со­ці­аль­ної та по­лі­ти­чної пси­хо­ло­гії НАПН Укра­ї­ни. — Від­бу­ва­є­ться та­ка ди­фу­зія цін­но­стей, тут при­га­ду­є­ться га­сло: « Все — на про­даж! » . До цьо­го мо­жна при­пи­са­ти не тіль­ки гі­бри­дну вій­ну, а й гі­бри­ди­за­цію су­спіль­ства, ко­ли роз­ми­ва­ю­ться тра­ди­цій­ні цін­но­сті, нор­ми і вже ні­що не має сен­су, на­віть зба­га­че­н­ня. Адже тут не про­сто про­по­ну­ють розба­га­ті­ти « на ша­ру» — лю­дей за­охо­чу­ють ди­ви­ти­ся на все, що від­бу­ва­є­ться нав­ко­ло, крізь паль­ці. Це до пев­ної мі­ри на­віть ко­ри­сно, бо ко­ли лю­ди на­дмі­ру обме­же­ні умов­но­стя­ми, це зу­пи­няє про­грес, ускла­днює сто­сун­ки, нев­ро­ти­зує. То­му ко­ри­сно змі­ню­ва­ти­ся, звіль­ня­ти­ся від умов­но­стей. З ін­шо­го бо­ку, ні­хто не знає то­чно, на­скіль­ки да­ле­ко мо­же зай­ти цей про­цес. Якщо за­над­то да­ле­ко, не­ми­ну­чим ста­не та­кий ви­сно­вок: ні­що не має сен­су — люд­ське жи­т­тя або смерть, люд­ські іде­а­ли. Бу­дья­ка ві­ра зне­ці­ню­є­ться. Не ма­ють зна­че­н­ня люд­ські сто­сун­ки, по­ва­га, лю­бов — все це стає смі­шним та об­тя­жли­вим».

На дум­ку со­ці­аль­но­го пси­хо­ло­га, та­кі акції ма­ють шанс бу­ти успі­шни­ми ли­ше до пев­ної мі­ри. Тоб­то це не при­зве­де до то­го, що лю­ди ма­со­во ки­ну­ться змі­ню­ва­ти па­спорт­ні да­ні. «Оскіль­ки для змі­ни прі­зви­ща тре­ба до­кла­сти чи­ма­ло зу­силь, нав­ряд чи ба­га­то лю­дей пі­де цим шля­хом. Але кіль­ка со­тень та­ких охо­чих по всій Укра­ї­ні зна­йду­ться, — про­дов­жує Ва­дим Васютинський. — У ма­со­вій сві­до­мо­сті зав­жди є не­ве­ли­ка ні­ша, де ці акції мо­жуть бу­ти по­пу­ляр­ни­ми. Май­же на­пев­но мо­жна ска­за­ти, що лю­ди, які та­ке ви­га­ду­ють, є на­віть амо­раль­ни­ми, але не в то­му ро­зу­мін­ні, що ді­ють сві­до­мо про­ти люд­ської мо­ра­лі як та­кої, а в то­му, що мо­раль для них не має зна­че­н­ня. Ті са­мі нор­ми, цін­но­сті, про які я вже ка­зав. У цьо­му сен­сі їх на­віть не мо­жна за­су­джу­ва­ти — ось во­ни є та­ки­ми, так ба­чать світ. Тут мо­жна йти да­лі і зга­да­ти вій­ну, зра­ду, всі­ля­кі під­ло­сті, які не­рід­ко ро­блять на­віть не за­для ви­го­ди, а за­для азар­ту, щобб уло ці­ка­ві­ше жи­ти. Як пси­хо­лог за­ува­жу, що не го­то­вий ка­те­го­ри­чно їх за­су­джу­ва­ти, бо якщо лю­ди­ні в ме­жах уста­ле­них со­ці­аль­них норм ну­дно, чо­му ма­є­мо по­зба­ви­ти її пра­ва шу­ка­ти со­бі щось не­стан­дар­тне? Але да­лі по­стає ін­ша со­ці­аль­на нор­ма: мо­жеш ро­би­ти все, що хо­чеш, до­ки це не по­ру­шує ін­те­ре­сів ін­ших».

Со­ці­аль­ний пси­хо­лог до­дає, що як­би хтось по­дав до су­ду на ком­па­нію, яка про­во­дить зга­да­ну акцію, то йо­го дум­ка як екс­пер­та є та­кою: справ­ді, та­кі іні­ці­а­ти­ви по­ру­шу­ють пев­ні нор­ми мо­ра­лі, оскіль­ки спо­ну­ка­ють лю­дей із, умов­но ка­жу­чи, «гру­пи ри­зи­ку» ми­мо­во­лі, без сві­до­мо­го ба­жа­н­ня щось змі­ню­ва­ти в жит­ті. «Тут є силь­на про­во­ка­ція лег­кої амо­раль­но­сті » , — ре­зю­мує Ва­дим Васютинський. Втім, екс­перт за­пев­няє, що ся­гну­ти ціл­ко­ви­то­го аб­сур­ду су­спіль­ство не мо­же, бо ко­ли во­но за­хо­дить до­сить да­ле­ко, не­ми­ну­че по­чи­на­ють ді­я­ти про­ти­ле­жні ме­ха­ні­зми. Ці ме­ха­ні­зми при­му­шу­ють лю­дей шу­ка­ти острів­ці цін­но­стей і на­ма­га­ти­ся їх збе­рег­ти.

МА­ЛЮ­НОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.