Мов­не не­по­ро­зу­мі­н­ня

Ба­тьки обу­ре­ні фа­куль­та­ти­ва­ми з ро­сій­ської мо­ви у шко­лах. А ди­ре­кто­ри не мо­жуть за­про­по­ну­ва­ти аль­тер­на­ти­ву че­рез обме­же­ність ре­сур­сів

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

До Ла­ри­си Ні­цой, пе­да­го­га у ми­ну­ло­му, а ни­ні ди тя­чо­го пи­сьмен­ни­ка на по­ча­тку на­вчаль­но­го ро­ку «по­си­па­лись» звер­не­н­ня від ба­тьків: як від­мо­ви­тись від фа­куль­та­тив­но­го ви­вче­н­ня ро­сій­ської мо­ви у шко­лі? При­чи­на не так у вій­ні з Ро­сі­єю, як у пе­ре­ко­нан­ні, що цю мо­ву мо­жна ви­вчи­ти і так, че­рез її по­ши­ре­н­ня у пов­сяк­ден­но­му жит­ті, а ді­тям кра­ще за­про­по­ну­ва­ти ін­шу ди­сци­плі­ну.

Рік то­му Ла­ри­са до­мо­гла­ся від ди­ре­кції шко­ли, де вчи­ться її син, щоб фа­куль­та­тив з ро­сій­ської мо­ви за­мі­ни­ли на фран­цузь­ку. Для цьо­го до­ве­ло­ся до­кла­сти ку­пу зу­силь, зі­бра­ти сто­си ли­стів і до­ку­мен­тів. Акти­віс­тка по­ді­ли­лась сво­їм до­сві­дом бо­роть­би у со­цме­ре­жах і бу­ла вкрай зди­во­ва­на, ко­ли по­чу­ла про ту са­му си­ту­а­цію за рік. І чо­му шко­ли са­мі не про­по­ну­ють аль­тер­на­тив­них пре­дме­тів?

« Кож на шко ла має свій ста - тут, у яко му про пи са ні пра ва бать ків. Ідеть ся не тіль ки про зда­ва­н­ня гро­шей на ре­монт шко­ли, а й про пра во впли ва ти на освіт ній і ви хов ний про це си, — ко мен тує « Дню » Ла ри са Ні - цой. — То му шко ла, фор му ю чи на вчаль ний план, з ро сійсь кою мо вою чи без, по вин на узгод жу - ва­ти йо­го з ба­тька­ми. Ба­тьки ма­ють пра во від мо ви ти ся від ви - вче­н­ня ро­сій­ської, на­пи­сав­ши за­яву, що цю мо­ву хо­чуть за­мі­ни­ти на ін­ший пре­дмет, на­при­клад, на поль­ську. А мо­же, хтось хо­че до­да­тко­во ви­вча­ти фі­зи­ку, хри­сти­ян­ську ети­ку чи тан­ці» .

ДОДАТКОВИЙ ВАНТАЖ ІЗ... ГО­ДИН

Ви­рі­ше­н­ня кон­флі­ктної си­ту­а­ції за­ле­жить від актив­но­сті ба­тьків та їхньо­го ба­жа­н­ня втру­ти­ти­ся у на­вчаль­ний про­цес. Шко­ла зо­бов’яза­на ба­тьків­ську по­зи­цію по­чу­ти та вра­ху­ва­ти. Але най­ча­сті­ше шкіль­на адмі­ні­стра­ція йде шля­хом най­мен­шо­го опо­ру: оби­ра­ю­чи, які фа­куль­та­ти­ви впро­ва­джу­ва­ти (на­га­да­є­мо, во­ни вхо­дять до ва­рі­а­тив­ної, тоб­то не­о­бов’яз­ко­вої ча­сти­ни на­вчаль­но­го пла­ну), орі­єн­ту­є­ться на на­яв­ні ре­сур­си. Ча­сто на та­ких фа­куль­та­ти­вах кла­сні ке­рів­ни­ки про­во­дять ви­хов­ні го­ди­ни, або ді­ти вчать ро­сій­ську мо­ву, яку ви­кла­дає вчи­тель за­ру­бі­жної лі­те­ра­ту­ри, що ра­ні­ше чи­тав курс ро­сій­ської мо­ви та лі­те­ра­ту­ри.

«Най­ча­сті­ше фа­куль­та­тив оби­ра­є­ться з ме­тою до­ван­та­жи­ти тих чи ін­ших вчи­те­лів, це уста­ле­на пра­кти­ка. Тут не бе­руть до ува­ги ін­те­ре­си ді­тей і ба­тьків як уча­сни­ків на­вчаль­но­го про­це­су, про­сто вчи­те­лю тре­ба да­ти не­об­хі­дну кіль­кість го­дин, — по­яснює Марк Бо­бров­ський, за­сту­пник ди­ре­кто­ра лі­цею «Уні­вер­сум». — Дру­га тен­ден­ція — оби­ра­ти фа­куль­та­ти­ви, які не по­тре­бу­ють до­да­тко­вої під­го­тов­ки чи ма­те­рі­а­лів, як-от з ро­сій­ською мо­вою. Тре­тій ва­рі­ант — ко­ли фа­куль­та­ти­ви справ­ді оби­ра­ють з ура­ху­ва­н­ням ін­те­ре­сів ді­тей і ба­тьків, але та­ких ви­пад­ків мен­шість. Для цьо­го тре­ба про­ве­сти ан­ке­ту­ва­н­ня се­ред ді­тей і ба­тьків, на ба­тьків­ських збо­рах озна­йо­ми­ти їх з мо­жли­ви­ми фа­куль­та­ти­ва­ми, чо­го шко­ли май­же не ро­блять. Що­до фа­куль­та­ти­вів з ро­сій­ської мо­ви, пе­ре­ко­на­ний, що у цих ви­пад­ках від­бу­ва­є­ться про­сто до­ван­та­же­н­ня вчи­те­лів го­ди­на­ми — ні по­лі­ти­ка, ні ін­ші фа­кто­ри тут ро­лі не ві­ді­гра­ють».

ФА­КУЛЬ­ТА­ТИВ ІЗ «Днем»

У роз­мо­ві з вчи­те­лем істо­рії Лі­тків­ської за­галь­но­осві­тньої шко­ли (Ки­їв­щи­на) Яро­сла­вом Са­цькі­вом зна­хо­ди­мо яскра­ве під­твер­дже­н­ня опи­са­них тен­ден­цій. «У на­шій шко­лі ра­ні­ше ви­вча­ли, крім ан­глій­ської мо­ви, ні­ме­цьку як іно­зем­ну. Оскіль­ки ні­ме­цька втра­ти­ла свою акту­аль­ність, та ще й вчи­тель звіль­нив­ся, ви­рі­ши­ли вве­сти за­мість неї ро­сій­ську як дру­гу іно­зем­ну. Ба­тьки це рі­ше­н­ня під­три­ма­ли, тож у нас кон­флі­ктів з цьо­го при­во­ду не бу­ло», — роз­по­від­ає Яро­слав Фран­ко­вич. Він за­зна­чає, що цьо­го ро­ку адмі- ні­стра­ція шко­ли за­про­по­ну­ва­ла йо­му ве­сти акту­аль­ний для сьо­го­де­н­ня фа­куль­та­тив «Істо­рія Го­ло­ко­сту». Вчи­тель зі­зна­є­ться, що це для ньо­го теж до­да­тко­ві го­ди­ни, щоб ма­ти пов­ну став­ку. І у біль­шо­сті сіль­ських шкіл це нор­ма.

«Ді­ти за­ня­т­тя від­ві­ду­ють, хо­ча їм важ­ко, бо це стар­ші кла­си, які й так на­ван­та­же­ні, а фа­куль­та­тив ста­ви­ться сьо­мим-во­сьмим уро­ком. Для ме­не теж це не­про­сто, та є про­гра­ма, у якій вка­за­ні клю­чо­ві мо­мен­ти, ко­трі учні по­вин­ні зна­ти. Шу­каю ма­те­рі­а­ли для цих уро­ків, зре­штою, є аль­тер­на­тив­ні дже­ре­ла ін­фор­ма­ції, як-от на сай­ті Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту ви­вче­н­ня Го­ло­ко­сту. Ду­же ба­га­то ре­чей для обго­во­ре­н­ня бе­ру з мо­єї улю­бле­ної га­зе­ти «День», бо фа­кти­чно не­має ви­дань, де б на та­ко­му рів­ні по­ру­шу­ва­ли те­ми істо­рії», — до­дає вчи­тель.

А ЧО­ГО ХО­ЧУТЬ УЧНІ?

Якщо шко­ла впро­ва­джує фа­куль­та­ти­ви, вар­то орі­єн­ту­ва­ти­ся на по­тре­би учнів. При­мі­ром, у лі­цеї «Уні­вер­сум» як курс за ви­бо­ром ви­кла­да­ють кре­сле­н­ня, оскіль­ки стар­шо­кла­сни­ки най­ча­сті­ше всту­па­ють до Ки­їв­сько­го по­лі­те­хні­чно­го ін­сти­ту­ту іме­ні Іго­ря Сі­кор­сько­го, де цей пре­дмет обов’яз­ко­вий для ви­вче­н­ня. Або як фа­куль­та­тив ви­кла­да­ють осно­ви фі­нан­со­вої гра­мо­тно­сті — орі­єн­ту­ють ді­тей, як обра­ти банк, офор­ми­ти кре­ди­тну кар­тку то­що. Ці ди­сци­плі­ни не ви­кли­ка­ють за­пе­ре­чень ні у ба­тьків, ні в учнів, оскіль­ки зро­зумі­ло, для чо­го це по­трі­бно і де мо­жна за­сто­су­ва­ти отри­ма­ні зна­н­ня.

В умо­вах вій­ни з Ро­сі­єю мов­не пи­та­н­ня є ду­же дра­жли­вим, на що шко­ли ма­ють зва­жа­ти. За­га­лом ні­де не за­бо­ро­не­но ви­вче­н­ня ро­сій­ської мо­ви, во­на мо­же ви­вча­тись як іно­зем­на на рів­ні з ан­глій­ською, фран­цузь­кою чи ні­ме­цькою, на фа­куль­та­ти­вах, які не­о­бов’яз­ко­ві для від­ві­ду­ва­н­ня (але ча­сто до­бро­віль­но-при­му­со­во на них хо­дить весь клас), або як мо­ва на­ціо­наль­них мен­шин. Та на дум­ку Ла­ри­си Ні­цой, якщо осві­тню ре­фор­му про­во­ди­мо з ура­ху­ва­н­ням до­сві­ду єв­ро­пей­ських шкіл, де, на­при­клад, мо­ви на­цмен­шин ви­вча­ють у по­за­шкіль­них за­кла­дах (у гур­тках і при­ва­тних шко­лах, на пла­тних кур­сах), чо­му б не впро­ва­джу­ва­ти по­ді­бну пра­кти­ку в Укра­ї­ні? Щоб зна­йти іде­аль­ну мо­дель, вар­то по­ча­ти діа­лог між шко­лою та ба­тьків­сько-учнів­ською спіль­но­тою. А ни­ні він май­же від­су­тній.

ФО­ТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

У Лі­тків­ській ЗОШ І — ІІІ сту­пе­нів іме­ні М. П. Стель­ма­ха (фо­то зро­бле­но там во­се­ни 2014 ро­ку) ма­те­рі­а­ли з на­ших кни­жок і га­зет ви­ко­ри­сто­ву­ють на уро­ках, зокре­ма на фа­куль­та­ти­ві «Істо­рія Го­ло­ко­сту». Вчи­тель Яро­слав Са­цьків по­яснює: «Фа­кти­чно не­має ви­дань, де б на та­ко­му рів­ні по­ру­шу­ва­ли те­ми істо­рії»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.