35 пер­лин ми­сте­цтва Азії

У Ки­є­ві пред­став­ле­но спіль­ний про­ект му­зей­ни­ків і ре­став­ра­то­рів

Den (Ukrainian) - - Культура - Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День» Ілю­стра­ції на­да­ні Му­зе­єм Ха­нен­ків

УМу­зеї Ха­нен­ків від­кри­ла­ся ви­став­ка «Жи­во­пис і гра­фі­ка Азії», яка від­бу­ва­є­ться за про­гра­мою «Ars longa: ре­став­ра­то­ри і ре­став­ра­ція». Цей дов­го­стро­ко­вий про­ект є спіль­ною твор­чою акці­єю На­ціо­наль­но­го му­зею ми­стецтв іме­ні Бо­г­да­на та Вар­ва­ри Ха­нен­ків і На­ціо­наль­но­го на­у­ко­во-до­слі­дно­го ре­став­ра­цій­но­го цен­тру Укра­ї­ни, який по­ка­зує ки­я­нам та го­стям на­шої сто­ли­ці ве­ли­че­зну роль укра­їн­ських ре­став­ра­то­рів не тіль­ки у збе­ре­жен­ні, ай у від- нов­лен­ні уні­каль­ної ко­ле­кції сві­то­во­го ми­сте­цтва Му­зею Ха­нен­ків. А ві­до­мий ла­тин­ський афо­ризм Ars longa, vita brevis («Жи­т­тя ко­ро­тке, ми­сте­цтво ві­чне») най­кра­ще ви­слов­лює зміст і ме­ту спів­пра­ці му­зей­ни­ків та фа­хів­ців-ре­став­ра­то­рів, які на­віть всу­пе­реч не­зво­ро­тній дії ча­су зумі­ли збе­рег­ти й ни­ні пред­став­ля­ють без­цін­ні куль­тур­ні скар­би. Так, у пер­шо­му вер­ні­са­жі про­е­кту пред­став­ле­ні від­ре­став­ро­ва­ні тво­ри жи­во­пи­су і гра­фі­ки кра­їн Азії.

— На на­шій ви­став­ці пред­став­ле­но 35 пер­лин ми­сте­цтва Азії, се­ред яких — гра­вю­ри все­сві­тньо ві­до­мих япон­ських ми­тців Хо­ку­сая та Хі­ро­сі­ге, тво­ри ки­тай­сько­го жи­во­пи­су XVIII — XIX ст. та іран­ської мі­ні­а­тю­ри XVII ст., — від­зна­чи­ла ку­ра­тор ви­став­ки Га­ли­на БІЛЕНКО. — Ки­тай­ські на­ро­дні кар­тин­ки нянь­хуа, які ві­щу- ва­ли ща­стя на Но­вий рік, за тра­ди­ці­єю що­ро­ку спа­лю­ва­ли, а то­му їхні зраз­ки XIX ст. є сьо­го­дні ду­же рід­кі­сни­ми. На­про­чуд скла­дною бу­ла ро­бо­та ре­став­ра­то­рів з від­нов­ле­н­ня ки­тай­ської на­стіль­ної шир­ми XIX ст. із зо­бра­же­н­ня­ми да­о­ських бо­жеств. Це сто­су­є­ться і буд­дій­ських ікон тан­ка — з огля­ду на осо­бли­во­сті те­хні­ки ви­ко­на­н­ня, від­нов­ле­н­ня їх ви­яви­ло­ся сер­йо­зним ви­кли­ком для су­ча­сних ре­став­ра­то­рів.

За­ці­ка­вить від­ві­ду­ва­чів твор­чість Ка­цу­ші­ки Хо­ку­сая (1760 — 1849) — япон­сько­го ху­до­жни­ка та ілю­стра­то­ра, май­стра укі­йо-е. Він був одним із най­ві­до­мі­ших ми­тців до­мо­дер­но­го япон­сько­го ми­сте­цтва.

За сво­го жи­т­тя Хо­ку­сай мав не мен­ше ніж трид­цять псев­до­ні­мів. 1814 р. Хо­ку­сай ство- рив пер­шу се­рію ро­біт, якій він дав на­зву «ман­га». Від­то­ді ця на­зва ви­ко­ри­сто­ву­є­ться на по­зна­че­н­ня япон­ських ко­мі­ксів.

На За­хо­ді Хо­ку­сай ві­до­мий пе­ред­усім кар­ти­ною «Під хви­лею Ка­на­ґав­сько­го мо­ря». А «Ман­га» («Ве­се­лі кар­тин­ки Хо­ку­сая») — одна з го­лов­них ро­біт у твор­чо­му спад­ку ху­до­жни­ка, ство­ре­на ним на зле­ті сла­ви. Во­на має ве­ли­кий об’ єм та скла­дність, над­зви­чай­но ба­га­та ма­те­рі­а­лом. «Ман­га» під ху­до­жнім ку­том зо­ру від­обра­жає по­гля­ди Хо­ку­сая на твор­чість, йо­го фі­ло­со­фію, роз­кри­ває се­кре­ти май­стер­но­сті. «Ман­га» має цін­ність не ли­ше як ві­ха в жит­ті Хо­ку­сая, а й як без­цін­не дже­ре­ло ін­фор­ма­ції про куль­ту­ру та ми­сте­цтво Япо­нії епо­хи пі­зньо­го фе­о­да­лі­зму.

«Ман­гу» Хо­ку­сая ча­сто на­зи­ва­ють «Ен­ци­кло­пе­ді­єю япон­сько­го на­ро­ду».

Хо­ку­сай, як і япон­ське ми­сте­цтво за­га­лом, здій­снив зна­чний вплив на єв­ро­пей­ське ми­сте­цтво XIX ст., зокре­ма на ар-ну­во (югенд­стиль) і фран­цузь­кий ім­пре­сіо­нізм. У ха­ра­ктер­них для югенд­сти­лю на­пру­же­них і зви­ви­стих лі­ні­ях, на­зва­них кри­ти­ка­ми «уда­ром ба­то­га» (нім. Peitschenhieb), є оче­ви­дним вплив мо­ти­вів Хо­ку­сая. Те­ма­ти­ка гра­вюр Хо­ку­сая при­су­тня в ро­бо­тах Кло­да Мо­не і П’єра Огю­ста Ре­ну­а­ра.

Не за­ли­шать бай­ду­жи­ми гля­да­чів і ро­бо­ти Ан­до Хі­ро­сі­ге (1797 — 1858) — япон­сько­го гра­фі­ка (він мав ар­ти­сти­чний псев­до­нім Хі­ро­сі­ге Ута­га­ва), та­кож май­стра шко­ли укі­йо-е. До йо­го твор­чо­го до­роб­ку на­ле­жать чи­слен­ні се­рії ко­льо­ро­вих пей­за­жних гра­вюр на де­ре­ві: «10 ви­дів Схі­дної сто­ли­ці» (То­кіо), 1827; «53 стан­ції до­ро­ги То­кай­до», 1833 — 1834; «По­над 60 ви­дів про­він­цій», 1853 — 1856; «36 ви­дів го­ри Фу­дзі», 1854 — 1858; «100 ви­дів Едо», 1856 — 1858, та ін. Для май­стер­но­го зо­бра­же­н­ня про­сто­ру гра­фік ча­сто зо­бра­жав на пер­шо­му пла­ні най­го­лов­ні­шу уви­ра­зне­ну де­таль, м’яко тра­кту­ю­чи при цьо­му да­ле­кі пла­ни; за­сто­со­ву­вав та­кож лі­ній­ну пер­спе­кти­ву. Пей­за­жі Хі­ро­сі­ге від­зна­ча­ю­ться ви­шу­ка­ним лі­ри­змом обра­зів, за­зви­чай на них при­су­тні лю­ди, які за­йма­ю­ться сво­ї­ми пов­сяк­ден­ни­ми спра­ва­ми. Ми­сте­цтво май­стра япон­сько­го жи­во­пи­су сут­тє­во впли­ну­ло на єв­ро­пей­ський пей­заж пе­рі­о­ду ім­пре­сіо­ні­зму і по­стім­пре­сіо­ні­зму.

Ви­став­ка три­ва­ти­ме до 25 гру­дня.

« Хло­пчик з ко­том і ри­бою » — но­во­рі­чна дру­ко­ва­на кар­ти­на « нянь­хуа » , кі­нець XIX — по­ча­ток XX ст. Дру­кар­ня май­стра Юн Хвей­хе, Ки­тай, кси­ло­гра­фія, роз­фар­бо­ва­на від ру­ки

Зо­бра­же­н­ня двох акто­рів у ко­стю­мах вій­сько­вих пов’яза­но з «Ро­ма­ном трьох дер­жав»» — лі­те­ра­тур­ним ше­дев­ром XIV ст., ада­пто­ва­ним для Пе­кін­ської опе­ри (но­во­рі­чна дру­ко­ва­на кар­ти­на «нянь­хуа», кі­нець XIX — по­ча­ток XX ст.), Ки­тай, кси­ло­гра­фія, роз­фар­бо­ва­на від ру­ки

«Гей­ша в су­про­во­ді трьох при­слу­жниць». Ко­льо­ро­ва кси­ло­гра­фія То­рії Кі­йо­на­га (1752—1815 рр.), Япо­нія

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.