Жи­т­тя пі­сля по­ра­не­н­ня...

Про­ект Оле­ксія Фур­ма­на, що бу­де пред­став­ле­ний на Між­на­ро­дній фо­то­ви­став­ці «Дня», зму­шує ко­жно­го з нас за­ми­сли­ти­ся: що ми мо­же­мо і по­вин­ні зро­би­ти для ве­те­ра­нів АТО

Den (Ukrainian) - - 25 -

ча­су в Оле­ксія бу­ло чи­ма­ло про­фе­сій­них здо­бу­тків та від­знак. А та­кож — ці­ка­вих твор­чих про­е­ктів. Осо­бли­ву ува­гу при­вер­тає йо­го но­вий про­ект «Жи­т­тя пі­сля по­ра­не­н­ня», при­свя­че­ний фо­то­се­рі­аль­ній зйом­ці ре­аль­них істо­рій укра­їн­ських за­хи­сни­ків, які з сер­йо­зни­ми трав­ма­ми по­вер­ну­ли­ся до­до­му з пе­ре­до­вої. Вла­сне, най­силь­ні­ші з ро­біт ці­єї се­рії ав­тор на­ді­слав на цьо­го­рі­чний фо­то­кон­курс « Дня » . Отри­ма­ні ре­да­кці­єю сві­тли­ни на­стіль­ки нас вра­зи­ли, що ще до від­кри­т­тя фо­то­ви­став­ки ми ви­рі­ши­ли де­таль­ні­ше роз­пи­та­ти Оле­ксія про йо­го твор­чий про­ект.

«Моя ме­та — ство­ри­ти від де­ся­ти до п’ ятнад­ця­ти фо­то­істо­рій про мо­ло­дих укра­їн­ських вій­сько­вих, яких бу­ло важ­ко по­ра­не­но під час вій­ни з про­ро­сій­ськи­ми се­па­ра­ти­ста­ми і ре- му. Че­рез обме­же­н­ня, які на них на­кла­дає фі­зи­чна трав­ма, укра­їн­ські вій­сько­ві сти­ка­ю­ться з ве­ли­кою кіль­кі­стю ви­кли­ків. Во­ни ма­ють ре­со­ці­а­лі­зу­ва­ти­ся, адже во­ни змі­ни­ли­ся — у них є тяж­кі спо­га­ди, які не­мо­жли­во за­бу­ти. У цьо­му їм ду­же до­по­ма­га­ють їхні рі­дні, які зав­жди по­руч».

За сло­ва­ми фо­то­гра­фа, укра­їн­ська дер­жа­ва ін­ко­ли за­бу­ває про вне­сок цих лю­дей, са­ме то­му во­лон­те­ри, жур­на­лі­сти та фо­то­гра­фи ма­ють їх під­три­му­ва­ти. « Я хо­чу при­вер­ну­ти ува­гу су­спіль­ства до зро­ста­ю­чої кіль­ко­сті важ­ко­по­ра­не­них ве­те­ра­нів вій­ни в Укра­ї­ні. Всі ми зна­є­мо, що, не­зва­жа­ю­чи на Мін­ські до­мов­ле­но­сті, де­ся­тки укра­їн­ських вій­сько­вих отри­му­ють по­ра­не­н­ня що­ти­жня. Моя ме­та — ство­ри­ти веб-сайт, де бу­дуть пред­став­ле­ні їхні істо- ба за­бу­ва­ти про ту кіль­кість ви­кли­ків, які сто­ять пе­ред вій­сько­ви­ми, осо­бли­во важ­ко­по­ра­не­ни­ми, пі­сля по­вер­не­н­ня до зда­ва­ло­ся б мир­но­го жи­т­тя. В істо­рії сві­то­во­го фото та­ких про­е­ктів май­же не­має. То­му я взяв­ся за про­ект «Жи­т­тя пі­сля по­ра­не­н­ня». На фо­то­кон­курс «Дня» від­пра­вив най­ці­ка­ві­ші фра­гмен­ти сфо­то­гра­фо­ва­них істо­рій. Фа­кти­чно — клю­чо­ві мо­мен­ти. Зна­є­те, ці знім­ки з ду­же силь­ним на­ра­ти­вом, во­ни го­во­рять са­мі за се­бе і я бу­ду ду­же ра­дий, якщо з ни­ми озна­йом­ля­ться від­ві­ду­ва­чі ви­став­ки. Біль­шість сві­тлин, як на ме­не, опти­мі­сти­чні. Зна­є­те, в цьо­му про­е­кті лег­ко мо­жна зро­би­ти акцент на то­му, як у кра­ї­ні все по­га­но з ре­а­бі­лі­та­ці­єю вій­сько­вих. Але це не бу­ло мо­єю ме­тою. Я нав­па­ки в цих істо­рі­ях вба­чаю ві­ру в жи­т­тя, мир і до­бро».

ФОТО ОЛЕ­КСІЯ ФУР­МА­НА

ФОТО ОЛЕ­КСІЯ ФУР­МА­НА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.