Тре­тій рік ра­ди­каль­них ре­форм

«13-20.10.2016»

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ан­дрій ПЛАХОНІН

Уявіть со­бі, Сін­га­пур, рік 1961- й. Тре­тій рік прем’єр­ства Лі Кван Ю.Син­га­пур ще не уві­йшов до скла­ду Ма­ла­зій­ської Фе­де­ра­ції і тим па­че з її скла­ду ще не ви­йшов. Сін­га­пур, одна з най­бі­дні­ших і най­більш пе­ре­на­се­ле­них дер­жав Азії, де ки­тай­сько­мов­на мен­шість, яка насправді є біль­ші­стю, чи­тає чер­во­ні кни­же­чки і мріє, аби при­йшов Мао. Сін­га­пур, де щой­но за­бо­ро­ни­ли і ув’язни­ли офі­цій­них ко­му­ні­стів, які при­ве­ли Лі Кван Ю до вла­ди, але проф­спіл­ко­ві лі­де­ри і опо­зи­цій­ні по­лі­ти­ки по­ки що су­шать на во­лі су­ха­рі. Сін­га­пур, ку­ди, не­зва­жа­ю­чи на всі­ля­кі по­да­тко­ві піль­ги, ще не при­йшов не те що ве­ли­кий, а на­віть се­ре­дній і дрі­бний ін­ве­стор, а учо­ра­шні го­спо­да­рі- бри­тан­ці пе­ре­ве­ли не ли­ше ко­шти, а й офі­си сво­їх ком­па­ній до Ку­а­ла­Лум­пур. Сін­га­пур, де ко­ру­пція єди­ний спо­сіб про­го­ду­ва­ти­ся чи­нов­ни­кам, де са­джа­ють за ґра­ти не за ко­ру­пцію, а за по­лі­ти­ку, однак по­при те, дру­гом ти був вчо­ра прем’ єро­ві чи ні. Сін­га­пур, яко­му Ма­лай­зія по кіль­ка ра­зів на мі­сяць пе­ре­кри­ває тру­бу (не з га­зом, що­прав­да, а з во­дою). Сін­га­пур, який якщо й на­зи­ва­ють ди­вом, то не че­рез успі­хи еко­но­мі­ки, а то­му, що бу­де ди­вом, якщо він про­жи­ве хо­ча б ще один день. Сін­га­пур, рік 1961-й — тре­тій рік прав­лі­н­ня Лі Кван Ю і, від­по­від­но, тре­тій рік ра­ди­каль­них ре­форм.

■ Ре­спу­блі­ка Ко­рея, рік 1963- й. Ре­спу­блі­ка Ко­рея, де Пак Чон­хі, го­ло­ва вій­сько­вої хун­ти, що за­хо­пи­ла вла­ду 1961- го, під ти­ском Кен­не­ді ви­му­ше­ний від­но­ви­ти ви­ди­мість де­мо­кра­ти­чних ін­сти­ту­цій і стає пре­зи­ден­том. Ре­спу­блі­ка Ко­рея, де ще з Ко­рей­ської вій­ни діє над­зви­чай­не ста­но­ви­ще і не йде­ться на­віть про мі­ні­маль­ний рі­вень гро­ма­дян­ських сво­бод. Ре­спу­блі­ка Ко­рея, де рі­вень до­хо­дів 72 до­ла­ри на рік на ду­шу на­се­ле­н­ня, а Пів­ні­чна Ко­рея ви­пе­ре­джає Пів­ден­ну за всі­ма еко­но­мі­чни­ми по­ка­зни­ка­ми, і це без ура­ху­ва­н­ня еко­но­мі­чної до­по­мо­ги СРСР. Ре­спу­блі­ка Ко­рея, де ме­шкан­ці із за­здрі­стю див­ля­ться на пів­ніч і че­ка­ють не до­че­ка­ю­ться, ко­ли при­йде Кім. Ре­спу­блі­ка Ко­рея, де пер­ші мі­льяр­ди аме­ри­кан­ських кре­ди­тів ви­тра­ча­ю­ться на змі­цне­н­ня ар­мії і за­ка­чу­ю­ться до че­бо­лів — до ки­шень олі­гар­хі­чних кла­нів в обмін на їх участь у ство­рен­ні пла­но­вої еко­но­мі­ки, за зраз­ком СРСР. Ре­спу­блі­ка Ко­рея, яку якщо і на­зи­ва­ють азі­ат­ським ти­гром, то не за еко­но- мі­чні успі­хи, а за ди­кта­ту­ру, що па­нує в кра­ї­ні, і оска­же­ні­лий мі­лі­та­ризм. Ре­спу­блі­ка Ко­рея, рік 1963-й — тре­тій рік прав­лі­н­ня Пак Чон­хі і, від­по­від­но, тре­тій рік ра­ди­каль­них ре­форм.

■ Як же ма­ло ми насправді зна­є­мо про те­хно­ло­гію ди­ва. Ми су­ди­мо про еко­но­мі­чні успі­хи азі­ат­ських ти­грів за їхні­ми ре­зуль­та­та­ми че­рез пів­сто­лі­т­тя, за до­бре на­пи­са­ним пос­тфа­ктум бу­кле­том на кшталт « Із тре­тьо­го сві­ту в пер­ший»; про гру­зин­ські ре­фор­ми за ту­ри­сти­чною ви­ві­скою Ба­ту­мі, за ві­три­на­ми сер­ві­сних цен­трів і но­вих по­лі­цей­ських діль­ниць. І ди­ву­є­мо­ся по­тім, чо­му не ви­йшло у гру­зи­нів, де швид­кі і від­чу­тні ре­зуль­та­ти у нас. Ми спро­бу­ва­ли на­слі­ду­ва­ти, ува­жно ви­вчив­ши, гру­зин­ський до­свід ре­форм в їх ко­ро­тко­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві і пов­ні­стю про­і­гно­ру­ва­ли їх го­лов­ний урок. Чер­го­ві пар­ла­мент­ські ви­бо­ри у Гру­зії ще раз за­свід­чи­ли, по­рів­ня­но не­скла­дно ство­ри­ти ло­яль­не до бі­зне­су се­ре­до­ви­ще і на­віть по­бу­ду­ва­ти гар­ні цен­три з на­да­н­ня на­се­лен­ню по­слуг. На­ба­га­то скла­дні­ше втри­ма­ти ре­зуль­та­ти цих ре­форм, осо­бли­во у сві­тлі то­го, що най­важ­че під­да­є­ться ін­но­ва­цій­ним змі­нам са­ме сві­до­мість цьо­го са­мо­го на­се­ле­н­ня, яке не вміє ду­ма­ти у пер­спе­кти­ві, яке жи­ве ли­ше тут і за­раз.

■ Азій­ський ре­цепт — за­крі­пи­ти ре­зуль­та­ти ре­форм на до­сить три­ва­лий тер­мін, аби по­ко­лі­н­ня, що зро­сло за но­вих пра­вил гри, пов’ язу­ва­ло свою іден­ти­чність са­ме з ни­ми. Чо­му нам не під­хо­дить цей азій­ський ре­цепт? Річ на­віть не в осві­че­ній ди­кта­ту­рі. Хо­ча, справ­ді, азій­ські ти­гри ма­ли спра­ву з пра­гма­ти­чни­ми США, а ми з єв­ро­пей­ськи­ми іде­а­лі­ста­ми і чи­сто­плю­я­ми. Го­лов­на проблема Укра­ї­ни тут у де­мо­гра­фії. Ста­рі­н­ня на­ції, що роз­по­ча­ло­ся ще в СРСР, по­си­лю­є­ться зро­ста­ю­чою емі­гра­ці­єю, осно­ву якої ста­но­вить мо­лодь. Із за­про­ва­дже­н­ням без­ві­зо­во­го ре­жи­му з ЄС цей про­цес ще при­ско­ри­ться. Як ре­зуль­тат, що­ро­ку зро­стає й так кри­ти­чний від­со­ток на­се­ле­н­ня, яке спо­від­ує за­ста­рі­лі цін­но­сті ми­ну­лих ре­жи­мів, лю­бить по­го­во­ри­ти, але від­мов­ля­є­ться жи­ти за но­ви­ми пра­ви­ла­ми гри. Ось у цьо­му і є го­лов­ний урок гру­зин­ських ре­форм для Укра­ї­ни, по­ясне­н­ня, що не так пі­шло у них.

■ Ви­хо­ду не­має, ми при­ре­че­ні на нев­да­чу? Важ­ко, май­же не­мо­жли­во оці­ни­ти про­цес, пе­ре­бу­ва­ю­чи усе­ре­ди­ні хі­мі­чної ре­тор­ти, в якій він три­ває. Важ­ко су­ди­ти про смак стра­ви, по­ки до неї не до­да­но остан­ній ін­гре­ді­єнт. Сін­га­пур, Ре­спу­блі­ка Ко­рея, Гру­зія не єди­ні книж­ки у збір­ни­ку ре­це­птів еко­но­мі­чно­го ди­ва. Не знаю, як за­раз, а ра­ні­ше в та­ких книж­ках бу­ло за­ве­де­но на­при­кін­ці за­ли­ша­ти кіль­ка чи­стих ар­ку­шів, аби го­спо­ди­ня ма­ла ку­ди впи­са­ти і свій вла­сний ре­цепт. У нас все по­га­но? Зга­дай­те Сін­га­пур, Ре­спу­блі­ку Ко­рею і той факт, що в Укра­ї­ні три­ває всьо­го ли­ше тре­тій рік ре­форм.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.