«Кни­га «Се­стра моя, Со­фія...» – мов­би птах ви­со­ко­го по­льо­ту»

Пре­зен­та­ція но­вин­ки «Дня» у Лу­цьку за уча­сті го­лов­но­го ре­да­кто­ра Ла­ри­си Ів­ши­ної — як сти­мул до гли­бо­ко­го ду­ма­н­ня

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка -

Ма­ю­чи су­сі­дом Бол­га­рію, чи не єди­ну дер­жа­ву і на­род, з яки­ми в Укра­ї­ни та укра­їн­ців ні­ко­ли не бу­ло кон­флі­ктів, ми ду­же ма­ло зна­ли про них, спри­йма­ю­чи швид­ше ре­плі­ку ра­дян­ських ча­сів, що «ку­ри­ца не пти­ца, а Бол­га­рия — не за­гра­ни­ца». А тим ча­сом, як ви­яви­лось, го­во­рить Ла­ри­са Ів­ши­на, «ці мі­фи, як по­ка­за­ли подаль­ші по­дії, існу­ва­ли всю­ди, але не в са­мій Бол­га­рії». Які уро­ки «бол­гар­ської» нам тре­ба взя­ти? Яко­го дер­жав­но­го устрою по­тре­бує на­справ­ді Укра­ї­на? Чим за­ви­ни­ла Укра­ї­на пе­ред Дон­ба­сом? Чо­му нам ва­жли­во за­но­во пе­ре­чи­та­ти В’яче­сла­ва Ли­пин­сько­го?

Від­по­віді на ці за­пи­та­н­ня Ла­ри­си Ів­ши­ної ду­же ці­ка­ви­ли чи­слен­ну ау­ди­то­рію, яка зі­бра­ла­ся ми­ну­ло­го че­твер­га в бі­бліо­те­ці Схі­дно­єв­ро­пей­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Ле­сі Укра­їн­ки в Лу­цьку. Ро­змо­ва з го­лов­ним ре­да­кто­ром все- укра­їн­сько­го ви­да­н­ня, по­че­сним про­фе­со­ром уні­вер­си­те­ту і чле­ном йо­го на­гля­до­вої ра­ди — тра­ди­цій­но один із най­ці­ка­ві­ших за­хо­дів у ви­ші, то­му за­ла зав­жди пе­ре­пов­не­на, а ро­змо­ва пе­ре­хо­дить у дис­ку­сію. Обго­во­рю­ва­ли пи­та­н­ня акту­аль­ні і зло­бо­ден­ні. «Бол­гар­ська елі­та ще від Ки­ри­ла і Ме­фо­дія по­стій­но за­йма­ла­ся ви­хо- ва­н­ням на­ції, на­ро­ду. На­віть під час кіль­ка сто­лі­тньо­го ту­ре­цько­го яр­ма бол­гар­ські шко­ли ді­я­ли чи не в ко­жно­му се­лі. Стіль­ки сто­літь ту­ре­цько­го яр­ма мен­ше спо­тво­ри­ли бол­гар­ську на­цію, ніж 70 ро­ків ра­дян­сько­го ре­жи­му — укра­їн­ську. Ми за­зна­ли зна­чно біль­ше ура­жень, і ма­є­мо те­пер до­кла­сти зна­чно біль­ше зу­силь, щоб по­вер­ну­ти со­бі гі­дність. Бол­га­рія ви­яви­ла­ся зда­тною ві­ді­рва­ти­ся від мо­сков­сько­го впли­ву, хо­ча у них ще ви­ста­чає про­блем. Ми ж ма­є­мо у них вчи­ти­ся, як по­ка­зу­ва­ти, що і в укра­їн­ців є свій го­нор, свій ха­ра­ктер. Рі­зни­ця між на­ми у то­му, що во­ни ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли свої шан­си, а ми — ні. Я не один раз ка­жу, що у 1999 ро­ці Укра­ї­на ма­ла пре­зи­ден­та, але не ма­ла на­ро­ду, а в 2004-му вже був на­род, та не бу­ло пре­зи­ден­та. Бол­га­рія зро­би­ла про­рив у сво­їй істо­рії,став­ши чле­ном Єв­ро­со­ю­зу та НАТО, і це був про­рив, зро­бле­ний на ма­сі вчин­ків кон­кре­тних лю­дей» — ці та ін­ші сло­ва Ла­ри­си Ів­ши­ної ста­ли те­мою для роз­ду­мів і подаль­ших дис­ку­сій.

ФОТО КОСТЯНТИНА СЕМИЦЬКОГО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.