Слан­це­вий газ: жи­т­тя пі­сля Shell

Ме­ді­а­скан­дал дов­ко­ла під­пи­са­н­ня уго­ди що­до Юзів­ської пло­щі як при­клад ло­бі­зму зі стра­те­гі­чни­ми на­слід­ка­ми для всі­єї кра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ан­дрій ПЛАХОНІН

Ко­ли в ли­пні цьо­го ро­ку був ого­ло­ше­ний пе­ре­мо­жець кон­кур­су на ре­а­лі­за­цію про­е­кту з ви­до­бу­тку слан­це­во­го га­зу на Юзів­ській пло­щі на схо­ді Укра­ї­ни, ні­хто не сум­ні­вав­ся, що шлях до під­пи­са­н­ня уго­ди не бу­де про­стим. Будь-який кон­курс, так уже скла­ло­ся в Укра­ї­ні, — ли­ше пре­лю­дія до справ­жньої би­тви, де ва­гу ма­ють не су­ма за­про­по­но­ва­них ін­ве­сти­цій і те­хні­чна від­по­від­ність за­яв­ки пре­тен­ден­та, а м’язо­ва ма­са юри­стів і ло­бі­стів, які під­да­ють ре­зуль­та­ти кон­кур­сів су­ду гро­мад­ської дум­ки й укра­їн­ської Фе­мі­ди, рів­ною мі­рою упе­ре­дже­них і не­ком­пе­тен­тних. Де­ся­тки, со­тні жит­тє­во ва­жли­вих для Укра­ї­ни про­е­ктів бло­ку­ю­ться су­да­ми, кра­ї­на втра­чає ін­ве­сто­рів, і, що ще ва­жли­ві­ше, до­ро­го­цін­ний час.

■ Тим па­че див­но, що у ви­пад­ку з кон­кур­сом з Юзів­ською пло­щею кон­ку­рен­ти як ін­стру­мент бло­ку­ва­н­ня про­е­кту обра­ли не та­кий же срі­бло­лю­бний, як і без­від­мов­ний укра­їн­ський суд, а ме­дій­ний скан­дал, іні­ці­йо­ва­ний на­ро­дним де­пу­та­том Ві­кто­рі­єю Вой­ці­цькою, се­кре­та­рем ко­мі­те­ту Вер­хов­ної ра­ди з пи­тань па­лив­но- енер­ге­ти­чно­го ком­пле­ксу, і під­три­ма­ний низ­кою ЗМІ й екс­пер­тів. Це свід­чить швид­ше не про юри­ди­чну без­до­ган­ність по­зи­ції пе­ре­мож­ця — ні­дер­ланд­ської ком­па­нії Yuzgas B. V., а про те, що за­мов­ни­ки скан­да­лу ма­ють ці­лі, що від­рі­зня­ю­ться від про­сто­го пе­ре­гля­ду ре­зуль­та­тів кон­кур­су на ко­ристь ін­шо­го йо­го уча­сни­ка. Які са­ме це ці­лі, спро­бу­є­мо з’ясу­ва­ти ниж­че.

■ По­чне­мо з при­чин, що зму­си­ли 2015 ро­ку Shell ви­йти зі спіль­но­го про­е­кту з «На­дра­Юзів­ська». По-пер­ше, це низь­ка рен­та­бель­ність про­е­кту в умо­вах різ­ко­го па­ді­н­ня сві­то­вих цін на ву­гле­во­дні й дов­го­стро­ко­ва тен­ден­ція низь­ко­го рів­ня цих цін. По-дру­ге, і це го­лов­на при­чи­на, це вій­сько­во-по­лі­ти­чні ри­зи­ки, осо­бли­во ви­со­кі в при­фрон­то­вій зо­ні, де роз­та­шо­ва­не ро­до­ви­ще. І тут ма­є­ться на ува­зі не ли­ше за­гро­за по­гли­бле­н­ня ро­сій­ській агре­сії, а й ви­со­ка ймо­вір­ність те­ро­ри­сти­чних і ди­вер­сій­них актів. По-тре­тє, це за­ре­гу­льо­ва­ність укра­їн­сько­го рин­ку ви­до­бу­тку й ре­а­лі­за­ції га­зу, а та­кож си­стем­не не­ви­ко­на­н­ня укра­їн­ським уря­дом сво­їх зо­бов’ язань що­до Shell у рам­ках Юзів­сько­го про­е­кту.

■ То­му ціл­ком при­ро­дно, що на­фто­га­зо­ва га­лузь Укра­ї­ни сьо­го­дні не за­лу­чає ве­ли­ких ін­ве­сто­рів. Про­те, від­су­тність кон­ку­рен­ції ком­па­ній-гі­ган­тів дає шанс грав­цям з ниж­чої лі­ги, зокре­ма й по­ча­тків­цям, як Yuzgas B. V., по­бо­ро­ти­ся за успіх у ри­зи­ко­вих ін­ве­сти­ці­ях. Сво­го ча­су й ве­ли­кі грав­ці — ті ж Shell, Chevron, ExxonMobil, OMV, Eni — за­хо­ди­ли на укра­їн­ський ри­нок за то­чно та­кою ж схе­мою, бе­ру­чи участь у кон­кур­сах че­рез спе­ці­аль­но ство­ре­ні прое­кт­ні ком­па­нії, за­ре­є­стро­ва­ні в Ні­дер­лан­дах з умов­ним ста­ту­тним ка­пі­та­лом, який був у со­тні ра­зів мен­шим від їхніх за­яв­ле­них ін­ве­сти­цій­них зо­бов’язань, на­да­ю­чи фі­нан­со­ві га­ран­тії в тій же фор­мі, що й Yuzgas B. V., ви­ма­га­ю­чи й отри­му­ю­чи від уря­ду га­ран­тій ста­біль­но­сті за­ко­но­дав­ства й на­да­н­ня в уго­ді про роз­діл про­ду­кції пе­ред­ба­че­них укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством по­да­тко­вих пільг. Та все ж те, що 2012 ро­ку всіх у за­яв­ці Shell вла­што­ву­ва­ло, сьо­го­дні, у на­ба­га­то менш ви­гі­дних для ін­ве­сто­ра умо­вах, ви­кли­кає шквал кри­ти­ки на адре­су но­во­го ін­ве­сто­ра.

■ Мо­жна бу­ло б не­скін­чен­но во­ро­жи­ти на не­злі­чен­них рі­зною мі­рою сум­нів­них ін­тер­нет- пу­блі­ка­ці­ях, чий ін­те­рес сто­їть за ін­фор­ма­цій­ною кам­па­ні­єю, роз­по­ча­тою Ві­кто­рі­єю Вой­ці­цькою про­ти пе­ре­мож­ця кон­кур­су Yuzgas B. V., як­би во­на са­ма, віль­но чи ми­мо­во­лі, не від­кри­ла за­ві­су та­єм­ни­ці. У сво­є­му ве­ре­сне­во­му ін­терв’ ю Hubs у зв’яз­ку з ре­зуль­та­та­ми кон­кур­су з Юзів­ської пло­щі во­на по­жа­лі­ла­ся, що ПАТ « Укр­га­зви­до­бу­ва­н­ня » бра­кує ро­до­ви­ща. Ще в трав­ні, пре­зен­ту­ю­чи про­гра­му роз­ви­тку ПАТ «Ук­га­зви­до­бу­ва­н­ня» на Ка­бмі­ні (а її своє­рі­дну транс­ля­цію Вой­ці­цька ве­ла у се­бе у «Фейс­бу­ці»), йо­го го­ло­ва прав­лі­н­ня Олег Про­хо­рен­ко за­явив про на­мір на­ро­сти­ти об­сяг ви­до­бу­тку га­зу до 2020 ро­ку з 14 до рів­ня 20 мі­льяр­дів ку­бів, під­кре­слив­ши, що для цьо­го зна­до­бля­ться ін­ве­сти­ції близь­ко 100 мі­льяр­дів гри­вень. Ще то­ді Ві­кто­рія Вой­ці­цька за­зна­чи­ла, що го­во­ри­ти про план ви­до­бу­тку на під­ста­ві на­яв­них у « Ук­га­зви­до­бу­ва­н­ня » площ не мо­жна. А от­же, по­трі­бні но­ві ро­до­ви­ща, і тут ду­же до­ре­чною бу­ла б Юзів­ська пло­ща.

■ Так уже збі­гло­ся, у ве­ре­сні Олег Про­хо­рен­ко на всю Укра­ї­ну по­ві­до­мив про ва­жли­ве до­ся­гне­н­ня — « Укр­га­зви­до­бу­ва­н­ня» про­ве­ло пер­шу успі­шну опе­ра­цію з гі­дро­ро­зри­ву пла­ста на сво­є­му уста­тку­ван­ні, що ста­ло не­по­га­ною за­яв­кою на мо­жли­вість са­мо­стій­но­го ви­до­бу­тку га­зу й на Юзів­ській пло­щі. Утім, екс­пер­ти за­зна­ча­ють, що ре­аль­ний ре­зуль­тат гі­дро­ро­зри­ву ви­явив­ся в ра­зи скром­ні­шим від за­яв­ле­но­го, як і всі по­пе­ре­дні спро­би, по­чи­на­ю­чи з 2012 ро­ку. Не див­но, що для про­ве­де­н­ня опе­ра­цій гі­дро­ро­зри­ву « Укр­га­зви­до­бу­ва­н­ня » , су­дя­чи з дня­ми під­пи­са­но­го кон­тра­кту, й да­лі має на­мір за­лу­ча­ти за­ру­бі­жні сер­ві­сні ком­па­нії. Що­прав­да, пе­ре­мож­ця­ми тен­де­рів « Укр­га­зви­до­бу­ва­н­ня» на здій­сне­н­ня гі­дро­ро­зри­вів ви­яви­ли­ся не про­від­ні ком­па­нії Shlumberger або Hellibarton, участь яких ши­ро­ко ре­кла­му­вав Олег Про­хо­рен­ко, а ру­мун­ські Tacrom і «Бі­ло­ру­сьнєфть», що ма­ють ду­же скром­ну ре­пу­та­цію на між­на­ро­дно­му на­фто­га­зо­во­му рин­ку.

■ Аль­тер­на­ти­вою за­лу­чен­ню за­ру­бі­жно­го ін­ве­сто­ра Ві­кто­рія Вой­ці­цька ба­чить пе­ре­да­чу Юзів­ської пло­щі до «Укр­га­зви­до­бу­ва­н­ня», яка без до­да­тко­вих ро­до­вищ не змо­же за­без­пе­чи­ти за­яв­ле­не зро­ста­н­ня об­ся­гу ви­до­бу­то­го га­зу на 6 мі­льяр­дів ку­бів до 2020 ро­ку. А за­мість іно­зем­них ін­ве­сти­цій про­дов­же­н­ня ін­ве­сти­цій­них до­слі­джень «Укр­га­зви­до­бу­ва­н­ня», зокре­ма з гі­дро­ро­зри­ву, в об­ся­зі за­яв­ле­них 100 мі­льяр­дів гри­вень бу­де спла­че­но з ко­штів, які в ін­шо­му ви­пад­ку ком­па­нія у ви­гля­ді по­да­тків і ди­ві­ден­дів пе­ре­ра­ху­ва­ла б до дер­жав­но­го бю­дже­ту, тоб­то з на­шої з ва­ми ки­ше­ні.

■ Ін­ве­сти­цій­на про­гра­ма « Укр­га­зви­до­бу­ва­н­ня » ба­зу­є­ться на зви­чних для Укра­ї­ни пост­ра­дян­ських кри­те­рі­ях ма­кси­мі­за­ції ви­трат і при­зве­де в кра­що­му ра­зі до пі­дви­ще­н­ня ви­до­бу­тку до 2020 ро­ку до 16—17, а не за­яв­ле­них 20 мі­льяр­дів ку­бі­чних ме­трів га­зу на рік. При­ро­дно, що ве­ли­че­зні ви­тра­ти за мі­ні­маль­но­го при­ро­сту ви­до­бу­тку га­зу не мо­жуть не при­зве­сти до подаль­шо­го зро­ста­н­ня та­ри­фів на газ для на­се­ле­н­ня. Про­те про­бле­ма збіль­ше­н­ня об­ся­гу бю­дже­тних суб­си­дій на­се­лен­ню бу­де го­лов­ним бо­лем не ке­рів­ни­цтва « Укр­га­зви­до­бу­ва­н­ня», а уря­ду.

■ У чо­му Ві­кто­рія Вой­ці­цька пра­ва, пропозиція пе­ре­мож­ця кон­кур­су Yuzgas B.V. менш ви­гі­дна для Укра­ї­ни, ніж че­кав уряд. Про що Ві­кто­рія Вой­ці­цька мов­чить, за сьо­го­дні­шньо­го рів­ня сві­то­вих цін, за ри­зи­ків, пов’ яза­них із ре­а­лі­за­ці­єю про­е­кту, кра­щих про­по­зи­цій в Укра­ї­ни на сьо­го­дні не­має. Ви­бір тут про­стий: або Укра­ї­на ри­зи­кує ін­ве­сти­ці­я­ми зі сво­єї й без то­го по­ро­жньої ки­ше­ні, або отри­мує мі­ні­маль­ний при­бу­ток, на­да­ю­чи пра­во ри­зи­ку­ва­ти за се­бе ін­шим.

■ Уже вко­тре Укра­ї­на опи­ни­ла­ся на роз­до­ріж­жі, чи від­кри­є­ться во­на для іно­зем­них ін­ве­сти­цій, чи ство­рить від­кри­те кон­ку­рен­тне се­ре­до­ви­ще для бі­зне­су, або ж зно­ву по­чне на­ка­чу­ва­ти бю­дже­тни­ми ко­шта­ми чер­го­во­го мо­но­по­лі­ста, від­пра­ви­ться в уже до­бре зна­йо­мий і на­віть обжи­тий за чверть сто­лі­т­тя еко­но­мі­чний глу­хий кут. Як­би Укра­ї­на обра­ла хо­ча б цьо­го ра­зу пер­ший шлях, успіх Yuzgas B. V. там, де від­сту­пи­ла Shell, став би ви­кли­ком ве­ли­ким ін­ве­сто­рам: « Ви при­пу­сти­ли­ся по­мил­ки, пі­шов­ши з укра­їн­сько­го рин­ку. Тут мо­жна з ви­го­дою для се­бе пра­цю­ва­ти».

ФОТО НАДАНО АВТОРОМ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.