Де­мо­гра­фі­чна «яма»

Чо­му до 2050 ро­ку укра­їн­ців мо­же за­ли­ши­тись тіль­ки близь­ко 35 міль­йо­нів

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Окса­на МИКОЛЮК, «День»

42,4 міль­йо­на осіб — стіль­ки нас сьо­го­дні, за да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки. Стіль­ки ж нас бу­ло 1959 ро­ку, згі­дно з да­ни­ми пе­ре­пи­су. Ни­ні в Укра­ї­ні, як і впро­довж остан­ніх двох де­ся­ти­літь, смер­тність пе­ре­ва­жає на­ро­джу­ва­ність: за пер­ше пів­річ­чя на­ро­ди­ла­ся 191 ти­ся­ча лю­дей, по­мер­ло май­же 300 ти­ся­чо­сіб. За оцін­кою де­мо­гра­фів, та­кі тенденції спо­сте­рі­га­ю­ться в усіх країнах, на те­ри­то­рії яких від­бу­ва­ю­ться бо­йо­ві дії. Але у нас ці про­це­си ли­ше по­гли­би­ли­ся вна­слі­док не­ого­ло­ше­ної вій­ни — ана­ло­гі­чна кар­ти­на бу­ла і до 2014 ро­ку. При цьо­му, за да­ни­ми Вер­хов­но­го ко­мі­са­ра ООН з прав лю­ди­ни, втра­ти вна­слі­док бо­йо­вих дій з 2014 ро­ку скла­ли 9,5 ти­ся­чі осіб.

Є рі­зні про­гно­зи що­до кіль­ко­сті на­се­ле­н­ня в май­бу­тньо­му — опти­мі­сти­чний, се­ре­дній та пе­си­мі­сти­чний, але за­га­лом де­мо­гра­фи схо­дя­ться на то­му, що нас за трид­цять ро­ків бу­де не біль­ше, ніж 35 міль­йо­нів, без ура­ху­ва­н­ня Ав­то­ном­ної Ре­спу­блі­ки Крим.

МИ НЕ РЕАЛІЗУВАЛИ СВО­ГО ПОТЕНЦІАЛУ ЩО­ДО ЗРО­СТА­Н­НЯ КІЛЬ­КО­СТІ НА­СЕ­ЛЕ­Н­НЯ

Сьо­го­дні де­мо­гра­фи ра­зом з істо­ри­ка­ми ана­лі­зу­ють при­чи­ни, які при­зве­ли до де­мо­гра­фі­чної «ями» в Укра­ї­ні. Пер­ше — со­ці­аль­ні ка­та­стро­фи, в цен­трі яких опи­ни­ла­ся кра­ї­на на по­ча­тку ХХ сто­лі­т­тя. На дум­ку го­ло­ви Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’яті Во­ло­ди­ми­ра В’ятро­ви­ча, ми­ну­ле сто­лі­т­тя ста­ло ча­сом на­ймас­шта­бні­ших в істо­рії люд­ства со­ці­аль­них екс­пе­ри­мен­тів і ка­та­строф, Укра­ї­на від­чу­ла на со­бі вплив двох то­та­лі­тар­них ре­жи­мів: Го­ло­до­мор, Го­ло­кост, де­пор­та­ції, ви­ни­ще­н­ня ці­лих міст та сіл від­бу­ли­ся про­тя­гом ду­же ко­ро­тко­го пе­рі­о­ду — мен­ше, ніж пів­сто­лі­т­тя. І за­раз, ка­жуть де­мо­гра­фи, ми ма­є­мо спра­ву з на­слід­ка­ми цих по­дій та явищ.

«ХХ сто­лі­т­тя, осо­бли­во йо­го пер­ша по­ло­ви­на, за­вда­ло не­по­прав­них втрат ге­но­фон­ду укра­їн­ської на­ції. Якщо оці­ню­ва­ти су­ку­пні втра­ти пер­шої по­ло­ви­ни сто­лі­т­тя і по­рів­ню­ва­ти їх з да­ни­ми, що ми ма­ли за пе­ре­пи­сом на­се­ле­н­ня 1959 ро­ку, то Укра­ї­на втра­ти­ла 32 міль­йо­ни лю­дей. За пе­ре­пи­сом на­се­ле­н­ня 1959 ро­ку в Укра­ї­ні про­жи­ва­ли 42 міль­йо­ни лю­дей, і як­би не бу­ло втрат Пер­шої сві­то­вої вій­ни, всіх втрат між дво­ма вій­на­ми і втрат Дру­гої сві­то­вої, то ни­ні на­се­ле­н­ня кра­ї­ни ста­но­ви­ло б 74 міль­йо­ни, — роз­по­ві­ла ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту де­мо­гра­фії та со­ці­аль­них до­слі­джень ім. М. В. Пту­хи НАН Укра­ї­ни Ел­ла ЛІБАНОВА. — Най­біль­ших втрат за­зна­ло чо­ло­ві­че на­се­ле­н­ня — це пов’яза­но пе­ред­усім з біль­шою їхньою уча­стю у сві­то­вих вій­нах. Чо­ло­ві­ча по­пу­ля­ція ско­ро­ти­ла­ся пра­кти­чно удві­чі. Жін­ки за­зна­ли мен­ших втрат, але я не бе­ру­ся оці­ню­ва­ти, що стра­шні­ше для ге­но­фон­ду на­ції. На моє гли­бо­ке пе­ре­ко­на­н­ня, ко­жна окре­ма смерть не з при­ро­дних при­чин є тра­ге­ді­єю. Ми ма­є­мо це зро­зу­мі­ти і не зма­га­ти­ся, хто на­лі­чить біль­ше втрат. У цьо­му — го­лов­на від­мін­ність пост­ра­дян­ської мен­таль­но­сті від єв­ро­пей­ської. То­му що в Єв­ро­пі ці­ну­ють ко­жне окре­ме жи­т­тя: там ні­ко­ли не вва­жа­ло­ся, що збе­рег­ти тра­ктор ва­жли­ві­ше, ніж збе­рег­ти жи­т­тя тра­кто­ри­ста».

Зв’язок тих по­дій із су­ча­сні­стю де­мо­гра­фи вба­ча­ють у то­му, що у ХХ сто­літ­ті в країнах від­був­ся про­цес де­мо­гра­фі­чно­го пе­ре­хо­ду — ко­ли змі­ню­ю­ться ре­жи­ми на­ро­джу­ва­но­сті і смер­тно­сті на­се­ле­н­ня. У рі­зних країнах він від­бу­ва­є­ться в рі­зний час, але три­ває по­над 100 ро­ків. Укра­ї­на по­тра­пи­ла в цей пе­рі­од де­мо­гра­фі­чно­го пе­ре­хо­ду, ко­ли по­ча­ли­ся всі ка­та­стро­фи.

«Вна­слі­док усіх по­тря­сінь, які спі­тка­ли Укра­ї­ну у ХХ сто­літ­ті, ми не реалізували сво­го потенціалу, — за­зна­чає до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, за­сту­пник ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту де­мо­гра­фії та со­ці­аль­них до­слі­джень Оле­ксандр ГЛАДУН. — Про­сто не від­бу­ло­ся зро­ста­н­ня кіль­ко­сті на­се­ле­н­ня до ті­єї чи­сель­но­сті, яка мо­гла б бу­ти».

НОР­МАЛЬ­НО ОБЧИСЛИТИ ВСІ ДЕМОГРАФІЧНІ ПРО­ЦЕ­СИ ЗА­РАЗ НЕ­МО­ЖЛИ­ВО

Ни­ні в Укра­ї­ні теж є демографічні на­дв­тра­ти — у зв’яз­ку з вій­ною на схо­ді. Де­мо­гра­фи на­ра­зі не бе­ру­ться оці­ню­ва­ти на­слід­ки цьо­го.

«Че­рез п’ять ро­ків пі­сля за­кін­че­н­ня вій­ни ми ска­же­мо, які є демографічні втра­ти і як вій­на впли­ну­ла на де­мо­гра­фі­чну си­ту­а­цію в дер­жа­ві. То­му що ни­ні­шнє ста­но­ви­ще на схо­ді — та­ке, як і під час будь-якої со­ці­аль­ної ка­та­стро­фи, і не­мо­жли­во нор­маль­но обчислити всі демографічні про­це­си. На­ро­джу­ва­ність і смер­тність на не­під­кон­троль­ній те­ри­то­рії від­бу­ва­є­ться без на­шо­го облі­ку. Крім то­го, у нас від­кри­тий кор­дон із Ро­сі­єю, ми ма­є­мо ша­ле­ні мі­гра­цій­ні по­то­ки — мо­жли­во, до міль­йо­на гро­ма­дян ви­їха­ли до РФ. Та­кож ба­га­то лю­дей ви­їжджає за кор­дон як за­ро­бі­тча­ни і за­ли­ша­ю­ться там, — по­яснює Оле­ксандр Гладун. — Для про­ве­де­н­ня від­по­від­но­го об­чи­сле­н­ня нам по­трі­бна ще одна ба­зо­ва то­чка — пе­ре­пис на­се­ле­н­ня. Пер­ший та остан­ній у не­за­ле­жній Укра­ї­ні від­був­ся 2001 ро­ку, а на­сту­пний не від­був­ся за де­сять ро­ків, як ре­ко­мен­до­ва­но ООН, а за­пла­но­ва­ний на 2020 рік. Пе­ре­пис на­се­ле­н­ня дає змо­гу уто­чни­ти всі да­ні за між­пе­ре­пи­сний пе­рі­од. І ко­ли все це бу­де зро­бле­но, мо­жна бу­де оці­ни­ти вплив вій­ни на де­мо­гра­фі­чну си­ту­а­цію».

За сло­ва­ми Оле­ксан­дра Гла­ду­на, у всіх країнах, де від­бу­ва­ю­ться вій­сько­ві дії, смер­тність збіль­шу­є­ться, а на­ро­джу­ва­ність змен­шу­є­ться. Пі­сля за­кін­че­н­ня вій­ни на­стає так зва­ний ком­пен­са­цій­ний пе­рі­од, ко­ли смер­тність зни­жу­є­ться, а на­ро­джу­ва­ність під­ви­щу­є­ться. То­ді за два-три ро­ки всі демографічні про­це­си по­тра­пля­ють у за­галь­ний тренд. І вже то­ді мо­жна бу­де оці­ни­ти ре­аль­ні втра­ти.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.