Чи роз­ка­жуть ме­шкан­цям про істо­рію спо­ру­ди?

У Лу­цьку в ко­ли­шній тюр­мі хо­чуть обла­шту­ва­ти... хо­стел

Den (Ukrainian) - - День України - На­та­лія МАЛІМОН, «День», Луцьк

Та­ку про­по­зи­цію обго­во­ри­ли на за­сі­дан­ні де­пу­тат­ської ко­мі­сії з пи­тань між­на­ро­дно­го спів­ро­бі­тни­цтва, ін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ки, мо­ло­ді, спор­ту та ту­ри­зму у Лу­цькій мі­ській ра­ді. При­мі­ще­н­ня, ко­тре зна­хо­ди­ться у са­мо­му сер­ці за­по­від­ни­ка «Ста­рий Луцьк», ни­ні є вла­сні­стю Во­лин­ської єпар­хії УПЦ КП, ча­сти­ну йо­го за­ймає чо­ло­ві­чий мо­на­стир. При­мі­ще­н­ня ве­ли­ке, зна­чною мі­рою не­до­гля­ну­те, по­тре­бує ре­мон­ту. Це ко­ли­шній па­лац лу­цько­го ста­ро­сти і ли­тов­сько­го кан­цле­ра Аль­бре­хта Ста­ні­сла­ва Ра­дзи­віл­ла, який у 1624 ро­ці пе­ре­дав йо­го ка­то­ли­цько­му ор де ну бри гі док під мо нас тир, це пам’ятка ар­хі­те­кту­ри на­ціо­наль­но­го зна­че­н­ня. Фун­да­то­ра­ми мо­на­сти­ря бу­ли Аль­брехт Ста­ні­слав Ра­дзи­вілл, єпис­коп Ста­ні­слав Лу­бен­ський, чле­ни ро­ду Гу­ле­ви­чів і на­віть Па­па Ур­бан VIII.

Для во­ли­нян спо­ру­да ж най­пер­ше асо­ці­ю­є­ться із тюр­мою. Під в’язни­цю її по­ча­ли пе­ре­о­бла­дну­ва­ти вже у 1890 ро­ці. Тюр­ма тут бу­ла до 60-х ро­ків ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя, опі­сля обла­шту­ва­ли му­зи­чне учи­ли­ще. На те­ри­то­рії Лу­цької тюр­ми ді­я­ли ні­ме­цькі кон­цен­тра­цій­ні та­бо­ри для ра­дян­ських вій­сько­во­по­ло­не­них, тут за­ги­ну­ло по­над 11 ти­сяч лю­дей. Та­кож під час ні­ме­цької оку­па­ції ді­я­ло гет­то, зни­ще­но 15—16 ти­сяч осіб. Са­ме у цих сті­нах від­був­ся ма­со­вий роз­стріл в’язнів (по­над дві ти­ся­чі) ен­ка­ве­ди­ста­ми у черв­ні 1941 ро­ку. Мо­ло­ді­жна ор­га­ні­за­ція «На­ціо­наль­ний альянс» у пам’ять про цю тра­ге­дію про­во­дить те­а­тра­лі­зо­ве дій­ство «Ніч у лу­цькій тюр­мі»: охо­чих по­се­ля­ють на ніч 22 черв­ня в одній з ко­ли­шніх ка­мер, одні ста­ють «в’язня­ми», ін­ші — «ка­ра­те­ля­ми», де­мон­стру­ють і фільм про зло­чи­ни ра­дян­ських сол­да­тів у Лу­цьку. Все для то­го, аби від­чу­ти атмо­сфе­ру то­го ча­су. Та­ке дій­ство та­кож ви­кли­кає ба­га­то не­с­прийня­т­тя, а ідея про хо­стел -тим біль­ше. Хо­стел у ко­ли­шній тюр­мі по­рів­ню­ють з го­те­лем у ба­ра­ках Май­да­не­ка: це був би бі­знес на люд­ській кро­ві.

Ди­ре­ктор істо­ри­ко-куль­тур­но­го за­по­від­ни­ка «Ста­рий Луцьк» Пав­ло Ру­де­цький вва­жає, що спо­ру­да най­пер­ше є ко­ли­шнім мо­на­сти­рем, то­му обла­шту­ва­н­ня тут хо­сте­лу — спра­ва нор­маль­на. Вре­шті впли­ну­ти на си­ту­а­цію він і не мо­же, бо при­мі­ще­н­ня — у при­ва­тній вла­сно­сті Во­лин­ської єпар­хії УПЦ КП, і го­спо­дар обла­штує в ньо­му все, що за­хо­че. Чи роз­ка­жуть ме­шкан­цям хо­сте­ла про тю­рем­ну істо­рію спо­ру­ди, ще пи­та­н­ня.

При­кро, що у сер­ці Ста­ро­го мі­ста істо­ри­чною спо­ру­дою ни­ні роз­по­ря­джа­є­ться не дер­жа­ва, а при­ва­тна стру­кту­ра. Як це ста­ло­ся — ін­ше пи­та­н­ня, і на­вряд чи си­ту­а­цію змі­ниш. А хо­сте­лів Луцьк і справ­ді ду­же по­тре­бує.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.