Чо­му гро­ма­ди не об’єд­ну­ю­ться?

«Лю­ди по­тре­бу­ють чі­тко­го і си­стем­но­го ро­зу­мі­н­ня — в чо­му по­ля­гає ре­фор­ма­тор­ська ідея де­цен­тра­лі­за­ції», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Подробиці -

Дня­ми прем’єр-мі­ністр Во­ло­ди­мир Грой­сман за­явив, що вва­жає основ­ни­ми пе­ре­шко­да­ми в про­ве­ден­ні ре­фор­ми де­цен­тра­лі­за­ці­ї­від­су­тність мі­сце­во­го лі­дер­ства і не­ро­зу­мі­н­ня на рів­ні ра­йо­нів не­об­хі­дно­сті да­но­ї­ре­фор­ми. Мо­жли­во, про­бле­мі ці й існу­ють, але чи вар­то по­кла­да­ти основ­ну від­по­від­аль­ність на мі­сця? Чи все вла­да про­ра­ху­ва­ла і кон­це­пту­аль­но пра­виль­но ви­зна­чи­ла?

На­сам­пе­ред, ме­та де­цен­тра­лі­за­ції— пе­ре­да­ча зна­чних пов­но­ва­жень та бю­дже­тів від дер­жав­них ор­га­нів ор­га­нам мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня. Згі­дно з ін­фор­ма­ці­єю на спе­ці­аль­но­му сай­ті «Де­цен­тра­лі­за­ція вла­ди», на сьо­го­дні­шній день в Укра­ї­ні ство­ре­но 184 об’єд­на­ні те­ри­то­рі­аль­ні гро­ма­ди, а в пер­спе­кти­ві пла­ну­є­ться ство­ри­ти ще 791 ОТГ. Пер­ші ви­бо­ри го­лів та де­пу­та­тів в но­вих об’єд­на­них гро­ма­дах прой­дуть 11 та 18 гру­дня 2016-го.

Про­по­ну­є­ться п’ять не­об­хі­дних кро­ків для про­ве­де­н­ня ре­фор­ми: 1) Ви­зна­чи­ти те­ри­то­рі­аль­ну осно­ву ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня та ви­ко­нав­чо­ї­вла­ди. 2) Ро­зме­жу­ва­ти пов­но­ва­же­н­ня між ор­га­на­ми мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня рі­зних рів­нів. 3) Ро­зме­жу­ва­ти пов­но­ва­же­н­ня між ор­га­на­ми мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня та ви­ко­нав­чо­ї­вла­ди. 4) Ви­зна­чи­ти, скіль­ки ре­сур­сів тре­ба на ко­жно­му рів­ні. 5) Зро­би­ти ор­га­ни мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня підзві­тни­ми пе­ред ви­бор­ця­ми і дер­жа­вою.

Ви­хо­дя­чи з то­го, що старт ре­фор­мі да­ний в кві­тні 2014 р., ко­ли бу­ла прийня­та Кон­це­пція ре­фор­му­ва­н­ня мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня і те­ри­то­рі­аль­но­ї­ор­га­ні­за­ції вла­ди в Укра­ї­ні, то пі­сля двох з по­ло­ви­ною ро­ків мо­жна кон­ста­ту­ва­ти, що ре­фор­ма про­су­ва­є­ться ду­же по­віль­но. І це пер­ший мі­нус. Дру­гий мі­нус — фа­кти­чно всі опи­та­ні на­ми ек­спер­ти схо­дя­ться в то­му, що лю­ди на мі­сцях не до кін­ця ро­зу­мі­ють суть ре­фор­ми, від­по­від­но, не по­спі­ша­ють ро­би­ти пра­кти­чні кро­ки. Тре­тій мі­нус — від­су­тність си­стем­но­го під­хо­ду до змін в мі­сце­во­му са­мов­ря­ду­ван­ні та до адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­но­ї­ре­фор­ми.

Є і свій по­зи­тив — де­цен­тра­лі­за­ція хоч і по­віль­но, але ру­ха­є­ться. Чи в пра­виль­но­му на­прям­ку? Які ще мі­ну­си і плю­си в ре­фор­му­ван­ні мі­сце­вих гро­мад?

КОМЕНТАРI

«Я ПРОГНОЗУЮ ВІДКАТ У СИСТЕМІ МІ­СЦЕ­ВО­ГО СА­МОВ­РЯ­ДУ­ВА­Н­НЯ»

Iри­на ВЕРЕЩУК,

мі­ський го­ло­ва Ра­ви-Ру­ської (2010—2015 рр.), Львів­ська область:

— Не по­бо­ю­ся на­зва­ти це псев­до­ре­фор­мою, яка три­ває вже біль­ше двох ро­ків. Лю­ди, які взя­ли­ся за не­їі які ма­ли б ба­чи­ти її­кін­це­ву ме­ту, не ро­зу­мі­ють, що во­ни хо­чуть отри­ма­ти в ре­зуль­та­ті. Во­ни не ма­ють пра­кти­ки ро­бо­ти в ор­га­нах мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, для них це про­сто по­лі­ти­чна гра. Хо­ча де­цен­тра­лі­за­ція і адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­на ре­фор­ма — є но­ме­ром один в дер­жа­ві. У нас це по­ки ви­гля­дає як щось гі­бри­дне, яке ще біль­ше ка­лі­чить гро­ма­ди.

Я за­раз ду­же при­скі­пли­во слід­кую за ство­ре­н­ням ОТГ у Львів­ській обла­сті. Ко­ли на за­сі­да­н­ня Ра­ди ре­форм при­хо­дять лю­ди і на­во­дять сво­ї­ар­гу­мен­ти що­до по­трі­бно­сті чи не­по­трі­бно­сті ство­ре­н­ня ОТГ, то їм про­сто від­мов­ля­ють. На­віть ко­ли пред­став­ни­кам ці­є­ї­Ра­ди по­ясню­ють економічні нор­ма­ти­ви і об­ґрун­то­ву­ють, що лю­ди ба­чать у со­бі си­ли са­мим існу­ва­ти і роз­ви­ва­ти­ся — без об’єд­на­н­ня, їм все одно ка­жуть «ні», то­му що хтось «на­го­рі» вже роз­пи­сав, до яко­ї­гро­ма­ди ви ма­є­те на­ле­жа­ти. Лю­ди по­тре­бу­ють чі­тко­го ро­зу­мі­н­ня — в чо­му все-та­ки по­ля­гає ре­фор­ма­тор­ська ідея. Во­ни не хо­чуть об’єд­ну­ва­ти­ся, то­му що не по­ба­чи­ли суть ці­є­ї­ре­фор­ми. Те, що від одних за­бра­ли й ін­шим від­да­ли, це не ре­фор­ма, це не поль­ська і не фран­цузь­ка мо­дель.

Я прогнозую відкат у системі мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, то­му що мі­ські та сіль­ські го­ло­ви, з яки­ми я спіл­ку­ю­ся, ду­же не­за­до­во­ле­ні тим, що від­бу­ва­є­ться. За­раз на­віть на­би­ра­ють обер­ти по­лі­ти­чні спе­ку­ля­ції, ко­ли ко­жна пар­тія на­ма­га­є­ться ви­ко­ри­ста­ти ці про­це­си у сво­їх ці­лях. І ні­які баль­це­ро­ви­чі не про­ве­дуть цю ре­фор­му. Її­ма­ють про­во­ди­ти ті, хто ре­аль­но зна­є­ться на си­ту­а­ці­їі ро­зу­міє що ро­би­ти. Ми са­мі ма­є­мо ро­зі­бра­ти­ся — що ми хо­че­мо, і про­во­ди­ти справ­жню ре­фор­му, яка за­кла­де­на в Єв­ро­пей­ській хар­ті­ї­мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня.

Сьо­го­дні роз­ча­ру­ва­н­ня при­хо­дить і в ті ОТГ, які все-та­ки по­ві­ри­ли і пі­шли на об’єд­на­н­ня. Во­ни ма­ють лі­кві­ду­ва­ти шко­ли, ФАПи то­що, які не ви­прав­до­ву­ють се­бе, і ство­рю­ва­ти но­ві. Але ко­штів для цьо­го не­має. Та­ка ситуація не спо­ну­кає ін­ших, хто че­кає і спо­сте­рі­гає — а як ви­йде у тих, хто ви­рі­шив об’єд­на­ти­ся.

Ви­хо­дя­чи з то­го ста­ну, в яко­му пе­ре­бу­ває на­ша кра­ї­на, мо­дель ці­єї ре­фор­ми має бу­ти за­про­по­но­ва­на дер­жа­вою. Те­ри­то­рі­ї­не є на­стіль­ки ор­га­ні­зо­ва­ни­ми і на­стіль­ки осві­че­ни­ми, щоб до­зво­ли­ти со­бі ор­га­ні­зо­ву­ва­ти свою ді­яль­ність. Якщо пов­ні­стю від­пу­сти­ти цен­траль­не ке­ру­ва­н­ня ці­є­ї­ре­фор­ми, я маю на ува­зі го­лов­ним чи­ном схід кра­ї­ни, то по­чне­ться не­ке­ро­ва­ний про­цес роз­па­ду дер­жа­ви. То­му дер­жа­ва ма­ла б взя­ти на се­бе смі­ли­вість і за­про­по­ну­ва­ти лю­дям, якщо ми йде­мо по мо­де­лі до­бро­віль­но­сті, са­мим об’єд­на­ти­ся, по­обі­цяв­ши що че­рез рік усі, хто не об’єд­на­є­ться, бу­дуть об’єд­на­ні при­му­со­во. На мою дум­ку, на опра­цю­ва­н­ня гро­ма­дам по­трі­бно да­ти дві мо­де­лі об’єд­на­н­ня. Пер­ша: мі­ські го­ло­ви, де­пу­тат­ські кор­пу­си не є са­мі со­бі шкі­дни­ка­ми, то­му во­ни швид­ко ви­ро­би­ли б фор­му­лу об’єд­на­н­ня — як їм бу­де ви­гі­дно. Дру­га мо­дель: не тре­ба на­віть да­ва­ти рік на об’єд­на­н­ня, а за­про­по­ну­ва­ти гро­ма­дам у при­му­со­во­му по­ряд­ку як би це ма­ло ви­гля­да­ти. Я ду­маю, вра­хо­ву­ю­чи мен­та­лі­тет укра­їн­ців, во­ни б зде­біль­ше обра­ли пер­шу мо­дель. Але ча­со­ві рам­ки в рік ма­ють бу­ти під­крі­пле­ні за­ко­но­дав­ством, на­при­клад, прийня­т­тям за­ко­нів про від­кли­ка­н­ня де­пу­та­тів мі­сце­вих рад, про мі­сце­вий ре­фе­рен­дум, про те­ри­то­рі­аль­ні гро­ма­ди, бо у нас до­сі не ство­ре­но юри­ди­чних осіб те­ри­то­рі­аль­них гро­мад.

Сьо­го­дні по­ки йде­ться про змі­ну меж адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­них оди­ниць до ра­йо­ну вклю­чно, про змі­ну меж обла­стей мо­ва по­ки не йде. На мою ж дум­ку, ми ма­є­мо ви­хо­ди­ти з еко­но­мі­чно­го по­ка­зни­ка та змі­ню­ва­ти ме­жі ра­йо­нів і на­віть обла­стей, від­по­від­но і їх на­зви. Фор­му­ла мо­же бу­ти та­кою як у Поль­щі, там ра­ні­ше бу­ло 46 воє­водств, а пі­сля ре­фор­ми за­ли­ши­ло­ся 16, тоб­то від­бу­ло­ся укру­пне­н­ня. Обла­сті ма­ють мі­ня­ти­ся в остан­ню чер­гу, спо­ча­тку ма­ють укру­пню­ва­ти­ся ра­йо­ни.

«ЗА­РАЗ ГО­ЛОВ­НЕ — ФОРМУВАТИ СПРОМОЖНУ ГРОМАДУ, А РЕГІОНАЛЬНУ ПОЛІТИКУ ЗАЛИШИТИ В УПРАВЛІННІ УРЯ­ДУ»

Оле­ксандр СОЛОНТАЙ,

екс­перт Iн­сти­ту­ту по­лі­ти­чної осві­ти:

— Ця ре­фор­ма ло­гі­чна і при­ро­дна. За­га­лом 2014-й був не ду­же успі­шний, а от 2015-й при­ніс ба­га­то змін по мі­сце­во­му са­мов­ря­ду­ван­ню. Ви­ни­кло по­ня­т­тя об’єд­на­них гро­мад, бу­ло прийня­то пер­ші за­ко­ни про ре­гіо­наль­ний роз­ви­ток, про ОСББ, за­пра­цю­вав за­кон про спів­пра­цю гро­мад. У 2016-му фі­нан­со­вий зиск вже від­чу­ла і сіль­ська мі­сце­вість, по-ін­шо­му за­пра­цю­вав Фонд дер­жав­но­го роз­ви­тку. Вла­сне, де­цен­тра­лі­за­ція три­ває. Однак, є одне «але». Во­на ду­же по­віль­на. Більш то­го, від­бу­ва­ю­ться і ре­чі про­ти­ле­жні де­цен­тра­лі­за­ції, на­при­клад, та­ри­фна по­лі­ти­ка або те, що сто­су­є­ться пра­вил що­до мі­сце­вих ви­бо­рів. Тут дер­жа­ва ро­бить аб­со­лю­тно про­ти­ле­жні ре­чі, які су­пе­ре­чать кон­це­пці­ї­де­цен­тра­лі­за­ції . Ре­фор­ма та­кож охо­плює не всі сфе­ри, на­при­клад, що сто­су­є­ться по­лі­ції, яка за­ли­ша­є­ться не­під­кон­троль­на гро­ма­ді. Тим не менш, пер­спе­кти­ви то­го, що ре­фор­ма де­цен­тра­лі­за­ці­ї­на­би­ра­ти­ме обер­тів, є.

Про­бле­ма із об’єд­на­н­ням гро­мад пов’яза­на з тим, що це річ до­бро­віль­на, а адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­на ре­фор­ма — річ при­му­со­ва. Оста­н­ня у нас не про­во­ди­ться. Пи­та­н­ня спів­пра­ці гро­мад — це один ме­ха­нізм, об’єд­на­н­ня гро­мад — дру­гий ме­ха­нізм, і змі­на меж адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­них оди­ниць — це тре­тій ме­ха­нізм. Усі ці три ме­ха­ні­зми не пов’яза­ні з по­ня­т­тям адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­но­ї­ре­фор­ми. У нас ре­фор­ма мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня від­бу­ва­є­ться без по­пе­ре­дньо­ї­ре­фор­ми адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­но­го устрою. А пев­ні мо­мен­ти в адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­но­му устро­їздій­сне­ні шля­хом прийня­т­тя за­ко­ну про об’єд­на­н­ня те­ри­то­рі­аль­них гро­мад, про вне­се­н­ня змін до скла­ду адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­них оди­ниць, шля­хом ви­не­се­н­ня міст із ра­йон­но­го зна­че­н­ня у мі­ста обла­сно­го зна­че­н­ня. Всі ці

ре­чі си­ту­а­тив­ні. Не­має си­стем­но­го під­хо­ду. По­ки про­хо­дять ли­ше ті мо­мен­ти, які оче­ви­дні для всіх.

Вра­хо­ву­ю­чи, що сьо­го­дні про­цес вже пі­шов, то по­трі­бно по­гли­блю­ва­ти ре­фор­му там, де во­на роз­ви­ва­є­ться успі­шно. За­раз го­лов­не — про­во­ди­ти ре­фор­му на мі­сцях, тоб­то формувати спроможну громаду, а регіональну політику залишити в управлінні уря­ду.

«НА­РА­ЗІ УСЯ ДЕ­ЦЕН­ТРА­ЛІ­ЗА­ЦІЯ НА ЗАКАРПАТТІ ЗВЕЛАСЯ ДО СТВО­РЕ­Н­НЯ ДВОХ ОБ’ЄД­НА­НИХ ТЕ­РИ­ТО­РІ­АЛЬ­НИХ ГРО­МАД»

Олег ЛУКША,

кон­суль­тант з пра­во­вих пи­тань Ре­гіо­наль­но­го офі­су впро­ва­дже­н­ня де­цен­тра­лі­за­цій­ної ре­фор­ми За­кар­пат­сько­го РВ АМУ:

— На­ра­зі уся де­цен­тра­лі­за­ція на Закарпатті звелася до ство­ре­н­ня двох об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад у Тя­че­ві та Віль­хів­цях, які справ­ді успі­шно від­пра­цю­ва­ли рік, у По­лян­ській при­зна­че­но ви­бо­ри на 18 гру­дня і двом — Ір­шав­ській та Пе­ре­чин­ській — в ОДА не без скан­да­лу, але та­ки під­пи­са­ли по­зи­тив­ні ви­снов­ки. Усе ін­ше за­кля­кло на мі­сці, оскіль­ки чи­нов­ни­ки рі­зно­го рів­ня не за­ці­кав­ле­ні «ді­ли­ти­ся» пов­но­ва­же­н­ня­ми та усім, що з цим позв’яза­но.

Біль­ше то­го — За­кар­пат­ська область єди­на в Укра­ї­ні, де до­сі не­має за­твер­дже­но­го обл­ра­дою Пер­спе­ктив­но­го пла­ну фор­му­ва­н­ня об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад. І це ство­рює не­ма­ло пра­во­вих ко­лі­зій та про­блем, оскіль­ки йо­го на­яв­ність від­обра­жає ба­че­н­ня ре­гіо­наль­ною вла­дою опти­маль­но­го ва­рі­ан­ту май­бу­тньо­го ба­зо­во­го адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­но­го устрою обла­сті, пе­ред­ба­че­не як За­ко­ном «Про до­бро­віль­не об’єд­на­н­ня те­ри­то­рі­аль­них гро­мад» і уря­до­вою Ме­то­ди­кою йо­го ре­а­лі­за­ції, так і за­ко­на­ми, що ре­гла­мен­ту­ють фі­нан­су­ва­н­ня ОТГ уже як суб’єктів пря­мих між­бю­дже­тних від­но­син з дер­жа­вою.

Зві­сно, сам Пер­спе­ктив­ний план не є до­гмою і ре­аль­ні кон­фі­гу­ра­ці­їство­рю­ва­них ОТГ в Укра­ї­ні не так вже й рід­ко від­рі­зня­ю­ться від пла­но­вих в си­лу рі­зних при­чин та ді­ї­прин­ци­пу до­бро­віль­но­сті об’єд­на­н­ня мі­сце­вих рад. Го­лов­не тут, щоб ство­рю­ва­на ОТГ бу­ла справ­ді спро­мо­жною за ком­пле­ксом її зро­слих ре­сур­сних і фі­нан­со­во-бю­дже­тних ха­ра­кте­ри­стик об’єд­на­но­ї­гро­ма­ди, яка по су­ті стає мі­ні-ра­йо­ном.

Пра­ців­ни­ки управ­лі­н­ня ар­хі­те­кту­ри і мі­сто­бу­ду­ва­н­ня ОДА та ек­спер­ти Ре­гіо­наль­но­го офі­су ре­форм і Асо­ці­а­ці­ї­міст Укра­ї­ни у За­кар­пат­ській обла­сті ни­ні роз­ро­би­ли справ­ді об­ґрун­то­ва­ний і зба­лан­со­ва­ний проект Пер­спе­ктив­но­го пла­ну в кіль­ко­сті 53 ОТГ. Є спо­ді­ва­н­ня на те, що пе­ре­да­ний екс­пер­та­ми в ОДА проект на­ре­шті, пі­сля більш як рі­чно­ї­па­у­зи, бу­де вне­се­ний на за­твер­дже­н­ня се­сі­єю обла­сно­ї­ра­ди.

«ДУ­ЖЕ ГОСТРО СТОЇТЬ ПИ­ТА­Н­НЯ ПОШУКУ КВАЛІФІКОВАНИХ КАДРІВ ДЛЯ РО­БО­ТИ В ОТГ»

Окса­на СIЛЮКОВА,

ко­ор­ди­на­тор хер­сон­сько­го Офі­су ре­форм:

— Хер­сон­ська область з ли­пня 2015 ро­ку ма­ла всьо­го одну ОТГ — Ко­чу­бе­їв­ську у Ви­со­ко­піль­сько­му ра­йо­ні. З по­ча­тку 2016 ро­ку про­цес сут­тє­во акти­ві­зу­вав­ся — на сьо­го­дні ви­сно­вок ОДА що­до від­по­від­но­сті об’єд­на­н­ня Кон­сти­ту­ці­ї­та за­ко­нам Укра­ї­ни отри­ма­ли 16 май­бу­тніх об’єд­на­них гро­мад з 6 ра­йо­нів. Про­те ли­ше 12 гро­мад на да­ний час прийня­ли оста­то­чні рі­ше­н­ня що­до об’єд­на­н­ня та по яким на­прав­ле­ні звер­не­н­ня до ЦВК сто­сов­но при­зна­че­н­ня ви­бо­рів. На 11 гру­дня 2016 ро­ку при­зна­че­но ви­бо­ри в 4 гро­ма­дах, а на 18 гру­дня — ще у 7 гро­ма­дах.

Лю­ди на­ре­шті по­ча­ли ві­ри­ти в ре­фор­ми. Пер­ші гро­ма­ди го­то­ві до отри­ма­н­ня но­вих пов­но­ва­жень. Ду­же актив­ни­ми є са­ме при­кор­дон­ні ра­йо­ни (Ча­плин­ський, Ка­лан­ча­цький, Ка­хов­ський), які до­бре ро­зу­мі­ють не­об­хі­дність змі­цне­н­ня сво­їх гро­мад. Се­ред плю­сів ре­фор­ми лю­ди від­зна­ча­ють мо­жли­вість отри­ма­н­ня фі­нан­со­во­ї­са­мо­до­ста­тно­сті, уча­сті у про­е­ктах між­на­ро­дно­ї­те­хні­чно­ї­до­по­мо­ги, які пра­цю­ють са­ме з ОТГ, шанс ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ко­шти на роз­ви­ток сво­є­ї­те­ри­то­рії . Се­ред без­по­се­ре­дніх пе­ре­ваг — ін­вен­та­ри­за­ція зе­мель, об’єктів со­ці­аль­но­ї­сфе­ри, по­да­тко­вих над­хо­джень, опти­мі­за­ція існу­ю­чих по­слуг та отри­ма­н­ня но­вих. Гро­ма­ди вто­ми­ли­ся не­сти тя­гар існу­ю­чо­ї­ме­ре­жі за­кла­дів со­ці­аль­но­ї­сфе­ри, біль­шість чі­тко ро­зу­міє го­стру не­об­хі­дність пе­ре­гля­ду тих за­кла­дів, які пра­цю­ють на те­ри­то­рі­ї­гро­ма­ди та на які ви­тра­ча­ють бю­дже­тні ко­шти.

Скла­дно­щів у ре­фор­му­ван­ні ду­же ба­га­то. Сер­йо­зно впли­ває по­лі­ти­чний аспект. Про­ти­ва­гу сим­па­ти­кам ре­фор­ми ста­нов­лять окре­мі по­лі­ти­чні си­ли, які сьо­го­дні вхо­дять до ке­рів­ни­цтва обла­сті. До­сить ча­сто ре­зуль­та­ти ін­фор­ма­цій­них зу­стрі­чей Офі­су ре­форм, які про­хо­дять в на­се­ле­них пун­ктах обла­сті, зво­дя­ться на­ні­вець де­яки­ми по­лі­ти­чни­ми акти­ві­ста­ми та де­пу­та­та­ми, що про­во­дять сво­ї­за­хо­ди пі­сля ві­зи­тів фа­хів­ців Офі­су. Не від­пра­цьо­ва­ні за­ко­но­дав­чі та підза­кон­ні акти, що сто­су­ю­ться ре­фор­му­ва­н­ня. Це ви­кли­кає сум­ні­ви гро­мад у ста­біль­но­сті ре­фор­ми. Спро­тив спо­сте­рі­га­є­ться з бо­ку го­лів мі­сце­вих рад, які са­бо­ту­ють ре­фор­му, ба­жа­ють за­ли­ши­тись на сво­їх по­са­дах, де­пу­тат­ських кор­пу­сів мі­сце­вих рад — то­му що де­пу­та­ти не за­ці­кав­ле­ні у втра­ті сво­їх пов­но­ва­жень та ра­йон­них рад, які пі­сля ре­фор­ми не бу­дуть існу­ва­ти.

Не се­крет, що ко­ли гро­ма­да має силь­но­го лі­де­ра, то він фор­мує дум­ку гро­ма­ди. То­му актив­но пра­цю­є­мо са­ме з сіль­ськи­ми го­ло­ва­ми та де­пу­та­та­ми. Але в окре­мих на­се­ле­них пун­ктах спра­цьо­вує са­ме дум­ка на­се­ле­н­ня. То­му під­хід до ро­бо­ти в ко­жній гро­ма­ді ін­ди­ві­ду­аль­ний. На те­ри­то­рі­ї­ко­жно­го се­ла є сво­ї­не­фор­маль­ні лі­де­ри. Це мі­сце­ві фер­ме­ри, пред­став­ни­ки бі­знес-еліт, актив­на ін­те­лі­ген­ція. І тут ду­же ува­жно тре­ба пра­цю­ва­ти. То­му що ме­жа між ство­ре­н­ням дій­сно об’єд­на­но­ї­те­ри­то­рі­аль­но­ї­гро­ма­ди та «кня­зів­ства» під кон­кре­тно­го фер­ме­ра — ду­же тон­ка.

Ду­же гостро стоїть пи­та­н­ня пошуку кваліфікованих кадрів для ро­бо­ти в ОТГ. Лю­ди іно­ді про­сто не зна­ють, що ро­би­ти з отри­ма­ни­ми ко­шта­ми. По­тре­бу­ють на­вча­н­ня від без­по­се­ре­дньо про­це­су пла­ну­ва­н­ня жит­тє­ді­яль­но­сті гро­ма­ди до під­го­тов­ки сер­йо­зних ін­фра­стру­ктур­них про­е­ктів, їх ре­а­лі­за­цію, ефе­ктив­но­го та про­зо­ро­го ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів бю­дже­ту, оформ­ле­н­ня від­по­від­но­ї­до­ку­мен­та­ції , про­ве­де­н­ня тен­дер­них про­це­дур та ін.

Це дов­гий та не­лег­кий про­цес, але я впев­не­на, що ми по­до­ла­є­мо всі тру­дно­щі.

«ПІД­ХІД ДО КОЖНОЇ ГРО­МА­ДИ ПО­ВИ­НЕН БУ­ТИ ІН­ДИ­ВІ­ДУ­АЛЬ­НИЙ»

Олег ВАЛОВ,

за­сту­пник го­ло­ви Тер­но­піль­ської обл­держ­адмі­ні­стра­ції:

— Гро­ма­ди го­то­ві об’єд­ну­ва­тись, але во­ни до­сте­мен­но не ро­зу­мі­ють, що це та­ке. Тоб­то сьо­го­дні по­трі­бно де­цен­тра­лі­за­цію роз­гля­да­ти в ра­кур­сі ство­ре­н­ня спро­мо­жних об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад. Ми по­вин­ні зро­зу­мі­ти, що об’єд­на­н­ня по­вин­не ство­ри­ти спря­мо­ва­ну еко­но­мі­чно ефе­ктив­ну мо­дель управ­лі­н­ня, щоб ця кіль­кість на­се­ле­н­ня, яка про­жи­ває у від­по­від­ній те­ри­то­рі­аль­ній гро­ма­ді, від­чу­ла: по-пер­ше — по­кра­ще­н­ня, по-дру­ге — управ­лі­н­ня.

Що та­ке сьо­го­дні об’єд­на­на те­ри­то­рі­аль­на гро­ма­да? Пра­ців­ни­ки мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня при­бли­зно ро­зу­мі­ють, що це по­ви­нен бу­ти те­ри­то­рі­аль­ний ор­ган мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня десь на рів­ні мі­ста обла­сно­го зна­че­н­ня. Тоб­то де бу­дуть від­по­від­ні під­роз­ді­ли, від­ді­ли, від­по­від­ні спе­ці­а­лі­сти, зем­ле­впо­ря­дни­ки, осві­тя­ни і так да­лі. І це все по­вин­но фун­кціо­ну­ва­ти за ко­шти гро­ма­ди. Під­хо­ди до фор­му­ва­н­ня ОТГ теж рі­зні. І сьо­го­дні не мо­жна одно­зна­чно ска­за­ти, що є якась спе­ці­аль­на мо­дель для всіх. Під­хід до ко­жно­їство­ре­но­ї­те­ри­то­рі­аль­но­ї­гро­ма­ди по­ви­нен бу­ти май­же ін­ди­ві­ду­аль­ний. Мо­жли­во, з яки­мось цен­тром ви ба­чи­те в пер­спе­кти­ві роз­ви­ток ці­є­ї­ОТГ, мо­жли­во, по­трі­бно ство­рю­ва­ти якраз і з тих двох на­се­ле­них пун­ктів.

Дер­жа­ва сьо­го­дні дає пре­фе­рен­ції, мо­жли­вість роз­ви­ну­ти ін­фра­стру­кту­ру. Ко­шти пе­ре­да­ю­ться, але їх ще тре­ба пра­виль­но і ро­зум­но ви­ко­ри­ста­ти. То­му сьо­го­дні, в пер­шу чер­гу, не­об­хі­дно, щоб адмі­ні­стра­ції, як обла­сна, так і ра­йон­ні, спіль­но з офі­са­ми ре­форм, зро­зумі­ли са­му про­це­ду­ру і десь до­по­ма­га­ли сіль­ським го­ло­вам, де­пу­та­там ру­ха­ти­ся в пра­виль­но­му на­прям­ку. Аби бу­ло зро­зумі­ло, що во­ни ма­ють ство­рю­ва­ти. Що­би не об’єд­на­ли­ся, на­при­клад, тіль­ки дві по­ту­жних сіль­ських ра­ди, а тре­тю якусь ма­лень­ку за­ли­ши­ли ви­жи­ва­ти. Або ж не об’єд­на­ли­ся де­сять чи п’ятнад­цять сіль­ських рад еко­но­мі­чно не ефе­ктив­них. Бо якщо сіль­ська ра­да не має ні­яких ро­бо­чих місць, то чи є той від­со­ток ПДФО, вста­нов­ле­ний дер­жа­вою, чи йо­го не­ма — одна­ко­во. Це бу­де мі­ні­мум в то­му бю­дже­ті. То­му про­блем ду­же ба­га­то. Іван КАПСАМУН, «День»; Іван АНТИПЕНКО, «День», Хер­сон; Ва­силь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужго­род; Ла­ри­са ОСАДЧУК, Тер­но­піль

ІЛЮСТРАЦІЯ З САЙТА DECENTRALIZATION.GOV.UA

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.