Тра­гі­фарс до­би гло­ба­лі­за­ції

Den (Ukrainian) - - Культура - Юлія ЩУКІНА, Хар­ків — Чер­ні­гів

Уп’ єсі Гай­не­ра Мюл­ле­ра ( ін­тер­пре­та­ція шек­спі­рів­сько­го текс­ту), яку бу­ло на­дру­ко­ва­но ще 1977 р., го­лов­ний ре­жи­сер те­а­тру Ві­та­лій Голь­цов роз­гле­дів акту­аль­ність тво­ру ні­ме­цько­го дра­ма­тур­га. «Гам­лет-ма­ши­на» впер­ше по­став­ле­на в Укра­ї­ні, і це ста­ло мо­жли­вим зав­дя­ки під­трим­ці Goetheinstitut.

З ав­тор­ською му­зи­кою Фе­до­ра Ткач о в ай у сце­но­гра­фії та ко­стю­мах Оле­ни За­гре­бі­но­ї­ви­ста­ва Те­а­тру ля­льок ім. О. Дов­жен­ка ви­гля­дає як стиль­ний єв­ро­пей­ський про­дукт (прем’єра ста­ла най­більш бю­дже­тною в істо­рі­ї­цьо­го ко­ле­кти­ву ви­ста­вою), хо­ча про­бле­ми дан­сько-бри­тан­сько­го ге­роя, пе­ре­о­сми­сле­ні нім­цем, чер­ні­гів­ча­ни акту­а­лі­зу­ва­ли, в то­му чи­слі, крізь кри­чу­щу про­бле­ма­ти­ку пост май­да­нів с ь ко­го син­дро­му Укра­ї­ни. По­лум’я, бряз­кіт па­лиць по щи­тах і скан­ду­ю­ча ма­са ( ві­део­хро­ні­ка Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті) транс­лю­ю­ться про­сто на жи­ве облич­чя ге­роя ви­ста­ви, а в пер­ші ря­ди ле­тять зі сце­ни ши­ни, в яких бу­ло за­ка­ме­но­ва­но іде­о­ло­га Ре­во­лю­ці­ї­Гам­ле­та.

В та­кій кон­тро­вер­сій­ній, со­ці­аль­но-фі­ло­соф­ській ін­тер­пре­та­ції «Гам­ле­та», як у Г. Мюл­ле­ра, суб­стан­ція жі­но­чо­сті апрі­о­рі не є го­лов­ною. Обра­зи пе­ре­люб­ки Гер­тру­ди та кур­ви Офе­лі­їз ве­ли­кою актор­ською смі­ли­ві­стю (з огля­ду на цно­тли­вість чер­ні­гів­сько­го те­а­тру, ще б пак ляль­ко­во­го!) ство­ри­ла Оле­на Де­ни­сен­ко. Ма­ти й ко­ха­на Гам­ле­та — агре­сив­ні, язи­чни­цькі гі­дри. Во­ни — йо­го гло­баль­не роз­ча­ру­ва­н­ня і фі­гу­раль­на отру­та, що ме­то­ди­чно вби­ває ге­роя. Ре­шту ге­ро­їв, зга­ду­ва­них Мюл­ле­ром — По­ло­нія, Го­ра­ціо, Клав­дія, — у спе­кта­клі уосо­блю­ють про­від­ний актор те­а­тру Ігор Ма­джу­га та мо­ло­ді, але над­зви­чай­но охо­чі до то­ру­ва­н­ня су­ча­сно­го аван­гар­дно­го те­а­тру Ан­тон Ше­ре­мок і Ро­ман Ша­ба­ла. По­актор­сько­му во­ни май­же по­збав­ле­ні текс­тів ро­лей, втім, по­став­ле­на Ар­те­мом Вин­тов­кою пла­сти­чна пар­ти­ту­ра ці­є­ї­трій­ці (ціл­ко­ви­то на злам хо­ре­о­гра­фі­чних тра­ди­цій у цьо­му те­а­трі та в чер­ні­гів­сько­му ми­сте­цько­му про­сто­рі вза­га­лі) ви­гля­дає ціл­ком пе­ре­кон­ли­во: три по­ста­ті, ці своє­рі­дні «слу­ги про­сце­ні­у­му», в ані­ма­цій­но­му при­йо­мі (за до­по­мо­гою скуль­птур, ма­сок та ля­льок рі­зних си­стем) від­тво­рю­ють ре­аль­них су­по­ста­тів і фан­том­ні фо­бі­ї­Гам­ле­та — вре­шті­решт сам йо­го обов’язок пе­ред ба­тьком — як про­кльон та при­ре­че­ність. Це са­ме во­ни в куль- мі­на­цій­ній сце­ні «Гам­ле­та­ма­ши­ни» — по­при спо­від­аль­ний крик Гам­ле­та «Я не хо­чу біль­ше в це ба­ви­ти­ся!» — на­силь­ни­цьки вби­ра­ють йо­го зно­ву в одяг і спо­тво­рю­ю­чу ма­ску ге­роя-ма­ши­ни.

За­про­ше­ний до по­ста­нов­ки про­від­ний актор Чер­ні­гів­сько­го мо­ло­ді­жно­го те­а­тру Оле­ксій Биш у го­лов­ній ро­лі по­єд­нує ні­ме­цькі екс­пре­сіо­нізм і те­хні­чність зі слов’ян­ською спо­від­аль­ні­стю й ша­лен­ством. Упро­довж го­дин­но­ї­ви­ста­ви Гам­ле­тБиш стає то со­ці­аль­ним бор­цем, то ро­ман­ти­ком ре­во­лю­ції, то злим бла­знем, а то поп-ідо­лом. Не­змін­ною за­ли­ша­є­ться одна де­таль: принц бо­со­но­гий. На що це на­тяк? На ан­те­є­вий зв’язок із зем­лею ба­тьків­сько­го ко­ро­лів­ства? Чи на­го­ло­ше­но на не­а­ри­сто­кра­ти­чно­му (по-мюл­ле­рів­сько­му бру­таль­но­му) по­хо­джен­ні, ро­до­во­му зв’яз­ку із «ма­сою», що апрі­о­рі пра­гне по­гли­ну­ти ін­ди­ві­ду­аль­ність? По­ста­нов­ни­ки В. Голь­цов та О. За­гре­бі­на не бо­я­ться та­ко­ї­мно­жин­но­сті асо­ці­а­цій, акти­ві­зу­ю­чи со­ці­аль­ний до­свід, зна­н­ня пси­хо­ло­гі­ї­та куль­тур­ні ци­та­ти з го­ри­ща пам’яті гля­да­ча. Тут пра­гнуть ве­сти роз­мо­ву прин­ци­по­во по­зи­цій­ну, але мо­вою ми­сте­цьки скла­дною. «Ве­ли­кий льох» за Т. Шев­чен­ком і «Гам­лет-ма­ши­на» Г. Мюл­ле­ра в по­ста­нов­ці В. Голь­цо­ва вку­пі із здій­сне­ною Оле­ксан­дром Ков­шу­ном «Рі­кою жи­т­тя» за мо­ти­ва­ми ав­то­біо­гра­фі­їО. Дов­жен­ка скла­ли на сьо­го­дні те­ма­ти­чну три­ло­гію. Це про­грам­ний фун­да­мент ве­чір­ньо­го ре­пер­ту­а­ру чер­ні­гів­ських ляль­ка­рів, які сві­до­мо пра­гнуть ви­хо­ди­ти із «ре­зер­ва­ції» те­а­тру для ді­тла­хів у без­ме­жний про­стір ані­ма­цій­них ан­тро­по­соф них асо­ці­а­цій для ін­те­ле­кту­аль­ної пу­блі­ки.

До сво­го 40-го се­зо­ну Чер­ні­гів­ський те­атр ля­льок ім. О. Дов­жен­ка пред­ста­вив гля­да­чам прем’єру —

«Гам­лет-ма­ши­на»

ФОТО АН­ДРІЯ БІЛОНОЖКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.