Iз за­бу­т­тя – з лю­бов’ю

У сто­ли­чній кни­гар­ні «Є» пред­став­ле­но но­вий ро­ман Іре­ни Ко­валь, який ви­да­ло львів­ське «Ви­дав­ни­цтво Анет­ти Антоненко»

Den (Ukrainian) - - Культура - Дми­тро ДРОЗДОВСЬКИЙ

Ав­тор « Не за зем ле них » — аме ри­кан­ська пи­сьмен­ни­ця укра­їн­сько го по ход жен ня Іре на Ко валь. Во­на ві­до­ма на­шим чи­та­чам свої ми дра ма тич ни ми тво ра ми, зок ре ма, « По гансь кі свя ті » та « Ма ри но ва ний ари­сто­крат», за яки­ми бу­ли по­став­ле­ні ви­ста­ви у Мо­ло­до­му те­а­трі Ста­ні­сла­вом Мой­се­є­вим.

Но вий твір Іре ни Ко валь ( пе ре - клад з ан г лійсь кої П. Та ра щук) — ро­ман­ти­чна по­ст­істо­рія бра­та і се­стри, які зу стрі ча ють ся в ра дянсь ко му Ки є - ві, щоб на­ре­шті ви­спо­від­а­ти­ся і роз­грі­ши­ти­ся одне пе­ред одним. Та­ка зу­стріч пе­ред­ба­чає су­то «про­фан­не» роз­грі­ше­н­ня, в яко­му від­бу­ва­є­ться єд­на­н­ня двох мо ло дих енер гій, здат них збе рі га ти чи­сто­ту люд­ських сто­сун­ків і по­ми­слів. Во­дно­час пи­сьмен­ни­ця кон­стру­ює та­ку зу стріч, ко ли ра ціо по во лі по сту па єть - ся емо­цій­ній при­стра­сті двох укра­їн­ців, на­ді­ле­них, без­умов­но, ри­са­ми па­сіо­нар­нос ті, емо цій ної та ін те лек ту аль ної при­стра­сно­сті

Істо­рія зу­стрі­чі Іре­ни та Оре­ста — це по­ст­істо­рія сто­сов­но «істо­рії» Йо­си­па й Ма­рії, їхніх ба­тьків, жертв ко­му­ні­сти­чно­го те­ро­ру, яким до­ве­ло­ся ті­ка­ти з рі­дної Укра­ї­ни до Аме­ри­ки, щоб фі­зи­чно ви­жи­ти в умо­вах ім­пе­рії зла. Мі­сце зу­стрі­чі ці­єї хи­мер­ної па­ри від­бу­ва­є­ться в пост ко­ло­ні­аль­но­му ча­сі, по­рів­ня­но з ча­сом «чер­во­ної чу­ми» 1940-х. Хо­ча ра­дян­ський Ки­їв — це осо­бли­вий пос­тко­ло­ні­аль­ний на­ра­тив, кон­стру­ю­ю­чи який пи­сьмен­ни­ця вда­є­ться до чи­слен­них «ан­ти­ко­ло­ні­аль­них» сю­же­тів і учин­ків. При­ро­дно, що обо­жне­н­ня убив­ці, чер­во­но­го ти­ра­на Лє­ні­на, який спо­чи­ває в мав­зо­леї по­ді­бно до свя­то­го, чиї мо­щі ні­ко­ли не гни­ють, ви­кли­кає опір в аме­ри­кан­ських укра­їн­ців, ді­я­спо­рян, які при­їха­ли на екс­кур­сію до СРСР.

Цно­тли­во-еро­ти­чна зу­стріч Оре­ста й Іре ни у Ки є ві від бу ва єть ся під пиль­ним оком спів­ро­бі­тни­ків КДБ То­мен­ка і Тка­чен­ка, які за­пи­су­ють ко­жне мов­ле­не сло­во. Шпи­ки — осно­ва но­вої сис те ми, но вої « цер к ви » , в якій ближ - ній бли­жньо­му во­рог, де ко­жний мо­же « с ту кну ти » од не на од но го. Ра дянсь - кий Ки їв — світ шпи гу нів і бре ху нів, які за­га­лом по­ста­ють жер­тва­ми іде­о­ло­гіч них ма ні пу ля цій вож дів- псев до про - ро ків. Ми смі є мо ся з тих бра вад них і не до лу гих про мов ек скур со во дів, які при­хо­ву­ють фа­кти, під­та­со­ву­ють по­дії, оми на ють не при єм ні ку ти іс то рії, але які за га лом, не мов би зом бі, про мов ля - ють за вче ні ман т ри...

За прин ци пом дзер кал у ро ма ні І. Ко­валь на­яв­ні уль­тра­пра­ві та уль­тра­лі­ві, як у «Ми­ні Ма­зай­лі» Ми­ко­ли Ку - лі ша. На яв ність тьо ті Мо ті « гар мо ній - но » по єд на на з по стат тю дядь ка Та - ра­са. У « Не за зем ле них » ма є мо па ні Ка­пус тинсь ку та за пек лу ко му ніс т ку па ні ек скур со вод ку, лад ну будь- що за хи - ща ти свою ідео ло гію від « яст ру бів За хо ду » . Тіль­ки-от у М. Ку­лі­ша жо­дно­му з пер­со­на­жів не бу ло на да но пе ре ва - ги, бо ко­жен — жер­тва ідео ло гії, який мис - лить уто піч ни ми ка те - го­рі­я­ми. Ра­дян­ські екс­кур со во ди — та кож жер т ви, ра би, які за ро­ки ра­дян­ської істо­рії ста­ли ма­ріо­не­тка­ми.

Іре на Ко валь пи ше ро ман про своє - рі­дне про­дов­же­н­ня ідеї без ґ рун тян ст ва, на яв - ної в чис лен них стат - тях і ху дож ніх тво рах ук ра їнсь ких пись мен - ни ків 1920— 1940- х по­чи­на­ю­чи від Ми­ко­ли Хви льо во го і до Юрія Ко са ча чи Іго ря Кос - те­цько­го. Де ґрунт Іре­ни й Оста па? В ра - дянсь кій Укра ї ні, в якій хо­ча й не­має уже трій ок НКВД, але так ба га то фаль шу вань і брех ні? В Аме ри - ці, яка при­хи­сти­ла стіль­кох укра­їн­ців, але де їм усе одно то­скно від роз­ри­ву з рід ною зем лею? Мож ли во, те пер, по - вер­нув­шись в Укра­ї­ну і з’єд­нав­шись із бра­том, са­ме час чи­ни­ти опір ре­аль­но­сті, в якій ко­му­нізм має по­мер­ти?

Твір І. Ко валь по ба чив світ у час де ко му ні за ції в Укра ї ні. Ідеї, які в ро­ма ні при па да ють на 1950- ті ро ки і пов’ яза ні з ви крит тям зло чин ної сут - нос ті ко му ніз му, сьо год ні на реш ті вті - ле но в Укра ї ні. « Не за зем ле ні » — це не ли ше ті, які не в зем лі, а й ті, в яких струм ви хо дить на по вер х ню, які, не­мов ро зі рва ні дро ти, здат ні бу ти по - туж ною си лою пе ре тво рен ня дій с нос ті та усу нен ня пе ре шкод. Ро ман Іре ни Ко­валь за ли шає пі сля про чи тан ня від - чут тя лег кос ті й на пов не нос ті, а не спус то ше нос ті від мар но го зма ган ня лю ди ни з ідео ло гі­єю. Мож ли во, « Не за - зем ле ні » ці ка вий ще й то му, що в ньо - му предс тав­ле но ук ра їнсь кий світ ді ас - по ри США і світ ра дянсь ко го шти бу, по ка за но людсь ке мис лен ня з усі ма штам па ми, сте рео ти па ми, за бо бо на ми й упе­ре­дже­н­ня­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.