Олімп на­два­жли­вих знань

На­ціо­наль­но­му­ме­ди­чно­муу ні­вер­си­те­ту іме­ні О. О. Бо­го­моль­ця — 175 ро­ків

Den (Ukrainian) - - Суспільство -

Пер­ші вда­лі опе­ра­ції з при­во­ду ка­та­ра­кти... Пер­ша до­ка­зо­ва па­лі­тра роз­бу­до­ви моз­ку... Пер­ша в Укра­ї­ні опе­ра­ція з при­во­ду ва­ди сер­ця... Це ли­ше окре­мі на­у­ко­ві прі­о­ри­те­тні си­гна­ли на шля­ху ме­ди­чно­го уні­вер­си­те­ту в Ки­є­ві. Про що ж во­ни? Пер­шу ле­кцію з пи­тань ен­ци­кло­пе­дії ме­ди­ци­ни двад­ця­ти ше­сти сту­ден­там но­во­ство­ре­но­го ме­ди­чно­го фа­куль­те­ту в скла­ді уні­вер­си­те­ту Св. Во­ло­ди­ми­ра, у при­ва­тно­му бу­дин­ку по Лю­те­ран­ській, про­чи­тав пер­ший де­кан фа­куль­те­ту Во­ло­ди­мир Ка­ра­ва­єв. Ви­да­тний­хі­рург, він по­ряд з ін­ши­ми ря­тів­ни­ми втру­ча­н­ня­ми, роз­по­чав про­ти­бор­ство з най­ча­сті­шим чин­ни­ком слі­по­ти — ка­та­ра­ктою. По­пу­ляр­ність йо­го на цьо­му ло­ні до­по­мо­ги на­бу­ла та­ко­го роз­го­ло­су, що ви­ни­кло при­слів’я: «До Ки­є­ва Бо­гу по­мо­ли­ти­ся, Ка­ра­ваю вкло­ни­ти­ся».

■ Що­до ося­гне­н­ня ро­лі еле­мен­тів та ша­рів моз­ку, ви­да­тний­мор­фо­лог Во­ло­ди­мир Бец ви­ді­лив тут ве­ли­кі пі­ра­мі­дні клі­ти­ни, фа­кти­чно ге­не­ра­то­ри дум­ки. Клі­ти­ни Бе­ця ста­ли одним із під­ґрунть для ста­нов­ле­н­ня нев­ро­ло­гії та ней­ро­хі­рур­гії. Й, вре­шті, та­кож у Ки­є­ві, в клі­ні­ці ме­ди­чно­го ін­сти­ту­ту по Рей­тар­ській, Ми­ко­ла Амо­сов ви­ко­нав, у 1950-ті ро­ки вже ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя ко­мі­су­ро­то­мію, роз­ши­ре­н­ня кла­пан­но­го отво­ру в сер­ці, де­фор­мо­ва­но­го рев­ма­ти­змом. Са­ме в мо­мен­ти ви­ко­на­н­ня опе­ра­ції, він ді­йшов до ви­снов­ку, що кар­діо­хі­рур­гію істо­тно пе­ре­вті­лить ли­ше за­сто­су­ва­н­ня апа­ра­ту шту­чно­го кро­во­обі­гу.

■ Ці згад­ки не­на­че ви­сві­тлю­ють ве­ле­тен­ськи­йшлях ме­ди­чно­го уні­вер­си­те­ту. Під час Пер­шої сві­то­вої вій­ни, сто­річ­чя то­му, зна­ні хі­рур­ги фа­куль­те­ту Ми­ко­ла Вол­ко­вич та Оле­ксійКри­мов пе­ре­бу­ва­ли на Пів­ден­но-За­хі­дно­му фрон­ті як кон­суль­тан­ти то­ва­ри­ства Чер­во­но­го Хре­ста, не­втом­но, в дні від­ря­джень, опе­ру­ю­чи по­ра­не­них. Зна­мен­но, що у цю ж по­ру про­йшов вій­сько­вий ви­шкіл не­що­дав­ній ви­хо­ва­нець фа­куль­те­ту, лі­кар з від­зна­кою Ми­хай­ло Бул­га­ков та со­тні йо­го по­бра­ти­мів.

■ Йшли бу­ре­вії ча­су, й1921 ро­ку, на ра­ме­нах зга­да­но­го фа­куль­те­ту, жі­но­чою ме­ди­чно­го ін­сти­ту­ту на ме­ди­чних ка­федр Укра­їн­сько­го На­ро­дно­го уні­вер­си­те­ту бу­ло ство­ре­но Ки­їв­ський­ме­ди­чнийін­сти­тут. Пер­шим ди­ре­кто­ром бу­ло при­зна­че­но та­ла­но­ви­то­го хі­рур­га Єв­ге­на Чер­ня­хів­сько­го. Та не­за­ба­ром йо­го усу­ну­ли з по­са­ди, він був по­за­пар­тій­ним. А вже на­при­кін­ці двад­ця­тих ін­сти­тут за­знав ни­щів­но­го ка­дро­во­го уда­ру: на фаль­си­фі­ко­ва­но­му ко­му­ні­сти­чною вер­хів­кою «про­це­сі СВУ», пер­ші­ймас­шта­бній­су­до­вій про­во­ка­ції про­ти укра­їн­ської ін­те­лі­ген­ції, бу­ли за­су­дже­ні ви­да­тні фа­хів­ці гі­сто­лог сві­то­во­го кла­су Оле­ксандр Чер­ня­хів­ський, за­снов­ник на­пря­му гі­гі­є­ни пра­ці Во­ло­ди­мир Пі­дга­є­цький, ін­ші пер­спе­ктив­ні на­у­ков­ці.

■ Грим­ну­ла но­ва вій­на. Про­фе­сор Іван Іщен­ко, слав­на не­зга­сна по­стать в істо­рії ме­ди­чно­го ін­сти­ту­ту та уні­вер­си­те­ту, від­ра­зу став вран­ці 22 черв­ня до опе­ра­цій­но­го сто­лу, бо в Ки­є­ві з’яви­ли­ся пер­ші по­ра­не­ні вна­слі- док бом­бар­ду­ва­н­ня мі­ста ні­ме­цьки­ми лі­та­ка­ми. В ті ж дні він був при­зна­че­ний­го­лов­ним хі­рур­гом Пів­ден­но-За­хі­дно­го фрон­ту. Вій­сько­вий шпи­таль, де він ра­ні­ше пра­цю­вав, пе­ре­тво­рив­ся на про­від­нийе­ше­лон до­по­мо­ги по­стра­жда­лим бій­цям. А сам ін­сти­тут, що го­ту­вав­ся до від­зна­че­н­ня сво­го сто­річ­чя, опи­нив­ся на Ура­лі, в ева­ку­а­ції. Цей ле­ген­дар­ний­ви­хід ор­га­ні­зу­вав йо­го про­від­ник Лев­ко Ме­двідь, в на­сту­пно­му пер­ший мі­ністр охо­ро­ни здо­ров’я УРСР. Ін­сти­тут, тим­ча­со­во в Че­ля­бін­ську, на­по­ле­гли­во го­ту­вав лі­ка­рів для фрон­ту, йсе­ред цих зви­тяж­ців був, при­мі­ром, Ан­дрійРо­мо­да­нов, ім’я яко­го но­сить ни­ні ін­сти­тут ней­ро­хі­рур­гії, ін­ші бран­ці обов’яз­ку.

■ На­при­кін­ці 1943 ро­ку в ме­дін­сти­тут по­вер­нув­ся, пер­шим се­ред ви­шів, до Ки­є­ва. По­ка­зо­во, що 1944 ро­ку в опер­но­му те­а­трі бу­ло, із за­пі­зне­н­ням на три ро­ки, уро­чи­сто від­зна­че­но йо­го сто­річ­чя. 1946 ро­ку КМІ отри­мав ім’я Олександра Оле­ксан­дро­ви­ча Бо­го­моль­ця, який­чи­ма­ло ро­ків на­у­ко­во опі­ку­вав- ся йо­го шко­ла­ми, й, зокре­ма, ті­сно спів­ро­бі­тни­чав з Іва­ном Ми­ко­ла­йо­ви­чем Іщен­ком.

■ Й ось про­май­ну­ли ін­ші три­ва­лі стро­ки. На­ціо­наль­ний­ме­ди­чнийу­ні­вер­си­тет, який­ни­ні очо­лює член-ко­ре­спон­дент НАМН Укра­ї­ни Ка­те­ри­на Амо­со­ва, по­стає справ­жньою ца­ри­ною ме­ди­чної на­у­ки та осві­ти. Тут 10 фа­куль­те­тів, 87 ка­федр, Укра­їн­ський­тре­нін­го­вий­центр сі­мей­ної ме­ди­ци­ни. Нав­ча­ю­ться по­над 14 ти­сяч сту­ден­тів, аспі­ран­тів, ма­гі­стрів, ін­тер­нів. Се­ред кор­пу­су ви­кла­да­чів 228 до­кто­рів на­ук, 163 про­фе­со­ри.

■ Ко­лись, на по­ча­тко­вих ста­ді­ях Ки­їв­сько­го фор­по­сту ме­ди­чної осві­ти, що став сьо­го­дні Олім­пом на­два­жли­вих знань, був збу­до­ва­нийАна­то­мі­чний­те­атр, най­кра­щий­на ХІХ сто­річ­чя в Єв­ро­пі. Вже в на­шу епо­ху як ді­ти­ще ме­ди­чно­го ін­сти­ту­ту в цих сті­нах бу­ло на­ла­што­ва­но На­ціо­наль­ний­му­зей­ме­ди­ци­ни. Му­зейу ста­ро­вин­но­му бу­дин­ку по вул. Бо­г­да­на Хмель­ни­цько­го — одна з ві­зи­ті­вок уні­вер­си­те­ту. Тут, зокре­ма, при­вер­тає осо­бли­ву ува­гу ін­тер’єр, де ве­ли­кий­хі­рург Ми­ко­ла Пи­ро­гов ува­жно спо­сте­рі­гає, як опе­рує йо­го спо­дви­жник Во­ло­ди­мир Ка­ра­ва­єв. Са­ме про­фе­со­ра Пи­ро­го­ва, що спо­чив бі­ля Він­ни­ці, ма­є­мо під­ста­ви на­зва­ти ба­тьком уні­вер­си­те­ту. Всі осві­тян­ські ка­дро­ві кро­ки що­до роз­бу­до­ви ме­ди­чно­го фа­куль­те­ту в Ки­є­ві ви­рі­шу­ва­ли­ся в ко­мі­сії, ку­ди він вхо­див, — зга­ду­вав Ми­ко­ла Іва­но­вич. Зокре­ма, де­сять ка­федр на­ла­што­ва­них в йо­го скла­ді, від­по­від­а­ли єв­ро­пей­ським ви­мі­рам. Тож Бо­го­моль­ців­ськийу­ні­вер­си­тет є йПи­ро­гов­ським.

■ Зна­мен­но, що юві­лей­ний уні­вер­си­тет­ськийакт 2016 ро­ку зно­ву від­бу­де­ться під скле­пі­н­ням те­а­тру опе­ри йба­ле­ту іме­ні Т. Шев­чен­ка. В сьо­го­дні­шню сту­дент­ську й ви­кла­да­цьку ге­не­ра­цію, а в НМУ на­вча­є­ться мо­лодь з 64 кра­їн сві­ту, пиль­но йдо­бро­зи­чли­во вдив­ля­ти­му­ться на­ші по­пе­ре­дни­ки.

Юрій ВІЛЕНСЬКИЙ

ФОТО З САЙТА WIKIMEDIA.ORG

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.