Взя­ти змі­ни клі­ма­ту «за ро­ги»

Оде­щи­ні у цьо­му до­по­мо­жуть кар­пат­ські во­дя­ні буй­во­ли

Den (Ukrainian) - - Суспільство - На­та­лія БЕЗВОЗЮК, фото ав­то­ра

Пред­став­ни­ки зни­ка­ю­чо­го ви­ду тва­рин отри­ма­ли но­вий дім у се­лі Ор­лів­ка Ре­ній­сько­го ра­йо­ну, в ре­гіо­ні дель­ти Ду­наю. Ек­спе­ри­мен­таль­не ста­до, яке при­ве­зли до Оде­ської обла­сті на по­стій­не про­жи­ва­н­ня, на­лі­чує 14 го­лів — п’ять сам­ців і май­же вдві­чі біль­ше са­мок, з яких ві­сім ва­гі­тні. Ці мо­гу­тні тва­ри­ни вва­жа­ю­ться при­ро­дни­ми ме­лі­о­ра­то­ра­ми, оскіль­ки під­три­му­ють у до­бро­му ста­ні рі­чко­ві про­то­ки. Крім цьо­го, за від­су­тно­сті пи­тної во­ди буй­віл ви­ко­пує не­ве­ли­чкі озер­ця, зав­дя­ки яким ство­рю­є­ться біо­ро­зма­ї­т­тя, бо мі­сци­на стає при­ва­бли­вою для пла­зу­нів, без­хре­бе­тних і ди­ких пта­хів.

«МІ­СЦЕ ПРО­ЖИ­ВА­Н­НЯ БЕЗ ТВА­РИН — ЦЕ ПУСТА СЦЕНА»

За­ве­зе­н­ня буй­во­лів на цю те­ри­то­рію — ли­ше ча­сти­на про­е­кту з при­сто­су­ва­н­ня до змін клі­ма­ту. Річ у тім, що Ор­лів­ка по­тер­пає від клі­ма­ти­чних про­блем: зе­мель­ні ді­лян­ки де­гра­ду­ють від за­со­ле­н­ня, бра­кує во­дних ре­сур­сів, за­не­па­да­ють па­со­ви­ща. Че­рез та­кий стан справ гро­ма­да се­ла взя­ла участь у про­гра­мі ада­пта­ції до змін клі­ма­ту, що про­во­ди­ться гро­мад­ською ор­га­ні­за­ці­єю « Центр ре­гіо­наль­них до­слі­джень» і фі­нан­су­є­ться Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом. Про­ект пе­ред­ба­чає ство­ре­н­ня еко­ло­гі­чно­го пар­ку в за­пла­ві озе­ра Кар­тал, де бу­де роз­ви­ну­то ту­ризм, ри­баль­ство, ро­бо­ту енер­ге­ти­чних план­та­цій то­що.

«Чо­му буй­во­ли? Ми ви­рі­ши­ли зро­би­ти щось ва­жли­ве для роз­ви­тку ту­ри­сти­чно­го по­тен­ці­а­лу се­ла. В Єв­ро­пі роз­ви­ва­є­ться но­вий фі­ло­соф­ський по­гляд на еко­си­сте­ми, які охо­ро­ня­ю­ться. Ме­ні по­до­ба­є­ться ви­слів, що тва­ри­ни без мі­сця про­жи­ва­н­ня — в’язні, а мі­сце про­жи­ва­н­ня без тва­рин — це пуста сцена, яка че­кає на акто­рів. Во­дя- ні буй­во­ли по­кра­щу­ють стан еко­си­сте­ми, бо є при­ро­дни­ми ме­лі­о­ра­то­ра­ми. Сво­єю ді­яль­ні­стю во­ни під­три­му­ють про­то­ки та мо­за­ї­чність ланд­ша­фту», — роз­по­від­ає Олег ДЬЯКОВ, ко­ор­ди­на­тор про­е­кту від «Цен­тру ре­гіо­наль­них до­слі­джень» .

Окрім су­то еко­ло­гі­чних фун­кцій, у буй­во­лів є ще одна роль — зви­чай­них свій­ських тва­рин. За день один буй­віл дає до во­сьми лі­трів мо­ло­ка, з яко­го ви­го­тов­ля­є­ться ві­до­мий сир мо­ца­рел­ла. По­ки що в Оде­сі го­ту­ва­ти йо­го не на­ма­га­ли­ся, але за­кар­пат­ський до­свід є. Са­ме із За­кар­па­т­тя тва­рин при­віз ні­ме­цький лі­сник-еко­лог Мі­шель Яко­бі, який вже ві­сім ро­ків про­жи­ває в Укра­ї­ні та пре­чу­до­во роз­мов­ляє кар­пат­ською го­вір­кою. Мі­ше­лю вда­є­ться зна­хо­ди­ти спіль­ну мо­ву з тва­ри­на­ми — під йо­го ру­ка­ми во­ни по­во­дя­ться як до­ма­шні улю­блен­ці, роз­сла­бле­ні ля­га­ють на зем­лю. Крім то­го, буй­во­ли до­зво­ля­ють сі­да­ти на се­бе та ка­та­ти­ся вер­хи.

«Во­ни ста­нуть но­вим ту­ри­сти­чним атра­кціо­ном для цьо­го ра­йо­ну. Аще кар­пат­ський буй­віл — це до­бре м’ясо, мо­ло­ко та дов­га шерсть. Що важливо, во­ни ада­пто­ва­ні до хо­ло­дної по­го­ди, бо є най­пів­ні­чні­шою по­пу­ля­ці­єю буй­во­лів у сві­ті», — до­дає Мі­шель. У лі­сни­ка на За­кар­пат­ті за­ли­ши­ло­ся ще 23 буй­во­ли. Він ка­же, що ра­ні­ше по­пу­ля­ція на­лі­чу­ва­ла де­кіль­ка ти­сяч го­лів, але лю­ди май­же ви­ни­щи­ли їх. Остан­ніх буй­во­лів, за сло­ва­ми Мі­ше­ля, він ку­пив на м’ясо­ком­бі­на­ті.

БУЙ­ВО­ЛИ СТВОРЯТЬ РО­БО­ЧІ МІ­СЦЯ

Ча­сти­ну тва­рин Ор­лів­ці пе­ре­дав гол­ланд­ський фонд True Nature Foundation. «Ме­та ор­га­ні­за­ції — охо­ро­на при­ро­ди та під­трим­ка гро­мад, які на­пря­му за­ле­жать від при­ро­ди. Ба­га­то на­ших про­е­ктів сто­су­ю­ться від­нов­ле­н­ня по­пу­ля­цій тва­рин, зокре­ма буй­во­лів і зу­брів у Єв­ро­пі. Фонд під­три­мав про­ект і в Укра­ї­ні, пе­ре­дав­ши ві­сім тва­рин для ці­єї іні­ці­а­ти­ви.

«ДО­СВІД, ВА­ЖЛИ­ВИЙ НА НА­ЦІО­НАЛЬ­НО­МУ РІВ­НІ»

У рам­ках про­е­кту з ада­пта­ції до клі­ма­ти­чних змін се­ло та­кож змен­шить ви­ко­ри­ста­н­ня га­зу як дже­ре­ла енер­гії та пе­ре­йде на мі­сце­ві від­нов­лю­ва­ні дже­ре­ла — вер­бу та оче­рет. Ви­ко­ри­ста­н­ня ре­сур­су мі­сце­вої біо­ма­си до­зво­лить за­оща­ди­ти гро­ші на опа­лен­ні. В Ор­лів­сько­му бу­дин­ку куль­ту­ри вже вста­нов­лю­ють твер­до­па­лив­ний ко­тел, що пра­цю­ва­ти­ме на цих при­ро­дних ре­сур­сах. Крім то­го, тут роз­та­шу­ють ін­фор­ма­цій­ний центр з ада­пта­ції до клі­ма­ти­чних змін.

«Змі­ни клі­ма­ту ближ­чі, ніж нам зда­є­ться. Ба­га­то на­се­ле­них пун­ктів Укра­ї­ни вже від­чу­ва­ють їхні на­слід­ки. Лю­ди ста­ли по­мі­ча­ти змен­ше­н­ня вро­жаю, від­су­тність опа­дів упро­довж кіль­кох мі­ся­ців, а по­тім ви­пад кіль­ка­мі­ся­чної нор­ми. Гло­баль­ні ре­чі змі­ню­ю­ться. Актив­ність мі­сце­вих гро­мад по­чи­нає на­би­ра­ти си­ли, — за­зна­чає ко­ор­ди­на­тор про­е­кту з ада­пта­ції до змін клі­ма­ту На­ціо­наль­но­го еко­ло­гі­чно­го цен­тру Укра­ї­ни На­дія АРТЕМ’ЄВА. — Не­га­тив­ні на­слід­ки не­о­дна­ко­ві для рі­зних ре­гіо­нів — це й силь­ні під­то­пле­н­ня, й не­ста­ча пи­тної во­ди, й лі­со­ві по­же­жі то­що. Се­ло Ор­лів­ка теж вра­зли­ве до змі­ни клі­ма­ту. Не так да­ле­ко мо­ре, тож під­ви­ще­н­ня рів­ня сві­то­во­го оке­а­ну від­обра­зи­ться на мі­сце­во­сті».

На­дія Артем’єва вва­жає, що до­свід се­ла Ор­лів­ка в при­сто­су­ван­ні до но­вих клі­ма­ти­чних умов по­ши­ри­ться на ін­ші на­се­ле­ні пун­кти. «Ми­ну­ло­го ро­ку ми ого­ло­си­ли кон­курс з від­бо­ру пі­ло­тних про­е­ктів з ада­пта­ції до змін клі­ма­ту, й, крім ор­лів­ської, ще три гро­ма­ди по­ча­ли про­гра­му з ада­пта­ції в Укра­ї­ні, — ді­ли­ться екс­перт. — Я вва­жаю, що уні­каль­ний до­свід Ор­лів­ки ва­жли­вий на на­ціо­наль­но­му рів­ні, бо це — при­клад, який мо­жна на­слі­ду­ва­ти».

Про­ект «Ком­пле­ксне ви­ко­ри­ста­н­ня ре­сур­сів за­плав як при­клад но­во­го ефе­ктив­но­го го­спо­да­рю­ва­н­ня в умо­вах клі­ма­ти­чних змін» ре­а­лі­зу­є­ться в рам­ках про­е­кту Climate Forum East II (CFE II) за під­трим­ки На­ціо­наль­но­го еко­ло­гі­чно­го цен­тру Укра­ї­ни. Він впро­ва­джу­є­ться за фі­нан­су­ва­н­ня ЄС, Ав­стрій­ської аген­ції з роз­ви­тку та Ав­стрій­сько­го Чер­во­но­го Хре­ста. Про­ект СFE II має на ме­ті під­ви­щи­ти зда­тність гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій ефе­ктив­но на­ла­го­джу­ва­ти діа­лог з вла­дою в пи­та­н­нях ада­пта­ції до змін клі­ма­ту. Крім Укра­ї­ни, про­ект ре­а­лі­зу­є­ться ще в чо­ти­рьох кра­ї­нах — Мол­до­ві, Гру­зії, Вір­ме­нії та Бі­ло­ру­сі.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.