Як «впі­йма­ти»... укра­їн­ське ра­діо?

«День» спро­бу­вав ро­зі­бра­ти­ся у про­бле­мі від­су­тно­сті мов­ле­н­ня на лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня й оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях Дон­ба­су

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ана­ста­сія РУДЕНКО, «День»

Дня­ми у со­ці­аль­ній ме­ре­жі Facebook на­був по­ши­ре­н­ня пост опе­ра­то­ра кі­но і те­ле­ба­че­н­ня, а ни­ні — во­лон­те­ра, Сер­гія Та­хма­зо­ва про фа­кти­чну не­мо­жли­вість спі­йма­ти ра­діо­хви­лі укра­їн­ських стан­цій на пе­ре­до­вій і при­ле­глих те­ри­то­рі­ях. «Якщо їха­ти від Ма­рі­у­по­ля, уздовж лі­нії фрон­ту, до По­па­сної, мо­жна ба­га­то чо­го по­чу­ти. Крім зви­чай­них ву­ху «при­льо­тів» і «від­льо­тів», хо­че­ться яко­гось рі­зно­ма­ні­т­тя. За­хо­ті­ло­ся по­слу­ха­ти ра­діо. Чо­го я тіль­ки не по­чув: «Ра­дио ДНР», «Но­во­рос­сия», «Ре­спу­бли­ка», «Ка­за­чье», і ще якісь ка­цап­ські ра­діо­по­миї. По­слу­хав­ши цю рі­зно­ма­ні­тну ма­я­чню, на­смі­яв­шись, за­хо­ті­ло­ся по­слу­ха­ти на­ші стан­ції. Але... Не те, що їх не­має. Їх про­сто ма­ло. Не зов­сім ро­зу­мію, «Рус­ское ра­дио Укра­ї­на» — це чиє? Мі­сця­ми, з бо­єм, про­ри­ва­є­ться «Ар­мія FM». Але мі­сця­ми. Для них не­має ча­стот», — опи­сав тра­гі­ко­мі­чну си­ту­а­цію во­лон­тер. І за­ува­жив: «Я на­віть ні­чо­го не ска­жу на адре­су «Мін­сте­ця», це все одно, що впря­га­ти до­хло­го ко­ня у віз. Але На­ціо­наль­на ра­да Укра­ї­ни з пи­тань те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо­мов­ле­н­ня яв­но по­тре­бує ви­їзно­го за­сі­да­н­ня. Уздовж лі­нії фрон­ту. У тем­ний час до­би. Від Ма­рі­у­по­ля — до По­па­сної...»

Ві­до­мий істо­ри­чний факт, що під час Пер­шої сві­то­вої вій­ни нім­ці ор­га­ні­зо­ву­ва­ли мо­біль­ні ра­діо­стан­ції з за­па­сним ге­не­ра­то­ром, який пра­цю­вав від... ве­ло­си­пе­да! З та­ким «те­хні­чним за­без­пе­че­н­ням» ве­ло­ся мов­ле­н­ня на оку­по­ва­ні те­ри­то­рії. Ау нас в біль­шо­сті при­фрон­то­вих на­се­ле­них пун­ктів си­гнал укра­їн­ських ра­діо­стан­цій і те­ле­ка­на­лів не до­но­си­ться, за­те чу­до­во при­йма­ю­ться ро­сій­ські. З усі­ма на­слід­ка­ми, що з цьо­го по­хо­дять, — за­си­л­ля во­ро­жої ри­то­ри­ки, че­рез яку ми втра­ча­є­мо укра­їн­ських гро­ма­дян. Це під­твер­джує «Дню» во­лон­тер Та­хма­зов: «Міз­ки лю­дям про­ми­ва­ють ду­же до­бре — не див­ля­чись на те, що во­ни ба­чать звід­ки «при­лі­тає» і стрі­ля­ють, коли 24 го­ди­ни на до­бу чу­ють про «злих ка­ра­те­лів з На­мі­бії, Афри­ки та Ін­дії», хоч це і пов­на ні­се­ні­тни­ця, де­зо­рі­єн­ту­ю­ться і зом­бу­ю­ться». Та­кий стан справ має об’єктив­не по­ясне­н­ня — клю­чо­ві ве­жі, які за­без­пе­чу­ва­ли мов­ле­н­ня май­же на весь ре­гіон, зна­хо­дя­ться в Лу­ган­ську та До­не­цьку, і їх за­хо­пи­ли те­ро­ри­сти. По ін­шим, стра­те­гі­чним об’єктам, во­ни ве­ли ці­ле­спря­мо­ва­ний во­гонь. Але ми ма­ли май­же три ро­ки, щоб по­кри­ти як мі­ні­мум при­фрон­то­ві зо­ни які­сним укра­їн­ським си­гна­лом. Що для цьо­го бу­ло зро­бле­но і чи че­ка­ють укра­їн­ських те­ле- і ра­діо­пе­ре­дач на Дон­ба­сі, «День» за­пи­тав у во­лон­те­рів та у про­філь­них стру­кту­рах. Пе­ред­усім, ва­жли­вим є пи­та­н­ня: чо­му не­має си­сте­ми бло­ку­ва­н­ня во­ро­жих ча­стот?

«МИ НЕ ТЕ ЩО ПРОГРАЛИ ІН­ФОР­МА­ЦІЙ­НУ ВІЙ­НУ... МИ НА­ВІТЬ ЇЇ НЕ ВЕДЕМО»

Ко­со­во не бу­ло та­кої си­ту­а­ції, а в Укра­ї­ні по­ста­ла про­бле­ма «за­хо­пле­н­ня» ро­зу­му і сві­до­мо­сті мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня, яке втра­ти­ло орі­єн­та­цію в про­сто­рі. Так, як про­їха­ли­ся «по ву­хах» і сві­до­мо­сті ме­шкан­ців Дон­ба­су і Лу­ган­щи­ни, ду­маю, не бу­ло ще ні­де і ні­ко­ли. Хі­ба що під час Дру­гої сві­то­вої по­ді­бни­ми ме­то­да­ми ко­ри­сту­ва­ли­ся на­ци­сти. До ре­чі, го­лов­ний ре­да­ктор ні­ме­цько­го жур­на­лу «Штур­мо­вик» Юлі­ус Страй­хер — пред­те­ча Дми­тра Кі­се­льо­ва — був за­су­дже­ний і стра­че­ний пер­шим на Нюрн­берг­сько­му три­бу­на­лі за свою про­па­ган­дист­ську ді­яль­ні­стю. На жаль, на лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня я від­чув, що ін­фор­ма­цій­ну вій­ну ми не те що не ви­гра­є­мо, а на­віть не ведемо.

«СТАВИМО СО­БІ ЦІЛЬ, ЩОБ СОЛДАТИ НАС ЧУЛИ В ОКОПАХ»

Яна ХО­ЛО­ДНА,

про­дю­сер «Ар­мія FM»:

— Вій­сько­ве ра­діо «Ар­мія FM» ми за­пу­сти­ли 1 бе­ре­зня, щоб під­три­ма­ти бій- ців на фрон­ті. Не се­крет, що їм іно­ді до­во­ди­ться слу­ха­ти во­ро­жі ра­діо­стан­ції, на яких роз­ка­зу­ють про «бра­ві по­хо­ди» так зва­них «ДНР/ЛНР», а це роз­ча­ро­вує і де­мо­ра­лі­зує. Та­кий стан справ став пер­шо­при­чи­ною про­е­кту. Але при­єм­но від­сте­жу­ва­ти і ро­зу­мі­ти, що на­шу ра­діо­стан­цію слу­ха­ють не ли­ше вій­сько­ві, але й ци­віль­не на­се­ле­н­ня — у По­кров­ську, Ко­стян­ти­нів­ці, Ба­хму­ті й Кр­ама­тор­ську, де ма­є­мо FM-за­без­пе­че­н­ня. По­ки ми без вла­сних ча­стот, і те, що транс­лю­є­мо­ся, — за­слу­га не­бай­ду­жих лю­дей і мі­сце­вих ра­діо­стан­цій, які на без­опла­тній осно­ві на­да­ли нам свої хви­лі. Та­кож «Ар­мія FM» з’яви­ла­ся у Ща­сті і Но­во­то­шків­ці на Лу­ган­щи­ні — до­по­мо­гли во­лон­те­ри, за­ку­пив­ши пе­ре­да­ва­чі, які охо­плю­ють те­ри­то­рію в 15 км.

На по­ча­тку жов­тня На­цра­да до­зво­ли­ла транс­лю­ва­ти «Ар­мію FM» ще в чо­ти­рьох мі­стах. Це ма­лень­кі на­се­ле­ні пун­кти, але по на­шим роз­ра­хун­кам че­рез них ми бу­де­мо хо­ча б час­тко­во до­ся­га­ти до пе­ре­до­вих по­зи­цій. Ставимо со­бі за ціль, щоб солдати нас чули і в окопах. У ли­сто­па­ді бу­де­мо бра­ти участь у кон­кур­сі на лі­цен­зію. Ма­є­мо ам­бі­тні пла­ни, хо­че­мо ве­сти мов­ле­н­ня на те­ри­то­рії всі­єї Укра­ї­ни і не тіль­ки. По­трі­бно під­ви­щу­ва­ти ав­то­ри­тет вій­сько­вих і обі­зна­ність про вій­ну на схо­ді, щоб про неї не ду­ма­ли за­бу­ва­ти.

«ГО­ЛОВ­НА МЕ­ТА — ДОНОСИТИ КОРЕКТНУ ІН­ФОР­МА­ЦІЮ»

Ан­дрій ЧЕ­МЕС,

ви­ко­нав­чий про­дю­сер он­лайн-ра­діо «Ско­во­ро­да»:

— По­тре­ба в но­вих, ці­ка­вих фор­ма­тах і аль­тер­на­тив­них дже­ре­лах ін­фор­ма­ції існує. За­раз пе­ред на­ціо­наль­ни­ми ме­ді­а­ме­не­дже­ра­ми, тоб­то На­цра­дою з пи­тань те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо­мов­ле­н­ня, сто­їть за­да­ча, по-пер­ше, спри­я­ти по­ши­рен­ню укра­ї­но­мов­них ра­діо­стан­цій, осо­бли­во на схо­ді, а, по-дру­ге, за­без­пе­чи­ти ті те­ри­то­рії ме­ре­жею пе­ре­да­ва­чів і їхню без­пе­ку. Доносити мі­сце­вим ме­шкан­цям коректну ін­фор­ма­цію з укра­їн­сько­го бо­ку і до­сту­ка­ти­ся до них — го­лов­на ме­та. Не­що­дав­ні похо­ро­ни Мо­то­ро­ли по­ка­за­ли, на­скіль­ки має мі­сце за­зом­бо­ва­ність про­па­ган­дою. Укра­їн­ські ме­діа і жур­на­лі­сти ма­ють бо­ро­ти­ся про­ти цьо­го, та­ким чи­ном спри­я­ю­чи бо­роть­бі вій­сько­вих на схо­ді. Уни­ка­ти сте­ре­о­ти­пів, екс­пе­ри­мен­ту­ва­ти, по­ши­рю­ва­ти «віль­ні ідеї» — цьо­го по­тре­бує су­ча­сна ау­ди­то­рія.

«ПО ЛІ­НІЇ ФРОН­ТУ ПРА­ЦЮЄ ТЕСТОВИЙ ПРО­ЕКТ МЕ­РЕ­ЖІ МАЛОПОТУЖНИХ ПЕ­РЕ­ДА­ВА­ЧІВ»

Сер­гій КО­СТИН­СЬКИЙ,

член На­цра­ди з пи­тань те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо­мов­ле­н­ня:

— Пер­ший шлях від­нов­ле­н­ня мов­ле­н­ня в зо­ні про­ве­де­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної ін­фор­ма­ції — це бу­дів­ни­цтво но­вих веж. За­раз вже за­вер­ше­ний про­цес бу­дів­ни­цтва і від­бу­ва­є­ться вста­нов­ле­н­ня не­об­хі­дно­го обла­дна­н­ня на ве­жі на го­рі Ка­ра­чун. За за­ко­на­ми фі­зи­ки, FM-си­гнал роз­по­всю­джу­є­ться в се­ре­дньо­му на 40 км, то­му їх має бу­ти де­кіль­ка на те­ри­то­рії АТО. За­раз від­бу­ва­є­ться ау­дит, а пі­сля бу­де­мо при­йма­ти рі­ше­н­ня по бу­дів­ни­цтву ви­шки у По­кров­ську (мі­сто у за­хі­дній ча­сти­ні До­не­цької обла­сті. — Ред.). Дру­гий шлях, менш за­тра­тний — за­без­пе­че­н­ня при­фрон­то­вої зо­ни ма­ло­по­ту­жним FM-мов­ле­н­ням, тоб­то вста­нов­ле­н­ня ло­каль­них пе­ре­да­ва­чів в на­се­ле­них пун­ктах або вій­сько­вих ча­сти­нах, які роз­по­всю­джу­ва­ти­муть си­гнал на три-п’ять км, щоб за­без­пе­чи­ти по­кри­т­тя по­трі­бних те­ри­то­рій. Вже за­раз ми спіль­но з Мі­н­ін­форм­по­лі­ти­ки, Мі­ні­стер­ством обо­ро­ни та «Ар­мі­єю-FM» ре­а­лі­зо­ву­є­мо та­кий тестовий про­ект. Тест ви­явив­ся вда­лим, і най­ближ­чим ча­сом ми пре­зен­ту­є­мо свої на­пра­цю­ва­н­ня.

Та­кож в по­не­ді­лок (24 жов­тня. — Ред.) від­бу­ло­ся пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня ко­мі­сії з пи­тань за­без­пе­че­н­ня ста­біль­но­го фун­кціо­ну­ва­н­ня си­сте­ми на­ціо­наль­но­го те­ле­ба­че­н­ня та ра­діо­мов­ле­н­ня. Ко­мі­сію очо­ли­ли Ва­дим Чер­ниш і Юрій Ар­те­мен­ко. Во­ни по­ста­ви­ли со­бі одним із прі­о­ри­те­тних зав­дань за­пов­не­н­ня тих бі­лих плям, де не­має укра­їн­сько­го ра­діо­мов­ле­н­ня.

За остан­ні пів­ро­ку ко­мі­сія зро­би­ла ве­ли­кий об­сяг ро­бо­ти. Бу­ло вста­нов­ле­но біль­ше 60 пе­ре­да­ва­чів, бу­ло ви­да­но для мов­ле­н­ня до­да­тко­вих 59 ра­діо­ча­стот в До­не­цькій та Лу­ган­ській обла­стях, а це ду­же ве­ли­ка кіль­кість. Бу­ла за­сто­со­ва­но про­це­ду­ру ви­да­чі ча­стот без кон­кур­су, тоб­то як тіль­ки ча­сто­та бу­ла про­ра­хо­ва­на і по­го­дже­на з Ген­шта­бом, то від­ра­зу пе­ре­да­ва­ла­ся На­ціо­наль­ною ра­дою до мов­ни­ка.

На жаль, глу­ші­н­ня укра­їн­ських ра­діо­стан­цій на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях має мі­сце. Не мо­жу ска­за­ти, чи від­бу­ва­є­ться і на­скіль­ки ефе­ктив­но бло­ку­ва­н­ня на­ми во­ро­жих ча­стот, але знаю, що глу­ші­н­ня — ду­же фі­нан­со­во за­тра­тна річ. На одну ча­сто­ту в одно­му ра­йо­ні по­трі­бен окре­мий пе­ре­да­вач, він не мо­же глу­ши­ти одра­зу де­кіль­ка. Наш фун­кціо­наль­ний обов’язок — це роз­ви­ток мов­ле­н­ня, а пи­та­н­ня про­ти­дії — спра­ва вій­сько­вих.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.