Чи за­хи­стять мол­да­ва­ни єв­ро­пей­ський ви­бір?

Ек­спер­ти «Дня» — про при­чи­ни успі­ху в пер­шо­му ту­рі пре­зи­дент­ських ви­бо­рів кан­ди­да­та, на яко­го зро­бив став­ку Кремль

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

На пре­зи­дент­ських ви­бо­рах у Мол­до­ві, що від­бу­ли­ся ми­ну­лої не­ді­лі, го­ло­ва Пар­тії со­ці­а­лі­стів (ПСРМ) Ігор До­дон отри­мав май­же 49% го­ло­сів ви­бор­ців. На дру­го­му мі­сці — лі­дер пар­тії «Дія і со­лі­дар­ність» Майя Сан­ду, за яку від­да­ли го­ло­си по­над 38%. І те­пер двоє цих кан­ди­да­тів зма­га­ти­му­ться в дру­го­му ту­рі, який від­бу­де­ться 13 ли­сто­па­да.

Ігор До­дон за­ймає від­вер­то про­ро­сій­ську по­зи­цію, він обі­цяє, спи­ра­ю­чись на пра­во­слав’я як «мо­раль­ний стри­жень мол­да­ван», про­ве­сти ре­фе­рен­дум, на яко­му ви­рі­ши­ться пи­та­н­ня про ви­хід Мол­до­ви з під­пи­са­ної уго­ди про асо­ці­а­цію з ЄС і но­ву уго­ду що­до вхо­ду в Єв­ра­зій­ський еко­но­мі­чний со­юз.

Йо­го су­пер­ни­ця Майя Сан­ду до­три­му­є­ться про­єв­ро­пей­ської по­зи­ції і ви­сту­пає за на­ла­го­дже­н­ня пра­гма­ти­чних від­но­син із Ро­сі­єю.

«День» звер­нув­ся до мол­дав­сько­го й укра­їн­сько­го екс­пер­тів із про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти ре­зуль­та­ти пер­шо­го ту­ру ви­бо­рів у Мол­до­ві і роз­по­ві­сти, з яки­ми ри­зи­ка­ми мо­же сти­кну­ти­ся Укра­ї­на в ра­зі обра­н­ня пре­зи­ден­том про­ро­сій­сько­го по­лі­ти­ка.

«МО­ЖЛИ­ВО, В ДРУ­ГО­МУ ТУ­РІ ВІД­БУ­ДЕ­ТЬСЯ КОН­СО­ЛІ­ДА­ЦІЯ ЕЛЕКТОРАТУ»

Оа­зу НАНТОЙ, ди­ре­ктор Iн­сти­ту­ту су­спіль­ної по­лі­ти­ки, Ки­ши­нів:

— По-пер­ше, звер­тає на се­бе ува­гу без­пре­це­ден­тно низь­ка яв­ка ви­бор­ців, яка не до­тя­гла до 50%. І ми зна­є­мо, що при­хиль­ни­ка­ми До­до­на є пе­ре­ва­жно стар­ше по­ко­лі­н­ня, дві тре­ті з яких — ро­сій­сько­мов­не на­се­ле­н­ня. Во­ни за­зви­чай го­ло­су­ють до­во­лі ди­сци­плі­но­ва­но. Крім то­го, бу­ли за­пу­ще­ні де­пу­та­ти-спой­ле­ри, які по­вин­ні бу­ли за­бра­ти го­ло­си у Майї Сан­ду.

Упро­довж двох ти­жнів бу­де да­на від­по­відь на за­пи­та­н­ня: чи усві­дом­лює су­спіль­ство ри­зи­ки, пов’яза­ні з мо­жли­вим обра­н­ням До­до­на, чи во­но кон­со­лі­ду­є­ться, щоб про­го­ло­су­ва­ти за Майю Сан­ду? Якщо го­во­ри­ти про Іго­ря До­до­на, то тут два ва­рі­ан­ти. Або він у кра­щих «тра­ди­ці­ях» мол­дав­ської по­лі­ти­ки бре­ше у ви­бор­чій кам­па­нії і, став- ши пре­зи­ден­том, ска­же: «Гро­ші-то йдуть із Єв­ро­со­ю­зу, я тро­шки по­га­ря­чку­вав». Або це бу­де справ­ді ду­же важ­кий про­цес, ко­ли Ро­сія спро­бує пе­ре­тво­ри­ти Мол­до­ву на плац­дарм за спи­ною Укра­ї­ни, яка зро­зумі­ла, що та­ке ро­сій­ська по­лі­ти­ка.

До­дон як ви­хо­ва­нець Вла­ді­мі­ра Во­ро­ні­на одно­зна­чно є еле­мен­том ко­рум­по­ва­ної си­сте­ми і який, окрім ро­сій­ської ри­то­ри­ки, де-фа­кто під­три­му­є­ться Пла­хо­тню­ком. То­ді як Майя Сан­ду зро­би­ла свою ви­бор­чу кам­па­нію на аб­со­лю­тно до­бро­віль­них за­са­дах, без гро­шей, без адмі­ні­стра­тив­них і ме­ді­а­ре­сур­сів.

Якщо оха­ра­кте­ри­зу­ва­ти си­ту­а­цію в кра­ї­ні, то це — гли­бо­ка кри­за. І ще не­ві­до­мо, чи ви­жи­ве па­ці­єнт за під­сум­ка­ми дру­го­го ту­ру пре­зи­дент­ських ви­бо­рів.

— Чо­му біль­шість мол­да­ван під­три­мує про­ро­сій­ський курс, ніж про­єв­ро­пей­ський?

— 2009 ро­ку, ко­ли бу­ло ство­ре­но пер­шу про­єв­ро­пей­ську ко­а­лі­цію, на­ші по­лі­ти­ки по­ді­ли­ли між со­бою стру­кту­ру пра­во­вої дер­жа­ви, про­ку­ра­ту­ру, центр із бо­роть­би з ко­ру­пці­єю, не ка­жу­чи про са­му ко­ру­пцію. І то­ді кри­за по­ча­ла по­гли­блю­ва­ти­ся. І во­на бу­ла пов’яза­на з тим, що по­лі­ти­ки, які кри­ча­ли про єв­ро­пей­ський ве­ктор, ском­про­ме­ту­ва­ли се­бе в очах ви­бор­ців. Са­ме з цим пов’яза­ний аб­сен­те­їзм ви­бор­ців, які ра­ні­ше го­ло­су­ва­ли за єв­ро­пей­ські по­лі­ти­чні пар­тії. У цій си­ту­а­ції тут мо­жна го­во­ри­ти про те, що ро­сій­ська про­па­ган­да за­йма­є­ться про­ми­ва­н­ням міз­ків. З ін­шо­го бо­ку, тре­ба за­зна­чи­ти, що в Мол­до­ві ду­же скла­дні про­це­си, пов’яза­ні з істо­ри­чним ми­ну­лим.

У нас три­ває важ­ка не­стер­пна бо­роть­ба, і в цій си­ту­а­ції най­не­без­пе­чні­шим про­це­сом є ви­їзд мо­ло­дих осві­че­них лю­дей. Ко­жен че­твер­тий із них хо­че на­зав­жди ви­їха­ти з ці­єї кра­ї­ни. А кра­ї­на, в якій за­ли­ша­ться ли­ше ми­тни­ки, пен­сіо­не­ри і бан­ди­ти, що іме­ну­ю­ться де­пу­та­та­ми, не має ні­яко­го май­бу­тньо­го.

— Чи має шан­си у дру­го­му ту­рі пе­ре­мог­ти про­єв­ро­пей­ський кан­ди­дат Майя Сан­ду?

— Її при­хиль­ни­ки по­вин­ні про­ана­лі­зу­ва­ти, як про­го­ло­су­вав пра­кти­чно ко­жен на­се­ле­ний пункт. У До­до­на є ре­зерв: ті лю­ди, які го­ло­су­ва­ли за Дми­тра Чу­ба­шен­ка, пред­став­ни­ка «На­шої пар­тії». Це ду­же див­ний по­лі­ти­чний про­ект, який іден­ти­фі­ку­є­ться з Ре­на­то Уста­тим, про­ти яко­го по­ру­ше­но чер­го­ву кри­мі­наль­ну спра­ву і який зно­ву пе­ре­хо­ву­є­ться у Мо­скві.

Во­дно­час на­ше су­спіль­ство ба­га­то­кра­тно на ви­бо­рах ке­ру­ва­ло­ся чор­но- бі- лою схе­мою. За­раз си­ту­а­ція спро­сти­ла­ся. У нас прийня­то кон­со­лі­ду­ва­ти­ся не за­ра­ди чо­гось, а про­ти чо­гось. І, мо­жли­во, в дру­го­му ту­рі ста­не­ться кон­со­лі­да­ція електорату, який не зго­ден із ри­то­ри­кою До­до­на.

— Чи мо­же Ігор До­дон, у ра­зі йо­го обра­н­ня пре­зи­ден­том, роз­вер­ну­ти курс кра­ї­ни?

— Якщо по­ди­ви­тись на кон­сти­ту­цію Мол­до­ви, то пов­но­ва­же­н­ня пре­зи­ден­та — не ди­кта­тор­ські. Більш то­го, у ба­га­тьох від­но­ше­н­нях во­ни не ма­ють за­ко­но­дав­чої ба­зи. На­при­клад, у кон­сти­ту­ції на­пи­са­но, що пре­зи­дент є га­ран­том су­ве­ре­ні­те­ту і те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Ре­спу­блі­ки Мол­до­ва, а в за­ко­но­дав­стві не про­пи­са­но, як він по­ви­нен га­ран­ту­ва­ти.

Обра­н­ня До­до­на мо­же бу­ти дов­го­гра­ю­чим не­га­тив­ним пре­це­ден­том у цій ча­сти­ні єв­ро­пей­сько­го кон­ти­нен­ту зі сві­до­мо не­га­тив­ни­ми на­слід­ка­ми. Ми­ру в нор­маль­но­му сен­сі цьо­го сло­ва тут не бу­де.

Ле­о­нід ЛIТРА, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Iн­сти­ту­ту сві­то­вої по­лі­ти­ки, Ки­їв:

— Успіх Іго­ря До­до­на по­ясню­є­ться кіль­ко­ма чин­ни­ка­ми. По-пер­ше, він дав­но вже у по­лі­ти­ці, пар­тія со­ці­а­лі­стів є най­біль­шою фра­кці­єю в пар­ла­мен­ті. Вся пар­тій­на, ор­га­ні­за­цій­на ін­фра­стру­кту­ра для ви­бо­рів бу­ла під­го­тов­ле­на за­зда­ле­гідь, на від­мі­ну від Майї Сан­ду, яка ли­ше цьо­го ро­ку ор­га­ні­зу­ва­лась. І, в прин­ци­пі, її ко­ман­да і пар­тія до­во­лі слаб­кі, у них слаб­ка ін­фра­стру­кту­ра, не­має пред­став­ни­цтва в пар­ла­мен­ті. По­дру­ге, еле­кто­рат Іго­ря До­до­на в прин­ци­пі ду­же ор­га­ні­зо­ва­но і ди­сци­плі­но­ва­но брав участь у ви­бо­рах, на від­мі­ну від електорату, який біль­ше орі­єн­то­ва­ний на про­єв­ро­пей­ський і де­мо­кра­ти­чний роз­ви­ток.

І якщо го­во­ри­ти про еле­кто­рат До­до­на, то це пе­ре­ва­жно лю­ди стар­шо­го по­ко­лі­н­ня, які сим­па­ти­зу­ють Ро­сії, ви­сту­па­ють за Ми­тний со­юз.

По-тре­тє, мо­лодь і се­ре­дній клас, хо­ча він не­зна­чний, ду­же сла­бо бра­ли участь у ви­бо­рах. Це від­бу­ва­є­ться на тлі тих роз­ча­ру­вань, які бу­ли з про­єв­ро­пей­ським уря­дом в остан­ні ро­ки.

У До­до­на зна­чно біль­ші шан­си пе­ре­мог­ти в дру­го­му ту­рі, якщо на ви­бор­чі діль­ни­ці при­йдуть ті ж са­мі лю­ди, які го­ло­су­ва­ли в пер­шо­му ту­рі. Йо­му мо­жуть пе­ре­йти го­ло­си про­ро­сій­сько­го кан­ди­да­та Чу­ба­шен­ка, який отри­мав 5% го­ло­сів.

На ко­ристь Майї Сан­ду си­ту­а­ція мо­же змі­ни­ти­ся, якщо біль­ше мо­ло­дих лю­дей і пред­став­ни­ків се­ре­дньо­го кла­су бра­ти­ме участь у дру­го­му ту­рі, вклю­ча­ю­чи ді­а­спо­ру.

Згі­дно з да­ни­ми со­ціо­ло­гів, якщо від­бу­де­ться збіль­ше­н­ня яв­ки на ви­бо­рах до 55%, то шан­си у Майї Сан­ду й Іго­ря До­до­на по­рів­ню­ю­ться. Іна­кше ка­жу­чи, все за­ле­жа­ти­ме від уча­сті то­го се­гмен­та електорату, який не ви­йшов у пер­шо­му ту­рі.

— Які ри­зи­ки ста­но­вить для Укра­ї­ни обра­н­ня про­ро­сій­сько­го кан­ди­да­та Іго­ря До­до­на, який ви­сту­пає за збли­же­н­ня з Ро­сі­єю?

— Йо­го обра­н­ня не­се ри­зи­ки пев­но­го по­гір­ше­н­ня від­но­син, то­му що До­дон є кан­ди­да­том, на яко­го зро­бив став­ку Кремль. Оскіль­ки Укра­ї­на — ве­ли­кий су­сід, то на рів­ні по­бу­то­вих ре­чей бу­де важ­ко щось змі­ни­ти. А ось на рів­ні по­лі­ти­чної ді­яль­но­сті мо­же змі­ни­ти­ся атмо­сфе­ра у від­но­си­нах. Але не тре­ба за­бу­ва­ти, що у Мол­до­ви як пар­ла­мент­ської ре­спу­блі­ки в ці­ло­му обме­же­ні мо­жли­во­сті пре­зи­ден­та. Якщо До­дон змо­же зна­йти під­трим­ку в пар­ла­мен­ті, то­ді мо­же­мо го­во­ри­ти про якісь більш сер­йо­зні ефе­кти йо­го обра­н­ня.

Я гли­бо­ко сум­ні­ва­ю­ся в то­му, що До­дон мо­же до­зво­ли­ти со­бі ро­зі­рва­ти уго­ду про асо­ці­а­цію з ЄС. По-пер­ше, це рі­ше­н­ня по­ви­нен про­го­ло­су­ва­ти пар­ла­мент. І, по-дру­ге, ви­йти з уго­ди не так і про­сто. Ду­маю, що це бу­де силь­ний удар по імі­джу Мол­до­ви, а та­кож силь­ний удар по бі­зне­су. Не тре­ба за­бу­ва­ти, що біль­шість то­ва­рів екс­пор­ту­ю­ться в ЄС. І на­віть якщо До­дон ста­не пре­зи­ден­том, у ньо­го шан­си біль­ші, ніж у Сан­ду, він, на­пев­но, за­хо­че до кін­ця про­бу­ти свій тер­мін. А якщо він при­йма­ти­ме та­кі рі­ше­н­ня, то я не знаю, які бу­дуть ідеї на ра­ху­нок йо­го пре­зи­дент­ства да­лі.

«Я СУМ­НІ­ВА­Ю­СЯ В ТО­МУ, ЩО ДО­ДОН МО­ЖЕ ДО­ЗВО­ЛИ­ТИ СО­БІ РО­ЗІ­РВА­ТИ УГО­ДУ ПРО АСОЦІАЦІЮЗ ЄС»

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.