БЮДЖЕТ-2017: де­фі­цит ре­а­лі­зму

Екс­перт: По­мил­ки в ни­ні­шньо­му го­лов­но­му ко­што­ри­сі кра­ї­ни мо­жуть при­зве­сти до но­вих і не­о­бме­же­них по­зик

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Ухва­ле­ний у пер­шо­му чи­тан­ні бюджет Укра­ї­ни на 2017 рік на­зи­ва­ють по-рі­зно­му. Але ви­гля­дає так, що прийня­тним для всіх, і для кри­ти­ків і для апо­ло­ге­тів, бу­ло б сло­во «не­спо­ді­ва­ний». Упер­ше по­да­ли до пар­ла­мен­ту у вста­нов­ле­ний за­ко­ном тер­мін — не­спо­ді­ва­но. І за це все ви­ста­ви­ли уря­ду плю­си.

Але че­рез кіль­ка днів пі­сля го­ло­су­ва­н­ня уряд опри­лю­днив не­о­дно­зна­чну, але для ве­ли­че­зної кіль­ко­сті гро­ма­дян до­бру но­ви­ну про по­двій­не (до 3200 гри­вень) під­ви­ще­н­ня мі­ні­маль­ної зар­пла­ти — не­спо­ді­ва­но. А за два дні до цьо­го не зна­ли про та­ку мо­жли­вість? Нев­же гро­ші зна­йшли десь під но­га­ми на ву­ли­ці? Та ні, при­ся­га­ю­ться, що ві­зьмуть їх там, де й на всі ін­ші ви­тра­ти — в еко­но­мі­ці. Не­спо­ді­ва­но. Адже для цьо­го во­на, еко­но­мі­ка, має зро­ста­ти, чи не так? А який за­кла­де­но із цьо­го при­во­ду в бю­дже­ті про­гноз?

Го­во­рить гла­ва Ра­хун­ко­вої па­ла­ти Укра­ї­ни Ро­ман Ма­гу­та: «При роз­ра­хун­ку по­ка­зни­ків про­е­кту дер­жбю­дже­ту вра­хо­ва­но три­від­со­тко­ве зро­ста­н­ня ре­аль­но­го ВВП, що в умо­вах низь­кої ку­пі­вель­ної спро­мо­жно­сті на­се­ле­н­ня, ско­ро­че­н­ня кре­ди­ту­ва­н­ня еко­но­мі­ки, не­спри­я­тли­во­го ін­ве­сти­цій­но­го клі­ма­ту в кра­ї­ні й по­гір­ше­н­ня про­гно­зу що­до кон’юн­кту­ри на між­на­ро­дних си­ро­вин­них рин­ках є над­то опти­мі­сти­чним».

Є сер­йо­зні пре­тен­зії до бю­дже­тних не­спо­ді­ва­нок і у гла­ви пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань фі­нан­со­вої по­лі­ти­ки й бан­ків­ської ді­яль­но­сті Сер­гія Ри­бал­ки. Він під­кре­слює, що за оцін­ка­ми екс­пер­тів про­ект бю­дже­ту на­сту­пно­го ро­ку збіль­шує фі­скаль­не на­ван­та­же­н­ня на еко­но­мі­ку (чи пра­цю­ва­ти­ме во­на в ре­зуль­та­ті кра­ще?). «Рі­вень пе­ре­роз­по­ді­лу ВВП че­рез бюджет на 2017 рік ста­но­ви­ти­ме май­же 34%. Це най­ви­щий по­ка­зник за остан­ні ро­ки, — за­зна­чає на­ро­дний де­пу­тат. — У бю­дже­ті на­сту­пно­го ро­ку ви­тра­ти спо­жи­ва­н­ня ста­но­ви­ти­муть 92%. Про­по­но­ва­ний бюджет не мі­стить ви­трат роз­ви­тку еко­но­мі­ки». «Зно­ву ма­ти­ме­мо бюджет про­їда­н­ня?» — за­пи­тує гла­ва ко­мі­те­ту. На веб-сай­ті Мін­фі­ну мо­жна по­ба­чи­ти від­по­відь: «Бюджет фор­му­вав­ся не від по­ба­жань, а від ре­аль­них мо­жли­во­стей. Це дасть мо­жли­вість отри­ма­ти за­пла­но­ва­ні над­хо­дже­н­ня, не ство­рю­ю­чи ти­ску на бі­знес».

Пре­тен­зії з ін­шо­го флан­гу озву­чив спів­го­ло­ва пар­тії «Наш край» Сер­гій Каль­цев: «За­раз у про­е­кті дер­жбю­дже­ту-2017 су­ма на суб­си­дії зро­сла всьо­го на 7,8% (до 51 мі­льяр­да гри­вень). Прем’єр-мі­ністр Грой­сман го­во­рить про те, що цьо­го ро­ку на суб­си­дії пре­тен­ду­ва­ти­муть близь­ко дев’яти міль­йо­нів укра­їн­ських сі­мей. При цьо­му се­ре­дній роз­мір суб­си­дії ста­но­вить близь­ко 2000 гри­вень. Тоб­то фа­кти­чно уря­ду не­об­хі­дно більш як 100 мі­льяр­дів гри­вень на суб­си­дії, — ци­тує ке­рів­ни­ка прес-слу­жба пар­тії. — А це вдві­чі мен­ше су­ми, за­кла­де­ної до бю­дже­ту на­сту­пно­го ро­ку».

«Май­бу­тнє дій­сно не під­ля­гає пла­ну­ван­ню або по­га­но йо­му під­да­є­ться?» — за­пи­тав «День» ди­ре­кто­ра еко­но­мі­чних про­грам Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту май­бу­тньо­го Ана­то­лія Аме­лі­на. «Ні, май­бу­тнє якраз під­ля­гає про­гра­му­ван­ню, біль­ше то­го, во­но ру­ко­твор­не, — за­пе­ре­чив він. — І ми мо­же­мо ство­ри­ти май­бу­тнє, яке хо­че­мо. Якщо ми про ньо­го ду­ма­є­мо. А якщо ми не ство­рю­є­мо май­бу­тньо­го, во­но бу­де ха­о­ти­чним». «Чи є но­вий укра­їн­ський бюджет пла­ном май­бу­тньо­го?» — до­пи­ту­вав­ся «День».

«За кла­си­чною те­о­рі­єю бюджет має бу­ти ча­сти­ною ре­а­лі­за­ції се­ре­дньо— й дов­го­стро­ко­вих пла­нів дер­жа­ви, — від­по­вів екс­перт. — Але у нас їх не­має. Ми жи­ве­мо, про­дов­жу­ю­чи з ро­ку в рік біг по од- них і тих же гра­блях. У бю­дже­ті ми не ста­ви­мо зав­дань роз­ви­тку еко­но­мі­ки. Лю­ди, що бе­руть участь у бю­дже­тно­му про­це­сі, пра­цю­ють зде­біль­шо­го над ство­ре­н­ням і змі­цне­н­ням сво­їх еле­кто­раль­них мо­жли­во­стей... Ми з ро­ку в рік на­ро­щу­є­мо со­ці­аль­ні ви­тра­ти, да­ю­чи ті чи ін­ші по­да­чки пен­сіо­не­рам, які до­сить актив­ні по­рів­ня­но з ін­ши­ми лю­дьми на ви­бо­рах, — про­дов­жив Аме­лін. — Це не ство­рює сти­му­лів для зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки, для то­го, щоб мо­ло­дим по­ко­лі­н­ням мо­жна бу­ло жи­ти в цій кра­ї­ні. От­же, наш бюджет за­раз, на жаль, не є ча­сти­ною ре­а­лі­за­ції пла­ну май­бу­тньо­го. Він є ча­сти­ною пла­ну збе­ре­же­н­ня сьо­го­де­н­ня або на­віть ін­стру­мент від­ко­чу­ва­н­ня в ми­ну­ле. На­при­клад, на­ші до­слі­дже­н­ня по­ка­зу­ють, що сьо­го­дні за які­стю жи­т­тя ми по­вер­ну­ли­ся до 1991 ро­ку».

Оці­ню­ю­чи на про­ха­н­ня дня еко­но­мі­чну си­ту­а­цію в Укра­ї­ні сто­сов­но про­е­кту бю­дже­ту на 2017 рік, екс­перт еко­но­мі­чних про­грам Ін­сти­ту­ту май­бу­тньо­го Оль­га Хо­мен­ко під­кре­слює, що ви­кли­ка­ми при ре­а­лі­за­ції бю­дже­ту мо­жуть ста­ти по­тен­цій­на де­валь­ва­ція грив­ні, ін­фля­ція, ско­ро­че­н­ня до­хо­дів від екс­пор­ту, не­спри­я­тли­вий ін­ве­сти­цій­ний клі­мат, не­ста­біль­ність бан­ків­ської си­сте­ми, про­бле­ми з кре­ди­ту­ва­н­ням кра­ї­ни.

На дум­ку екс­пер­та, го­лов­ною про­бле­мою при­бу­тко­вої ча­сти­ни бю­дже­ту є ве­ли­кі на­дії уря­ду на по­да­тко­ві над­хо­дже­н­ня, зокре­ма від не­пря­мих по­да­тків — ПДВ (39,9% су­ку­пних до­хо­дів), акци­зні збо­ри — 15,5%. А та­кож на до­хо­ди від при­ва­ти­за­ції й про­да­жу кон­фі­ско­ва­но­го май­на. Хо­мен­ко за­зна­чає, що в да­но­му ви­пад­ку по­да­тки ви­ко­ну­ють не сти­му­лю­ю­чу фун­кцію, а ли­ше фі­скаль­ну, що не спри­яє акти­ві­за­ції еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті, зро­стан­ню ін­ве­сти­цій­ної при­ва­бли­во­сті кра­ї­ни й мо­же при­зве­сти до зни­же­н­ня ВВП.

Ко­ли ж го­во­ри­ти про різ­ке під­ви­ще­н­ня мі­ні­маль­ної зар­пла­ти, то Аме­лін упев­не­ний: «На па­дін­ні еко­но­мі­ки на­ро­щу­ва­ти ви­тра­ти бю­дже­ту, на­ро­щу­ва­ти спо­жи­ва­н­ня не мо­жна. Це — сти­му­лю­ва­н­ня ін­фля­ції. За­те кру­то зро­ста­ють по­лі­ти­чні ба­ли у лю­дей, при­че­тних до та­ко­го рі­ше­н­ня. Прем’єр і Пре­зи­дент, який йо­го під­три­мує, спо­ді­ва­ю­ться на під­ви­ще­н­ня сво­го рей­тин­гу. Зві­сно, де­які по­лі­ти­чні си­ли спе­ку­лю­ва­ти­муть на під­ви­ще­них та­ри­фах, а агре­сив­на Ро­сія їх під­три­му­ва­ти­ме. І вла­да та­ки­ми за­хо­да­ми хо­че за­біг­ти впе­ред й упе­ре­ди­ти кри­ти­чне зро­ста­н­ня не­за­до­во­ле­но­сті».

Хо­мен­ко го­во­рить про те, що пі­сля ни­ні­шньо­го під­ви­ще­н­ня «мі­ні­мал­ки» фі­зи­чні осо­би — під­при­єм- ці, які спла­чу­ють 22% (єди­но­го со­ці­аль­но­го вне­ску) від мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти і з по­ча­тку 2017 ро­ку що­квар­та­лу пла­ти­ти­муть 2112 гри­вень. Тоб­то це зро­ста­н­ня по­да­тко­во­го ти­ску на ма­лий бі­знес, за­зна­чає до­слі­дник.

У той же час во­на вва­жає, що у ви­тра­тній ча­сти­ні бюджет є со­ці­аль­ним, оскіль­ки 23,4% йо­го ви­трат спря­мо­ва­ні на со­ці­аль­ний за­хист і за­без­пе­че­н­ня не­за­мо­жних верств на­се­ле­н­ня. Так, на фі­нан­су­ва­н­ня Пен­сій­но­го фон­ду пе­ред­ба­че­но 21,6% від усіх ви­трат бю­дже­ту. У той же час на фі­нан­су­ва­н­ня еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті в бю­дже­ті ви­ді­ле­но ли­ше 5,4% су­ку­пних ви­трат. На дум­ку екс­пер­та, це свід­чить про від­су­тність у го­лов­но­му ко­што­ри­сі кра­ї­ни ва­же­лів, зда­тних сти­му­лю­ва­ти еко­но­мі­чний роз­ви­ток, і про по­си­ле­н­ня тен­ден­цій до ста­гна­ції на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки.

Екс­перт та­кож на­га­дує, що Мін­фін прийняв рі­ше­н­ня ігно­ру­ва­ти гра­ни­чну нор­му зро­ста­н­ня дер­жав­но­го бор­гу, й за­зна­чає, що це мо­же при­ве­сти Укра­ї­ну в май­бу­тньо­му до бор­го­вої ями, а зго­дом й до де­фол­ту. «Усі ми зна­є­мо, — до­пов­нює Аме­лін, — як пра­цює бі­знес. А бу­ду­є­мо за­раз бюджет, грун­ту­ю­чись не на бі­знес-стра­те­гії, а на про­дов­жен­ні пла­нів ми­ну­ло­го ро­ку, що пе­ре­но­ся­ться, по су­ті, на май­бу­тній рік».

«Не пе­ред­ба­че­ні в про­е­кті бю­дже­ту якісь ді­є­ві за­хо­ди для де­ті­ні­за­ції еко­но­мі­ки, — за­зна­чає Аме­лін. — У той же час пер­спе­кти­ви до­хо­дів бі­зне­су оці­не­ні в на­дмір­но опти­мі­сти­чно­му фор­ма­ті. А що бу­де, якщо пла­ни бю­дже­тних над­хо­джень не ви­ко­ну­ва­ти­му­ться? Нам до­ве­де­ться зно­ву по­зи­ча­ти гро­ші. Якщо ми по­ди­ви­мо­ся на ди­на­мі­ку зов­ні­шніх по­зик Укра­ї­ни й ди­на­мі­ку зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки, то по­ба­чи­мо, що це си­ту­а­ція кла­си­чної пе­ред­де­фол­тної мо­де­лі. Ми вже про­ве­ли одну ре­стру­кту­ри­за­цію. Як би не до­ве­ло­ся ро­би­ти дру­гу й тре­тю. Ко­ли за­кла­да­є­мо до бю­дже­ту не­ре­а­лі­сти­чні по­ка­зни­ки, то по­тім зно­ву, як пра­ви­ло, ви­му­ше­ні ви­хо­ди­ти на ри­нок по­зик».

Ек­спер­ти «з май­бу­тньо­го» ра­дять на­ро­дним де­пу­та­там і Мін­фі­ну, який у на­шій кра­ї­ні є без­за­пе­ре­чним лі­де­ром бю­дже­тно­го про­це­су, вне­сти у хо­ді подаль­ших слу­хань по­прав­ки, що зро­блять бюджет ре­а­лі­сти­чні­шим.

ФОТО ОЛЕ­КСАН­ДРА КОСАРЄВА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.