Про на­фту і ре­фор­ми

Пер­ший «ва­ряг» у держ­се­кто­рі Укра­ї­ни Марк РОЛЛІНС: «Якщо не ін­ве­сту­ва­ти, то за­ста­рі­ле обла­дна­н­ня мо­же скла­сти кри­ти­чну ма­су»

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Укра­ї­на не ли­ше пе­ре­ймає най­кра­щий до­свід пе­ре­до­вих кра­їн сві­ту, що під­три­му­ють стій­кий роз­ви­ток сво­їх еко­но­мік, а й за­лу­чає до ро­бо­ти в кра­ї­ні но­сі­їв цьо­го до­сві­ду — ке­рів­ни­ків ві­до­мих ком­па­ній. Та­ка пра­кти­ка має як при­бі­чни­ків, так і су­про­тив­ни­ків. Але ре­аль­но пе­ре­ві­ри­ти її ефе­ктив­ність мо­жна бу­де ли­ше з ча­сом. У цьо­му пла­ні го­ло­ва прав­лі­н­ня ПАО «Укр­на­фта» Марк Рол­лі­нc ста­но­вить для укра­їн­ської гро­мад­сько­сті осо­бли­вий ін­те­рес. Він став пер­шим іно­зем­ним топ-ме­не­дже­ром на про­від­них дер­жав­них під­при­єм­ствах Укра­ї­ни і вже по­над рік очо­лює най­біль­шу укра­їн­ську на­фто­ви­до­був­ну ком­па­нію. Усі пе­ред­умо­ви для цьо­го в ньо­го є.

Ма­ю­чи сту­пінь ма­гі­стра ма­те­ма­ти­ки Кем­брі­дж­сько­го уні­вер­си­те­ту і до­кто­ра ін­же­нер­них на­ук уні­вер­си­те­ту Оксфор­да, Роллінс роз­по­чав свою кар’єру в ком­па­нії Shell. Те­пер у ньо­го 25рі­чний до­свід ро­бо­ти в на­фто­га­зо­вій га­лу­зі. В Укра­ї­ну він при­йшов з ви­щої ке­рів­ної по­са­ди з ви­до­бу­тку на­фти в ком­па­нії BG Group у Ве­ли­кій Бри­та­нії. У нас, на жаль, йо­го до­ро­гу не ви­сте­ли­ли тро­ян­да­ми. В очо­лю­ва­ній ним укра­їн­ській ком­па­нії сьо­го­дні ба­га­то про­блем. Про те, як їх розв’язу­ють, у йо­го бліц-ін­терв’ю «Дню».

— Кри­ти­чно ва­жли­вим на­пря­мом у роз­ви­тку ком­па­нії для ме­не є ре­фор­му­ва­н­ня її стру­кту­ри. Ми вже за­вер­ши­ли пер­ший етап — ре­фор­му­ва­н­ня го­лов­но­го апа­ра­ту, ре­а­лі­зу­ва­ли про­гра­му до­бро­віль­но­го звіль­не­н­ня, і за остан­ні кіль­ка мі­ся­ців нас без про­блем за­ли­ши­ли при­бли­зно пів­то­ри ти­ся­чі пра­ців­ни­ків пе­ре­д­пен­сій­но­го ві­ку. На­сту­пним ета­пом ста­не ре­стру­кту­ри­за­ція на­ших під­роз­ді­лів. Їх кіль­кість бу­де ра­ди­каль­но ско­ро­че­но, як і зай­ві по­ту­жно­сті, що є у нас. Пе­ред­усім, йде­ться про лі­кві­да­цію управ­лін­ських стру­ктур, які ду­блю­ють одна одну, — аби зро­би­ти швид­шим і ефе­ктив­ні­шим про­цес ухва­ле­н­ня управ­лін­ських рі­шень і опти­мі­зу­ва­ти на­ші ви­тра­ти. Най­ближ­чим ча­сом ми по­да­мо та­кі на­ші про­по­зи­ції до на­гля­до­вої ра­ди ком­па­нії, і пер­ше з них сто­су­ва­ти­ме­ться під­роз­ді­лів, що за­йма­ю­ться бу­рі­н­ням. Де­які мен­ші під­роз­ді­ли вже ре­структ ури­зо­ва­но.

— Чи за­ці­кав­ле­на «Укр­на­фта» в отри­ман­ні но­вих на­фто­га­зо­вих ро­до­вищ в Укра­ї­ні?

— Ми, зви­чай­но, хо­ті­ли б отри­ма­ти в роз­роб­ку но­ві ро­до­ви­ща. То­му що це — єди­ний спо­сіб за­без­пе­чи­ти дов­го­стро­ко­вий стій­кий роз­ви­ток ком­па­нії. Я га­даю, «Укр­на­фта», най­імо­вір­ні­ше, є єди­ною ви­до­був­ною ком­па­ні­єю в Укра­ї­ні, яка якнай­кра­ще під­го- тов­ле­на для екс­плу­а­та­ції но­вих ро­до­вищ. На жаль, за­раз це пи­та­н­ня для нас не­акту­аль­не, оскіль­ки че­рез по­да­тко­вий борг, що істо­ри­чно склав­ся, у нас є про­бле­ми з лі­цен­зі­я­ми на­віть на ті ро­до­ви­ща, які ми вже екс­плу­а­ту­є­мо. От­же, я при­пу­скаю, що на­ша ком­па­нія, у вся­ко­му ра­зі най­ближ­чим ча­сом, не змо­же отри­ма­ти в Укра­ї­ні но­вих ро­до­вищ, а як­би й отри­ма­ла, то у нас не­має за­раз до­ста­тніх ін­ве­сти­цій­них ре­сур­сів, аби їх осво­ї­ти.

Ме­не це ду­же не­по­ко­їть. Про­бле­ма в то­му, що якщо ми не по­чне­мо отри­му­ва­ти в роз­роб­ку но­ві ро­до­ви­ща вже за­раз, то це по­зна­чи­ться на зни­жен­ні ви­ро­бни­чих по­ка­зни­ків у май­бу­тньо­му. Ми ще не ба­чи­мо ре­аль­них мас­шта­бів ці­єї про­бле­ми. Во­ни ста­нуть зро­зумі­ли­ми тро­хи зго­дом. Вже й сьо­го­дні гро­шо­вий по­тік ком­па­нії до­сить обме­же­ний. І ті ко­шти, які ми отри­му­є­мо, йдуть зде­біль­шо­го не на ін­ве­сти­ції, а на по­кри­т­тя по­да­тко­вих бор­гів.

На­ша ін­ве­сти­цій­на про­гра­ма, на жаль, сьо­го­дні ниж­ча від аб­со­лю­тно­го мі­ні­му­му. У пер­шо­му пів­річ­чі на ін­ве­сти­ції пі­шло ли­ше 9 міль­йо­нів до­ла­рів — це ли­ше де­ся­та ча­сти­на то­го, що «Укр­на­фта» ма­ла б на­прав­ля­ти, аби збе­рег­ти по­то­чний рі­вень ви­до­бу­тку. Не­до­ін­вес ту­ва­н­ня ком­па­нії — це ве­ли­че­зна про­бле­ма. Ми зна­є­мо, ку­ди ін­ве­сту­ва­ти, аби по­лі­пши­ти ді­яль­ність ком­па­нії. Та­ких мо­жли­во­стей ба­га­то. Але не­ви­рі­ше­ність по­да­тко­вих пи­тань ре­аль­но обме­жує на­ші ін­ве­сти­цій­ні мо­жли­во­сті. Я вва­жаю, що та­ка си­ту­а­ція не мо­же збе­рі­га­ти­ся дов­го.

Обме­же­не ін­ве­сту­ва­н­ня мо­жли­ве ли­ше в ко­ро­тко­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві, тоб­то в обме­же­них тим­ча­со­вих рам­ках. Слід мо­дер­ні­зу­ва­ти, мі­ня­ти кри­ти­чно ва­жли­ве обла­дна­н­ня. А оскіль­ки мі­ні­мум ін­ве­сти­цій під­три­му­є­ться у нас вже упро­довж кіль­кох ро­ків, то, я га­даю, не­вдов­зі за­ста­рі­ле обла­дна­н­ня мо­же ста­но­ви­ти кри­ти­чну ма­су. Ре­фор­ми, які ми про­во­ди­мо, до­по­мо­жуть нам ско­ро­ти­ти ви­тра­ти і де­що опти­мі­зу­ва­ти гро­шо­вий по­тік, але ми хо­ті­ли б пе­ред­усім спря­му­ва­ти отри­ма­ні ко­шти на по­лі­пше­н­ня умов ро­бо­ти пра­ців­ни­ків і під­ви­ще­н­ня їхньої зар­пла­ти. Ви­го­ду від ре­стру­кту­ри­за­ції ком­па­нії ма­ють отри­ма­ти як акціо­не­ри, так і пра­ців­ни­ки.

— Роз­ка­жіть про си­ту­а­цію нав­ко­ло бор­гу «На­фто­га­зу» пе­ред «Укр­на­фтою».

— Цю про­бле­му до­сі не розв’язано, хо­ча це одне з цен­траль­них пи­тань у про­це­сі фі­нан­со­во­го оздо­ров­ле­н­ня «Укр­на­фти». Ми ви­гра­ли суд і пе­ре­бу­ва­є­мо на ета­пі ви­ко­на­н­ня су­до­во­го рі­ше­н­ня. Є опір з бо­ку «На­фто­га­зу», і су­пе­ре­чки три­ва­ють. Ми не ли­ше під­твер­ди­ли в су­ді пра­во вла­сно­сті на пев­ний об­сяг га­зу, а й отри­ма­ли рі­ше­н­ня су­ду, що зо­бов’яза­ло Дер­жав­ну фі­скаль­ну слу­жбу прийня­ти йо­го як по­да­тко­ву за­ста­ву і, ре­а­лі­зу­вав­ши йо­го, по­кри­ти на­ші по­да­тко­ві за­бор­го­ва­но­сті. Але по­ки що ДФС не ви­ко­на­ла це су­до­ве рі­ше­н­ня.

— Як ви ста­ви­те­ся до іні­ці­а­ти­ви га­зо­до­був­них ком­па­ній, які вва­жа­ють, що за­раз во­ни пла­тять не­по­мір­но ви­со­ку рен­ту за ви­до­бу­ток і про­по­ну­ють з 2017 ро­ку за­про­ва­ди­ти для но­вих свер­дло­вин рен­ту 12%, за­ли­шив­ши для ре­шти став­ки?

— «Укр­на­фта» під­три­мує про­по­зи­ції що­до змі­ни по­да­тко- во­го ре­жи­му. Це те, що Укра­ї­на мо­же зро­би­ти для під­ви­ще­н­ня ін­ве­сти­цій­ної при­ва­бли­во­сті роз­роб­ки га­зо­вих ро­до­вищ. І во­на ма­ла б це зро­би­ти — це бу­ло б пра­виль­но. На при­кла­ді Укра­ї­ни та ін­ших кра­їн ми ба­чи­мо, що при­ва­бли­ві­ший по­да­тко­вий ре­жим спри­яє на­ро­щу­ван­ню ви­ро­бни­цтва ву­гле­во­днів. І я га­даю, що до­ся­гне­н­ня енер­ге­ти­чної не­за­ле­жно­сті для Укра­ї­ни — це ре­аль­на мо­жли­вість. Але для цьо­го уря­до­ві слід при­йма­ти ду­же скла­дні рі­ше­н­ня.

— Як ви бу­ду­є­те ві­дно­си­ни з на­фто­пе­ре­ро­бни­ми за­во­да­ми?

— Ви, на­пев­но, вже чу­ли, що ра­ні­ше, у трав­ні цьо­го ро­ку, ми змі­ни­ли на­шу бі­знес-мо­дель із Кре­мен­чу­цьким НПЗ. Опе­ра­цій­но змі­ни­ло­ся не­ба­га­то. Ми йо­му си­ру на­фту біль­ше не про­да­є­мо. На йо­го по­ту­жно­стях ми за­раз пе­ре­ро­бля­є­мо на­шу вла­сну на­фту, а отри­ма­ну про­ду­кцію про­да­є­мо че­рез вла­сну ме­ре­жу АЗС.

— Тоб­то ви пра­цю­є­те із за­во­дом на да­валь­ни­цькій осно­ві?

— Ні, це не кла­си­чна да­валь­ни­цька схе­ма. Це мо­дель, що за­без­пе­чує пе­ре­роб­ку і обмін пев­них об­ся­гів на­фти на на­фто­про­ду­кти. Але ко­мер­цій­ний ефект по­ді­бний до ті­єї мо­де­лі, про яку ви го­во­ри­те. А то­ді, ко­ли я при­йшов у ком­па­нію, «Укр­на­фта» про­да­ва­ла свої на­фто­про­ду­кти на умо­вах ко­мі­сії. Від цьо­го ми від­мо­ви­ли­ся. За­раз ми про­дов­жу­є­мо опти­мі­зу­ва­ти рі­тейл. Я хо­чу, аби ми пе­ре­йшли до ди­на­мі­чні­шо­го про­це­су ці­но­утво­ре­н­ня, до­лу­чи­ли до ньо­го ре­гіо­наль­ний ком­по­нент, що дає змо­гу «Укр­на­фті» ефе­ктив­ні­ше кон­ку­ру­ва­ти в рі­зних ре­гіо­нах кра­ї­ни.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.