«Су­спіль­но­го ТБ в Укра­ї­ні не бу­де...»

Ге­не­раль­ний ди­ре­ктор НТКУ Зу­раб Ала­са­нія по­дав у від­став­ку. Своє рі­ше­н­ня екс­клю­зив­но про­ко­мен­ту­вав «Дню»

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ва­дим ЛУБЧАК, «День»

«Вла­да ( ру­ка­ми Мін­фі­ну) вра­ху­ва­ла бю­джет Єв­ро­ба­че­н­ня в бю­джет НСТУ на 2017 рік. Себ­то від 1,2 млрд грн, пе­ред­ба­че­них за­ко­ном для роз­бу­до­ви Су­спіль­но­го мов­ни­ка 2017 ро­ку, дер­жа­ва від­би­рає 450 млн грн ви­трат на Єв­ро­ба­че­н­ня, 250 млн грн від­би­рає у ви­гля­ді пла­тні за транс­ля­цію, 149 млн грн від­би­рає ви­да­тка­ми, і 46 млн грн ко­му­наль­ни­ми пла­те­жа­ми за­би­рає мі­сто. Ще 112 млн грн апрі­о­рі йдуть на між­на­ро­дну ді­яль­ність (Олім­пі­а­ди, чем­піо­на­ти сві­ту то­що). В за­ли­шку — 193 млн грн Вла­до, ти сер­йо­зно? — за­ува­жив Ала­са­нія у ко­мен­та­рі для ре­сур­су «Ме­ді­а­Порт». — На пе­ре­бу­до­ву 32-х за­ста­рі­лих мо­раль­но, фі­зи­чно і те­хні­чно під­при­ємств? Із ну­лем на ви­ро­бни­цтво і се­ре­дньою зар­пла­тнею в 2300 грн. З то­го за­ли­шку? І пі­сля цьо­го ка­за­ти кра­ї­ні і сві­то­ві, що ми бу­ду­є­мо Су­спіль­не?»

Ала­са­нія на­го­ло­сив, що цей вчи­нок не є шан­та­жем вла­ди, він є при­пу­ще­н­ням, що в пе­ре­хі­дний пе­рі­од ком­па­нію має очо­ли­ти лю­ди­на більш ком­про­мі­сна, гну­чка, зда­тна до­мов­ля­ти­ся і да­ва­ти ра­ду про­ти­ле­жним ін­те­ре­сам та ін­те­ре­сан­там.

«День» зв’язав­ся з ге­не­раль­ним ди­ре­кто­ром На­ціо­наль­ної те­ле­ком­па­нії Укра­ї­ни, щоб де­таль­ні­ше роз­пи­та­ти про при­чи­ну йо­го рі­ше­н­ня та си­ту­а­цію із Су­спіль­ним мов­ле­н­ням вза­га­лі.

— За­раз най­біль­ша за­гро­за для Су­спіль­но­го мов­ле­н­ня — це йо­го бю­джет, то­чні­ше, ті ко­шти, що за­кла­де­ні на ка­нал у про­е­кту бю­дже­ту Укра­ї­ни на 2017 рік. По­да­ний Мін­фі­ном про­ект бю­дже­ту до пар­ла­мен­ту го­во­рить про те, що во­ни та­ким чи­ном вклю­чи­ли в ко­што­ри­сСус піль­но­го мов­ле­н­ня на на­сту­пний рік — бю­джет про­ве­де­н­ня Єв­ро­ба­че­н­ня. Уяв­ля­є­те? Це ні­би­то ні­хто не по­мі­тив, але та­ке рі­ше­н­ня на­справ­ді — стра­шен­на за­гро­за існу­ва­н­ня ка­на­лу. Я не знаю, хто бу­де но­вим ди­ре­кто­ром, але він, при­йшов­ши на по­са­ду, одра­зу отри­має «зв’яза­ні ру­ки». Аб­со­лю­тно ні­чо­го не­мо­жли­во з та­ким ко­што­ри­сом зро­би­ти, — за­ува­жив Зу­раб Ала­са­нія.

— Кам­па­нія, яка бу­ла остан­нім ча­сом роз­гор­ну­та про­ти вас із бо­ку На­ціо­наль­ної спіл­ки жур­на­лі­стів Укра­ї­ни, проф­спіл­ко­вих ор­га­ні­за­цій та де­яких екс­пер­тів, впли­ну­ла на рі­ше­н­ня звіль­ни­ти­ся?

— Жо­дним чи­ном, ні. Так, це був сво­го ро­ду «під­коп» під ме­не і ту спра­ву, яку ми роз­по­ча­ли. Мо­жу ска­за­ти, що це бу­ла спла­но­ва­на кам­па­нія, але на­справ­ді це не ма­ло сер­йо­зно­го ха­ра­кте­ру. По­вір­те, аб­со­лю­тно не ці лю­ди при­йма­ють рі­ше­н­ня чи ма­ють вза­га­лі якийсь вплив на ін­фор­ма­цій­ну по­лі­ти­ку в кра­ї­ні. Так, зі­зна­юсь, це бу­ло не­при­єм­но... Ро­зу­мі­є­те, я від­чу­ваю, що в кра­ї­ні зри­ва­є­ться ре­фор­ма ство­ре­н­ня які­сно­го Су­спіль­но­го те­ле­ка­на­ла, і ро­зу­мі­н­ня цьо­го ви­кли­кає роз­пач і зне­ві­ру. Вза­га­лі, го­во­ря­чи про ре­фор­ми в ін­ших сфе­рах, ми по­мі­ча­є­мо, що успі­ху не­ба­га­то. Від­чу­ва­є­ться ре­ванш ста­рих сил. Але ці лю­ди, при­найм­ні на мої рі­ше­н­ня, не впли­ва­ли.

— Рі­ше­н­ня звіль­ни­ти­ся оста­то­чне? Чи, мо­жли­во, це си­гнал, і ви очі­ку­є­те­на ре­а­кцію вла­ди, го­тов­ність пе­ре­гля­ну­ти бю­джет ка­на­лу...

— Тут спра­ва не в пер­со­ні, а в ін­сти­ту­ції. Я не тор­гу­юсь, це то­чно. Я на­пи­сав за­яву і від­пра­вив її да­лі в не­об­хі­дні ін­стан­ції... Якщо че­сно, не ду­маю, що во­ни змо­жуть повернути пів­мі­льяр­дний бю­джет, да­ти йо­го на роз­ви­ток Су­спіль­но­го мов­ле­н­ня. На­віть, якщо б во­ни це зро­би­ли, ре­фор­му­ва­н­ням ка­на­лу має за­йма­ти­ся більш ко­му­ні­ка­бель­на, мо­жна ска­за­ти, «гну­чка» лю­ди­на. Ро­зу­мі­є­те, я з лю­дьми, які при­йма­ють рі­ше­н­ня, вза­га­лі не кон­та­ктую. Во­ни — по­лі­ти­ки. Во­ни та­кі са­мі, як і бу­ли ра­ні­ше. Ми ж це пре­кра­сно ба­чи­мо... Во­ни що­дня по­тре­бу­ють то­го, що ми не мо­же­мо да­ти.

— Так зва­ної ін­фор­ма­цій­ної під­трим­ки?

—І в ін­фор­ма­цій­но­му пла­ні та­кож. Ска­жу так, ми то­чно не тан­цю­є­мо з вла­дою в па­рі. Це ж ви­дно з ефі­рів. Я на­ра­зі на­віть гад­ки не маю, хто мо­же очо­ли­ти на­шу стру­кту­ру, щоб в ньо­го все ви­йшло... Але я ві­рю, що на­ше су­спіль­ство не дасть вла­ді по­ста­ви­ти на цю від­по­від­аль­ну по­са­ду будь-ко­го, якусь свою ляль­ку.

— Не­бу­де­пе ре­біль­ше­н­ням ска­за­ти, що ви на ка­нал при­ве­ли ко­ман­ду — ме­не­джмент, ве­ду­чих, жур­на­лі­стів. Пі­сля звіль­не­н­ня ці лю­ди за­ли­ша­ться?

— У нас­бу­ла го­дин­на роз­мо­ва на пла­нір­ці. Я зі­брав ке­рів­ни­цтво, най­ближ­чих лю­дей, так би мо­ви­ти, кі­стяк. По­я­снив своє рі­ше­н­ня... Ду­же про­сив їх за­ли­ша­ти­ся пра­цю­ва­ти. На­справ­ді, біль­шість не­за­до­віль­но сприйня­ли моє рі­ше­н­ня. Не ска­жу, що як зра­ду, адже ці лю­ди пре­кра­сно ро­зу­мі­ють при­ро­ду ре­чей, але то­чно не зра­ді­ли. На­ра­зі си­ту­а­ція та­ка: за­раз у ме­не на сто­лі за­яви на звіль­не­н­ня від двох за­сту­пни­ків. Знаю, що упро­довж дня на­пи­шуть де­які ве­ду­чі. Я про­дов­жую ро­бо­ту, маю ще два ти­жні, щоб пе­ре­да­ти спра­ву. Але ко­жен ви­рі­шує за се­бе.

— На­о­ста­нок, яким, на ва­шу дум­ку, бу­де­Су­спіль­не­мов­ле ння в Укра­ї­ні, якщо фі­нан­су­ва­н­ня не­збіль­шать?

— Су­спіль­но­го не бу­де вза­га­лі. Я в цьо­му аб­со­лю­тно пе­ре­ко­на­ний. Це бу­де зви­чай­на імі­та­ція...

Зу­раб Ала­са­нія

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.