«Не­о­че­ви­дне-4»

Що ро­блять іно­зем­ці в укра­їн­ській вла­ді?

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

Зверх­ність та на­хаб­ство — оха­ра­кте­ри­зу­вав один із мо­їх френ­дів у «Фейс­бу­ці» пер­ше ін­терв’ю но­во­го ди­ре­кто­ра дер­жав­но­го транс­порт­но­го мо­но­по­лі­ста «Укр­за­лі­зни­ця» по­ля­ка Вой­це­ха Бал­чу­на.

Ма­те­рі­ал ін­фор­ма­цій­но­го ре­сур­су «Центр транс­порт­них стра­те­гій» — див­не за то­ном спів­ро­змов­ни­ка, але ці­ка­ве для ана­лі­зу... Чо­го ли­ше вар­ті одні фото Бал­чу­на в ка­бі­не­ті по­кій­но­го Кір­пи. Ро­кер у ка­бі­не­ті з рі­зьбле­ни­ми ду­бо­ви­ми па­не­ля­ми на сті­нах та сто­ла­ми з по­зо­ло­тою ви­гля­дає епі­чно... Осо­бли­во цей ін­тер’єр ди­со­нує з «де­мо­кра­ти­чні­стю» на­ших еле­ктри­чок. Але схо­же, на дум­ку Бал­чу­на, та­кий ка­бі­нет ке­рів­ни­ка еко­но­мі­чно не­ефе­ктив­но­го під­при­єм­ства не су­пе­ре­чить «за­галь­но­прийня­тим сві­то­вим стан­дар­там», на які так ча­сто в цьо­му ж ін­терв’ю по­си­ла­є­ться він сам.

Пів­ро­ку то­му — 20 кві­тня — уряд, про­слу­хав­ши ба­че­н­ня Бал­чу­на ре­форм та ро­бо­ти поль­ською, до­ру­чив йо­му ке­ру­ва­ти «Укр­за­лі­зни­цею» за без­пре­цен­ден­тну для укра­їн­сько­го рин­ку пра­ці ви­на­го­ро­ду — 1,5 міль­йо­на до­ла­рів США.

До сло­ва, як роз­по­ві­ли «Дню» екс­пер­ти рин­ку, на ці гро­ші мо­жна ку­пи­ти три па­са­жир­ські ва­го­ни ви­ро­бни­цтва Крю­ків­сько­го ва­го­но­бу­дів­но­го за­во­ду, або по­ло­ви­ну «хюн­да­їв­сько­го» ва­го­на. Але не­хай. Рі­вень зав­дань, які сто­ять пе­ред ке­рів­ни­ком та­ко­го під­при­єм­ства, як «Укр­за­лі­зни­ця», і в та­ко­му ста­ні, як за­раз, та по­ря­док сум, який тре­ба ви­во­ди­ти в цьо­му го­спо­дар­стві з ті­ні, не тер­пить еко­но­мії.

Тіль­ки от чи мо­же спра­ви­тись із та­ким рів­нем зав­дань лю­ди­на, яка еле­мен­тар­но не мо­же про­чи­та­ти жо­дно­го офі­цій­но­го до­ку­мен­та (а як він їх під­пи­сує?) та по­го­во­ри­ти з під­ле­гли­ми, да­ти їм зав­да­н­ня, ви­слу­ха­ти звіт — без тлу­ма­ча? Лю­ди­на, яка, зре­штою, са­мо­стій­но не мо­же в ко­ман­ду на­бра­ти лю­дей, ко­трі до­бре зна­ють вну­трі­шню си­ту­а­цію в кра­ї­ні? І вза­га­лі, чи справ­ді ко­штує Бал­чун як ме­не­джер та­ких гро­шей? До ре­чі, ми ще й до­сі не по­ба­чи­ли обі­ця­ні Мі­ні­стер­ством ін­фра­стру­кту­ри KPI, за яки­ми дер­жа­ва оці­ню­ва­ти­ме ефе­ктив­ність ро­бо­ти цьо­го ва­ря­га, а вже найня­ли дру­го­го — хай не з та­кою со­лі­дною за­ро­бі­тною пла­тою, але на сер­йо­зні бю­дже­ти (йде­ться про Сла­во­мі­ра Но­ва­ка — но­во­при­зна­че­но­го в.о. ди­ре­кто­ра ДП «Украв­то­дор»).

На­га­да­є­мо, що «си­сте­ма», бо­ро­ти­ся з якою уряд Грой­сма­на за­про­сив по­ля­ка, від­ра­зу по­ка­за­ла, що во­на «ду­має» про но­во­го ке­рів­ни­ка. На­га­да­є­мо, що стар­ту­вав цей су­пер­до­ро­гий, що ма­ло б озна­ча­ти су­пе­р­ефе­ктив­ний, ме­не­джер на УЗ із «по­стіль­но­го скан­да­лу». Біль­ше ти­ся­чі па­са­жи­рів ше­сти клю­чо­вих на­прям­ків, як-от Ки­їв—Львів, не змо­гли за роз­кла­дом ви­їха­ти зі сто­ли­ці, бо че­рез збій у пра­су­валь­но­праль­но­му це­ху їх не змо­гли уком­пле­кту­ва­ти бі­ли­зною. Сам Бал­чун то­ді жа­лів­ся, що це йо­го так під­став­ля­ють опо­нен­ти...

При­га­дую, як то­ді в ін­терв’ю «Дню» мі­ністр ін­фра­стру­кту­ри Во­ло­ди­мир Оме­лян на­звав цей ви­па­док опо­ром си­сте­ми.

І от по­за­вчо­ра сам Бал­чун пе­ре­дав Оме­ля­ну «по­лум’яний при­віт», за­явив­ши в ЗМІ, що про­во­ди­ти ре­фор­ми (і від­ре­мон­ту­ва­ти вже пів­ро­ку не­пра­цю­ю­чий еска­ла­тор на цен­траль­но­му за­лі­зни­чно­му вок­за­лі сто­ли­ці, во­че­видь, теж) йо­му за­ва­жає... Мі­ні­стер­ство ін­фра­стру­кту­ри.

«Ко­ли мі­ністр на зу­стрі­чі з жур­на­лі­ста­ми off the record ка­же, що ду­же не­за­до­во­ле­ний мо­єю ро­бо­тою... І якщо я про це знаю, то це озна­чає, що ін­фор­ма­ція по­да­є­ться для то­го, щоб во­на сплив­ла. Або ж, ко­ли від­бу­ва­ю­ться зу­стрі­чі з ін­ве­сто­ра­ми і пред­став­ни­ка­ми аме­ри­кан­сько­го бі­зне­су, то по­да­є­ться той са­мий текст... Я — лю­ди­на ком­про­мі­су, і до­кла­ду всіх зу­силь для то­го, щоб зна­йти діа­лог з МІУ... Але я не­ком­фор­тно по­чу­ва­ю­ся, ко­ли за мо­єю спи­ною йде ін­фор­ма­ція, що МІУ не­вдо­во­ле­не мо­єю ро­бо­тою... Уже че­рез мі­сяць пі­сля то­го, як я при­йшов в УЗ, по­ча­ли хо­ди­ти чу­тки, що моя ро­бо­та по­лі­че­на мі­ся­ця­ми. Я за­пи­тую се­бе: на­ві­що зі мною під­пи­су­ва­ли кон­тракт?» — за­зна­чив Бал­чун.

До сло­ва, я бу­ла на цій зу­стрі­чі мі­ні­стра з жур­на­лі­ста­ми. І мо­жу за­пев­ни­ти, що ні­чо­го та­ко­го, про що б Оме­лян не го­во­рив пу­блі­чно, в оцін­ках ро­бо­ти но­во­при­зна­че­но­го ме­не­джмен­ту він не ска­зав. Ба біль­ше, в ін­терв’ю ТСН, яке він дав на­пе­ре­до­дні, він був на­ба­га­то від­вер­ті­шим, зі­знав­шись, що ада­пта­ція Бал­чу­на і Ко «за­тя­гну­лась».

«Ни­ні­шнє зав­да­н­ня — на­ве­сти лад, і по­ки що вда­є­ться не ду­же. Я не мо­жу ска­за­ти, що но­ва ко­ман­да — це «епік фейл», але пра­цю­ва­ти їм там над­зви­чай­но важ­ко. Я роз­ра­хо­ву­вав, що про­цес ада­пта­ції бу­де швид­ший, але він за­тя­гнув­ся. За­раз ми вжи­ва­є­мо всіх мо­жли­вих за­хо­дів, щоб до­по­мог­ти, щоб роз­по­ві­сти, за­про­по­ну­ва­ти мо­жли­ві ме­ха­ні­зми, які ви­ве­дуть «Укр­за­лі­зни­цю» впе­ред», — за­зна­чив Оме­лян.

Але Бал­чун, схо­же, має ін­ші пла­ни на своє тут пе­ре­бу­ва­н­ня, су­б­ор­ди­на­цію та ба­че­н­ня сво­єї ро­бо­ти. Зокре­ма в то­му ж та­ки ін­терв’ю він скар­жи­ться, що йо­го «зму­шу­ють пра­цю­ва­ти як укра­їн­ця» та «по­вчає мі­ні­стра», апе­лю­ю­чи до «за­галь­но­прийня­тих сві­то­вих стан­дар­тів», зау.

«Не від­по­від­ає за­галь­но­прийня­тим у сві­ті стан­дар­там і те, що у нас в одній осо­бі — пер­ший за­сту­пник мі­ні­стра (Єв­ген Кравцов. — Ред.) і гла­ва На­гля­до­вої ра­ди, при­чо­му зов­сім не­що­дав­но очо­лю­вав ком­па­нію і брав управ­лін­ські та ка­дро­ві рі­ше­н­ня. І тут я аб­со­лю­тно зго­дний з Во­ло­ди­ми­ром Грой­сма­ном, який ска­зав, що На­гля­до­ва ра­да має бу­ти не­за­ле­жною, пу­блі­чною, про­фе­сій­ною і ма­ти об’єктив­ний по­гляд на те, що від­бу­ва­є­ться на за­лі­зни­ці», — за­явив Бал­чун.

По­ки що все на що спро­міг­ся мі­ністр ін­фра­стру­кту­ри Во­ло­ди­мир Оме­лян — це пост у Facebook, у яко­му він ви­сло­вив зди­ву­ва­н­ня за­ява­ми сво­го під­ле­гло­го.

« По­чи­тав ін­терв’ ю Вой­це­ха Бал­чу­на ЦТС. Так і не мо­жу зро­зу­мі­ти, ко­ли я за­ва­жав біль­ше: ко­ли від­сто­ю­вав пра­во Бал­чу­на ста­ти ке- рів­ни­ком УЗ на­пе­ре­кір усім чи те­пер, ко­ли ви­ма­гаю від поль­ської ко­ман­ди пра­цю­ва­ти про­зо­ро, ефе­ктив­но і си­стем­но, а не за­йма­ти­ся ін­три­га­ми та ку­лу­ар­ни­ми до­мов­ле­но­стя­ми», — на­пи­сав він на сво­їй сто­рін­ці у со­цме­ре­жі.

Що ж, ви­хо­дить, що все, за­ра­ди чо­го укра­їн­ці пі­сля Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті му­си­ли пе­ре­жи­ти на­ціо­наль­не при­ни­же­н­ня, ко­ли пі­сля­май­дан­на вла­да роз­пи­са­лась на увесь світ, що на всю кра­ї­ну не мо­же зна­йти кіль­ка де­ся­тків по­ря­дних не­ко­рум­по­ва­них, а го­лов­не «не­пов’яза­них» зв’яз­ка­ми про­фе­сіо­на­лів, зда­тних про­ве­сти по­трі­бні для кра­ї­ни ре­фор­ми, то­му за­про­шує іно­зем­ців, фі­кція. А ці ва­ря­ги-про­фе­сіо­на­ли на­справ­ді ма­ють про­те­же се­ред укра­їн­ських ви­со­ко­по­са­дов­ців...

Як так ста­ло­ся? Чо­му Май­дан2 ні­чо­го, по фа­кту, не на­вчив на­шу вла­ду?

У трьох ма­те­рі­а­лах під за­го­лов­ка­ми «Про не­о­че­ви­дне», «Не­о­че­ви­дне-2» та «Не­о­че­ви­дне-3» го­лов­ний ре­да­ктор «Дня» Ла­ри­са Ів­ши­на дає від­по­віді на ці пи­та­н­ня. При­ве­ду тут ли­ше одну ци­та­ту зі зга­да­них ви­ще ма­те­рі­а­лів. «Сце­на­рій, свід­ка­ми яко­го ми є, за­кла­дав­ся дав­но. Най­пер­ше для ньо­го бу­ли ство­ре­ні зло­які­сні еко­но­мі­чні об­ста­ви­ни. Це на­зи­ва­ло­ся ве­ли­ким ма­ро­дер­ством. Десь там на пе­ри­фе­рії, в жор­сто­ких бо­ях між «дні­про­пе­тров­ськи­ми» та «до­не­цьки­ми» сфор­му­вав­ся ін­ший ор­га­нізм. Мо­же­мо йо­го кри­ти­ку­ва­ти. Ви­не­сти йо­му при­суд. Але він — на­слі­док тих по­дій, які роз­гор­та­ли­ся на «цен­траль­но­му стов­бу­рі»... За за­ко­ном жан­ру: пі­сля то­го як по­гра­бу­ва­ли, тре­ба під­па­ли­ти... І от сце­на­рій під­па­лу — це ву­ли­ця. Зви­чай­но, в шторм не вча­ться пла­ва­ти. Але нам до­ве­де­ться. Іна­кше, мо­же­мо втра­ти­ти ще ба­га­то зо­ло­тих жит­тів. На по­клик Май­да­ну при­йшло усе чи не най­кра­ще жи­ве, актив­не, що в нас є. Але во­но так са­мо без­за­хи­сне пе­ред без­ме­жним ци­ні­змом, який до­бре роз­ра­ху­вав, щоб по­ці­ли­ти в бо­льо­ві то­чки», — пи­ше Ла­ри­са Ів­ши­на в ма­те­рі­а­лі «Про не­о­че­ви­дне-2».

Однак ці за­сто­ро­ги су­спіль­ством ще не про­ана­лі­зо­ва­ні. Як ре­зуль­тат — ни­ні­шня си­ту­а­ція. До ре­чі, ще одним та­ким по­пе­ре­дже­н­ням був ство­ре­ний ху­до­жни­ком «Дня» Ана­то­лі­єм Ка­зан­ським і на­дру­ко­ва­ний у 1997 ро­ці малюнок, який ми за­раз дру­ку­є­мо на пер­шій шпаль­ті.

МАЛЮНОК АНАТОЛІЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХІВУ «Дня»,

1997 р.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.