Від са­краль­но­го до му­зи­ки сьо­го­де­н­ня

На­ціо­наль­на ка­пе­ла «Дум­ка» з ан­шла­гом ви­сту­пи­ла у Вар­шав­ській фі­лар­мо­нії

Den (Ukrainian) - - Культура - Оле­ся НАЙДЮК, му­зи­ко­зна­вець, Вар­ша­ва

Без­ко­штов­них вхі­дних кви­тків на кон­церт, при­свя­че­ний 25- й рі­чни­ці не­за­ле­жно­сті Укра­ї­ни, у Вар­шав­ській фі­лар­мо­нії за кіль­ка днів до по­дії вже не бу­ло! Зі­бра­ли­ся пе­ре­дов­сім укра­їн­ці й усі ті, хто так чи іна­кше до­ти­чний до збе­ре­же­н­ня іден­ти­чно­сті укра­їн­ської мен­ши­ни в Поль­щі. По­че­сна мі­сія ви­сту­пу на свя­ті ви­па­ла На­ціо­наль­ній хо­ро­вій ка­пе­лі Укра­ї­ни « Дум­ка » під ору­дою Єв­ге­на Сав­чу­ка. Втім, по­при ам­бі­тні уяв­ле­н­ня укра­їн­ців, що їхнє ми­сте­цтво зна­не за кор­до­ном, не «Дум­ка» зі­бра­ла ан­шлаг — ви­яви­ло­ся, що де­хто з при­су­тніх цей зна­ме­ни­тий хор від­крив для се­бе впер­ше.

Про­гра­ма кон­цер­ту скла­да­ла­ся з двох від­ді­лень, які «по­ді­ли­ли» між со­бою поль­ський і укра­їн­ський ди­ри­ген­ти — у пер­шо­му ди­ри­гу­вав Ро­ман Ре­ва­ко­вич, у дру­го­му — Єв­ген Сав­чук. Участь па­на Ре­ва­ко­ви­ча не­ви­пад­ко­ва. Са­ме він на­пе­ре­до­дні укра­їн­ської не­за­ле­жно­сті від­був істо­ри­чне тур­не Укра­ї­ною з очо­лю­ва­ним ним чо­ло­ві­чим хо­ром «Жу­рав­лі» — той ви­па­док, ко­ли укра­їн­ці з Поль­щі про­па­гу­ва­ли на­ціо­на­лі­сти­чні на­строї у то­ді ще ра­дян­ській Укра­ї­ні, й це да­ло ко­ло­саль­ний па­трі­о­ти­чний ефект. По­за тим, без згад­ки про ці­ле­спря­мо­ва­ну ба­га­то­рі­чну ді­яль­ність ма­е­стро Ре­ва­ко­ви­ча бу­ло б не­мо­жли­во го­во­ри­ти про му­зи­чний поль­сько-укра­їн­ський діа­лог.

У пер­шій ча­сти­ні ве­чо­ра слу­ха­чам пред­ста­ви­ли са­краль­ну му­зи­ку від ХVІІІ ст.. до су­ча­сно­сті. Крім тво­рів укра­їн­ських ком­по­зи­то­рів (Дми­тра Бор­тнян­сько­го, Ар­те­мія Ве­де- ля, Ми­хай­ла Вер­би­цько­го, Ки­ри­ла Сте­цен­ка і на­шо­го су­ча­сни­ка Ва­лен­ти­на Силь­ве­стро­ва) про­зву­ча­ло та­кож два тво­ри поль­ських кла­си­ків: « Іже хе­ру­ви­ми » Кши­што­фа Пен­де­ре­цько­го і « Будь здо­ро­ва, Ма­ріє » Ген­ри­ка Мі­ко­лая Ґу­ре­цько­го. Ро­ман Ре­ва­ко­вич про­ду­мав дра­ма­тур­гію — тво­ри чер­гу­ва­ли­ся за прин­ци­пом кон­тра­сту, а в осно­ві бу­ла ідея ко­ла: пер­ше від­ді­ле­н­ня по­чи­на­ла і за­вер­шу­ва­ла есте­ти­ка кла­си­ци­зму.

Дру­ге від­ді­ле­н­ня ба­зу­ва­ло­ся де­що на ін­ших за­са­дах. Го­лов­ним бу­ло по­ка­за­ти укра­їн­ську «ду­шу», а та­кож про­де­мон­стру­ва­ти те­хні­чний по­тен­ці­ал хо­ру. Одне й дру­ге вда­ло­ся, оскіль­ки на по­ча­тку і в кін­ці про­зву­ча­ли оброб­ки на­ро­дних пі­сень, а цен­тром ста­ли три тво­ри Во­ло­ди­ми­ра Зу­би­цько­го — су­ча­сно­го укра­їн­сько­го ком­по­зи­то­ра і ба­я­ні­ста, який, схо­же, й у му­зи­ці для хо­ру ви­ко­ри­сто­вує ті ж при­йо­ми « ба­ян­но­го трю­ка­цтва».

Чи не най­біль­ше ува­ги при­вер­ну­ла со­ліс­тка Окса­на Ні­кі­тюк ( со­пра­но). Не ли­ше то­му, що єди­на з усіх хо­ри­стів май­же всю дво­го­дин­ну кон­цер­тну про­гра­му про­спі­ва­ла на­пам’ять. Її уні­каль­ний за тем­бром і кра­сою го­лос (со­ло в пі­снях « Гли­бо­кий ко­ло­дя­зю » з фольк-опе­ри Єв­ге­на Стан­ко­ви­ча « Цвіт па­по­ро­ті » та « Го­ри мої » в оброб­ці Во­ло­ди­ми­ра Зу­би­цько­го) — із тих, що за­пам’ято­ву­є­ться на­дов­го.

На за­вер­ше­н­ня про­зву­чав не­о­фі­цій­ний укра­їн­ський гімн « Ре­ве та сто­гне Дніпр ши­ро­кий», який зал слу­хав сто­я­чи. А на біс ка­пе­ла «Дум­ка» не­спо­ді­ва­но за­ко­ля­ду­ва­ла — поль­ською мо­вою. Що ж, укра­їн­ська не­пе­ре­дба­чу­ва­ність — на­ше дру­ге «я».

ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА

За ди­ри­гент­ським пуль­том ви­сту­пає ху­до­жній ке­рів­ник На­ціо­наль­ної ка­пе­ли «Дум­ка» Єв­ген Сав­чук

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.