«Пе­ре­мо­га», «пшик» чи «зра­да»?

Ко­ро­тко і зро­зумі­ло про при­чи­ни й на­слід­ки «по­дво­є­н­ня» мі­ні­маль­ної зар­пла­ти

Den (Ukrainian) - - Економіка -

Уряд Во­ло­ди­ми­ра Грой­сма­на, ви­сту­пив­ши з іні­ці­а­ти­вою по­дво­є­н­ня вже з 1 сі­чня 2017 р. мі­ні­маль­ної зар­пла­ти, не­о­чі­ку­ва­но зла­мав сте­ре­о­ти­пи пе­ре­ва­жної біль­шо­сті ана­лі­ти­ків. Во­ни в один го­лос за­пев­ня­ли, що че­ка­ти від Ка­бмі­ну не­спо­ді­ва­нок і про­ри­вів не до­ве­де­ться. Якщо ві­ри­ти Лє­ше­ку Баль­це­ро­ви­чу, рі­ше­н­ня ви­яви­ло­ся не­спо­ді­ва­ним і для гру­пи іно­зем­них ра­дни­ків та між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій.

РУШІЙ «РЕ­ВО­ЛЮ­ЦІЇ»: ВЕРСІЇ

Щоб ви­зна­чи­ти­ся з про­гно­за­ми ймо­вір­но­го подаль­шо­го роз­ви­тку по­дій, спро­бу­є­мо на­сам­пе­ред обго­во­ри­ти де­які версії що­до ре­аль­них мо­ти­вів, які ля­гли в осно­ву «зар­пла­тної ре­во­лю­ції».

Вер­сія пер­ша — кейн­сі­ан­ська. Мо­жна при­пу­сти­ти, що уряд ви­рі­шив пі­ти шля­хом по­слі­дов­ни­ків Джо­на Кейн­са, пра­гну­чи при­ско­ри­ти еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня че­рез збіль­ше­н­ня вну­трі­шньо­го по­пи­ту. Та­ке мо­жли­во, оскіль­ки, збіль­ше­н­ня до­хо­дів низь­ко­до­хі­дних ка­те­го­рій на­се­ле­н­ня, справ­ді є гар­ним сти­му­ля­то­ром. Адже ці спо­жи­ва­чі пе­ре­ва­жно орі­єн­ту­ю­ться на ві­тчи­зня­ний «шир­по­треб» (що ви­гі­дно ві­тчи­зня­ним ви­ро­бни­кам) та не­до­ро­гий ки­тай­ський не­по­тріб (що змен­шує тиск від зро­ста­н­ня до­хо­дів на пла­ті­жний ба­ланс). Що­прав­да, та­ке тра­кту­ва­н­ня сти­му­ля­то­рів для зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки де­що по­вер­хо­ве. У ви­пад­ку Укра­ї­ни гро­шо­во-кре­ди­тна по­лі­ти­ка за­ли­ша­є­ться кон­тр­про­ду­ктив­ною для зро­ста­н­ня, а ри­нок пра­ці пра­кти­чно не ко­ре­лює з еко­но­мі­чною ди­на­мі­кою. То­му вер­сія ви­да­є­ться ма­ло­ймо­вір­ною. І прем’єр, і Пре­зи­дент, і Нац­банк тя­жі­ють до мо­де­лі жорс­ткої мо­не­тар­ної по­лі­ти­ки та обі­ця­ють про­во­ди­ти її Мі­жна­ро­дно­му ва­лю­тно­му фон­ду.

Вер­сія дру­га — по­лі­ти­ко-по­пу­ліст­ська. Ідея «3200» вель­ми «кра­си­ва» для зна­чної кіль­ко­сті пра­цю­ю­чих, які ре­аль­но отри­му­ють ко­шти, близь­кі до мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти. Збіль­ше­н­ня до­хо­дів ма­ти­ме пев­ний по­зи­тив­ний ефект, осо­бли­во за­раз, ко­ли су­спіль­ство обго­во­рює під­ви­ще­н­ня зар­пла­ти де­пу­та­тів та май­но­ві де­кла­ра­ції держ­слу­жбов­ців. Однак у на по­пу­лі­сти­чні обі­цян­ки лю­ди вже не ве­ду­ться, а під­ви­ще­н­ня зар­пла­ти на­віть удві­чі спри­ймуть ли­ше як за­охо­че­н­ня для її не­до­ре­чно­го по­рів­ня­н­ня з до­хо­да­ми пра­ців­ни­ків мі­ні­стерств чи держ­кор­по­ра­цій. До­ве­де­но, що еле­кто­раль­ний ефект під­ви­ще­н­ня до­хо­дів є до­сить низь­ким. Оскіль­ки на фор­му­ва­н­ня на­стро­їв ви­бор­ців актив­но впли­ва­ють пред­став­ни­ки ма­ло­го, се­ре­дньо­го й ве­ли­ко­го бі­зне­су, які від цьо­го під­ви­ще­н­ня, нав­па­ки, по­тер­па­ють.

Вер­сія тре­тя — по­лі­ти­ко-пра­гма­ти­чна. На­ра­зі во­на ви­да­є­ться най­імо­вір­ні­шою. Мі­ні­маль­на за­ро­бі­тна пла­та — один з па­ра­ме­трів, який у яв­но­му ви­гля­ді за­да­є­ться у бю­дже­ті. І якщо пе­ре­ва­жна біль­шість по­ка­зни­ків, які ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться при роз­ра­хун­ках до­хі­дної та ви­да­тко­вої ча­стин бю­дже­ту, є про­гно­зни­ми, мі­ні­маль­на зар­пла­та вста­нов­лю­є­ться пра­кти­чно во­люн­та­рист­ськи. Якщо уряд ви­чер­пав мо­жли­во­сті роз­ши­ре­н­ня ви­да­тків у рам­ках на­яв­них бю­дже­тних обме­жень, про­те з яки­хось мір­ку­вань не мо­же від­мо­ви­ти на­ти­ску яки­хось груп впли­ву, він мо­же спро­бу­ва­ти ва­рі­ю­ва­ти цим ма­кро­еко­но­мі­чним па­ра­ме­тром, щоб роз­ши­ри­ти мо­жли­во­сті ма­нев­ру в роз­ра­хун­ках, за­ли­ша­ю­чись при цьо­му у за­да­них рам­ках де­фі­ци­ту. Мі­ні­маль­на зар­пла­та — ду­же зру­чний для цьо­го по­ка­зник, оскіль­ки зав­дає від­ра­зу низ­ку па­ра­лель­них впли­вів.

СЦЕ­НА­РІЇ ПОДАЛЬ­ШО­ГО РОЗ­ВИ­ТКУ ПО­ДІЙ

Сут­тє­ва про­бле­ма — ре­аль­на ре­а­кція еко­но­мі­ки на під­ви­ще­н­ня по­ка­зни­ка мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти. У да­но­му кон­текс­ті мо­жна при­пу­сти­ти де­кіль­ка сце­на­рі­їв.

Пер­ший — «пе­ре­мо­га». Під­ви­ще­н­ня ре­аль­но збіль­шує ку­пі­вель­ну спро­мо­жність на­се­ле­н­ня. Ві­тчи­зня­ний бі­знес опе­ра­тив­но ре­а­гує на по­пит, що спри­яє еко­но­мі­чно­му зро­стан­ню, збіль­шен­ню зайня­то­сті, стру­ктур­ній мо­дер­ні­за­ції з по­си­ле­н­ням орі­єн­та­ції на вну­трі­шній ри­нок. Зро­ста­ють над­хо­дже­н­ня до бю­дже­ту. Де­ті­ні­за­ція зайня­то­сті у при­ва­тно­му се­кто­рі при­но­сить до­да­тко­ві до­хо­ди до Пен­сій­но­го фон­ду. Зав­дя­ки цьо­му стає мо­жли­вим по­сту­по­во «під­тя­гу­ва­ти» й роз­мі­ри пен­сій. Про­те для та­кої успі­шної кар­ти­ни має бу­ти ре­а­лі­зо­ва­но над­то ба­га­то до­да­тко­вих умов... Спра­цю­ва­н­ня усьо­го ком­пле­ксу цих умов вже у пер­шо­му квар­та­лі на- сту­пно­го ро­ку не ви­да­є­ться мо­жли­вим. То­му сце­на­рій є ско­рі­ше фан­та­сти­чним.

Дру­гий — «гро­ші в пі­сок». Під­ви­ще­н­ня соц­стан­дар­ту від­бу­ва­є­ться за ра­ху­нок пе­ре­роз­по­ді­лу на опла­ту пра­ці бю­дже­тни­ків ко­штів з ін­ших ста­тей, на­сам­пе­ред — ви­да­тків роз­ви­тку. Збіль­ше­н­ня зар­пла­ти у при­ва­тно­му се­кто­рі під­ви­щує вар­тість пра­ці для бі­зне­су. Це пе­ре­но­си­ться на со­бі­вар­тість та ці­ну про­ду­кції й при­ско­рює ін­фля­цію, яка «з’їдає» від­чу­тну ча­сти­ну при­ро­сту ку­пі­вель­ної спро­мо­жно­сті. Пі­дви­ще­ний по­пит збіль­шує ім­порт та по­гір­шує тор­го­вель­ний ба­ланс, що чи­нить тиск на де­валь­ва­цію грив­ні. Зре­штою, під­ви­ще­н­ня зар­плат має за­ту­ха­ю­чий ефект та спри­чи­няє чер­го­ву хви­лю де­ста­бі­лі­за­ції. Сце­на­рій ви­да­є­ться вель­ми ймо­вір­ним.

Тре­тій — «пшик». Під­ви­ще­н­ня соц­стан­дар­ту не су­про­во­джу­є­ться від­чу­тним збіль­ше­н­ням су­ку­пно­го спо­жив­чо­го по­пи­ту та не є ді­є­вим ру­ші­єм еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня. Зро­ста­н­ня до­ся­га­є­ться пе­ре­ва­жно зав­дя­ки по­лі­пшен­ню зов­ні­шньої кон’юн­кту­ри, яке пра­цює і як чин­ник стру­ктур­ної мо­дер­ні­за­ції еко­но­мі­ки від­по­від­но до по­треб за­крі­пле­н­ня екс­порт-оо­рі­єн­то­ва­ної мо­де­лі зро­ста­н­ня. За ни­ні­шніх умов та­кий сце­на­рій слід вва­жа­ти ба­зо­вим.

Че­твер­тий — «зра­да». На­дмі­ру опти­мі­сти­чні роз­ра­хун­ки на ко­шти від де­ті­ні­за­ції та за­ви­ще­ні по­ка­зни­ки до­хо­дів і ви­да­тків бю­дже­ту «зри­ва­ють» ви­ко­на­н­ня бю­дже­тних зо­бов’язань дер­жа­ви. Для уни­кне­н­ня спле­ску со­ці­аль­ної на­пру­же­но­сті уряд зму­ше­ний вда­ва­ти­ся до мо­не­ти­за­ції де­фі­ци­ту. Це при­ско­рює ін­фля­цію та про­ва­лює на осно­ві не­га­тив­них очі­ку­вань курс грив­ні. МВФ роз­ри­ває від­но­си­ни з Укра­ї­ною... На ща­стя, та­кий не­га­тив­ний сце­на­рій теж ма­ло­ймо­вір­ний зав­дя­ки до­сить жорс­ткій від­по­від­аль­но­сті у фі­скаль­ній та мо­не­тар­ній по­лі­ти­ці пе­ред зов­ні­шні­ми кре­ди­то­ра­ми, спів­пра­ця з яки­ми за­ли­ша­є­ться без­аль­тер­на­тив­ною че­рез ви­со­кі зо­бов’яза­н­ня за зов­ні­шнім бор­гом.

ОСНОВНІ РИЗИКИ: ЩО СЛІД ПАМ’ЯТАТИ УРЯ­ДУ?

«Зар­пла­тна ре­во­лю­ція» одно­зна­чно під­ви­щу­ва­ти­ме ін­фля­цій­ні очі­ку­ва­н­ня уча­сни­ків рин­ку. Тим більш, що во­на спів­па­ла з «екс­пе­ри­мен­том» що­до ска­су­ва­н­ня дер­жре­гу­лю­ва­н­ня цін.

Щоб по­вер­ну­тись до кон­стру­ктив­но­го сце­на­рію, тре­ба ви­зна­ти, що пев­не при­ско­ре­н­ня ін­фля­ції не­ми­ну­че, й це слід вра­ху­ва­ти у про­гно­зних по­ка­зни­ках Бю­дже­ту-2017 та ін­фля­цій­них орі­єн­ти­рах НБУ.

«Ще­дрість» уря­ду роз­бло­ку­ва­ла дав­но стри­му­ва­ний кри­зою та вій­ною по­пу­лі­сти­чний тренд у ві­тчи­зня­но­му по­лі­ти­ку­мі. На­ро­стає хви­ля ви­мог що­до під­ви­ще­н­ня со­ці­аль­них ви­да­тків.

Різ­ко зро­стає умов­ність отри­ма­н­ня бю­дже­тних до­хо­дів на­сту­пно­го ро­ку. Якщо ра­ні­ше екс­пер­тів хви­лю­ва­ли не­пев­ні 10 млрд грн від спе­цкон­фі­ска­цій, які пла­ну­ва­лось спря­му­ва­ти на ці­лі роз­ви­тку, на­ра­зі су­ма, яку пла­ну­є­ться отри­ма­ти до бю­дже­тів та Пен­сій­но­го фон­ду від гі­по­те­ти­чної де­ті­ні­за­ції, зна­чно біль­ша, як і со­ці­аль­на ці­на її мо­жли­во­го не­до­о­три­ма­н­ня.

Най­біль­шо­му ри­зи­ку від під­ви­ще­н­ня мі­ні­маль­ної зар­пла­ти під­да­є­ться по­ка­зник зайня­то­сті. Не отри­мав­ши до­да­тко­во­го ре­сур­су, ро­бо­то­да­вець не ма­ти­ме ін­шо­го ви­бо­ру, ніж ви­віль­ня­ти пра­ців­ни­ків. На на­шу дум­ку, пе­ре­ва­жа­ти­ме й тренд що­до по­си­ле­н­ня ті­ні­за­ції зайня­то­сті. Во­че­видь, уря­ду слід го­ту­ва­тись до спле­ску без­ро­бі­т­тя та про­по­ну­ва­ти аль­тер­на­ти­ву зайня­то­сті, зокре­ма — у ма­ло­му бі­зне­сі. Що ж до бю­дже­тно­го се­кто­ру, най­кра­щим бу­ло б дер­жа­ві «по­да­ти при­клад», аде­ква­тно збіль­шив­ши фон­ди опла­ти пра­ці бю­дже­тних уста­нов.

Най­біль­шо­му ри­зи­ку від під­ви­ще­н­ня мі­ні­маль­ної зар­пла­ти під­да­є­ться по­ка­зник зайня­то­сті. Не отри­мав­ши до­да­тко­во­го ре­сур­су, ро­бо­то­да­вець не ма­ти­ме ін­шо­го ви­бо­ру, ніж звіль­ня­ти пра­ців­ни­ків. На на­шу дум­ку, пе­ре­ва­жа­ти­ме й тренд що­до по­си­ле­н­ня ті­ні­за­ції зайня­то­сті. Во­че­видь, уря­ду слід го­ту­ва­ти­ся до спле­ску без­ро­бі­т­тя та про­по­ну­ва­ти аль­тер­на­ти­ву зайня­то­сті, зокре­ма — у ма­ло­му бі­зне­сі. Що ж до бю­дже­тно­го се­кто­ру, най­кра­щим бу­ло б дер­жа­ві «по­да­ти при­клад», аде­ква­тно збіль­шив­ши фон­ди опла­ти пра­ці бю­дже­тних уста­нов

Яро­слав ЖАЛІЛО, Ін­сти­тут су­спіль­но-еко­но­мі­чних до­слі­джень

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.