Від­ро­дже­н­ня Ка­лан­ча­ка

На Хер­сон­щи­ні еко­акти­ві­сти ре­а­лі­зу­ва­ли про­ект з від­нов­ле­н­ня сте­по­вої рі­чки

Den (Ukrainian) - - Суспільство -

Про­тя­гом 2016 ро­ку чле­ни Укра­їн­сько­го то­ва­ри­ства охо­ро­ни пта­хів (ТОП) за фі­нан­со­вої під­трим­ки Фун­да­ції «Ко­ка-Ко­ла» актив­но пра­цю­ва­ли над впро­ва­дже­н­ням про­е­кту «Від­нов­ле­н­ня рі­чки Ка­лан­чак для при­ро­ди і май­бу­тніх по­ко­лінь » . Ка­лан­чак — ма­ла сте­по­ва рі­чка, що є єди­ною прі­сно­во­дною ар­те­рі­єю, яка жи­вить по­су­шли­ві сте­по­ві те­ри­то­рії Ка­лан­ча­цько­го ра­йо­ну.

«Ра­ні­ше рі­чка бу­ла ва­жли­вим транс­порт­ним во­дним шля­хом Тав­рії. У рі­зні по­ри ро­ку рі­чка слу­гу­ва­ла при­тул­ком для ба­га­тьох во­дно-бо­ло­тних пта­хів, але ни­ні внаслідок сут­тє­во­го ан­тро­по­ген­но­го впли­ву Ка­лан­чак пе­ре­тво­рив­ся на лан­цюг став­ків зі сто­я­чою во­дою, — роз­по­від­ає «Дню» ко­ор­ди­на­тор про­е­кту Ві­кто­рія ШЕВЧУК.—Ми­ви­рі­ша­ли­до­по­мог­ти­мі­сце­вій­гро­ма­ді,якав­же­ба­га­то­ро­ків­звер­та­є­ться­до­дер­жав­ни­хор­га­нівз­про­ха­н­ням від­но­ви­ти­рі ч к у. Про спів­пра­цю до­мо­ви­ли­ся з рай­держ­адмі­ні­стра­ці­єю ».

У сі­чні цьо­го ро­ку акти­ві­сти про­ве­ли екс­пер­тну ре­гіо­наль­ну зу­стріч, щоб ви­зна­чи­ти при­чи­ни і на­мі­ти­ти план дій за про­е­ктом. Пі­сля де­таль­но­го ви­вче­н­ня екс­пер­та­ми ста­ну рі­чки бу­ло надано пра­кти­чні ре­ко­мен­да­ції що­до пер­шо­чер­го­вих за­хо­дів, зокре­ма за­без­пе­че­н­ня про­то­чно­сті рі­чки, до­да­ва­н­ня в неї во­ди та подаль­ший мо­ні­то­ринг за ста­ном рі­чки пі­сля впро­ва­дже­н­ня пра­кти­чних за­хо­дів.

«Цьо­го ро­ку ве­сна і по­ча­ток лі­та бу­ли ду­же до­що­ві, то­му не­об­хі­дні ро­бо­ти з прочи­ще­н­ня м ос то пе­ре­їздів у се­ли­щі Но­во­о­лек-сан­дрів­ка ми роз­по­ча­ли тіль­ки на по­ча­тку ли­пня ,— роз­по­від­ає Ві­кто­рія .— Як на­слі­док, ми про­чи­сти­ли три мо­сто­пе­ре­їзди від смі­т­тя і бе­тон­них брил, що да­ло змо­гу по­ни­зи­ти рі­вень ґрун­то­вих вод у са­мо­му се­ли­щі й від­но­ви­ти про­то­чність рі­чки».

Жив­ле­н­ня рі­ки від­бу­ва­лось за ра­ху­нок во­до­об­мі­ну з Кар­кі­ніт­ською за­то­кою і над­хо­дже­н­ня во­ди з Пів­ні­чно-Крим­сько­го ка­на­лу, але внаслідок клі­ма­ти­чних та ін­ших змін жив­ле­н­ня рі­чки з прі­сних дже­рел пов­ні­стю пе­ре­кри­те, че­рез що ру­сло пе­ре­си­хає в по­су­шли­ві пе­рі­о­ди ро­ку. «Пи­та­н­ня про те, як до­да­ти во­ди в рі­чку, ко­ман­да про­е­кту обмір­ко­ву­ва­ла три­ва­лий час, але та­ки зна­йшла аль­тер­на­тив­не рі­ше­н­ня. За ра­дян­ських ча­сів у ра­йо­ні Ка­лан­ча­ка бу­ло про­би­то чи­ма­ло са­мо­ви­лив­них свер­дло­вин, ба­га­то з яких фун­кціо­ну­ють. То­му в спів­пра­ці з ка­хов­ською гі­дро­ме­лі­о­ра­тив­ною екс­пе­ди­ці­єю ми ві­ді­бра­ли кіль­ка свер­дло­вин, які під­ля­га­ють від­нов­лен­ню з подаль­шим від­ве­де­н­ням во­ди в рі­чку. Зав­дя­ки цьо­му бу­ло від­нов­ле­но чо­ти­ри са­мо­ви­лив­ні свер­дло­ви­ни, які, за під­ра­хун­ка­ми екс­пер­тів, ма­ють да­ти 1 800 000 ку­бо­ме­трів прі­сної во­ди в рі­чку», — ка­же Ві­кто­рія.

Як во­на за­зна­чає, за про­е­ктом мі­сце­ві акти­ві­сти, зде­біль­шо­го учні шкіл мі­сце­вих се­лищ, та­кож до­лу­чи­лись до акцій з при­би­ра­н­ня бе­ре­гів та ру­сла рі­чки від по­бу­то­во­го смі­т­тя. В них взя­ли участь близь­ко 200 во­лон­те­рів, які зі­бра­ли 230 мі­шків смі­т­тя й ви­са­ди­ли 2600 са­джан­ців вер­бо­ло­зу для укрі­пле­н­ня бе­ре­гів рі­чки. В ме­жах про­е­кту та­кож за­пла­но­ва­ні ро­бо­ти з від­нов­ле­н­ня став­ку в ко­ли­шньо­му ма­є­тку Со­фії Фальц-Фейн у се­лі Ро­здоль­не.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.