Iлю­зії то­ле­ран­тно­сті,

Або Чо­му не тре­ба за­гра­ва­ти зі злом

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ігор ЛО­СЄВ

Остан­нім ча­сом нам без­пе­рерв­но то­ро­чи­ли про то­ле­ран­тність. Чу­до­ва са­ма по со­бі вла­сти­вість. Усе пи­та­н­ня в то­му, ко­ли, з яко­го при­во­ду й по від­но­шен­ню до ко­го її про­яв­ля­ти. Ось, на­при­клад, якщо по­лі­ція за­мість то­го щоб скру­ти­ти гвал­тів­ни­ка й гра­бі­жни­ка по­чне йо­го чем­но вмов­ля­ти, мов­ляв, на­ві­що ви б’єте цьо­го чо­ло­ві­ка або гвал­ту­є­те цю жін­ку, чом би вам не по­во­ди­ти­ся м’якше, до­бро­зи­чли­ві­ше, то­ле­ран­тні­ше, то чим це обер­не­ться для за­ко­но­слу­хня­них гро­ма­дян? А як про­я­ви­ти то­ле­ран­тність до гру­пи озбро­є­них бан­ди­тів? Здо­ро­вий глузд ви­ро­бляв­ся у люд­ства впро­довж­ти­ся­чо­літь, і не тре­ба йо­го від­мі­ня­ти. Ще одна та­ка спро­ба від­мі­ни­ти бу­ла не­дав­но на «Гро­мад­сько­му ра­діо», де пред­став­ник укра­їн­сько-ізра­їль­сько­го до­слі­дни­цько­го цен­тру ім. Гол­ди Ме­їр Аль­берт Фель­дман за­кли­кав до то­ле­ран­тно­сті що­до «ДНР» і «ЛНР». При­чо­му пан Фель­дман по­си­лав­ся на до­свід Ізра­ї­лю, де окре­мі жур­на­лі­сти да­ють сло­во в ефі­рі пред­став­ни­кам бо­йо­вої па­ле­стин­ської ор­га­ні­за­ції «ФА­ТХ». Ну, чи ри­зи­ку­ва­ти та­ким чи­ном сво­єю кра­ї­ною — це спра­ва са­мих су­ча­сних ізра­їль­тян, хо­ча ще за­снов­ник дер­жа­ви Бен- Гу­ріон ска­зав: «Ми мо­же­мо ви­гра­ти ба­га­то во­єн, а про­гра­ти ли­ше одну». Мо­жна до­гра­ти­ся... До ре­чі, за ча­сів аб­со­лю­тної не­то­ле­ран­тно­сті до сво­їх во­ро­гів Ізра­їль був зна­чно силь­ні­шим, ніж за­раз. Мі­жін­шим, і на­ци­стів вда­ло­ся пе­ре­мог­ти са­ме то­му, що пі­сля 1939 ро­ку на За­хо­ді до на­ци­зму по­сту­по­во сфор­му­ва­ла­ся ну­льо­ва то­ле­ран­тність. А як­би до на­ци­стів ста­ви­ли­ся за ре­це­пта­ми па­на Фель­дма­на, то на­вряд чи б во­ни про­гра­ли Дру­гу сві­то­ву вій­ну. Не тре­ба за­гра­ва­ти зі злом, це по­га­но за­кін­чу­є­ться.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.