Iлю­зії то­ле­ран­тно­сті,

Або Чо­му не тре­ба за­гра­ва­ти зі злом

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» -

ПО­ГА­НА ХА­РА­КТЕ­РИ­СТИ­КА

ТБ по ка за ло ці ка вий сю жет, який ще раз під­твер­джуэ, що то­ле­ран т ність хо ро ша там, де во на до - ре­чна. Під Ки­є­вом влі­тку цьо­го ро­ку ді яв по за шкіль ний ви хов ний центр «Де­сан­тник». Ця во­є­ні­зо­ва - на струк ту ра пе ре бу ває під егі дою так зва­но­го Вір­но­го ко­за­цтва, де ді­тей ви­хо­ву­ють у ду­сі «рус­ско­го ми­ра » . Очо лю вав це все та кий со бі Оле­ксій Се­лі­ва­нов, який пра­цю­вав у Мі­ні­стер­стві обо­ро­ни Укра­ї­ни за ча­сів мі­ні­стра Ле­бе­дє­ва, а в Мі­ні­стер­стві осві­ти за ча­сів мі­ні­стра Та - бач ни ка. Ді ти в цьо му та бо рі при - ся га ли « лю би ти бать ків щи ну від Кар пат до Ти хо го оке а ну » . Те пер пан Се­лі­ва­нов слу­жить у так зва­но­му МВС « ДНР » , де пе ре бу ває на слу­жбі й чи­ма­ло йо­го ви­хо­ван­ців.

Ви­ни­кає пи­та­н­ня: ко­ли в умо­вах вій­ни бу­дуть роз­пу­ще­ні всі ан­ти­укра­їн­ські ор­га­ні­за­ції? Чи до них зно­ву про­яв­лять «то­ле­ран­тність»? Те, що во­ни віль­но ді­ють 2016 ро­ку, — це по­га­на ха­ра­кте­ри­сти­ка й на­ших спец­служб і всі­єї си­сте­ми на­ціо­наль­ної без­пе­ки Укра­ї­ни. А ви­хо­ва­н­ня ді­тей у ду­сі іде­о­ло­гії іно­зем­ної й без пе­ре­біль­ше­н­ня во­ро­жої дер­жа­ви є ве­ли­кою су­спіль­ною не­без­пе­кою.

ПРО «ТЕ­ЛЕ­БІ­ЖЕН­ЦІВ»

Про­гра­ма «Ци­віль­на обо­ро­на» на ICTV по­ка­за­ла сю­жет, який був би ду­же смі­шним, як­би не був та­ким сум­ним. На афі­ші «Ро­сій­сько­го гу­ма­ні­тар­но­го уні­вер­си­те­ту проф­спі­лок» бу­ли пред­став­ле­ні чо­ти­ри сту­ден­ти цьо­го ви­шу. Три ма­ли єв­ро­пе­о­ї­дну зов­ні­шність, а один, хло­пець з Ба­шки­рії, ви­рі­зняв­ся зви­чай­ним для йо­го на­ро­ду мон­го­ло­ї­дним ан­тро­по­ти­пом. Не по­тер­пів­ши та­ко­го скан­да­лу, на­чаль­ство зро­би­ло «фо­то­шоп» і за­мі­ни­ло ба­шки­ра на ра­со­во чи­сту «арій­ську» фі­зіо но­мію, щоб рі­зні там азі­а­ти не псу­ва­ли кар­тин­ку мо­сков­сько­го уні­вер­си­те­ту. По­тім на­чаль­ство роз­по­від­а­ло, що, мов­ляв, ба­шкир по­га­но вчив­ся, а на афі­шу тре­ба від­мін­ни­ків. Але, як з’ясу­ва­ло­ся, ро­сій­ський сту­дент, яким за­мі­ни­ли ба­шки­ра, вчив­ся гір­ше за ньо­го. Так, це ста­ра тра­ди­ція то­таль­но­го ли­це­мір­ства, яким про­ся­кну­та вся ро­сій­ська істо­рія. Ну то й що, що ра­сизм, за­те дру­жба на­ро­дів, зві­сно, в її мо­сков­сько­му ро­зу­мін­ні. Ма­со­ві де­пор­та­ції на­ро­дів, пе­ре­слі­ду­ва­н­ня за на­ці ональ­ною озна­кою, на­яв­ність у кра­ї­ні «не­хо­ро­ших» на­ціо­наль­но­стей не за­ва­жа­ли ра­ні­ше й не за­ва­жа­ють те­пер при­бі­чни­кам СРСР роз­по­від­а­ти, як там чу­до­во й оста­то­чно бу­ло ви­рі­ше­но на­ціо­наль­не пи­та­н­ня. Якщо фа­кти су­пе­ре­чать ро­сій­ській іде­о­ло­гії, тим гір­ше для фа­ктів...

Про­гра­ма «Ци­віль­на обо­ро­на» тор­кну­ла­ся й до­лі не­ща­сних «мо­скво­фі­лів» з Дон­ба­су, які під впли­вом ро­сій­сько­го ТБ вте­кли до РФ. Це в пов но му ро зу мін ні сло ва « те ле бі - жен­ці». Ні­ко­го з них не пу­сти­ли ні до Мос к ви, ні до Пі те ра, ні на Ку - бань, а ви­клю­чно на По­вол­жя, в Си­бір, на Урал і Да­ле­кий Схід, тоб­то в ті ре­гіо­ни, звід­ки йде від­тік са­мо­го ро сійсь ко го на се лен ня ( за ви нят - ком По­вол­жя). До­би­ти­ся ста­ту­су бі­жен­ця в РФ пра­кти­чно не­мо­жли­во. Якщо ра­ні­ше Кремль ба­чив у цих при­буль­цях з Укра­ї­ни про­па­ган­дист­ське «гар­ма­тне м’ясо», то те­пер ін­те­рес до них втра­ти­ли. То­му з 576 пун к тів тим ча со во го роз мі щен ня за­ли­ши­ло­ся ли­ше 56. Ба­га­тьох ви­гна­ли на ву­ли­цю, при­чо­му в зи­мо­вий час. Так, те, що зро­би­ли з ци­ми лю­дьми, зло­чин ро­сій­ської те­ле­про­па­ган­ди, але й са­мі во­ни ма­ють узя­ти на се­бе ча­сти­ну від­по­від­аль­но­сті за влас ні рі шен ня, не мож на так без­о­гля­дно ві­ри­ти іно­зем­ній дер­жа­ві. До укра­їн­ців або на­віть до етні­чних ро сі ян з Укра ї ни в Ро сії став - ля­ться, як до чу­жих. А чу­жих там не лю­блять (утім, сво­їх теж). У РФ тра ди цій но не на ви дять тих, хто «по­на­їхав», вба­ча­ю­чи в них кон­ку­рен­тів у пре­тен­зі­ях на дер­жав­ні по­да­чки. Чу­тки про ро­сій­ську го­стин­ність роз­ві­я­ли­ся мов дим.

ТРК «Чор­но­мор­ська» ча­сти­ну ефір­но­го ча­су від­да­ла про­гра­мі «Те­пе ріш ній час » , яку го ту ють не за - ле­жні жур­на­лі­сти. Во­на про­ко­мен­ту­ва­ла мо­жли­ві за­кри­т­тя у Льво­ві ро сійсь ко го куль тур но го цен т ру. Вза­га­лі, та­кі цен­три є ли­ше в кра­ї­нах, між яки­ми є до­брі від­но­си­ни. Крім то го, ніх то не ска со ву вав прин­цип па­ри­те­ту між дер­жа­ва­ми. Якщо в Мо­скві гром­лять укра­їн­ську

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.