Саакашвілі йде: це бу­ло пи­та­н­ня ча­су

«Не­об­хі­дно ви­зна­ти, що пра­кти­ка за­лу­че­н­ня іно­зем­ців на ке­рів­ні по­са­ди в кра­ї­ні не да­ла ре­зуль­та­тів», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Ну що ж, го­ло­ва Оде­ської ОДА прийняв до­ста­тньо про­гно­зо­ва­не і очі­ку­ва­не рі­ше­н­ня. 7 ли­сто­па­да Мі­хе­їл Саакашвілі за­явив, що по­дає у від­став­ку. За йо­го сло­ва­ми, остан­ньою кра­плею для ньо­го ста­ли еле­ктрон­ні де­кла­ра­ції чи­нов­ни­ків, в якій во­ни вка­зу­ва­ли міль­йон­ні до­хо­ди і про­си­ли ма­те­рі­аль­ну до­по­мо­гу. У той же час він за­зна­чив, що не зби­ра­є­ться зда­ва­ти­ся і по­чи­нає «но­вий етап бо­роть­би».

В Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та вже да­ли зро­зу­мі­ти, що Пре­зи­дент під­пи­ше від­став­ку Саакашвілі. На­га­да­є­мо, екс-пре­зи­дент Гру­зії був при­зна­че­ний го­ло­вою Оде­ської облдержадміністрації 30 трав­ня 2015 ро­ку. Бу­кваль­но на­пе­ре­до­дні від­став­ки Саакашвілі ста­ло ві­до­мо, що у від­став­ку по­дав ще один член «гру­зин­ської гру­пи» Гі­ор­гі Лор­ткі­па­ні­дзе, який за­явив, що йде з по­са­ди на­чаль­ни­ка Го­лов­но­го управ­лі­н­ня На­цпо­лі­ції в Оде­ській обла­сті.

Ідея при­зна­че­н­ня на дер­жав­ні по­са­ди «ва­ря­гів» бу­ла при­ре­че­на на ко­ло­тне­чу. Про це «День» пи­сав із са­мо­го по­ча­тку. Го­лов­ним чи­ном че­рез під­хо­ди, які за­сто­со­вує вла­да. Іно­зем­ці мо­жуть бу­ти ра­дни­ка­ми, а не мі­ні­стра­ми чи очіль­ни­ка­ми дер­жав­них стру­ктур. Тим біль­ше, ко­ли їм вмить ви­да­є­ться гро­ма­дян­ство Укра­ї­ни.

Ми не­о­дно­ра­зо­во на­го­ло­шу­ва­ли, що пи­та­н­ня із став­ле­н­ням до ін­сти­ту­ту укра­їн­сько­го гро­ма­дян­ства ви­кли­кає пи­та­н­ня. До­сі ні­хто від вла­ди не мо­же від­по­ві­сти — яким чи­ном гру­зи­ни по­тра­пи­ли у вла­ду? Так, Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко ско­ри­став­ся сво­єю пре­ро­га­ти­вою і фа­кти­чно за ніч на­дав гро­ма­дян­ство ко­ли­шньо­му пре­зи­ден­ту Гру­зії, але ні­ко­му так і не по­ясни­ли — за які та­кі за­слу­ги пе­ред Укра­їн­ською дер­жа­вою.

Зви­чай­но, в да­но­му ви­пад­ку не­хту­є­ться не тіль­ки ін­сти­тут гро­ма­дян­ства Укра­ї­ни, а й шко­ла ви­хо­ва­н­ня ві­тчи­зня­них про­фе­сій­них ка­дрів. Один з остан­ніх при­кла­дів — уряд при­зна­чив екс-мі­ні­стра ін­фра­стру­кту­ри Поль­щі Сла­во­мі­ра Но­ва­ка но­вим ке­рів­ни­ком Дер­жав­но­го агент­ства ав­то­мо­біль­них до­ріг Укра­ї­ни.

Іно­зем­ців, а осо­бли­во Саакашвілі, вла­да ви­ко­ри­сто­ву­ва­ла і ви­ко­ри­сто­вує як ін­стру­мент в бо­роть­бі з сво­ї­ми опо­нен­та­ми. Зга­да­є­мо, з яким зав­зя­т­тям го­ло­ва Оде­ської ОДА кри­ти­ку- вав ко­ли­шньо­го прем’єра Ар­се­нія Яце­ню­ка або олі­гар­ха Іго­ря Ко­ло­мой­сько­го. Сьо­го­дні ж він з ана­ло­гі­чною кри­ти­кою вже кри­ти­кує Пре­зи­ден­та, за­явив­ши, що в Оде­ській обла­сті По­ро­шен­ко осо­би­сто під­три­мує ко­ру­пцій­ні кла­ни.

Остан­ні за­яви ана­лі­ти­ки пов’язу­ють з на­ма­га­н­ням Саакашвілі ве­сти са­мо­стій­ну по­лі­ти­чну гру і на­ці­ле­ні­стю на до­ча­сні пар­ла­мент­ські ви­бо­ри. Хо­ча цьо­го він не при­хо­ву­вав ще то­ді, ко­ли ор­га­ні­зо­ву­вав по кра­ї­ні так зва­ні ан­ти­ко­ру­пцій­ні фо­ру­ми. Ще то­ді ек­спер­ти в ко­мен­та­рі «Дню» на­го­ло­шу­ва­ли, що кон­флікт Саакашвілі з По­ро­шен­ком не­від­во­ро­тній.

І ось це ста­ло­ся. Які ви­снов­ки? Лег­ко­ва­жна ка­дро­ва по­лі­ти­ка вла­ди, яка на­прав­ле­на на ви­рі­ше­н­ня вла­сних, а не дер­жав­них пи­тань, має са­ме та­кі на­слід­ки. По­га­но, що лю­ди під­три­му­ють Саакашвілі, однак це ско­рі­ше під­трим­ка не са­мо­го екс-пре­зи­ден­та Гру­зії, а тих за­яв, які він ро­бить. А це за­галь­ні і дав­ні про­бле­ми в Укра­ї­ні, які по­трі­бно ви­рі­шу­ва­ти, — ко­ру­пція, кла­но­вість, бі­дність...

«ПРО НО­ВИЙ СПЕКТАКЛЬ СААКАШВІЛІ» Оле­на ГАЛКIНА, ро­сій­ський по­лі­то­лог, істо­рик (facebook.com):

— 1. Мо­мент обра­но іде­аль­но. На тлі е-де­кла­ра­цій і обну­ле­н­ня Де­ма­льян­су він зно­ву стає єди­ним цен­тром тя­жі­н­ня, зов­ні­шнім по від­но­шен­ню до цар­ства ку­мів­ства й ко­ру­пції.

Пі­сля про­ва­лів в Оде­ській обла­сті й Гру­зії ін­шо­го та­ко­го шан­су у Саакашвілі не бу­де.

2. Йо­му все ще до­ві­ряє 22%, а ба­ланс до­ві­ри­не­до­ві­ри один з на­йопти­мі­сти­чні­ших (-42). З йо­го та­лан­том пу­блі­чно­го по­лі­ти­ка це чу­до­ва по­зи­ція для стар­ту.

3. Вра­хо­ву­ю­чи за­ле­жність Саакашвілі від Пре­зи­ден­та, си­ту­а­ція ду­же на­га­дує ми­ну­лу зи­му, ко­ли оде­ський гу­бер­на­тор роз­ви­вав бур­хли­ву ді­яль­ність з «ан­ти­ко­ру­пцій­ни­ми фо­ру­ма­ми», біль­ше схо­жи­ми на се­ктант­ські пиль­ну­ва­н­ня. Актив­ність фо­ру­мів сто­су­ва­ла­ся ви- клю­чно опо­нен­тів Пре­зи­ден­та й бу­ла мит­тє­во згор­ну­та, ко­ли ста­ло зро­зумі­ло, що до­стро­ко­вих ви­бо­рів не бу­де.

4. Де­марш Саакашвілі до­бре ля­гає в за­пуск сце­на­рію ви­бо­рів на ве­сну під де­ві­зом «Все змі­ни­ти, щоб усе за­ли­ши­ло­ся як і бу­ло». Як і рік то­му. Якщо вва­жа­ти ан­ти­ко­ру­пцій­ну «хви­лю» тре­тьою ко­ло­ною По­ро­шен­ка (+ БПП + Наш Край), то за збе­ре­же­н­ня ма­жо­ри­тар­ки ні­яка Юля Пре­зи­ден­то­ві не стра­шна. А щось ре­аль­но но­ве й ве­ли­ке про­сто не всти­гне з’яви­ти­ся.

«З ПРАКТИКОЮ ЗА­ЛУ­ЧЕ­Н­НЯ ІНО­ЗЕМ­ЦІВ В УКРА­Ї­НІ ТРЕ­БА ЗАКІНЧУВАТИ» Ан­дрій НОВАК, го­ло­ва Ко­мі­те­ту еко­но­мі­стів Укра­ї­ни:

— Не­об­хі­дно ви­зна­ти, що на сьо­го­дні пра­кти­ка за­лу­че­н­ня іно­зем­ців на ке­рів­ні по­са­ди не да­ла обна­дій­ли­вих ре­зуль­та­тів. Фа­кти­чно всі без ви­ня­тку іно­зем­ні гро­ма­дя­ни, які при­йшли на най­ви­щі дер­жав­ні по­са­ди в Укра­ї­ні, не да­ли від­чу­тних ре­зуль­та­тів від сво­єї ро­бо­ти. То­му ми по­вин­ні зро­зу­мі­ти, що так са­ме, як Ні­меч­чи­ну від­бу­до­ву­ва­ти і під­ні­ма­ли нім­ці, Япо­нію — япон­ці, Ко­рею — ко­рей­ці, а Поль­щу — по­ля­ки, то й Укра­ї­ну під­ня­ти ма­ють укра­їн­ці. Се­ред 45 мільйонів укра­їн­ців до­ста­тньо до­свід­че­них спе­ці­а­лі­стів та лі­де­рів, які зда­тні на це. У нас є спе­ці­а­лі­сти у всіх без ви­ня­тку сфе­рах, для яких не­об­хі­дно ство­ри­ти від­по­від­ні умо­ви для ефе­ктив­ної ре­а­лі­за­ції се­бе. Са­ме то­му, га­даю, що з практикою за­лу­че­н­ня іно­зем­ців нам в Укра­ї­ні тре­ба закінчувати.

Окрім то­го, вар­то за­да­тись пи­та­н­ням — які мо­раль­ні яко­сті у тих лю­дей, які з лег­кі­стю по­збу­ва­ю­ться вла­сно­го гро­ма­дян­ства за­ра­ди укра­їн­сько­го гро­ма­дян­ства, де їм за­про­по­ну­ва­ли по­са­ду. Су­спіль­ству, яке мо­жли­во ін­ко­ли га­дає, що іно­зем­ці зда­тні за нас зро­би­ти ро­бо­ту по ре­фор­му­ва­н­ня, тре­ба так са­мо по­збав­ля­тись ілю­зій. Ні­хто за нас в Укра­ї­ні рай не зро­бить.

Згі­дно з за­явою Саакашвілі ви­дно, що він сво­єю від­став­кою хо­че пе­ре­йти зі ста­ту­су чи­нов­ни­ка в ста­тус по­лі­ти­ка, який пра­гне здо­бу­ва­ти по­лі­ти­чну пе­ре­мо­гу на ви­бо­рах. Йо­го заява — це апе­ля­ція до ви­бор­ців. Але та пер­ша хви­ля оча­ру­ва­н­ня у тих, хто очі­ку­вав від Саакашвілі зда­тно­сті до які­сних ре­форм в Укра­ї­ні, вже про­йшла. Про це го­во­рить йо­го рей­тинг на стар­ті за­йма­н­ня по­са­ди го­ло­ви Оде­щи­ни і ни­ні. Йо­го рей­тинг впав втричі, що го­во­рить про роз­ча­ру­ва­н­ня оде­си­та­ми Саакашвілі в то­му чи­слі че­рез від­су­тність ре­зуль­та­тів від йо­го ді­яль­но­сті. Зви­чай­но, мо­жна го­во­ри­ти, що Саакашвілі не да­ли ре­а­лі­зу­ва­ти свої пла­ни. Адже пи­та­н­ням за­ли­ша­є­ться те, чи мав до­сить ре­сур­сів і від­по­від­но­го «зе­ле­но­го сві­тла» від Пре­зи­ден­та го­ло­ва Оде­ської обла­сті. Про­те не тре­ба за­бу­ва­ти, що для Саакашвілі був ва­жли­ві­шим по­лі­ти­чних аспект, ніж ре­аль­ні пра­кти­чні ре­зуль­та­ти.

«ПОПУЛЯРНІСТЬ СААКАШВІЛІ ЯК ІМІТАЦІЯ РЕ­ФОРМ» Ан­тон ГЕ­РА­ЩЕН­КО, на­ро­дний де­пу­тат Укра­ї­ни (facebook.com):

— Те, що вда­ло­ся Саакашвілі і йо­го ко­ман­ді у Гру­зії 10 ро­ків то­му, не­мо­жли­во бу­ло здій­сни­ти в Укра­ї­ні з рі­зних при­чин.

Ві­дно­сні успі­хи гру­зин­ських ре­форм ста­ли мо­жли­ви­ми не так зав­дя­ки Мі­хе­ї­лу Саакашвілі, як зав­дя­ки уні­каль­ній ко­ман­ді де­мо­кра­тів, яка об’єд­на­ла­ся за­ра­ди кра­що­го май­бу­тньо­го Гру­зії у 2003 — 2007 ро­ках.

Там бу­ли і Ка­ха Бен­ду­кі­дзе, і Ні­но Бур­джа­на­дзе, і за­ги­блий за див­них об­ста­вин Зу­раб Жва­нія. У цій ко­ман­ді Мі­хе­їл Саакашвілі ві­ді­гра­вав роль руй­нів­ни­ка ста­рої ко­рум­по­ва­ної си­сте­ми, але бу­ли ті, хто бу­ду­вав но­ву Гру­зію.

Про­те его­їзм і то­та­лі­тар­ні за­ма­шки Саакашвілі роз­ва­ли­ли цю ко­ман­ду вже 2007 ро­ку. А подаль­ша істо­рія ли­ше ве­ла Саакашвілі до без­слав­но­го кін­ця пре­зи­дент­ства і ви­гна­н­ня з Гру­зії.

А всі по­зи­тив­ні до­ся­гне­н­ня бу­ло зні­ве­льо­ва­но, зокре­ма то­му, що ре­фор­ми про­во­ди­ли­ся з ма­со­ви­ми по­ру­ше­н­ня­ми прав лю­ди­ни, а ко­ру­пція, ви­ко­ре­не­на на ни­жніх ща­блях вла­ди, — збе­ре­гла­ся і при­мно­жи­ла­ся у ви­щих еше­ло­нах вла­ди і най­ближ­чо­му ото­чен­ні Мі­хе­ї­ла Саакашвілі.

Пе­тро По­ро­шен­ко, який знав Мі­хе­ї­ла Саакашвілі ще з ча­сів йо­го на­вча­н­ня в Ки­є­ві, за­про­сив йо­го та чле­нів йо­го ко­ман­ди в Укра­ї­ну. Він, з одно­го бо­ку, хо­тів ви­ко­ри­ста­ти популярність Саакашвілі і до­свід гру­зин­ської ко­ман­ди у спра­ві імі­та­ції ре­форм, а з дру­го­го бо­ку, він ви­ко­ри­сто­ву­вав Мі­хе­ї­ла Саакашвілі як та­ран, який мав роз­би­ти вщент йо­го по­лі­ти­чних во­ро­гів.

При­зна­че­н­ня Мі­хе­ї­ла Саакашвілі го­ло­вою са­ме Оде­ської ОДА не бу­ло ви­пад­ко­вим. Йо­го по­ста­ви­ли ту­ди, аби очи­сти­ти Оде­су від ко­ман­ди Ко­ло­мой­сько­го, з чим Ми­ха­їл бли­ску­че впо­рав­ся за кіль­ка ти­жнів. Що­прав­да, Ігор Ва­ле­рі­йо­вич осо­бли­во і не чи­нив опо­ру. Йо­го го­лов­ні би­тви з пре­зи­дент­ською ко­ман­дою, схо­же, ще по­пе­ре­ду.

По­тім Мі­хе­ї­ла ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли як та­ран про­ти прем’єра Ар­се­нія Яце­ню­ка. Йо­му обі­ця­ли, що якщо Яце­нюк чі­пля­ти­ме­ться за своє мі­сце, то Пре­зи­дент роз­пу­стить пар­ла­мент, бу­дуть но­ві ви­бо­ри і Саакашвілі по­ве­де до пар­ла­мен­ту ці­лу пар­тію, а по­тім мо­же ста­ти прем’єр­мі­ні­стром Укра­ї­ни.

Він по­ві­рив і з по­трій­ною си­лою до­лу­чив­ся до кри­ти­ки прем’єр-мі­ні­стра та чле­нів йо­го ко­ман­ди, куль­мі­на­ці­єю якої став кон­флікт із Ар­се­ном Ава­ко­вим на ра­ді ре­форм у гру­дні ми­ну­ло­го ро­ку.

Ко­ли Пре­зи­дент до­сяг сво­єї ме­ти і Ар­се­ній Яце­нюк по­сту­пив­ся сво­їм мі­сцем став­ле­ни­ко­ві Пе­тра По­ро­шен­ка — Во­ло­ди­ми­ру Грой­сма­ну, Мі­хе­їл Саакашвілі став зай­вим і не по­трі­бним.

Ба біль­ше, він ви­йшов з-під кон­тро­лю. По­чав про­во­ди­ти без­глу­зді ан­ти­ко­ру­пцій­ні фо­ру­ми, що є не чим ін­шим, як пер­со­наль­ни­ми пі­а­ра­кці­я­ми. По­чав фор­му­ва­ти дов­ко­ла се­бе ко­ло бі­зне­сме­нів-сим­па­ти­ків, що фі­нан­су­ють йо­го і йо­го ко­ман­ду, ство­рив, чу­жи­ми ру­ка­ми, свою пар­тію, ку­ди уві­йшли йо­го най­ближ­чі со­ра­тни­ки на чо­лі з Да­ви­дом Са­ква­ре­длі­дзе.

Що­прав­да, ця пар­тія ні­чим осо­бли­вим се­бе по­ки що не про­я­ви­ла. Остан­ні пів­ро­ку ко­ман­да Саакашвілі, за­був­ши про Оде­су, за­йма­ла­ся ви­бо­ра­ми у Гру­зії, пе­ре­мог­ти на яких їм не су­ди­ло­ся.

Те­пер, пі­сля про­ва­лу на ви­бо­рах у Гру­зії і ціл­ко­ви­тої від­су­тно­сті під­трим­ки Пре­зи­ден­та, Саакашвілі про­сто не мав ін­шо­го ви­хо­ду, як пі­ти у від­став­ку.

Пе­ре­дба­чаю, що най­імо­вір­ні­ше, біль­шість чле­нів так зва­ної ко­ман­ди Саакашвілі най­ближ­чим ча­сом пі­дуть із по­сад в укра­їн­ській вла­ді, окрім тих не­ба­га­тьох, хто хо­че без пі­а­ру пра­цю­ва­ти на бла­го на­шої кра­ї­ни.

Мі­хе­їл Саакашвілі на­ма­га­ти­ме­ться, з пе­ре­мін­ним успі­хом, за­йма­ти­ся пар­тій­ним бу­дів­ни­цтвом і ро­би­ти все за­для то­го, аби до­мог­ти­ся до­стро­ко­вих пар­ла­мент­ських ви­бо­рів.

ФО­ТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.