Чо­му кра­ли мі­льяр­да­ми?

А як по­вер­ну­ти до­ві­ру? Дер­жа­ві й Нац­бан­ку в пер­шу чер­гу слід по­ча­ти бо­роть­бу з транс­а­кці­я­ми в іно­зем­ній ва­лю­ті. То­му що во­ни го­дя­ться ли­ше для екс­порт­них між­на­ро­дних опе­ра­цій. Наш бі­знес слід під­во­ди­ти до то­го, що йо­му ви­гі­дно ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти на­ціо­наль­ну

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Кри­ти­ка на адре­су го­ло­ви Нац­бан­ку Укра­ї­ни, зокре­ма й з пар­ла­мент­ської три­бу­ни, й ще біль­шою мі­рою ре­зуль­та­ти еле­ктрон­но­го де­кла­ру­ва­н­ня сво­го май­на укра­їн­ськи­ми чи­нов­ни­ка­ми, вклю­ча­ю­чи й на­ро­дних де­пу­та­тів, за­вда­ли сер­йо­зно­го удару по укра­їн­ській бан­ків­ській си­сте­мі. По­тен­цій­ний вкла­дник мір­кує: якщо елі­та не не­се свої ве­ли­кі гро­ші в банк, то чо­му я маю ри­зи­ку­ва­ти сво­ї­ми ко­пій­ка­ми?

Бу­ло б по­мил­кою пе­ред­ча­сно хо­ва­ти бан­ків­ську си­сте­му. У кра­ї­ні, як ви­гля­дає, ще до­сить здо­ро­вих і стій­ких бан­ків, як сво­їх, так і з іно­зем­ним ка­пі­та­лом, які без про­блем ви­ко­ну­ють свої зо­бов’яза­н­ня пе­ред бю­дже­том і нор­ма­ти­ви, вста­нов­ле­ні Нац­бан­ком, ви­пла­чу­ють до­хо­ди за акці­я­ми й де­по­зи­та­ми. Зі зро­ста­н­ням фі­нан­со­вої гра­мо­тно­сті на­се­ле­н­ня, а цей про­цес ні­хто й ні­що, зокре­ма й кри­за, не мо­же зу­пи­ни­ти, від­нов­лю­ва­ти­ме­ться й до­ві­ра до бан­ків. Але спо­ді­ва­ти­ся, що це ста­не­ться са­мо со­бою, не вар­то. Один з пра­цю­ю­чих ва­рі­ан­тів — при­клад успі­шних уста­нов.

Так, у су­бо­ту «Оща­дбанк» під­твер­див ста­тус одно­го з най­біль­ших пла­тни­ків податків бан­ків­сько­го рин­ку, по­сів­ши дру­ге з 50 місць у рей­тин­гу ДФС. За 9 мі­ся­ців банк спла­тив близь­ко 1,7 мі­льяр­да гривень податків, збо­рів і обов’ яз­ко­вих пла­те­жів, їм отри­ма­но 410,7 міль­йо­на гривень при­бу­тку.

А при­бу­ток «Пер­шо­го укра­їн­сько­го мі­жна­ро­дно­го бан­ку» за 9 мі­ся­ців ста­но­вив 276 мільйонів гривень про­ти 555,6 міль­йо­на зби­тків за ана­ло­гі­чний пе­рі­од ми­ну­ло­го ро­ку. За­галь­ний до­хід бан­ку в сі­чні — ве­ре­сні ста­но­вив 2,6 мі­льяр­да гривень. Чи­сті від­со­тко­ві до­хо­ди до­ся­гли 1,5 мі­льяр­да, ко­мі­сій­ні до­хо­ди — 688,4 міль­йо­на гривень. І, що най­ці­ка­ві­ше, кор­по­ра­тив­ний кре­ди­тний порт­фель бан­ку до­сяг 29 мі­льяр­дів гривень, кре­ди­ти фі­зи­чним осо­бам — 6,7 мі­льяр­да.

Не­за­ле­жний бан­ків­ський екс­перт Єгор Пе­ре­ли­гін у роз­мо­ві з «Днем» на­звав де­які клю­чо­ві по­ка­зни­ки бан­ків­сько­го се­кто­ра, які не жа­ха­ють, а на­ві­ю­ють пев­ний опти­мізм. Фі­нан­со­вий ре­зуль­тат укра­їн­ських бан­ків на 1 ли­сто­па­да по­рів­ня­но з під­сум­ка­ми 2015 ро­ку по­мі­тно по­лі­пшив­ся й з мі­нус 66,6 мі­льяр­да гривень під­няв­ся до 11,6 мі­льяр­да (але теж з мі­ну­сом). Ре­зер­ви за актив­ни­ми опе­ра­ці­я­ми за цей же пе­рі­од зро­сли з 321 до 336 мі­льяр­дів, ре­гу­ля­тив­ний ка­пі­тал — з 131 мі­льяр­да до 141 мі­льяр­да гривень, а по­ка­зник до­ста­тно­сті ка­пі­та­лу — з 12,7% до 14,4%.

Ко­шти ко­мер­цій­них бан­ків у НБУ за цей пе­рі­од збіль­ши­ли­ся з 27,4 міль­йо­на гривень до 44 мільйонів, ко­шти на ко­ре­спон­дент­ських ра­хун­ках у ін­ших бан­ках — з 129,5 міль­йо­на до 138 мільйонів, ко­шти бан­ків у цін­них па­пе­рах — з 199 до 215 мільйонів гривень. Зро­ста­н­ня не ви­бу­хо­ве, але, бе­зу­мов­но, по­мі­тне.

За сло­ва­ми Пе­ре­ли­гі­на, оздо­ров­ле­н­ня бан­ків­ської си­сте­ми ви­зна­чає по­зи­тив­ну ди­на­мі­ку, що спо­сте­рі­га­є­ться і в еко­но­мі­ці. Про це свід­чать її клю­чо­ві по­ка­зни­ки. Якщо в сі­чні 2016 ро­ку ін­декс спо­жив­чих цін, тоб­то ін­фля­ція бу­ла на рів­ні 40,3%, то за сі­чень — ве­ре­сень во­на опу­сти­ла­ся до 14,5%. Ви­ріс ін­декс про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва. У сі­чні він ста­но­вив 1,7%, а за сі­чень — ве­ре­сень під­няв­ся до 2%.

До­сить упев­не­не зро­ста­н­ня по­ка­зав ін­декс вну­трі­шньої тор­гів­лі. Якщо в сі­чні він був на по­зна­чці 1,4%, то за сі­чень — ве­ре­сень до­брав­ся до 3,3%. Пі­шов уго­ру і та­кий по­ка­зник, як ін­декс бу­дів­ни­цтва, що впли­ває на ба­га­то га­лу­зей про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва. З 11,4% у сі­чні за дев’ять мі­ся­ців він ста­но­вить 13,2%. Ра­дує й екс­порт. У сі­чні — сер­пні по­рів­ня­но з та­ким же пе­рі­о­дом 2015 ро­ку він зріс на 8,6%.

Утім, екс­перт не схиль­ний пе­ре­оці­ню­ва­ти до­ся­гне­н­ня укра­їн­ської еко­но­мі­ки, й зокре­ма бан­ків­ської си­сте­ми. Він за­ува­жує, що в пе­рі­од го­строї кри­зи бан­кам до­ве­ло­ся взя­ти удар на се­бе. А Нац­банк як кре­ди­тор остан­ньої ін­стан­ції по­чав ду­же швид­ко й ду­же різ­ко ді­я­ти, щоб ви­ко­на­ти свої кон­сти­ту­цій­ні обов’яз­ки. Спо­ча­тку це бу­ла ви­клю­чно мо­не­тар­на екс­пан­сія віль­ної грив­ні в бан­ки, що хи­та­ю­ться. Не до­по­мо­гло. Але з при­хо­дом у НБУ но­вої ко­ман­ди (на чо­лі з Ва­ле­рі­єю Гон­та­ре­вою), на дум­ку Пе­ре­ли­гі­на, у бан­ків­ській си­сте­мі по­ча­ла впро­ва­джу­ва­ти­ся су­во­ра ди­сци­плі­на, й по­ча­ло­ся ре­аль­не очи­ще­н­ня бан­ків­сько­го се­кто­ра.

«Очи­ще­н­ня бу­ло аб­со­лю­тне не­об­хі­дним » , — за­пев­няє екс­перт. Грав­ці бан­ків­сько­го се­кто­ра, що пра­цю­ва­ли у ви­ве­де­них сьо­го­дні з рин­ку уста­но­вах, до­бре ро­зумі­ли при­чи­ни для та­ких рі­шень. Мо­жли­во, що­до де­яких з них бу­ли допу­ще­ні якісь про­ти­річ­чя. Не зав­жди мо­жна бу­ло еко­но­мі­чно об­грун­ту­ва­ти й по­ясни­ти, осо­бли­во пе­ре­сі­чним вкла­дни­кам, при­чи­ну, че­рез яку банк ого­ло­шу­вав­ся не­пла­то­спро­мо­жним. Але якщо ко­пну­ти глиб­ше, під­кре­слює Пе­ре­ли­гін, то всі ви­ве­де­ні з рин­ку бан­ки по­ру­шу­ва­ли або за­ко­но­дав­ство, або ста­біль­ність си­сте­ми, або на­віть пе­ре­бу­ва­ли під кри­лом кри­мі­на­лу.

Сьо­го­дні­шню кри­зу по­ро­ди­ло, по-пер­ше, те, що бан­ки або їхні вла­сни­ки за­лу­ча­ли гро­ші гро­ма­дян на де­по­зи­ти, а по­тім за до­по­мо­гою рі­зних скла­дних ком­пле­ксних опе­ра­цій ви­во­ди­ли ре­сурс на свої ком­па­нії, кон­ста­тує екс­перт. За йо­го сло­ва­ми, для цьо­го ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли­ся так зва­ні ін­сай­дер­ські або фі­ктив­ні кре­ди­ти, а да­лі від­бу­ва­ло­ся на­ду­ва­н­ня ка­пі­та­лу бан­ків. Ін­ши­ми сло­ва­ми, це бу­ла кра­діж­ка фі­нан­со­во­го ре­сур­су гро­ма­дян.

Одно­ча­сно ба­га­то кру­пних кор­по­ра­цій за­лу­ча­ли кре­ди­ти на роз­ви­ток, на роз­бу­до­ву бі­зне­су, але при цьо­му за­зда­ле­гідь зна­ли, що їм на­ба­га­то де­шев­ше при­йти до су­ду й до­мо­ви­ти­ся, тоб­то ку­пи­ти су­до­ве рі­ше­н­ня, ніж по­га­ша­ти свою по­зи­ку. Як пра­ви­ло, та­ка схе­ма за­сто­со­ву­ва­ла­ся що­до кре­ди­тів, які пе­ре­ви­щу­ва­ли міль­йон до­ла­рів. От­же, про­бле­ма ви­ве­де­н­ня бан­ків — це не про­бле­ма Нац­бан­ку. При­чи­ну слід ба­чи­ти в то­таль­ній ко­ру­пції в пра­во­вій, за­ко­но­дав­чій і си­ло­вій си­сте­мах дер­жа­ви, ствер­джує Пе­ре­ли­гин.

Він го­во­рить не ли­ше про при­чи­ни бан­ків­ської кри­зи, а й про­по­нує про­гра­му ви­хо­ду з неї, яку, зві­сно, ре­а­лі­зо­ву­ва­ти має Нац­банк. За сло­ва­ми екс­пер­та, НБУ тре­ба за будь- яку ці­ну за­вер­шу­ва­ти по­ча­ті ре­фор­ми — без цьо­го ні­чо­го не ви­йде. «Си­сте­му тре­ба ре­гу­лю­ва­ти та­ким чи­ном, — ра­дить Пе­ре­ли­гін, — щоб не до­зво­ля­ти кри­зі пе­ре­ко­чу­ва­ти­ся з бан­ків­ської в ін­ші се­кто­ри еко­но­мі­ки й на­ре­шті по­ча­ти все ана­лі­зу­ва­ти й ре­гу­лю­ва­ти у фор­ма­ті ма­кро­пру­ден­ці­аль­но­му, яко­го за­раз не­має. Нац­банк має до­по­ма­га­ти всьо­му бан­ків­сько­му се­кто­ру у ство­рен­ні стра­те­гії роз­ви­тку й кон­тро­лю».

Екс­перт ви­знає, що дії НБУ з очи­ще­н­ня бан­ків­сько­го се­кто­ра бу­ли для бан­ків, а та­кож і для гро­ма­дян кра­ї­ни шо­ко­вою те­ра­пі­єю. Адже з рин­ку ви­ве­де­но по­над 80 уста­нов. У той же час Пе­ре­ли­гін ствер­джує, що лікування цим жорс­тким ме­то­дом не за­вер­ше­не. На йо­го дум­ку, слід ство­рю­ва­ти бан­ків­ську си­сте­му, яка від­по­від­а­ти­ме по­тре­бам еко­но­мі­ки Укра­ї­ни че­рез рік, три ро­ки або п’ятнад­цять ро­ків, і ду­ма­ти про те, що бу­де пі­сля за­вер­ше­н­ня три­рі­чних еко­но­мі­чних ци­клів.

У той же час він по­го­джу­є­ться, що сьо­го­дні жорс­тку те­ра­пію слід бу­ло б де­що при­три­ма­ти... до оста­то­чної ста­бі­лі­за­ції на­ціо­наль­ної ва­лю­ти. На йо­го дум­ку, ін­фля­цій­не тар­ге­ту­ва­н­ня, яке про­во­дить сьо­го­дні Нац­банк, — пра­виль­на си­сте­ма, що до­зво­ляє во­ю­ва­ти з ін­фля­ці­єю. «Але є ще один чин­ник, який тре­ба усу­ну­ти, — за­зна­чає Пе­ре­ли­гін, — це п’яти­де­ся­ти­від­со­тко­ва до­ла­ри­за­ція еко­но­мі­ки. Че­рез неї, а та­кож че­рез без­ліч ма­кро­еко­но­мі­чних шо­ків укра­їн­ці — як бі­знес, так і ре­шта гро­ма­дян — роз­ча­ру­ва­ли­ся в на­ціо­наль­ній ва­лю­ті.

А як по­вер­ну­ти до­ві­ру? Пе­ре­ли­гін вва­жає, що дер­жа­ві й Нац­бан­ку в пер­шу чер­гу слід по­ча­ти бо­роть­бу з транс­а­кці­я­ми в іно­зем­ній ва­лю­ті. То­му що во­ни го­дя­ться ли­ше для екс­порт­них між­на­ро­дних опе­ра­цій. Наш бі­знес слід під­во­ди­ти до то­го, що йо­му ви­гі­дно ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти на­ціо­наль­ну ва­лю­ту. Зов­ні­шнім ін­ве­сто­рам і осо­бли­во пен­сій­ним фон­дам тре­ба да­ти грив­не­ві ін­стру­мен­ти вну­трі­шньо­го ін­ве­сту­ва­н­ня. А для цьо­го вар­то роз­ви­ва­ти в кра­ї­ні бор­го­вий ри­нок. Але все це стане мо­жли­вим, упев­не­ний Пе­ре­ли­гін, ли­ше за умо­ви роз­ви­тку в Укра­ї­ні ді­є­вої си­сте­ми на­гля­ду за бан­ків­ським се­кто­ром.

ФО­ТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.