«На ко­ну по­лі­ти­чна ста­біль­ність США»

Ек­спер­ти «Дня» — про зна­че­н­ня та на­слід­ки пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у єди­ній су­пер­дер­жа­ві для сві­ту та Укра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Сьо­го­дні, 8 ли­сто­па­да, у Спо­лу­че­них Шта­тах Аме­ри­ки від­бу­ва­ю­ться пре­зи­дент­ські ви­бо­ри, ма­буть, чи не най­ва­жли­ві­ші в істо­рії ці­єї су­пер­дер­жа­ви пі­сля Дру­гої сві­то­вої вій­ни. По-пер­ше, ви­бор­ча кам­па­нія про­де­мон­стру­ва­ла ве­ли­ку по­ля­ри­зо­ва­ність аме­ри­кан­сько­го су­спіль­ства, яке має ви­со­кий рі­вень не­до­ві­ри до обох кан­ди­да­тів. По-дру­ге, на цих ви­бо­рах ве­ли­ку роль ві­ді­гра­ва­ли ви­то­ки ін­фор­ма­ції як з Wikileaks, так і зла­ма­них еле­ктрон­них ли­стів зі скри­ньок Клін­тон. З дру­го­го бо­ку, ма­сла в кам­па­нію під­ли­ва­ла по­ве­дін­ка та обра­зли­ві ви­слов­лю­ва­н­ня Трам­па що­до жі­нок і йо­го зви­ну­ва­че­н­ня на адре­су ЗМІ. До ре­чі, ек­спер­ти під­ра­ху­ва­ли, що за остан­ні сім ти­жнів ре­спу­блі­ка­нець 500 ра­зів ска­зав не­прав­ду.

Ха­ра­ктер­но, що пе­ре­ва­жна біль­шість аме­ри­кан­ських і єв­ро­пей­ських ЗМІ ви­сту­пи­ли на під­трим­ку одно­го з кан­ди­да­тів — де­мо­кра­тки, екс-держ­се­кре­та­ря Гіл­ла­рі Клін­тон, і за­сте­рі­га­ють аме­ри­кан­ців не го­ло­су­ва­ти за нью-йорк­сько­го ме­ді­а­ма­гна­та, ре­спу­блі­кан­ця До­наль­да Трам­па. Для при­кла­ду — в США 47 ви­дань пу­блі­чно під­три­ма­ли Клін­тон, і ли­ше два — Трам­па.

« День » звер­нув­ся до аме­ри­кан­ських і укра­їн­ських екс­пер­тів із про­ха­н­ням по­ясни­ти, що сто­їть на ко­ну на ни­ні­шніх аме­ри­кан­ських ви­бо­рах, чо­му в кра­ї­ні за­шка­лює по­пу­лізм, і чо­му оби­два кан­ди­да­ти ви­кли­ка­ють не­до­ві­ру у ви­бор­ців, а та­кож спро­гно­зу­ва­ти ре­зуль­та­ти ви­бо­рів і чо­го очі­ку­ва­ти Укра­ї­ні від пе­ре­мо­ги Клін­тон чи Трам­па.

«НА КАРТУ ПОСТАВЛЕНО КОНКУРУЮЧІ ПО­ГЛЯ­ДИ ЩО­ДО РО­ЛІ УРЯ­ДУ...» Сті­вен БЛАНК, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Ра­ди аме­ри­кан­ської зов­ні­шньої по­лі­ти­ки, Ва­шинг­тон:

— На цих ви­бо­рах на карту поставлено конкуруючі по­гля­ди що­до ро­лі уря­ду в Спо­лу­че­них Шта­тах і ро­лі Аме­ри­ки у сві­ті. Та­кож на ко­ну — умо­ви ра­со­вих, етні­чних і еко­но­мі­чно не­бла­го­по­лу­чних мен­шин у США

По­єд­на­н­ня цих трьох груп пи­тань, які по­тре­бу­ють ви­рі­ше­н­ня в ду­же по­ля­ри­зо­ва­но­му еле­кто­ра­ті, зро­би­ло ці ви­бо­ри клю­чо­ви­ми для США та сві­ту.

До­бре за­до­ку­мен­то­ва­на по­ве­дін­ка Трам­па що­до жі­нок і мен­шин, йо­го сум­нів­ні фі­нан­со­ві опе­ра­ції, а та­кож пи­та­н­ня що­до ви­ко­ри­ста­н­ня Клін­тон еле­ктрон­ної по­шти і не­ща­дна 25-рі­чна кам­па­нія де­мо­ні­за­ції її Ре­спу­блі­кан­ською пар­ті­єю ста­ли при­чи­ною ши­ро­ко по­ши­ре­ної не­до­ві­ри до обох кан­ди­да­тів. І в зв’яз­ку з цим той факт, що Трамп ви­гля­дає бе­не­фі­ці­а­ром че­рез втру­ча­н­ня у на­ші ви­бо­ри Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на, який під­три­мує ме­ді­а­ма­гна­та, ще біль­ше роз­па­лює цей во­гонь.

По­пу­лізм є ре­зуль­та­том пе­ре­ко­на­н­ня пе­ре­ва­жно по­ва­жно­го ві­ку бі­лих і менш осві­че­них аме­ри­кан­ців, що їхній ми­ну­лий світ без­по­во­ро­тно ви­сли­зає від них і їхніх ді­тей, то­му що во­ни є жер­тва­ми еко­но­мі­чної та со­ціо­ло­гі­чної де­зо­рі­єн­та­ції ба­га­то в чо­му че­рез гло­ба­лі­за­цію і за­не­пад проф­спі­лок, ма­лих міст, а та­кож че­рез де­мо­гра­фі­чні змі­ни.

Я не вба­чаю осо­бли­вої ро­лі для укра­їн­ських аме­ри­кан­ців, якщо во­ни не по­чнуть аб­со­лю­тно не­спо­ді­ва­но го­ло­су­ва­ти як ор­га­ні­зо­ва­ний блок, чо­го ра­ні­ше не бу­ло.

На мою дум­ку, Клін­тон пе­ре­мо­же з не­ве­ли­кою пе­ре­ва­гою зав­дя­ки по­ту­жно­сті її ор­га­ні­за­ції та її зна­чно біль­шо­му до­сві­ду.

Від­вер­то ка­жу­чи, Трамп укла­де уго­ду з Пу­ті­ним про сфе­ри впли­ву за ра­ху­нок ва­шої кра­ї­ни та кра­їн Схід-

Pної Єв­ро­пи. Клін­тон під­три­му­ва­ти­ме Укра­ї­ну на­ба­га­то твер­ді­ше, але й зна­чно біль­ше ви­ма­га­ти­ме ре­форм, ніж це ро­бив би Трамп.

«ПО­ПУ­ЛІЗМ СТАВ ГО­ЛОВ­НИМ ЧИННИКОМ» Джон ГЕРБСТ, го­ло­ва Єв­ра­зій­сько­го цен­тру Ді­ну Па­три­чі вАме­ри­кан­ській Ра­ді, екс­по­сол США вУкра­ї­ні, Ва­шинг­тон:

— По­пу­лізм час від ча­су ста­вав го­лов­ним чинником на аме­ри­кан­ських ви­бо­рах. Цьо­го ро­ку, мо­жли­во, впер­ше пі­сля Ве­ли­кої де­пре­сії він зно­ву ви­ник.

По­пу­лізм на цих ви­бо­рах об­умов­ле­ний ве­ли­ким еко­но­мі­чним пе­ре­роз­по­ді­лом, який ви­ник у ре­зуль­та­ті ау­тсор­син­гу про­ми­сло­вої про­ду­кції зі США, вна­слі­док чо­го від­бу­лась втра­та до­бре опла­чу­ва­них ро­бо­чих місць (си­ні­ми ко­мір­ця­ми). Трамп став кан­ди­да­том у пре­зи­ден­ти, бо він зро­зу­мів це, при­найм­ні ін­ту­ї­тив­но. Це — прав­да, по­при ба­га­то йо­го осо­би­стих не­до­лі­ків. Клін­тон ста­ла кан­ди­да­том, то­му що істе­блі­шмент Де­мо­кра­ти­чної пар­тії пра­цю­вав від її іме­ні. По­ді­бно до Трам­па, во­на та­кож має не­до­лі­ки, осо­бли­во що сто­су­є­ться до­ві­ри.

Що­до ро­лі укра­їн­ських аме­ри­кан­ців на цих ви­бо­рах. Якщо во­ни го­ло­су­ють за то­го, хто ро­зу­міє не­без­пе­ку, яка ви­хо­дить від Крем­ля, то во­ни під­три­ма­ють Клін­тон. Але за­зви­чай во­ни го­ло­су­ють за ре­спу­блі­кан­сько­го кан­ди­да­та.

Я очі­кую, що Клін­тон ви­грає в цих скла­дних пе­ре­го­нах. Во­на до­сі має пе­ре­ва­гу в клю­чо­вих шта­тах.

Клін­тон за­без­пе­чу­ва­ти­ме твер­де лі­дер­ство про­ти агре­сії Мо­скви і на­да­ва­ти­ме під­трим­ку Укра­ї­ні. З дру­го­го бо­ку, не­зро­зумі­ло, що ро­би­ти­ме на по­са­ді пре­зи­ден­та Трамп, який ска­зав не­о­бі­зна­ні та на­їв­ні ре­чі про Ро­сію та її вій­ну про­ти Укра­ї­ни.

«КЛІН­ТОН ПІД­ТРИ­МУ­ВА­ТИ­МЕ УКРА­Ї­НУ...» Сті­вен ПАЙФЕР, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Iн­сти­ту­ту Бру­кін­гза, Ва­шинг­тон:

— Це вже два­над­ця­ті пре­зи­дент­ські ви­бо­ри в США, в яких я про­го­ло­су­вав. У по­пе­ре­дніх оди­над­ця­тьох я за­га­лом го­ло­су­вав за де­мо­кра­тів, хо­ча іно­ді — за ре­спу­блі­кан­ців, але я зав­жди від­чу­вав: якщо на­віть ін­ший кан­ди­дат ви­грає, все бу­де га­разд у США. Цьо­го ра­зу все не так. Я під­три­мую обра­н­ня держ­се­кре­та­ря Клін­тон на по­са­ду пре­зи­ден­та і ду­же пе­ре­жи­ваю з при­во­ду то­го, що озна­ча­ти­ме обра­н­ня Трам­па.

Та­кож стур­бо­ва­ний тим, що Трам­пу бра­кує тем­пе­ра­мен­ту і до­сві­ду, щоб бу­ти пре­зи­ден­том. Він не по­ка­зав жо­дно­го оче­ви­дно­го ін­те­ре­су що­до ви­вче­н­ня ба­га­тьох про­блем, які ви­ма­гає ця по­са­да, на­при­клад, ствер­джу­ю­чи, що він ро­зум­ні­ший за ге­не­ра­лів, ко­ли йде­ться про бо­роть­бу з «Іслам­ською дер­жа­вою». Він за­кли­кає до за­бо­ро­ни му­суль­ман­ських ім­мі­гран­тів і по­гро­жує ув’язни­ти сво­го по­лі­ти­чно­го про­тив­ни­ка. Це — не та Аме­ри­ка, яку знаю.

Зві­сно, екс-держ­се­кре­тар Клін­тон має свої не­до­лі­ки, але во­на зна­чно кра­ща, ніж Трамп. Біль­шість ав­то­ри­те­тних опи­ту­вань гро­мад­ської дум­ки за ці ви­хі­дні по­ка­зу­ють, що во­на лі­ди­рує, але її пе­ре­ва­га є зна­чно мен­шою, ніж де­сять днів то­му. Ко­ли по­ди­ви­ти­ся на окре­мі шта­ти — пам’ятай­те, що пре­зи­дент США оби­ра­є­ться на осно­ві го­ло­сів ви­бор­ців, а не все­на­ро­дно­го го­ло­су­ва­н­ня — ви­гля­дає, що в неї більш лег­кий шлях, щоб ви­гра­ти до­ста­тню кіль­кість шта­тів для отри­ма­н­ня 270 го­ло­сів у ко­ле­гії ви­бір­ни­ків. Що сто­су­є­ться укра­їн­ських аме­ри­кан­ців, якщо во­ни і обра­ли по­зи­цію як гру­па, то це не є ду­же оче­ви­дним.

У ра­зі пе­ре­мо­ги Клін­тон на ви­бо­рах я очі­кую зна­чною мі­ру по­слі­дов­ність із зов­ні­шньою по­лі­ти­кою Оба­ми, з де­яким ко­ри­гу­ва­н­ням. Во­на при­ді­ля­ти­ме біль­ше ува­ги Єв­ро­пі й за­йма­ти­ме більш жорс­тку по­зи­цію що­до Ро­сії, хо­ча й бу­де го­то­ва ве­сти пе­ре­го­во­ри, де ін­те­ре­си збі­га­ю­ться. Я очі­кую, що Клін­тон і на­да­лі під­три­му­ва­ти­ме Укра­ї­ну, зокре­ма за­ле­жно від об­ста­вин роз­гля­не пи­та­н­ня про на­да­н­ня обо­рон­них озбро­єнь.

Що сто­су­є­ться Трам­па, то він ска­зав, що ска­сує тор­го­ві уго­ди, які зро­би­ли свій вне­сок у про­цві­та­н­ня США, по­ста­вить під сум­нів цін­ність Альян­су НАТО, а та­кож ви­сло­вив при­пу­ще­н­ня, що він прийняв би не­за­кон­ну ане­ксію Кри­му Мо­сквою. Схо­же, Трамп го­то­вий прийня­ти по­зи­цію що­до Пу­ті­на і Крем­ля, яка не ви­знає ви­клик, який пред­став­ляє Ро­сія не тіль­ки Укра­ї­ні, а й За­хо­ду в ці­ло­му.

Це ду­же ва­жли­ві ви­бо­ри як для США, так і сві­ту.

«АМЕ­РИ­КАН­СЬКІ ПО­ЛІ­ТИ­КИ І ПОЛІТИЧНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ЖИВЛЯТЬСЯ НА ПОЛЯРИЗАЦІЇ» Адрі­ан КАРАТНИЦЬКИЙ, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Атла­ни­ти­чної ра­ди США, Myrmidon Group, LLc:

— На ко­ну по­лі­ти­чна ста­біль­ність Спо­лу­че­них Шта­тів. Якщо бу­де обра­но Трам­па, ми, ймо­вір­но, по­ба­чи­мо ін­сти­ту­цій­ний ха­ос, оскіль­ки не­до­свід­че­ний по­пу­ліст пра­гну­ти­ме пі­дім’яти ін­сти­ту­ти США під свої ав­то­ри­тар­ні по­гля­ди на пре­зи­дент­ське крі­сло. Ми та­кож, імо­вір­но, по­ба­чи­мо ве­ли­че­зний тиск на не­за­ле­жні ме­діа як че­рез на­па­ди Трам­па на них, так і йо­го мо­бі­лі­за­цію пу­блі­ки про­ти «ме­ді­а­е­лі­ти». Що сто­су­є­ться зов­ні­шньої по­лі­ти­ки, то ми, ма­буть, по­ба­чи­мо не­ста­біль­ність, зва­жа­ю­чи на те, що Трамп по­ста­вив під сум­нів від­да­ність США НАТО і за­хи­сту чле­нів Альян­су, а та­кож йо­го від­кри­тість до ви­зна­н­ня не­за­кон­ної ане­ксії Кри­му.

Оби­два кан­ди­да­ти ма­ють ви­со­кі рів­ні не­га­ти­ву. Аме­ри­кан­ські по­лі­ти­ки і політичне телебачення, по­ді­бно до укра­їн­ських, є ду­же не­га­тив­ни­ми і живляться на поляризації. До­дай­те до цьо­го то­кси­чно­го ме­ді­а­се­ре­до­ви­ща не­вдо­во­ле­н­ня гро­мад­сько­сті гло­ба­лі­за­ці­єю та її не­спро­мо­жність при­не­сти пло­ди се­ре­дньо­му кла­су і ма­ло­осві­че­ним лю­дям, і ви ма­ти­ме­те су­спіль­ний на­стрій, що пра­гне най­ти вин­них. Крім то­го, у нас бу­ло два де­ся­ти­лі­т­тя ре­спу­блі­кан­ської кам­па­нії із твер­дже­н­ня­ми, що Клін­то­ни є жа­ді­бним і амо­раль­ним, пра­гну­чим вла­ди, по­друж­жям. У той же час по­лі­ти­чна вуль­гар­ність Трам­па де­мон­струє йо­го не­га­ти­ви. Та­ким чи­ном, у кін­це­во­му під­сум­ку в нас два слаб­ких кан­ди­да­ти з ви­со­ки­ми не­га­тив­ни­ми рей­тин­га­ми.

Укра­їн­ські аме­ри­кан­ці, швид­ше за все, в основ­но­му ске­пти­чно став­ля­ться до про­пу­тін­сько­го «за­хо­пле­н­ня» Трам­па і йо­го по­зи­ції що­до Кри­му і спів­пра­ці з агре­сив­ною Ро- сі­єю. Їхні го­ло­си бу­дуть по­чу­ті в клю­чо­вих шта­тах — та­ких, як Мі­чи­ган, Ога­йо і Пен­силь­ва­нія, де ви­рі­шу­ва­тме­тьи­ся до­ля ви­бо­рів і де во­ни ра­зом із пред­став­ни­ка­ми бал­тій­ських кра­їн і по­ля­ка­ми зу­стрі­ча­ю­ться у ве­ли­кій кіль­ко­сті. Са­ме то­му я вва­жаю, що Гіл­ла­рі Клін­тон, вре­шті­решт, ви­грає в біль­шо­сті цих клю­чо­вих шта­тів.

Клін­тон отри­ма­ла ви­го­ду від до­стро­ко­во­го го­ло­су­ва­н­ня і те­пер має не­зна­чну пе­ре­ва­гу. З огля­ду на той факт, що ФБР оста­то­чно за­крив спра­ву що­до її кри­мі­наль­но­го роз­слі­ду­ва­н­ня, пе­ре­ва­га Клін­тон збе­ре­же­ться. Га­даю, во­на отри­має пе­ре­мо­гу над Трам­пом у від­но­шен­ні 47% до 44% і ма­ти­ме 294 із за­галь­ної кіль­ко­сті у 538 ви­бор­ців, якщо не біль­ше.

Як я вже за­зна­чав, лі­бе­раль­ні го­лу­би-де­мо­кра­ти те­пер ста­ли більш ан­ти­пу­тін­ськи­ми і, швид­ше за все, під­три­му­ва­ти­муть жорс­ткі­шу по­лі­ти­ку що­до Ро­сії, ніж будь-ко­ли ра­ні­ше. Клін­тон, імо­вір­ні­ше, під­три­му­ва­ти­ме Укра­ї­ну, по­ста­ча­ю­чи озбро­є­н­ня і збе­рі­га­ю­чи жорс­ткі сан­кції що­до Ро­сії. Трамп спо­ча­тку на­ма­га­ти­ме­ться зна­йти спіль­ну мо­ву з Пу­ті­ним. Але моє від­чу­т­тя, що Трамп із ча­сом ста­ва­ти­ме більш ястру­бом і більш во­йов­ни­чим що­до Ро­сії, ніж Клін­тон. Але Укра­ї­на не отри­має ко­ри­сті від Трам­па, який є або на­дмір­ним го­лу­бом, або на­дмір­ним ястру­бом, оскіль­ки ва­ша країна — на лі­нії фрон­ту між Ро­сі­єю і ре­штою За­хо­ду.

«ВЕ­ЛИ­КА РОЛЬ НО­ВО­ГО ПРЕ­ЗИ­ДЕН­ТА США ПО­ЛЯ­ГА­ТИ­МЕ В ТО­МУ, ЩОБ БУ­ЛА ВІДНОВЛЕНА ТЕРИТОРІАЛЬНА ЦІ­ЛІ­СНІСТЬ УКРА­Ї­НИ» Оле­ксандр МОЦИК, екс-по­сол Укра­ї­ни вСША, Київ:

— Зві­сно, ви­бо­ри, які від­бу­ду­ться сьо­го­дні, 8 ли­сто­па­да, ар­хі­ва­жли­ві для Аме­ри­ки, а та­кож для всьо­го сві­ту і Укра­ї­ни, оскіль­ки ми пе­ре­бу­ва­є­мо в ста­ні вій­ни, яку нам нав’язав наш су­сід. Це пе­ре­лом­ний пе­рі­од для на­шої дер­жа­ви, ко­ли ро­би­ться ба­га­то ре­чей, щоб зла­ма­ти не­га­тив­ну кар­му, яку ми ма­є­мо про­тя­гом остан­ніх 20 ро­ків, щоб на­ре­шті ви­йти на пря­мий шлях по­бу­до­ви про­цві­та­ю­чої де­мо­кра­ти­чної єв­ро­пей­ської кра­ї­ни.

Якщо по­рів­ня­ти цю кам­па­нію з по­пе­ре­дньою, ко­ли за по­са­ду пре­зи­ден­та США бо­ро­ли­ся Ба­рак Оба­ма та Мітт Ром­ні, то за­раз від­бу­ва­є­ться більш жорс­тка і більш емо­цій­на бо­роть­ба.

Що сто­су­є­ться низь­ко­го рів­ня до­ві­ри до обох кан­ди­да­тів, га­даю, ске­пти­чність аме­ри­кан­сько­го ви­бор­ця до кан­ди­да­тів, мо­жли­во, по­ро­дже­на біль­ши­ми спо­ді­ва­н­ня­ми від­но­сно вну­трі­шньо­го про­гре­су і біль­ши­ми очі­ку­ва­н­ня­ми що­до зов­ні­шньої по­лі­ти­ки Аме­ри­ки. Але я б не ска­зав, що в цьо­му кон­текс­ті ми ма­є­мо якусь уні­каль­ну си­ту­а­цію. Мо­жу ска­за­ти, що під час по­пе­ре­дніх кам­па­ній бу­ло чи­ма­ло ске­пти­ків. Однак пе­ре­ва­жна біль­шість аме­ри­кан­ських ви­бор­ців ко­жно­го ра­зу ба­чать у но­вих ви­бо­рах но­ві мо­жли­во­сті в но­вих кан­ди­да­тах, які зав­тра ста­ють пре­зи­ден­та­ми.

Укра­їн­ська гро­ма­да в США зав­жди бу­ла актив­ною під час ви­бор­чо­го про­це­су. Во­на по­зи­тив­но за­ан­га­жо­ва­на, і аме­ри­кан­ці укра­їн­сько­го по­хо­дже­н­ня, як і ін­ші етні­чні гру­пи гро­ма­дян Аме­ри­ки, без­пе­ре­чно, пев­ним чи­ном впли­ва­ють на ре­зуль­та­ти. То­му їхній го­лос ва­жли­вий.

На сьо­го­дні шан­си обох кан­ди­да­тів є при­бли­зно одна­ко­ві, мо­жли­во, з не­ве­ли­кою пе­ре­ва­гою лі­ди­рує Гіл­ла­рі Клін­тон. Але аме­ри­кан­ські ви­бо­ри зав­жди від­рі­зня­ли­ся тим, що до кін­ця ні­хто не міг про­гно­зу­ва­ти, хто ви­грає. Це по­ясню­є­ться ще й тим, що аме­ри­кан­ська ви­бор­ча си­сте­ма є уні­каль­ною, бо пе­ре­мо­жець ви­зна­ча­є­ться не на­пря­му че­рез го­ло­су­ва­н­ня, а че­рез си­сте­му ви­бір­ни­ків. То­му не­о­дно­ра­зо­во в істо­рії Аме­ри­ки бу­ло та­ке, що біль­шість на­се­ле­н­ня мо­гло про­го­ло­су­ва­ти за одно­го кан­ди­да­та, але оскіль­ки си­ту­а­ція ви­рі­шу­є­ться че­рез го­ло­су­ва­н­ня в ко­жно­му кон­кре­тно­му шта­ті, то міг пе­ре­мог­ти ін­ший кан­ди­дат. От­же, ін­три­га збе­рі­га­ти­ме­ться до остан­ньо­го мо­мен­ту. Пі­дра­ху­нок го­ло­сів по­ка­же, хто стане пре­зи­ден­том Спо­лу­че­них Шта­тів Аме­ри­ки.

Нам ва­жли­во, щоб на­сту­пна адмі­ні­стра­ція США на чо­лі з но­вим пре­зи­ден­том під­три­му­ва­ла Укра­ї­ну не мен­ше, ніж це має мі­сце сьо­го­дні. А ба­жа­но, щоб ця під­трим­ка бу­ла ще біль­шою, і це, зві­сно, пе­ред­усім в ін­те­ре­сах Укра­ї­ни, але і та­кож — в ін­те­ре­сах США. Укра­ї­на є стра­те­гі­чно ва­жли­вою дер­жа­вою на єв­ро­пей­сько­му кон­ти­нен­ті.

Для нас ду­же ва­жли­во, щоб на­сту­пний пре­зи­дент як лі­дер єди­ної на сьо­го­дні гло­баль­ної кра­ї­ни сві­ту, що не­се най­біль­шу від­по­від­аль­ність за між­на­ро­дний пра­во­по­ря­док, ро­зу­мів ва­жли­вість під­три­ма­н­ня сві­то­во­го по­ряд­ку на осно­ві ста­ту­ту ООН, Гель­сін­сько­го за­клю­чно­го Акту. І щоб у ньо­го бу­ла чі­тка лі­нія що­до не­по­ру­шно­сті кор­до­нів, які скла­ли­ся в Єв­ро­пі пі­сля Дру­гої сві­то­вої вій­ни. Ве­ли­ка роль но­во­го пре­зи­ден­та США по­ля­га­ти­ме в то­му, щоб між­на­ро­дне спів­то­ва­ри­ство й на­да­лі не спри­йма­ло ане­ксії Кри­му Ро­сі­єю і щоб бу­ла відновлена територіальна ці­лі­сність Укра­ї­ни, зві­сно, че­рез мир­ний про­цес.

Що­до ро­сій­сько­го впли­ву на ви­бо­ри в США, то ні для ко­го не се­крет, на яко­го кан­ди­да­та по­ста­ви­ла Ро­сія. Го­ло­су­ва­н­ня по­ка­же, чи це спри­я­ти­ме то­му кан­ди­да­то­ві. Але по­над усе ме­та Ро­сії — вза­га­лі дис­кре­ди­ту­ва­ти ви­бор­чу си­сте­му США і по­ка­за­ти, що не все до­бре на За­хо­ді й що ро­сій­ська ви­бор­ча си­сте­ма та ін­ші цін­но­сті, які спо­від­ує Мо­сква, кра­щі, ніж по­лі­ти­чна куль­ту­ра За­хо­ду за­га­лом, і зокре­ма США.

На­справ­ді ви­бор­ча США є до­сить ло­гі­чною. Во­на ви­хо­дить з то­го, що всі шта­ти ко­лись бу­ли не­за­ле­жни­ми дер­жа­ва­ми, і як та­кі об’єд­на­ли­ся у фе­де­ра­цію. То­му вся бо­роть­ба від­бу­ва­є­ться на рів­ні шта­тів. Якщо в яко­мусь окре­мо­му шта­ті ви­грав кан­ди­дат Де­мо­кра­ти­чної чи Ре­спу­блі­кан­ської пар­тії, то він за­би­рає все — всіх ви­бір­ни­ків.

Звід­си й та­кий па­ра­докс, ко­ли біль­шість на­се­ле­н­ня Спо­лу­че­них Шта­тів го­ло­сує за одно­го кан­ди­да­та, а ви­грає ін­ший са­ме зав­дя­ки си­сте­мі ви­бо­рів у шта­тах. Це ре­зуль­тат то­го, що шта­ти є осно­вою ви­бор­чої си­сте­ми США, яка є ло­гі­чною і пра­виль­ною для фе­де­ра­ції.

ФО­ТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.