Втра­ти­ти 600 міль­йо­нів єв­ро, щоб ви­гра­ти,

Den (Ukrainian) - - Економіка - Іван­на ФЕДЬКО, еко­но­мі­чний ана­лі­тик, Офіс з фі­нан­со­во­го та еко­но­мі­чно­го ана­лі­зу у Вер­хов­ній Ра­ді Укра­ї­ни

Вве­де­н­ня мо­ра­то­рі­ю­ста­ло одним з на­йо­бго­во­рю­ва­ні­ших рі­шень укра­їн­сько­го пар­ла­мен­ту що­до екс­порт­ної по­лі­ти­ки дер­жа­ви. Про­тив­ни­ком та­ко­го рі­ше­н­ня ви­сту­пив уряд. Йо­го ар­гу­мен­ти:

за­бо­ро­на шко­дить від­но­си­нам Укра­ї­ни з Єв­ро­со­ю­зом;

за­бо­ро­на су­пе­ре­чить умо­вам член­ства Укра­ї­ни у Сві­то­вій ор­га­ні­за­ції тор­гів­лі;

за­бо­ро­на су­пе­ре­чить зо­бов’ яза­н­ням Укра­ї­ни в рам­ках Уго­ди про асо­ці­а­ці­юз ЄС.

Су­пе­ре­чли­ве став­ле­н­ня пар­ла­мен­ту та уря­ду до да­но­го за­ко­но­дав­чо­го кро­ку, який має вплив на зов­ні­шню­по­лі­ти­ку, ство­рює не­об­хі­дність роз­ста­ви­ти кра­пки над «і». Щоб від­по­ві­сти на за­пи­та­н­ня «Бу­ти чи не бу­ти мо­ра­то­рі­ю­на екс­порт лі­су в Укра­ї­ні?», тре­ба з’ясу­ва­ти, як впли­не рі­ше­н­ня про за­бо­ро­ну на еко­но­мі­ку кра­ї­ни.

«Пе­ре­орі­єн­та­ція екс­пор­ту з де­рев­ної си­ро­ви­ни на про­ду­кцію більш ши­ро­ко­го сту­пе­ня обро­бі­тку, ство­ре­н­ня біль­шої до­да­ної вар­то­сті на лі­со­про­ду­кцію, яка є на­ціо­наль­ним ба­гат­ством, сти­му­лю­ва­н­ня роз­ви­тку де­ре­во­об­ро­бних та де­ре­во­пе­ре­ро­бних під­при­ємств», — так ви­зна­че­на го­лов­на ме­та мо­ра­то­рі­юу по­ясню­валь­ній за­пи­сці до за­ко­ну, що в кві­тні 2015 ро­ку вста­но­вив за­бо­ро­ну на екс­порт не­о­бро­бле­них лі­со­ма­те­рі­а­лів про­тя­гом на­сту­пних 10 ро­ків.

РЕАЛЬНИЙ СТАН УКРА­ЇН­СЬКО­ГО ЛІ­СУ

Укра­ї­на по­сі­дає во­сьме мі­сце в Єв­ро­пі за за­галь­ною пло­щею лі­сів (10,8 млн га) та шо­сте мі­сце за за­па­са­ми де­ре­ви­ни. По­ка­зник лі­си­сто­сті ста­но­вить 15,9%, що май­же втри­чі ниж­чий, ніж у се­ре­дньо­му в Єв­ро­пі. У 2015 ро­ці бу­ло ви­ро­бле­но 19,3 млн м3 де­ре­ви­ни, з яких ли­ше по­ло­ви­на за­ли­ши­лась в Укра­ї­ні. При цьо­му по­тре­ба в де­ре­ви­ні ві­тчи­зня­них ви­ро­бни­ків ста­но­вить 20 млн м3, що свід­чить про існу­ва­н­ня зна­чно­го не­за­до­во­ле­но­го по­пи­ту на вну­трі­шньо­му рин­ку. Та­ким чи­ном, по­ту­жно­сті да­ної га­лу­зі за­ван­та­же­ні ли­ше на 35%. Для лі­со­вої та де­ре­во­об­ро­бної про­ми­сло­во­сті ха­ра­ктер­на си­ту­а­ція не­за­до­во­ле­но­го по­пи­ту при не­пов­но­му ви­ко­ри­стан­ні по­тен­ці­а­лу га­лу­зі. Вра­хо­ву­ю­чи, що біль­шість си­ро­ви­ни ви­во­зи­лась з кра­ї­ни, мо­ра­то­рій не­об­хі­дний як ін­стру­мент за­хи­сту укра­їн­ських ви­ро­бни­ків. Тут чі­тко про­слід­ко­ву­є­ться еко­но­мі­чна ціль мо­ра­то­рію.

Але вар­то за­зна­чи­ти, що да­на за­бо­ро­на має не тіль­ки еко­но­мі­чну, а й еко ло гіч ну фун к цію. Адже мас­шта­бна са­мо­віль­на, не­за­кон­на ви­руб­ка лі­сів ве­де до не­пе­ре­дба­чу­ва­них еко­ло­гі­чних на­слід­ків, мо­жли­во, на­віть й ка­та­стро фіч них, ре аль ні еко но міч ні зби­тки яких не­мо­жли­во ви­мі­ря­ти. За офі цій ни ми да ни ми Дер - жав но го агент ст ва з лі со вих ре - сур­сів, ми­ну­ло­го ро­ку са­мо­віль­но, про ти за кон но ви­ру­ба ли 24 тис м3, що при­не­сло дер­жа­ві зби­тків при­бли­зно на 85 млн грн. Однак це ли ше офі цій ні да ні, а про ре­аль­ну си­ту­а­цію не­за­кон­ної ви­руб­ки мо­жна ли­ше здо­га­ду­ва­тись з фо­то «обли­сі­лих» Кар­пат.

Кри­ти­чне ста­но­ви­ще лі­со­во­го го­спо­дар­ства Укра­ї­ни по­тре­бу­ва­ло ва­жли­вих і швид­ких за­ко­но - дав­чих рі­шень. Пар­ла­мент за­до­воль нив цю по тре бу, вста но вив - ши мо­ра­то­рій на екс­порт лі­су. У ре­зуль­та­ті цьо­го рі­ше­н­ня де­ре­во­об­ро­бна та де­ре­во­пе­ре­ро­бна га­лу­зі ма­ли б кра­ще роз­ви­ну­тись че­рез роз­ши­ре­н­ня вну­трі­шньо­го ви­ро­бни­цтва, а вар­вар­ські ви­руб­ки лі­сів ма­ли б при­пи­ни­тись че­рез не­мо­жли­вість ви­во­зу лі­су за кор­дон. Ви­гля­дає так, що мо­ра- то­рій по­зи­тив­но мав би впли­ну­ти на укра­їн­ську еко­но­мі­ку.

Але чи на­справ­ді ма­є­мо та­кий ефект від мо­ра­то­рію? Чи на­справ­ді на­яв­ність ши­ро­ко­го асор­ти­мен­ту си­ро­ви­ни в лі­со­го­спо­дар­ській га­лу­зі сти­му­лює під­при­єм­ства де­ре­во­об­ро­бної та це­лю­ло­зно­па­пе­ро­вої про­ми­сло­во­стей роз­ши­рю­ва­ти свої по­ту­жно­сті та ство­рю­ва­ти про дук цію з ви­со­кою до­да­ною вар­ті­стю? І чи змен­ши­ться не­сан­кціо­но­ва­на ви­руб­ка лі­сів?

ЕФЕКТ МО­РА­ТО­РІЮ

До­слі­див­ши ре­зуль­тат дії мо­ра­то­рію, мо­жна го­во­ри­ти про та­кі да­ні:

На тлі не­зна­чно­го зро­ста­н­ня про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва (2%)у І пів­річ­чі 2016 р. ви­ро­бни­цтво про­ду­ктів з де­ре­ви­ни, па­пе­ру та по­лі­гра­фі­чна ді­яль­ність зро­сли на 12%, а ви­ро­бни­цтво ме­блів та су­мі­жної про­ду­кції зро­сло на 14% за пе­рі­од дії мо­ра­то­рію.

У лі со вій та де ре во об роб - ній га­лу­зі у І пів­річ­чі 2016 р. чі­тко про слід ко ву єть ся зро стан ня екс пор ту об роб ле ної про дук ції (3%), про­те це зро­ста­н­ня не є ха­ра­ктер­ним для всіх груп то­ва­рів де­ре­во­об­ро­бної, по­лі­гра­фі­чної та ме­бле­вої га­лу­зей.

За­бо­ро­на на ви­ве­зе­н­ня не­об роб ле но го лі су при зве ла до при­пли­ву як ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій (в основ­но­му), так і іно­зем­них. Осво єн ня ка пі таль них ін - вес ти цій у ка те го рії « Ви роб лен - ня ви­ро­бів з де­ре­ви­ни, ви­ро­бни­цтво па­пе­ру та по­лі­гра­фі­чна ді­яль­ність» змен­ши­лось на 38%, на­то­мість у ка­те­го­рі­ях «Ви­ро­бни­цтво ма­шин і уста­тку­ва­н­ня для сіль­сько­го та лі­со­во­го го­спо­дар­ства» та «Ви­ро­бни­цтво ме­блів» збіль­ши­лось на 53% та 30% від­по­від­но.

От­же, обме­же­н­ня екс­пор­ту не­о­бро­бле­них лі­со­ма­те­рі­а­лів не­се по­зи­тив­ні змі­ни в укра­їн­ську еко­но­мі­ку. По-пер­ше, що які­сні­ша та глиб­ша де­ре­во­об­роб­ка, то ви­ща ці­на ві­тчи­зня­ної де­ре­во­про­ду­кції. По-дру­ге, біль­ша кіль­кість лю­дей за­без­пе­че­на ро­бо­тою. По-тре­тє, ек­спор­ту­ю­чи вже го­то­вий про­дукт на сві­то­вий ри­нок, Укра­ї­на пе­ре­стає бу­ти ви­клю­чно си­ро­вин­ним по­ста­чаль­ни­ком для ви­ро­бництв ін­ших кра­їн.

або Чо­му не мо­жна ска­со­ву­ва­ти мо­ра­то­рій на екс­порт лі­су-кру­гля­ка

ПРО СОТ І КОНКУРЕНЦІЮ

Але чи спра­ве­дли­ва та­ка за­бо­ро­на сто­сов­но умов член­ства Укра­ї­ни у СОТ, чи во­на не по­ру­шує умов спра­ве­дли­вої рин­ко­вої кон­ку­рен­ції? Мо­жли­во, про­гля­да­є­ться про­те­кціо­нізм з бо­ку дер­жа­ви що­до ві­тчи­зня­них де­ре­во­об­ро­бни­ків, що, ймо­вір­но, мо­же по­ру­ши­ти кон­ку­рен­тне се­ре­до­ви­ще, але звер­ні­мо­ся до іно­зем­но­го до­сві­ду. Чи всі кра­ї­ни від­мо­ви­лись від та­ко­го ін­стру­мен­ту ре­гу­лю­ва­н­ня екс­пор­ту? Від­по­відь — ні. У ба­га­тьох дер­жа­вах у то­му чи ін­шо­му ви­гля­ді існує та­ка ж за­бо­ро­на. Зокре­ма, Мол­до­ва, Бі­ло­русь і Ру­му­нія вжи­ли за­ко­но­дав­чих за­хо­дів та при­пи­ни­ли екс­порт не­о­бро­бле­но­го лі­сукру­гля­ка за­для сти­му­лю­ва­н­ня пе­ре­роб­ки йо­го все­ре­ди­ні кра­ї­ни.

На пер­ший по­гляд мо­же зда­ва­ти­ся, що еко­но­мі­чний ефект від вве­де­н­ня мо­ра­то­рію не та­кий вже й зна­чний. Про­те не­об­хі­дно зва жа ти, що не бу ває мит тє вих еко но міч них ре зуль та тів. Щоб ві­тчи­зня­на де­ре­во­об­ро­бна га­лузь по ка за ла по зи тив ний еко но міч - ний ре зуль тат, їй не об хід на так зва­на «роз­ка­чка». Тоб­то час, про­тя­гом яко­го по­чнуть за­хо­ди­ти ін­ве­сти­ції в да­ну сфе­ру, роз­ши­рю­ва­тись ви­ро­бни­цтва, за­пу­ска­тись но­ві те­хно­ло­гії то­що.

З бо­ку дер­жа­ви мо­ра­то­рію на ви­віз лі­су не­до­ста­тньо, щоб де­ре­во­об­ро­бна га­лузь по­ча­ла стрім­ко роз­ви­ва­тись. Са­ма по со­бі та­ка за­бо­ро­на зда­тна при­зве­сти до змен­ше­н­ня не­за­кон­них ру­бок, ймо­вір­но, до по­кра­ще­н­ня еко­ло­гі­чної си­ту­а­ції, але во­на не зда­тна за­пу­сти­ти еко­но­мі­чний ефект. Ли­ше у по­єд­нан­ні зі спро­ще­ною по­лі­ти­кою для іно­зем­них ін­ве­сти­цій, де­ре­гу­ля­ці­єю ін­ве­сти­цій­ної ді­яль­ність все­ре­ди­ні кра­ї­ни ві­тчи­зня­на де­ре­во­об­ро­бна сфе­ра ма­ти­ме сти­мул для швид­шо­го роз­ви­тку вну­трі­шньо­го рин­ку та екс­пор­ту го­то­вої про­ду­кції.

ФО­ТО З САЙТА ZAK-KOR.NET

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.