Від­по­ві­сти за ко­жне де­ре­во

Чо­му гро­мад­ськість про­по­нує змі­ни­ти си­сте­му по­ка­рань за ни­ще­н­ня при­ро­ди

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Окса­на МИКОЛЮК «День»

ВУкра­ї­ні пе­ред­ба­че­ні ду­же не­зна­чні сан­кції за пра­во­по­ру­ше­н­ня у сфе­рі охо­ро­ни дов­кі­л­ля, за­зна­ча­ють фа­хів­ці. При цьо­му ре­зуль­тат за­по­ді­я­ної шко­ди мо­же бу­ти (і не­рід­ко є, як у ви­пад­ку з не­за­кон­ним ви­ру­бу­ва­н­ням лі­сів) ка­та­стро­фі­чним. Штра­фи мі­ні­маль­ні — 17—50 гри­вень, або нав­па­ки ве­ли­че­зні, які під­при­єм­ство не мо­же спла­ти­ти апрі­о­рі. На­слі­док — без­від­по­від­аль­ність і ко­ру­пція. То­му пред­став­ни­ки гро­мад­сько­сті, зокре­ма Між­на­ро­дна бла­го­дій­на ор­га­ні­за­ція «Екологія — Пра­во — Лю­ди­на» спіль­но з на­у­ков­ця­ми і ко­ле­га­ми з дер­жав­них ор­га­нів та ін­ших гро­мад­ських об’єд­нань, про­по­ну­ють план дій, щоб змі­ни­ти си­сте­му по­ка­рань та під­ви­щи­ти еко­ло­гі­чну сві­до­мість гро­ма­дян.

■ «Ни­ні­шня юри­ди­чна від­по­від­аль­ність у сфе­рі при­ро­до­охо­рон­но­го за­ко­но­дав­ства не сти­му­лює пра­во­по­ру­шни­ків до пра­во­мір­ної по­ве­дін­ки. У біль­шо­сті ви­пад­ків суб’єктам під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті на­ба­га­то про­сті­ше да­ти ха­бар чи до­мо­ви­ти­ся, ніж до­три­му­ва­ти­ся за­ко­ну. Лег­ше на­віть опла­ти­ти штраф. То­му мі­ру від­по­від­аль­но­сті тре­ба пе­ре­гля­ну­ти: во­на має ста­ти аде­ква­тною, а штра­фи не­об­хі­дно на­прав­ля­ти на усу­не­н­ня за­по­ді­я­ної шко­ди», — пе­ре­ко­на­на юри­скон­сульт МБО «Екологія — Пра­во — Лю­ди­на» На­та­лія КУЦЬ.

■ За сло­ва­ми пред­став­ни­ці Мі­ні­стер­ства еко­ло­гії та при­ро­дних ре­сур­сів Ма­ри­ни Шим­кус, ві­дом­ство вже ро­би­ло спро­би вне­се­н­ня змін, які б по­си­лю­ва­ли сан­кції за пра­во­по­ру­ше­н­ня у сфе­рі дов­кі­л­ля, але во­ни не увін­ча­ли­ся успі­хом. При­чи­на — еко­ло­го-пра­во­вий ні­гі­лізм, ко­ли вла­да не звер­тає ува­ги на ва­жли­вість при­ро­до­охо­рон­ної по­лі­ти­ки. Є спо­ді­ва­н­ня, що це змі­ни­ться, то­му що Укра­ї­на взя­ла на се­бе низ­ку ін­ших між­на­ро­дних зо­бов’язань, зокре­ма, згі­дно з Уго­дою про асо­ці­а­цію з ЄС.

■ «У нас кри­мі­наль­ною від­по­від­аль­ні­стю не охо­пле­ні ті по­ру­ше­н­ня в еко­ло­гі­чній сфе­рі, які ма­ли б бу­ти охо­пле­ні. На­при­клад, Укра­ї­на є сто­ро­ною Кон­вен­ції про між­на­ро­дну тор­гів­лю ви­да­ми ди­кої фа­у­ни і фло­ри. Згі­дно з узя­ти­ми зо­бов’яза­н­ня­ми, у нас ма­ють бу­ти ефе­ктив­ні по­ка­ра­н­ня за пев­ні ви­ди ді­яль­но­сті. Але наш Кри­мі­наль­ний­ко­декс не кри­мі­на­лі­зує та­кі ді­я­н­ня, сан­кції пе­ред­ба­че­ні ли­ше в Ко­де­ксі про адмі­ні­стра­тив­ні пра­во­по­ру­ше­н­ня, і ма­кси­маль­на скла­дає — всьо­го шість єв­ро. При цьо­му в Ні­дер­лан­дах за ана­ло­гі­чне пра­во­по­ру­ше­н­ня за­гро­жує шість ро­ків по­збав­ле­н­ня во­лі, — го­во­рить ке­рів-

ник ін­фор­ма­цій­но-ана­лі­ти­чно­го від­ді­лу МБО «Екологія — Пра­во — Лю­ди­на» Єли­за­ве­та

АЛЕКСЄЄВА. — У нас низь­ка мі­ра по­ка­ра­н­ня за еко­ло­гі­чні зло­чи­ни: ма­кси­мум — трип’ять ро­ків, окрім одно­го зло­чи­ну в сфе­рі ко­ри­сту­ва­н­ня на­дра­ми. Про­те на­слід­ки еко­ло­гі­чних зло­чи­нів мо­жуть спри­чи­ня­ти за­ги­бель не одні­єї лю­ди­ни і зна­чну шко­ду для здо­ров’я ве­ли­кої кіль­ко­сті лю­дей, ка­та­стро­фі­чні, або не­від­во­ро­тні, втра­ти для дов­кі­л­ля на со­тні ро­ків. Що­до ме­то­ди­ки обра­ху­ва­н­ня шко­ди та на­ра­ху­ва­н­ня штра­фів, то від ба­га­тьох екс­пер­тів я чую, що в одних ви­пад­ках во­ни за­ни­же­ні, а у де­яких — за­ви­ще­ні. Але всі ка­жуть про їх не­аде­ква­тність. Бо за­ни­же­ні не по­кри­ва­ють ви­трат, пов’яза­них із від­шко­ду­ва­н­ням зби­тків, а за­ви­ще­ні слу­гу­ють ін­стру­мен­та­ми ко­ру­пції».

■ Фа­хів­ці вва­жа­ють, що ство­ре­н­ня но­вої за­ко­но­дав­чої ба­зи, вста­нов­ле­н­ня но­вих штра­фів — це дов­гий, ко­пі­ткий­про­цес. За сло­ва­ми юри­стів-еко­ло­гів, за­раз во­ни пра­цю­ють над ство­ре­н­ням «Зе­ле­ної кни­ги» — до­ку­мен­та, що опи­су­ва­ти­ме про­бле­ми та їхні при­чи­ни. Та­кож пла­ну­ють зро­би­ти «Бі­лу кни­гу», в якій за­про­по­ну­ють по­лі­ти­чні рі­ше­н­ня для за­ко­но­твор­ців. І вже по­тім по­чне­ться на­пи­са­н­ня нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів, які ре­гу­лю­ва­ти­муть сфе­ру від­по­від­аль­но­сті за зло­чи­ни про­ти дов­кі­л­ля.

■ «У рам­ках кон­тро­лю за транскор­дон­ни­ми пе­ре­мі­ще­н­ня­ми ми ба­га­то спіл­ку­ва­ли­ся з Ін­тер­по­лом та Єв­ро­по­лом. Ін­тер­пол ви­зна­чає еко­ло­гі­чні зло­чи­ни як одні з най­більш про­гре­су­ю­чих і не­без­пе­чних, їх став­лять в один ряд із тор­гів­лею збро­єю та нар­ко­ти­ка­ми, бо во­ни при­но­сять над­при­бу­тки, а ри­зи­ки при цьо­му мі­ні­маль­ні. У та­ких зло­чи­нах за­ді­я­ні йчи­нов­ни­ки, йбі­знес, і при­ва­тні осо­би, — роз­по­від­ає го­лов­ний екс­перт гру­пи Ре­а­ні­ма­цій­но­го па­ке­та ре­форм дов­кі­л­ля, екс­перт про­е­кту ЄС «Під­трим­ка Укра­ї­ни в апро­кси­ма­ції до за­ко­но­дав­ства ЄС у сфе­рі нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща» Дми­тро СКРИЛЬНІКОВ. — Ство­рю­ю­чи до­ку­мент про від­по­від­аль­ність за зло­чи­ни у сфе­рі охо­ро­ни дов­кі­л­ля, тре­ба взя­ти до ува­ги те, що во­ни мо­жуть бу­ти су­мі­жни­ми з ін­ши­ми. Гри­бо­ви­цьке сміт­тє­зва­ли­ще є одним із при­кла­дів: на йо­го те­ри­то­рії бу­ли гу­дрон­ні озе­ра, які на­ле­жа­ли Львів­сько­му до­слі­дно­му на­фто­ма­сло­за­во­ду. Пі­сля бан­крут­ства за­вод очо­ли­ла ком­па­нія, яка взя­ла кре­дит під за­ста­ву не­без­пе­чних від­хо­дів. Тоб­то цей­кре­дит на­да­ли під за­ста­ву то­го, чо­го вла­сник має по­збу­ти­ся... Я ка­жу про скла­дні зло­чи­ни, і ми по­вин­ні ро­зу­мі­ти, що в цих пи­та­н­нях вста­но­ви­ти при­чин­ні зв’яз­ки між на­слід­ка­ми і ді­я­ми — скла­дно».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.