«Нам по­трі­бно фор­му­ва­ти ри­нок»

Бо­г­дан ЗАБЛОЦЬКИЙ — про те, до яких по­рад Ері­ка Рай­нер­та вар­то до­слу­ха­тись укра­їн­цям

Den (Ukrainian) - - Економіка - Бо­г­дан ЗАЛІЗНЯК, ке­рів­ник прес-центру на­у­ко­вої жур­на­лі­сти­ки За­хі­дно­го на­у­ко­во­го центру НАН України і МОН України

Уга­зе­ті «День» №185-186 за 13—14 жов­тня 2016 ро­ку бу­ло опу­блі­ко­ва­но ін­терв’ю з ві­до­мим еко­но­мі­стом Ері­ком Рай­нер­том «Україна сьо­го­дні — це Пе­ру 1979-го». У но­ме­рі від 28—29 жов­тня 2016 р. йо­го обго­во­рю­ва­ли укра­їн­ські бі­зне­сме­ни, політики, еко­но­мі­сти. Я звер­нув­ся до еко­но­мі­ста Бо­г­да­на ЗАБЛОЦЬКОГО, на­у­ков­ця, ав­то­ра під­ру­чни­ків з на­ціо­наль­ної, ре­гіо­наль­ної, пе­ре­хі­дної еко­но­мі­ки, еко­но­мі­ки й ор­га­ні­за­ції ін­но­ва­цій­ної ді­яль­но­сті, ви­сло­ви­ти­ся з при­во­ду цих двох ін­терв’ю, з по­гля­ду їхньої оцін­ки що­до прі­о­ри­те­тів ви­хо­ду з кри­зи та зро­ста­н­ня до­бро­бу­ту українських гро­ма­дян.

— Як ви ста­ви­те­ся до ви­слов­ле­них ду­мок Ері­ка Рай­нер­та що­до фі­нан­со­вих і еко­но­мі­чних проблем України та ви­хо­ду з кри­зи і ду­мок українських фа­хів­ців, що обго­во­рю­ва­ли це ін­терв’ю?

— Кри­ти­ка фі­нан­со­вої політики МВФ що­до кре­ди­ту­ва­н­ня України не об­ґрун­то­ва­на. МВФ, на­да­ю­чи кредити, ста­вить умо­ви ре­фор­му­ва­ти фі­нан­си і ви­ро­бни­цтво для ство­ре­н­ня са­мо­до­ста­тньої еко­но­мі­чної си­сте­ми, а не для амо­раль­но-зло­чин­но­го їхньо­го роз­кра­да­н­ня ти­ми, хто має їх інвестувати у ви­ро­бни­цтво до­да­ної вар­то­сті. МВФ схи­ляє укра­їн­ський уряд і на­се­ле­н­ня до ба­лан­су до­хо­дів і ви­трат, під­ви­щу­ю­чи та­ри­фи і зни­жу­ю­чи спо­жи­ва­н­ня. Без вста­нов­ле­н­ня та­ко­го ба­лан­су не­мо­жли­во здій­сню­ва­ти ін­ду­стрі­а­лі­за­цію, на яку спра­ве­дли­во орі­єн­тує укра­їн­ців пан Рай­нерт, і, тим біль­ше, си­ме­три­чну віль­ну тор­гів­лю. Ба­га­то зро­бле­но акцен­тів на уза­галь­не­них су­спіль­них про­це­сах і те­о­рі­ях, зокре­ма «лі­бе­ра­лі­змі», «нео­лі­бе­ра­лі­змі», «фе­о­да­лі­змі». Укра­їн­ські екс­пер­ти та­кож за­до­воль­ни­ли­ся уза­галь­не­ни­ми ка­те­го­рі­я­ми.

— Ці те­о­рії, про які зга­ду­вав Рай­нерт і укра­їн­ські екс­пер­ти, є в ши­ро­ко­му вжи­тку на­у­ков­ців як сві­ту, так і України. В чо­му ви ба­чи­те їхню не­до­ре­чність?

— Я вам на­га­даю ро­зум­ну дум­ку Шер­ло­ка Холм­са: «Ви­бу­до­ву­ва­ти те­о­рії за від­су­тно­сті фа­ктів — фа­таль­на по­мил­ка. Не­сві­до­мо люди по­чи­на­ють під­та­со­ву­ва­ти фа­кти під те­о­рії, за­мість то­го, що­би бу­ду­ва­ти те­о­рії на ре­аль­них фа­ктах». Про фі­нан­си та еко­но­мі­ку по­трі­бно го­во­ри­ти мо­вою їхніх за­ко­нів, то­чні­ше — ви­мог за­ко­нів. Во­ни про­яв­ля­ють се­бе че­рез рух гро­шей, ка­пі­та­лів, пра­ці, то­ва­рів, цін, від­со­тко­вих ста­вок і кур­сів ва­лют.

— Що ви маєте на ува­зі під ре­аль­ни­ми фа­кта­ми у фі­нан­сах і еко­но­мі­ці та ви­мо­га­ми за­ко­нів?

— Еко­но­мі­ка з гре­цької — це «ми­сте­цтво ведення господарства». Тут лю­ди­на — основ­ний фа­ктор, її ін­те­лект, фа­хо­вість і че­сність. Во­ни фор­му­ю­ться на пі­знан­ні, усві­дом­лен­ні й до­три­ман­ні об’єктив­них, не­за­ле­жних від во­лі та сві­до­мо­сті лю­ди­ни, за­ко­нів: по-пер­ше, за­ко­ну ви­ро­бни­цтва та­кої кіль­ко­сті і стру­кту­ри то­ва­рів і по­слуг, яка за­до­воль­няє по­тре­би на­се­ле­н­ня, під­при­єм­ців і екс­пор­ту; по-дру­ге, за­ко­ну обмі­ну, який пе­ред­ба­чає в обі­гу та­ку кіль­кість гро­шей і ва­лю­ти, яка за­без­пе­чить пла­то­спро­мо­жність на­зва­них спо­жи­ва­чів, а ціни, та­ри­фи, курси ва­лют і обо­ро­тність гро­шей бу­дуть не­змін­ні; по-тре­тє, за­ко­ну го­спо­дар­ської зба­лан­со­ва­но­сті, який зрів­но­ва­жує до­хо­ди і ви­тра­ти всіх на­зва­них спо­жи­ва­чів.

— Але ж в Укра­ї­ні ви­тра­ти зна­чно пе­ре­ви­щу­ють до­хо­ди, уряд не може їх зба­лан­су­ва­ти, а на­се­ле­н­ня — не в змо­зі зво­ди­ти кін­ці з кін­ця­ми. До то­го ж — та­ри­фи та ціни зро­сли. Що ро­би­ти?

— Не бо­я­ти­ся ве­ли­ких ви­трат, а ма­лих до­хо­дів, ре­аль­них до­хо­дів, тоб­то до­хо­дів не в гро­шах, а в ре­аль­них, фі­зи­чних то­ва­рах, ро­бо­тах і по­слу­гах. Гро­ші не ма­ли й не ма­ти­муть вар­то­сті. То­ва­ри, ро­бо­ти і по­слу­ги — це вар­то­сті. Гро­ші ли­ше оці­ню­ють їхню вар­тість, то­му ду­же при­ва­бли­ві, хо­ча не ро­блять лю­дей ща­сли­ви­ми.

— Які ма­ють бу­ти пе­ред­умо­ви в Укра­ї­ні, що­би вре­шті-решт по­ча­ла зро­ста­ти еко­но­мі­ка і, як ви ка­же­те, до­хо­ди не в гро­шах, а в кон­кре­тних фі­зи­чних то­ва­рах і по­слу­гах?

— На­сам­пе­ред здій­сню­ва­ти оцін­ку об­ся­гу ви­ро­бни­цтва і ди­на­мі­ки двох клю­чо­вих по­ка­зни­ків ма­кро­еко­но­мі­ки: фі­зи­чно­го об­ся­гу ВВП, який що­рі­чно зро­стає в ме­жах від -1% до +2%, і об­ся­гу гро­шо­вої фор­ми ВВП, який що­рі­чно зро­стає на 20 — 25%. Ця дис­про­пор­ція і є при­чи­ною ін­фля­ції, зро­ста­н­ня кур- су ва­лют, та­ри­фів, бі­дно­сті. Ре­цепт Рай­нер­та що­до ін­ду­стрі­а­лі­за­ції ціл­ком прийня­тний для України. Пи­та­н­ня ли­ше в її фі­нан­со­во­му, ви­ро­бни­чо­му та со­ці­аль­но­му спря­му­ван­ні. По­лі­ти­ка укра­їн­сько­го уря­ду має бу­ти спря­мо­ва­на на при­ско­ре­не ви­ро­бни­цтво як об­ся­гу, так і асор­ти­мен­ту фі­зи­чних то­ва­рів, ро­біт і по­слуг, во­дно­час — на пла­но­мір­не змен­ше­н­ня в обі­гу грив­ні до їхньо­го зрів­но­ва­же­н­ня, ре­гу­лю­ю­чи отри­ма­н­ня до­хо­дів за ре­зуль­та­ти пра­ці.

— Ерік Рай­нерт вважає, що Укра­ї­ні вар­то за­сто­су­ва­ти те­о­рію Джо­на Мей­нар­да Кейн­са, яка у 1930-х ро­ках ви­ве­ла Єв­ро­пу і світ із кри­зи. Як ви ста­ви­те­ся до ці­єї про­по­зи­ції?

— Україна сьо­го­дні за­сто­со­вує не ли­ше те­о­рію втру­ча­н­ня дер­жа­ви в ре­гу­лю­ва­н­ня еко­но­мі­ки, а й те­о­рію Фрі­дрі­ха фон Га­є­ка що­до збіль­ше­н­ня в обі­гу кіль­ко­сті гро­шей. Ці оби­дві те­о­рії об­ґрун­то­ву­ють одне і те ж: зро­ста­н­ня по­пи­ту на гро­ші та йо­го за­до­во­ле­н­ня. Ні­би на­се­ле­н­ня буде біль­ше ку­пу­ва­ти, а під­при­єм­ства — ви­ро­бля­ти. Якщо в Укра­ї­ні об­сяг фі­зи­чних то­ва­рів і по­слуг не зро­стає, то зро­ста­н­ня гро­шо­во­го до­хо­ду на­се­ле­н­ня ви­кли­кає зро­ста­н­ня цін, кур­сів ва­лют, та­ри­фів, від­по­від­но — і не ін­ве­сти­цій­них ви­трат під­при­ємств, що не впли­не на зро­ста­н­ня ви­ро­бни­цтва.

— Але, як за­зна­чає Ерік Рай­нерт, те­о­рія Джо­на Мей­нар­да Кейн­са ма­ла успіх у 1930-х ро­ках у СШАта Єв­ро­пі. Яким чи­ном во­на впли­ну­ла на еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня то­ва­рів і по­слуг?

— Справ­ді, Кейнс об­ґрун­ту­вав кон­це­пцію ви­хо­ду з кри­зи, як ла­ко­ні­чно за­зна­чив Рай­нерт, ви­снов­ком Кейн­са: «По­пит — це все». Однак Рай­нерт не по­яснив, чо­му цей ви­сно­вок зро­бив Кейнс. Річ у тім, що є вза­є­мозв’яза­ні два ви­ди криз. Це — кри­за пе­ре­ви­ро­бни­цтва то­ва­рів і по­слуг що­до по­треб спо­жи­ва­н­ня, во­на ви­кли­кає зни­же­н­ня цін, при­бу­тків, спад ви­ро­бни­цтва, зро­ста­н­ня без­ро­бі­т­тя і зро­ста­н­ня ку­пі­вель­ної спро­мо­жно­сті спо­жи­ва­чів, і кри­за не­до­ви­ро­бни­цтва то­ва­рів і по­слуг що­до по­треб спо­жи­ва­н­ня, що ви­кли­кає зро­ста­н­ня по­пи­ту на гро­ші, цін, кур­сів ва­лют, зни­же­н­ня об­ся­гів фі­нан­со­вих і ре­аль­них ін­ве­сти­цій і втя­гне­н­ня еко­но­мі­ки в три­ва­лу де­пре­сію. Кри­за пе­ре­ви­ро­бни­цтва по­ча­лась у США 24 жов­тня 1929 ро­ку обва­лом фон­до­вої бір­жі — як на­слі­док «ін­ве­сти­цій­но­го пе­ре­грі­ву» і на­дмір­но­го ви­пу­ску фі­зи­чно­го об­ся­гу про­ду­кту. Це по­тя­гну­ло за со­бою пе­ре­хід до кри­зи не­до­ви­ро­бни­цтва шля­хом зни­же­н­ня на­дмір­ної то­вар­ної ма­си і ви­лу­че­н­ня з обі­гу ча­сти­ни гро­шо­вої ма­си за­для зу­пин­ки як спа­ду цін, так і зро­ста­н­ня пла­то­спро­мо­жно­сті спо­жи­ва­чів. Таким чи­ном бу­ло шту­чно ство­ре­но де­фі­цит то­ва­рів і по­слуг, до­ве­де­но еко­но­мі­ку до «ін­ве­сти­цій­но­го охо­ло­дже­н­ня». Кейнс здій­снив оцін­ку си­ту­а­ції й 1936 ро­ку ви­дав книж­ку «За­галь­на те­о­рія зайня­то­сті, від­со­тка і гро­шей», в якій ре­ко­мен­ду­вав, по­ряд із збе­ре­же­н­ням лі­бе­ра­лі­за­ції, дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня ста­бі­лі­за­ції та еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня ба­лан­сом об­ся­гів фі­нан­со­вих і ре­аль­них ін­ве­сти­цій та гро­шо­вих до­хо­дів і ви­трат. Оскіль­ки еко­но­мі­ка бу­ла у ста­ні не­до­ви­ро­бни­цтва то­ва­рів і по­слуг, ча­сти­ну гро­шо­вої ма­си бу­ло ви­лу­че­но з обі­гу, ство­ри­ла­ся си­ту­а­ція де­фі­ци­ту то­ва­рів, гро­шо­вих до­хо­дів і ре­аль­них ін­ве­сти­цій, то й ви­ни­кла про­по­зи­ція сти­му­лю­ва­ти гро­шо­вий по­пит для під­не­се­н­ня пла­то­спро­мо­жно­сті спо­жи­ва­чів, що при­ве­ло до по­жвав­ле­н­ня ін­ве­сти­цій і еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня.

— Хі­ба в Укра­ї­ні та­ка по­лі­ти­ка не може при­ве­сти до ста­бі­лі­за­ції і еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня?

— В Укра­ї­ні — спра­ва зна­чно скла­дні­ша. У США та Єв­ро­пі шту­чно ство­ре­на кри­за не­до­ви­ро­бни­цтва то­ва­рів і по­слуг бу­ла на тлі чі­тко працюючого ме­ха­ні­зму са­мо­управ­лі­н­ня і са­мо­ре­гу­лю­ва­н­ня з роз­ви­ну­тим фі­нан­со­вим, ін­ве­сти­цій­ним, бан­ків­ським рин­ка­ми, які фун­кціо­ну­ва­ли на чі­тко­му до­три­ман­ні державних за­ко­нів про­зо­ро­го ру­ху гро­шей, то­ва­рів і ка­пі­та­лів. В Укра­ї­ні ж скла­дні­ша кри­за, а са­ме — си­стем­на. Су­тність си­стем­ної кри­зи в Укра­ї­ні зна­чно шир­ша від су­тно­сті двох по­пе­ре­дніх. В Укра­ї­ні си­стем­на кри­за має та­кі озна­ки: а) не­від­по­від­ність спосо­бу ми­сле­н­ня ви­мо­гам і пра­ви­лам фун­кціо­ну­ва­н­ня рин­ко­вої еко­но­мі­ки, в якій під­при­єм­ли­ва і про­ду­ктив­на лю­ди­на є го­лов­ною ді­йо­вою осо­бою; б) збе­ре­же­н­ня у сві­до­мо­сті чи­нов­ни­ків ди­ре­ктив­но­го спосо­бу управління і ре­гу­лю­ва­н­ня як за­ли­шок ко­ли­шньої дер­жав­ної та еко­но­мі­чної си­сте­ми; в) від­су­тність пе­ред­умов акти­ві­за­ції віль­но­го під­при­єм­ни­цтва і йо­го під­трим­ки; г) збе­ре­же­н­ня у сві­до­мо­сті чи­нов­ни­ків, під­при­єм­ців і гро­ма­дян сте­ре­о­ти­пу не за­ро­бля­ти до­хо­ди, а отри­му­ва­ти як сан­кціо­но­ва­ним, так і зло­чин­ним шля­хом, що сфор­му­вав­ся в умо­вах хро­ні­чно­го де­фі­ци­ту жит­тє­вих то­ва­рів і по­слуг і гро­шо­вих до­хо­дів ще за ко­ли­шньої

Уря­до­ві України на­ле­жить анон­су­ва­ти по­лі­ти­ку «від­кри­тих две­рей» для пря­мих ре­аль­них ін­ве­сти­цій з бо­ку за­хі­дних ін­ве­сто­рів; парламенту — ство­ри­ти за­ко­но­дав­ство за­хи­сту ін­ве­сти­цій, до­хо­дів, ін­ве­сто­рів, ство­рив­ши та­кож ре­фе­рен­тні при­ва­бли­ві фі­нан­со­ві ін­стру­мен­ти при­пли­ву ін­ве­сти­цій. Ці ін­ве­сти­ції ма­ють про­ни­кну­ти в агро­про­ми­сло­вий, про­ми­сло­вий, транс­порт­ний се­кто­ри, сфе­ру по­слуг. Уря­до­ві та­кож на­ле­жить ство­ри­ти ін­но­ва­цій­ний фонд для фі­нан­су­ва­н­ня ство­ре­н­ня вла­сних те­хно­ло­гій укра­їн­ськи­ми вче­ни­ми, кон­стру­кто­ра­ми, ви­на­хі­дни­ка­ми, зді­бною твор­чою мо­лод­дю, що вже вміє ство­рю­ва­ти еле­мен­ти ІТ-про­грам ви­ро­бни­чо­го ха­ра­кте­ру. Не­об­хі­дно взя­ти курс на під­при­є­мі­за­цію у сфе­рі ви­ро­бни­цтва то­ва­рів, ро­біт і по­слуг, а не тор­гів­лі та спе­ку­ля­ції, що є сьо­го­дні на спо­жив­чо­му рин­ку й у бан­ків­сько­му се­кто­рі. Нам по­трі­бно ви­ро­бни­цтво то­ва­рів, ро­біт і по­слуг, а не зов­ні­шні кредити, спе­ку­ля­ція та по­ля­ри­за­ція су­спіль­ства. Нам по­трі­бно екс­пор­ту­ва­ти, на­ко­пи­чу­ва­ти ре­зер­ви, а не по­зи­ча­ти для ім­порт­них за­ку­пі­вель і утри­ма­н­ня кур­су ва­лют

МА­ЛЮ­НОК ВІ­КТО­РА БОГОРАДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.