Ко­ли те­бе не чу­ють...

Во­ли­ня­ни — про ко­ру­пцію, бай­ду­жість і справ­жніх ге­ро­їв

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - На­та­лі­я­МАЛІМОН, «День», Луцьк

Віктор ЧУХРАЙ,

фо­то­ху­до­жник:

— По­бу­вав на кру­гло­му сто­лі з роз­гля­ду про­гра­ми роз­ви­тку ту­ри­зму на 2017—2018 ро­ки в Лу­цьку. На­пи­са­но все ні­би пра­виль­но, ска­за­но теж... Мо­жли­во, за­ба­га­то го­во­ри­лось про ту­ри­стів з ін­ших міст, за­ма­ло про лу­чан і ді­тей рі­дно­го мі­ста (на мою дум­ку). На­ші лу­ча­ни ме­ні ва­жли­ві­ші, ніж лю­ди, які при­їха­ли на ви­трі­шки і по­їха­ли. Адже уча­сни­ки обго­во­ре­н­ня ні­би за­бу­ли про «тро­ян­сько­го ко­ня» ту­ри­зму, з яким уже сти­кну­лись ту­ри­сти­чні мі­ста сві­ту, про що не говорять пу­тів­ни­ки. По­то­ки ту­ри­стів уже осто­ги­дли мі­сце­вим жи­те­лям (на­віть на на­шо­му Сві­тя­зі, де ти­ся­чі ту­ри­стів, а про еко­ло­гію ма­ло дба­ють). Та ко­ли я під­няв пи­та­н­ня що­до про­е­ктів за­бу­до­ви мі­ста, які зни­щу­ють йо­го (Ко­вель­ська, 17, Жу­рав­ли­не бо­ло­то, за­бу­до­ва цвин­та­ря нав­про­ти че­твер­тої гім­на­зії, ра­йон Ро­ва­не­цько­го мо­сту, ву­ли­ця Глу­шець), про ма­со­ве зни­ще­н­ня фа­са­дів, ві­кон, две­рей,бу­дин­ків, то біль­шість вда­ли, що не чу­ють. Якщо ці про­е­кти не зу­пи­ни­ти, то вся ця «ту­ри­сти­чна при­ва­бли­вість», як ка­зав тра­ктир­ник Па­лі­вець, са­мі зна­є­те, чо­го вар­та! Які ту­ри­сти по­їдуть у зни­ще­не мі­сто!

На за­клик зу­пи­ни­ти не­за­кон­ні за­бу­до­ви про­зву­ча­ло: що ви про­по­ну­є­те? На­пи­сав ці­лу сто­рін­ку, але роз­мо­ви чо­мусь не ви­йшло, Як же нам збе­рег­ти і роз­ви­ну­ти ро­зум­но на­ше мі­сто і не да­ти все пе­ре­тво­ри­ти в «ба­бло­мой­ку»?

Віктор СМОЛЯРЧУК,

еко­но­міст:

— Так ста­ло­ся, що тер­мі­но­во по­тра­пив у на­шу мі­ську лі­кар­ню, і зсе­ре­ди­ни, як ка­жуть, від­кри­ваю для се­бе ре­аль­ність охо­ро­ни здо­ров’я. Одна з ве­ли­ких про­блем, з якою сти­ка­ю­ться па­ці­єн­ти Лу­цької мі­ської лі­кар­ні, — уль­тра­зву­ко­ве до­слі­дже­н­ня (УЗД). Бі­ля ка­бі­не­тів УЗД ко­жно­го дня ба­га­то­го­дин­ні чер­ги і ці­лі ба­та­лії, лю­ди го­то­ві по­ка­лі­чи­ти один одно­го за до­ступ до ка­бі­не­ту. Нев­же в наш час так важ­ко ви­рі­ши­ти цю про­бле­му і за­ку­пи­ти ще де­кіль­ка апа­ра­тів, тим біль­ше, що во­ни оку­по­ву­ю­ться в ко­ро­ткі тер­мі­ни? За до­слі­дже­н­ня в се­ре­дньо­му бе­руть по 100 гри­вень, в день УЗД про­хо­дить мі­ні­мум 50 лю­дей.... Па­ні та па­но­ве де­пу­та­ти мі­ської ра­ди (зокре­ма про­філь­ної ко­мі­сії з охо­ро­ни здо­ров’я та бю­дже­тної), за­раз якраз йде під­го­тов­ка до пла­ну­ва­н­ня бю­дже­ту мі­ста на 2017 рік. Про­по­ную окре­мо на ко­мі­сі­ях про­ана­лі­зу­ва­ти бю­дже­тний за­пит мі­ської лі­кар­ні та ви­зна­чи­ти по­тре­бу в ко­штах на на­сту­пний рік і на­прям­ки їх ви­ко­ри­ста­н­ня. Окре­мо звер­ну­ти ува­гу на над­хо­дже­н­ня до спе­ці­аль­но­го фон­ду, до яко­го ма­ють за­ра­хо­ву­ва­тись пла­тні по­слу­ги, і вре­шті їх якось ле­га­лі­зу­ва­ти, а то ку­ди йдуть ко­шти — ні­хто не ві­дає. За­о­дно ви­ясни­ти про­бле­му з ре­мон­том апа­ра­ту з по­дрі­бне­н­ня ка­ме­нів. Усі, що є в Лу­цьку, по­ла­ма­ні, гро­шей на ре­монт... не­має.

Я звер­нув­ся по до­по­мо­гу в Рів­не, тут кла­сна ді­а­гно­сти­чна апа­ра­ту­ра, рент­ге­н­апа­рат у від­ді­лен­ні уро­ло­гії — ци­фро­вий. Рент­ге­но­лог рів­нен­ський роз­по­вів ці­ка- ву істо­рію: де­кіль­ка ро­ків то­му до них звер­нув­ся пред­став­ник при­ва­тної фір­ми з про­по­зи­ці­єю ку­пи­ти в неї ки­тай­ський рент­ге­н­апа­рат (з окре­мою «ви­на­го­ро­дою» для за­ці­кав­ле­них осіб) і ска­зав, що Луцьк та­кий апа­рат уже ку­пив. Рів­нен­ча­ни, щоб ви­вчи­ти про­по­зи­цію, спо­ря­ди­ли де­ле­га­цію у скла­ді го­лов­лі­ка­ря і двох спе­ців, взя­ли ко­ньяк і по­їха­ли до лу­цьких ко­лег шу­ка­ти цей ки­тай­ський чу­до-апа­рат. При­їха­ли в одну лі­кар­ню — не­має, в ін­шу — не­має, пи­та­ють в тре­тій — від­по­від­а­ють:»та сто­їть якийсь у під­ва­лі по­ла­ма­ний». Рів­нен­ча­нам усе ста­ло зро­зумі­ло і во­ни ку­пи­ли які­сний ні­ме­цький апа­рат і те­пер не на­ра­ду­ю­ться. Ка­жуть, що ба­га­то во­ли­нян до них при­їжджає (при ме­ні бу­ло двоє з Лу­цька)... Від­ра­зу ви­ни­кає ін­фор­ма­ція для роз­ду­мів: хто, на­ві­що, в ко­го і за скіль­ки ку­пує вар­ті­сну апа­ра­ту­ру, яка по­тім не пра­цює?

Те­тя­на­ДОЛЖКО,

во­лон­тер:

— До­ве­ло­ся ба­га­то по­їзди­ти за ти­ждень між­мі­ським транс­пор­том, ба­га­то го­дин у до­ро­зі. Спі­йма­ла се­бе на дум­ці, що у ме­не вдо­ма є за­пи­си які­сної укра­їн­ської му­зи­ки, для всіх по­ко­лінь, на 9 го­дин. То­ді чо­му во­дії ма­со­во «кру­тять» 5-6 го­дин ро­сій­ської по­пси і без­пе­рерв­но її по­вто­рю­ють. Ві­дмаз­ка «не­ма укра­їн­ської му­зи­ки» вже не діє. Тра­пи­ла­ся у ці дні й та­ка не­при­єм­на істо­рія. Я і мої двоє ді­тей по­вер­та­лись із Ка­ме­ня-Ка­шир­сько­го у Луцьк, кви­тків нам не ви­ста­чи­ло і мі­сця в ба­га­жни­ку на на­ші ва­лі­зи не зна­йшлось, у си­лу рі­зних при­чин, ві­до­мих ли­ше во­ді­є­ві й дис­пе­тче­ру. Во­дій від­мо­вив­ся нас вез­ти і про­сто ви­став­ляв з ав­то­бу­са. Ні­хто не за­сту­пив­ся — пов­ний ав­то­бус лю­дей, жі­нок зокре­ма, які по­тім у до­ро­зі роз­по­від­а­ли одна одній, як у цер­кво­чку хо­дять, які на­бо­жні... Встав хло­пчи­на ро­ків 20, ато­шник, 14 бри­га­да — від­дав ме­ні свій кви­ток і ви­йшов. За­ли­шив­ся на пла­тфор­мі, а я з ді­тьми по­їха­ла. Прав­да, всі троє на одно­му мі­сці, з ва­лі­за­ми під но­га­ми. Ні­хто не до­по­міг, не по­ді­лив­ся, а жін­ки і да­лі всю до­ро­гу го­во­ри­ли про те, як в цер­кво­чку тре хо­ди­ти, що ху­сто­чки на го­ло­ву тре мо­та­ти, і що мо­лодь вже не та, вся «спор­че­на», по­га­на... Не ро­блю жо­дних ви­снов­ків. Про­сто істо­рії, які тра­пи­лись і зму­си­ли за­ду­ма­тись над усім люд­ським, справ­жнім і не­справ­жнім. Прав­да, мій се­ми­рі­чний син не змов­чав, ні­ко­ли не мов­чить, так не­на­ро­ком ки­нув у ав­то­бу­сний на­товп: «Ма­мо, а я знав, що сол­да­ти — най­до­брі­ші лю­ди і за­хи­ща­ють ді­тей».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.