Мо­ре енер­гії – зоке­а­нів смі­т­тя

Ви­на­хі­дник Іван Бон­да­рен­ко про­по­нує уні­каль­ні те­хно­ло­гії ути­лі­за­ції від­хо­дів

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ма­рі­я­ПРОКОПЕНКО, «День»

Роз­роб­ки Іван пред­ста­вив цьо­го ти­жня у Хар­ко­ві, йо­го кон­це­пція ви­хо­ду Укра­ї­ни з еко­ло­гі­чної кри­зи пред­став­ле­на у кни­зі «Те­ри­то­рія без від­хо­дів: ін­но­ва­цій­ний по­гляд».

За оцін­ка­ми фа­хів­ців, які на­во­дить до­слі­дник, сьо­го­дні за­галь­на пло­ща місць ску­пче­н­ня від­хо­дів в Укра­ї­ні за­ймає до 7% те­ри­то­рії кра­ї­ни. На цих зва­ли­щах збе­рі­га­ю­ться мі­льяр­ди тонн ма­те­рі­а­лів, зокре­ма не­без­пе­чних. Ана­ліз фор­му­ва­н­ня еко­ло­гі­чних, ме­ди­чних і де­мо­гра­фі­чних про­блем кра­ї­ни по­ка­зав Іва­ну, що ни­ні у нас не існує те­хно­ло­гії для пе­ре­роб­ки на­ко­пи­че­них від­хо­дів у про­ми­сло­вих мас­шта­бах.

Та­кі об­ста­ви­ни тіль­ки під­кре­слю­ють мас­штаб про­бле­ми, яка існує дав­но, а остан­нім ча­сом за­го­стри­лась. Книж­ка Іва­на Бон­да­рен­ка — на­у­ков­ця, ви­на­хі­дни­ка, ди­ре­кто­ра гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Ре­гіо­наль­ний центр на­у­ко­во-те­хні­чно­го роз­ви­тку» — ста­ла ре­зуль­та­том де­ся­ти­рі­чної ро­бо­ти. У ви­дан­ні ви­сві­тлю­є­ться ви­клю­чно ав­тор­ське до­слі­дже­н­ня, але у рі­зні ро­ки в ньо­му бра­ли участь і ко­ле­ги Іва­на, на­сам­пе­ред на­у­ков­ці з До­не­цько­го на­ціо­наль­но­го те­хні­чно­го уні­вер­си­те­ту (ви­на­хі­дник є пе­ре­се­лен­цем з До­не­цька).

«ВА­ГА ВІД­ХО­ДІВ ГЕНЕРУЄ ЕНЕР­ГІЮ»

Се­ред те­хно­ло­гій, за­про­по­но­ва­них Іва­ном Бон­да­рен­ком, — ін­но­ва­цій­на си­сте­ма транс­пор­ту­ва­н­ня від­хо­дів, для ро­бо­ти якої не по­трі­бні па­ли­во та еле­ктро­енер­гія. «Прин­цип ро­бо­ти енер­го­ав­то­ном­ної си­сте­ми транс­пор­ту­ва­н­ня від­хо­дів II — V кла­су не­без­пе­ки, про яку йде­ться у кни­зі, вель­ми про­стий, — ка­же ви­на­хі­дник. — Від­хо­ди або ін­ші ван­та­жі по­сту­па­ють у на­ко­пи­чу­валь­ну єм­ність і ді­ють на пор­шень в ци­лін­дрі зі сти­сне­ним по­ві­трям, ви­ті­сня­ю­чи остан­ній в по­ро­жни­ну еле­ктро­тур­бі­ни і ге­не­ру­ю­чи еле­ктро­енер­гію в про­це­сі всьо­го за­ван­та­же­н­ня. Пі­сля цьо­го еле­ктро­енер­гія пе­ре­да­є­ться на аку­му­ля­тор і еле­ктро­дви­гун. При пов­но­му за­ван­та­жен­ні єм­ність йде по ту­не­лю або мо­но­рей­ці до мі­сця при­зна­че­н­ня, де ав­то­ма­ти­чно роз­ван­та- жу­є­ться і по­вер­та­є­ться та­ким са­мим шля­хом. Да­лі про­цес по­вто­рю­є­ться. Енер­гію генерує ва­га. Чим біль­ше від­хо­дів, тим біль­ше енер­гії».

Пе­ре­ва­га та­кої те­хно­ло­гії ще й у то­му, що при пе­ре­мі­щен­ні від­хо­дів або ін­ших ван­та­жів мі­ні­мі­зу­є­ться люд­ський фа­ктор. «Це зна­чно під­ви­щує на­дій­ність про­це­су і зни­жує йо­го не­без­пе­ку при ру­сі отруй­них ре­чо­вин те­ри­то­рі­єю на­се­ле­них пун­ктів. Та­кож не­має не­об­хі­дно­сті у ви­пла­ті зар­пла­ти во­ді­ям сміт­тє­во­зів, мо­жна в кіль­ка ра­зів ско­ро­ти­ти штат ко­му­наль­них під­при­ємств», — по­яснює вче­ний.

ДИВА З НЕПОТРЕБУ

Іван має чи­ма­ло ідей з пе­ре­роб­ки та ути­лі­за­ції від­хо­дів, на­віть ду­же не­без­пе­чних. «Не вда­ю­чись у те­хні­чні ню­ан­си, мо­жна ска­за­ти, що ба­га­то з за­про­по­но­ва­них те­хно­ло­гій, при без­пе­чно­му та еко­но­мі­чно ви­гі­дно­му по­во­джен­ні з від­хо­да­ми на єв­ро- пей­сько­му рів­ні, зда­тні са­мі в фо­но­во­му ре­жи­мі ге­не­ру­ва­ти і на­ко­пи­чу­ва­ти енер­гію, не­об­хі­дну для їх подаль­шої пе­ре­роб­ки, — акцен­тує ви­на­хі­дник. — При цьо­му ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться най­рі­зно­ма­ні­тні­ші чин­ни­ки і фі­зи­ко-хі­мі­чні про­це­си, а не­об­хі­дність під­ве­де­н­ня зов­ні­шньої енер­гії зво­ди­ться до ма­кси­маль­но мо­жли­во­го мі­ні­му­му».

Ме­то­ди­ки, від­кри­ті на­у­ков­цем, на­при­клад, до­зво­ля­ють пе­ре­ро­бля­ти ду­же то­кси­чний фо­сфор­ний шлам на цін­ну про­ми­сло­ву си­ро­ви­ну — чер­во­ний фо­сфор. В Укра­ї­ні фо­сфор­ний шлам сво­го ча­су не змо­гли ути­лі­зу­ва­ти в Слов’ян­ську, і пі­сля без­лі­чі ава­рій на скла­дах, де він збе­рі­гав­ся, ма­те­рі­ал від­пра­ви­ли на пе­ре­роб­ку до Ка­зах­ста­ну.

Ще Іван Бон­да­рен­ко опи­сує у сво­їй кни­зі при­стрій, що до­зво­ляє зви­чай­ній еле­ктри­чній лам­пі пра­цю­ва­ти без ро­зе­ток і ба­та­ре­йок, з ви­ко­ри­ста­н­ням те­пло­вих від­хо­дів сво­єї ро­бо­ти. А та­кож — те­хно­ло­гію, зав­дя­ки якій мо­жна отри­му­ва­ти мі­льяр­ди ку­бо­ме­трів біо­га­зу з ор­га­ні­чних від­хо­дів.

ЕКОПОСЕЛЕННЯ — ДЛЯ ПОРЯТУНКУ ДОН­БА­СУ

Оскіль­ки Іван — з До­не­цька, жи­т­тя ре­гіо­ну, у яко­му ни­ні три­ває вій­на, йо­го тур­бує осо­бли­во. То­му вче­ний шу­кав спо­сіб від­нов­ле­н­ня по­стра­жда­лих на­се­ле­них пун­ктів. Одним з мо­жли­вих шля­хів ви­хо­ду з пі­сля­во­єн­ної кри­зи, на дум­ку вче­но­го, є істо­тна де­ін­ду­стрі­а­лі­за­ція окре­мих ра­йо­нів ре­гіо­ну і ство­ре­н­ня там еко­по­се­лень.

За да­ни­ми, на­ве­де­ни­ми ви­на­хі­дни­ком, в еко­по­се­ле­н­нях утво­рю­є­ться у кіль­ка ра­зів мен­ше, ніж у мі­сті, рід­ких і твер­дих по­бу­то­вих від­хо­дів. «Це об­умов­ле­но опти­мі­за­ці­єю ви­ко­ри­ста­н­ня ма­те­рі­а­лів і ре­сур­сів на осно­ві впро­ва­дже­н­ня еко­цен­три­чної фі­ло­со­фії по­ве­дін­ки лю­ди­ни і еле­мен­тар­ної еко­ло­гі­чної осві­ти, якої ча­сто бра­кує жи­те­лям тра­ди­цій­них міст», — ко­мен­тує Іван Бон­да­рен­ко.

Але то­ді ви­ни­кає пи­та­н­ня, за ра­ху­нок чо­го еко­но­мі­чно роз­ви­ва­ти­му­ться «зе­ле­ні» по­се­ле­н­ня. «Справ­ді, сьо­го­дні прі­о­ри­те­тним на­прям­ком роз­ви­тку еко­по­се­лень ча­сто є ли­ше сіль­сько­го­спо­дар­ська ді­яль­ність, що ви­кли­кає їх зна­чний на­у­ко­во-те­хні­чний та еко­но­мі­чний ре­грес, — від­зна­чає Іван. — Під­ви­ще­н­ня рів­ня жи­т­тя лю­ди­ни шля­хом впро­ва­дже­н­ня еко­по­се­лень по­тре­бує їх зба­лан­со­ва­но­го роз­ви­тку. Ро­з­гля­ну­тий у мо­їй кни­зі про­ект су­ча­сно­го еко­ло­гі­чно ефе­ктив­но­го на­се­ле­но­го пун­кту яв­ляє ком­пле­ксну, все­бі­чно роз­ви­не­ну ін­фра­стру­кту­ру, зда­тну за­без­пе­чи­ти за­до­во­ле­н­ня всіх по­треб су­ча­сної лю­ди­ни. Ви­хо­дя­чи з цьо­го, ло­гі­чно при­пу­сти­ти на­яв­ність рі­зно­ма­ні­тних ви­ро­бництв на те­ри­то­рії по­се­ле­н­ня, що спри­чи­нить утво­ре­н­ня рі­зно­го ро­ду від­хо­дів про­ми­сло­во­сті. Та­кож ком­пле­ксний роз­ви­ток ін­фра­стру­кту­ри еко­по­се­лень но­во­го «мі­сько­го» ти­пу впли­ва­ти­ме на склад твер­дих по­бу­то­вих від­хо­дів. Це вка­зує на не­об­хі­дність опти­мі­за­ції си­сте­ми по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми, як одно­го з основ­них еле­мен­тів роз­ви­тку аль­тер­на­тив­них еко­ло­гі­чних міст Укра­ї­ни та сві­ту».

Усі роз­роб­ки, про які роз­по­від­ає Іван Бон­да­рен­ко, про­йшли ква­лі­фі­ка­цій­ну екс­пер­ти­зу в держ­під­при­єм­стві «Укра­їн­ський ін­сти­тут про­ми­сло­вої вла­сно­сті» і за­па­тен­то­ва­ні. До­слі­дник не один раз пре­зен­ту­вав свої до­слі­дже­н­ня, має ку­пу гра­мот і ди­пло­мів. А на пи­та­н­ня, що тре­ба для їх впро­ва­дже­н­ня, від­по­від­ає ко­ро­тко: «Гро­ші».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.